Постанова

від 30.09.2019 по справі 195/1736/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6481/19 Справа № 195/1736/18 Суддя у 1-й інстанції - Омеко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше Травня

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше Травня про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 7,68 га, кадастровий номер 1225486600:01:002:0436, розташованої на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії І- ДП № 078185 , зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 755 від 03.09.2002 року.

01.11.2008 року між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня був укладений договір оренди земельної ділянки строком на сім років, тобто до 01.11.2015 року.

Після закінчення дії договору він мав намір самостійно обробляти свою земельну ділянку, проте відповідач земельну ділянку не повертав, уникав зустрічей. За цей час він отримував компенсацію за використання своєї землі, оскільки орендар обіцяв повернути землю.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2018 року дізнався про існування договору оренди земельної ділянки від 01.01.2016 року.

Згідно даних Витягу новий договір оренди було укладено 01.01.2016 року за номером 282, строком на 49 (сорок дев`ять) років та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.02.2017 року, номер запису: 19108098.

Зазначає, що даний договір був укладений без його відома, оскільки він його не підписував. Примірник договору не отримав до теперішнього часу.

У зв`язку із вищезазначеним, просить суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 282 , укладений 01.01.2016 року між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня , про що 16.02.2017 року у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено запис за номером 19108098.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше Травня про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 282, укладений року між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня та ОСОБА_1 01.01.2016 року, про що у державному реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено запис 16.02.2017 року за номером 19108098.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма Перше Травня звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції грунтується виключно на відсутності висновку експертизи, яка не має властивості доказової достовірності, без урахування інших обставин справи, які були суттєво спотворені на підприємстві, оскільки договори оренди землі знаходились на зберіганні в приміщенні касира, зокрема і оскаржуваний договір, а касир померла, та після її смерті оригінала договору виявлено не було і віднайти його не вдалося, відповідно з зазначеної поважної причини надати оригінал договору вони не мали можливості. Проте суд першої інстанції зазначеним об`єктивним обставинам, щодо відсутності оригіналу договору, належної оцінки не надав, та відповідно не взяв до уваги, а в рішенні суду перекрутив дійсні обставини справи та зазначив що нібито позивач пояснив, що Договір втрачено, що для суду є сумнівним, так як відсутня інформація щодо звернення позивача до правоохоронних органів.

Зазначають, що посилання представника позивача на те, що договір є первинним документом є неприйнятним з огляду на усталену практику Верховного Суду, висловлену в постанові від 15 грудня 2015 року у справі №21-4266а15, згідно якої визначено, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 809/1718/15.

Тобто діючим законодавством не передбачено обов`язок звертатися до правоохоронних органів та органів державної фіскальної служби в разі втрати оригіналу договору оренди землі, так як він сам не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і відсутність його оригіналу не спростовує його дійсності та не є підставою для скасування його державної реєстрації. Тому в разі втрати договору оренди землі відсутні вимоги діючого законодавства, які передбачені для первинних документів і бухгалтерського обліку, відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, щодо повідомлення податкових та правоохоронних органів про їх втрату.

Даний висновок суду взагалі вважає необгрунтованим, так як наявна копія договору відповідає його сканованій копії, яка знаходиться в реєстраційній справі. Висновок суду, що судом з`ясовано, що у відповідній реєстраційній справі відсутній оригінал оспорюваного договору є надуманим та не відповідає дійсним обставинам справи, так як під час розгляду справи матеріали реєстраційної справи не досліджувались і по самим вимогам щодо ведення реєстраційних справ по договорам оренди землі, оригінали договорів в них не зберігаються, а додаються лише їх скановані копії. Проте суд не надав належної оцінки зазначеним обставинам, не прийняв їх до уваги, зробив хибний висновок, що позивач ухиляється від подання експертам оригіналу Договору, застосував положення ст.109 ЦПК України та визнав факт, що підпис в Договорі від імені ОСОБА_1 вчинено іншою особою.

Вважають, що судом першої інстанції не досліджено належним чином наведені обставини та зазначені письмові докази в їх сукупності та узгодженості між собою, а саме, після закінчення попереднього Договору оренди землі, укладеного 01.11.2008 року, 01.01.2015 року (а.с.14-19), земельна ділянка продовжує знаходитись в користуванні відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня і протягом трьох років з питанням про повернення земельної ділянки позивач до них не звертався, що відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі (станом на 01.01.2015 року) є підставою вважати договір оренди поновленим. Підтвердженням вищезазначених фактів незвернення позивача до відповідача стосовно повернення йому земельної ділянки та не виплати орендної плати починаючи з 2011 року, є подана ним заява про видачу йому орендної плати за землю за 2012-2052 роки в загальній сумі 71 120,00 грн та видатковий касовий ордер № 557 від 05.12.2011 року отримання ним зазначених грошових коштів, в яких справжність його підпису підтверджується висновком спеціаліста № 252 від 18.03.2019 року.

Зауважує, що факт оспорювання договору оренди земельної ділянки позивачем суперечить його попередній поведінці (отримання плати, користування земельною ділянкою) і є недобросовісним і не відповідає його попереднім заявам та діям (в цивільних правовідносинах, відповідно положень ЦК України, а саме до засад справедливості та добросовісності, ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) і підтверджує те, що позивач фактично визнав та схвалив наявність договірних правовідносин, що підтверджує його дійсність. Крім того, бажання позивача особисто обробляти та використовувані належну йому земельну ділянку, не є підставою для визнання договору оренди недійсним, за правилами Закону України Про оренду землі .

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі державного акту серія та номер І-ДП 078185 на право власності на земельну ділянку, виданого 03.09.2002 р., ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,68 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225486600:01:002:0436.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки, 01.11.2008 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня був укладений договір оренди земельної ділянки строком на сім років, тобто до 01.11.2015 року, який був зареєстрований в відділі Держкомзему у Томаківському районі 28.07.2011 року.

Відповідно до копії спірного договору № 282 оренди земельної ділянки від 01.01.2016 року, даний договір був укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня строком на 49 років термін закінчення дії договору 01.01.2065 рік, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2018 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження від 16.08.2018 року.

За пунктом 15.1 цього договору № 282 оренди земельної ділянки від 01.01.2016 року, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

За пунктом 15.2, договір укладено у трьох примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендавця, другий у орендаря, третій в органі, який здійснив його державну реєстрацію.

15.11.2018 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року.

Ухвала суду виконана відповідачем не була, про що було повідомлено суд інформаційною довідкою Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше Травня № 172 від 21.01.2019 року, оскільки віднайти відсутній договір не виявилось можливим.

20.11.2018 року представником позивача заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Корнієнко Ю.В., який проводив державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року. Судом винесена ухвала про витребування договору.

Ухвала суду не виконана, примірник Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року у нотаріуса відсутній.

03.12.2018 року позивачем заявлено клопотання про витребування договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року у ЦНАП Томаківської державної адміністрації. Судом винесена ухвала про витребування договору.

Ухвала суду не виконана у зв`язку з тим, що в зазначеному органі примірники договору не зберігаються.

З огляду на те, що перевірка достовірності оспорюваної угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства (ідентифікації підпису), з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та прийняття по ній законного та мотивованого рішення, ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 року клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи за копією Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року задоволено, судом призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконаний підпис на Договорі оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року та додатках до нього ОСОБА_1 (позивачем) чи іншою особою?

18.02.2019 року від судового експерта Харківського НДІСЕ ім.заслуженого професора М.С. Бокаріуса до суду надійшло клопотання про надання оригіналу договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року для проведення експертизи.

04.03.2019 року представником позивача, у зв`язку з заявленим експертом клопотанням про надання оригіналу Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року для проведення почеркознавчої експертизи, заявлено клопотання про витребування у Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня одного із трьох примірників Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року.

Ухвала суду про надання примірника Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року для проведення почеркознавчої експертиза не виконана відповідачем повторно.

У зв`язку з ненаданням примірника оригіналу Договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року провести почеркознавчу експертизу не можливо.

Як було зазначено вище, проведення почеркознавчо-технічної експертизи можливо лише за умови дослідження оригіналу оспорюваного документа.

У позивача, який заперечує свій підпис в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року, відсутній зазначений оригінал договору, а відповідачем не надано доказів протилежного.

Згідно зі ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Посилання представника відповідача на те, що оригінал оспорюваного договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року укладеного між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня у них відсутній через те, що він був втрачений покійним працівником Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше травня , суд не прийняв до уваги, оскільки відсутня інформація щодо звернення Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Перше Травня до правоохороних органів та відповідно до пункту 15.2 копії договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року договір укладено у трьох примірниках, по одному для кожної сторони, а один для органу, який проводить державну реєстрацію. Проте свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 свій примірник договору оренди земельної ділянки № 282 від 01 січня 2016 року не отримував. При цьому, судом з`ясовано, що у відповідній реєстраційній справі відсутній оригінал оспорюваного договору.

Враховуючи вищевстановлені обставини у справі, керуючись положеннями ст.ст.76,81,109 ЦПК України на підставі ст.ст.203, 207, 215, 626, 638,792 ЦК України, ст.93 ЗК України, ст.ст.31,32,36 Закону України Про оренду землі , суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що рішення суду першої інстанції грунтується виключно на відсутності висновку експертизи, яка не має властивості доказової достовірності, без урахування інших обставин справи, спростовується наступним чином.

Частина 2 ст. 76 ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.2 ст.102 ЦПК).

Пункт 1 ч.1 ст.103 ЦПК України передбачає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували волевиявлення позивача на укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, у суду були відсутні будь-які підстави для сумніву в обгрунтованості позовних вимог та необхідності застосування положень ст.109 ЦПК України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на суттєве спотворення судом першої інстанції обставин справи, оскільки договори оренди землі знаходились на зберіганні в приміщенні касира, зокрема і оскаржуваний договір, а касир померла, та після її смерті оригінала договору виявлено не було і віднайти його не вдалося, відповідно з зазначеної поважної причини надати оригінал Договору вони не мали можливості, надумані та безпідставні, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував в ході розгляду справи, та додаткового правового аналізу не потребують.

Доводи апеляційної скарги про доведеність отримання позивачем орендної плати 05.12.2011 року за період з 2012 року - 2052 року не можуть бути доказом укладення між сторонами договору оренди від 01.01.2016 року. Крім того, відповідач в разі наявності спірних правовідносин з приводу вищезазначених обставин не позбавлений права звернутися до суду з відповідними позовними вимоги у передбаченому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.141, 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Перше Травня - залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова