Ухвала

від 23.09.2019 по справі 754/12257/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5228/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12017100030011700 від 02.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав, що прокурором не наведено достатніх правових підстав для накладення арешту на транспортний засіб, належний ОСОБА_7 , у зв`язку із чим дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необгрунтованіть, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна задовольнити, накласти арешт на транспортний засіб ТОYОТА С-НR, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною права на його відчуження, розпорядження та користування.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що нерухоме майно, а саме автомобіль, набутий ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за період проживання однією сім`єю, є спільною сумісною власністю. Додає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12017100030011700, відомості про яке 02.09.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

20.08.2019 прокурор Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб ТОYОТА С-НR, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року у задоволенні даного клопотання прокурора про арешт майна відмовлено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, що слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12017100030011700, відповідно до фабули якого 22.07.2017 невстановлена особа, шляхом підроблення документів, переоформила право власності на майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, чим завдала матеріальної шкоди ПАТ «УКРСОЦБАНК» (ЖЕО 65032).

В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_7 прокурором до клопотання додано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про зміну групи прокурорів від 13.11.2018, повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 10.06.2019, копію паспорту ОСОБА_9 , лист Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області управління державної реєстрації, лист завідувача сектору інформаційної безпеки та довідкового забезпечення.

Разом з тим, наведені документи, на переконання колегії суддів, доводять лише факт належності автомобіля ОСОБА_7 , проте не доводять наявності правових підстав для необхідності накладення арешту на майно останньої, яка відповідно до доданих до клопотання матеріалів, не є фігурантом подій, які розслідуються.

Посилання прокурора на те, що арештоване майно набуте ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за період проживання однією сім`єю та є спільною сумісною власністю, на переконання колегії суддів, не може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки метою арешту майна слідчим зазначено можливість конфіскації, проте конфіскації підлягає майно підозрюваного або іншої особи, яка в силу закону несе відповідальність за дії підозрюваного. Разом з тим, власник майно ОСОБА_7 не є підозрюваною та не має нести відповідальність за дії підозрюваного ОСОБА_9 , лише через те, що вони перебувають у шлюбі.

Посилання прокурора на положення статей СК України, як на підставу для висновку, що ОСОБА_9 має право власності на частину автомобіля який придбаний у період шлюбу, є помилковим, оскільки ст. 60 СК України надає право одному з подружжя претендувати на свою частину майна придбану у шлюбі, але це питання має вирішуватись за домовленістю сторін або в судовому порядку, що у цьому випадку не мало місця.

Не надано таких доказів і прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Твердження прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12017100030011700 від 02.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4