Постанова

від 26.09.2019 по справі 905/5301/13

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. Справа № 905/5301/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Зубченко І.В.

при секретарі Пляс Л.ф.

за участю представників сторін:

позивача - Єжова А.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5595 від 31.07.19; довіреність №1191 від 17.05.19 р.,

відповідача - ОСОБА_1 .Й. (керівник), паспорт серія НОМЕР_1 виданий 30.09.1995р. ;наказ №1 від 12.12.05 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх2303) на рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2013 (головуючий суддя Бокова Ю.В., суддя Уханьова О.О., суддя Зекунов Е.В., повний текст складено 28.10.2013) у справі №905/5301/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп", м. Костянтинівка Донецької області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Квантум груп" про стягнення заборгованості за спожиту у квітні 2013 активну електроенергію в сумі 6975,56 грн., заборгованості за перевищення договірної величини енергоспоживання у квітні 2013 на суму 5 807,52 грн., пені в сумі 197,80 грн., 3 % річних в сумі 39,56 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №569 від 03.04.2007, внаслідок чого за останнім утворився борг за спожиту у квітні 2013 активну електричну енергію та перевищення договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2013.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2013 року у справі №905/5301/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантум груп" на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Горлівка заборгованість за активну електроенергію в сумі 6 975,56 грн., заборгованість за перевищення договірної величини енергоспоживання в сумі 5 807,52грн., 3% річних в сумі 39,56 грн., пеню в сумі 193,78 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що відповідач, в порушення п.7 додатку 5 до договору про постачання електричної енергії №569 від 03.04.2007 та п.6 11 Правил користування електричною енергією, не виконав свій обов`язок з оплати поставленої позивачем у квітні 2013 активної електричної енергії на суму 6975,56 грн. Також місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив про те, що у квітні 2013 відповідачем перевищено узгоджену сторонами договірну величину електроспоживання, у зв`язку з чим, позивачем правомірно, на підставі п.9 додатку №5 до договору, нараховано відповідачу 5807,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 39,56 грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обгрунтованість вимог позивача в цій частині.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 193,78 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що пеня нарахована позивачем у відповідності до п.4.2.1 договору, Закону України Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , проте, розрахунок позивача арифметично не правильний.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення у цій справі технічної експертизи для встановлення обсягу спожитої ТОВ Квантум Груп у квітні 2013 електроенергії. Як зазначає відповідач, він технічно не міг перевищити договірну величину електроспоживання на 5852 кВ, оскільки у квітні 2013 електроенергія витрачалась лише на роботу камери відеоспостереження. Відповідач також вказує на те, що його підпис в акті приймання-передачі електроенергії за квітень 2013 є підробленим, однак, місцевий господарський суд відмовив йому в проведенні почеркознавчої експертизи. Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги наявність кримінального провадження щодо факту підробки підпису на вказаному акті. Крім того, відповідач зазначає про те, що рахунки на оплату отримала ОСОБА_2 , проте, вказана особа не мала права підписувати будь-які документи, крім даних про показання лічильника. Незалучення ОСОБА_2 судом першої інстанції як третьої особи, на думку відповідача, свідчить про порушення судом його процесуальних прав.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує та зазначає, зокрема, про те, що в період з 26.12.2012 по 18.03.2013 зняття показів розрахункового приладу обліку відповідач здійснював самостійно, а тому, обсяг електричної енергії в розмірі 6002кВ/год технічно міг бути спожитий відповідачем за вказаний період. Позивач вважає доводи відповідача про підробку його підпису на акті приймання-передачі електроенергії за квітень 2013 не підтвердженими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2014 призначено у справі № 905/5301/13 судову електротехнічну експертизу (а.с.237 т.1). На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Чи є наданий на дослідження лічильник серії СТ- ЭА08 № 016227 лічильником, що був демонтований за актом наряду № 331678?

2. Чи є існуючі показники "009656,30" спірного лічильника такими, які існували на момент його демонтажу 18.03.13 р.?

3. Чи можливе втручання в лічильник з метою зменшення його показників з моменту демонтажу 18.03.13р. по теперішній час?

4. Чи містить стан лічильника ознаки такого втручання?

5. Чи відповідає дійсності зазначені в акті наряду № 331678 показники "015367,3" дійсності на момент демонтажу 18.03.13р. зазначеного лічильника?

Проведення експертизи доручено Луганському відділенню Донецького НДІ судових експертиз.

Луганське відділення Донецького НДІ судових експертиз надіслало Донецькому апеляційному господарському суду повідомлення від 17.02.2014 про неможливість надати висновок, оскільки вирішення поставлених судом питань не належить до компетенції електротехнічного експерта (а.с.4 т.2).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 призначено у справі № 905/5301/13 судову електротехнічну експертизу (а.с.19 т.2)., проведення якої доручено Харківському НДІ судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса. На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Чи є наданий на дослідження лічильник серії СТ- ЭА08 № 016227 лічильником, що був демонтований за актом наряду № 331678?

2. Чи є існуючі показники "009656,30" спірного лічильника такими, які існували на момент його демонтажу 18.03.13 р.?

3. Чи можливе втручання в лічильник з метою зменшення його показників з моменту демонтажу 18.03.13р. по теперішній час?

4. Чи містить стан лічильника ознаки такого втручання?

5. Чи відповідає дійсності зазначені в акті наряду № 331678 показники "015367,3" дійсності на момент демонтажу 18.03.13р. зазначеного лічильника?

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса надіслав Донецькому апеляційному господарському суду повідомлення від 15.07.2014 про неможливість надання висновку у зв`язку з тим, що судом не розглянуто клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а також у зв`язку із тим, що грошові кошти за проведення експертизи на рахунок інституту не надійшли (а.с.25 т.2).

У зв`язку із припиненням здійснення правосуддя, Донецький апеляційний господарський суд супровідним листом №01-17/305/19 від 23.07.2019 (а.с.22 т.2) надіслав на адресу Східного апеляційного господарського суду справу №905/5301/13.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 справу №905/5301/13 прийнято до провадження (а.с.28 т.2).

Відповідач надав Східному апеляційному господарському суду письмові пояснення від 28.08.2019, в яких просить надати оцінку фотоматеріалам, які містяться в матеріалах справи. Також відповідач зазначає про те, що вважає уповноваженою особу, що підписала акт приймання-передачі електроенергії за квітень 2013, правомочність цих підписів не заперечує.

Відповідач надав до матеріалів справи лист, адресований позивачу, в якому він повідомляє про відсутність у нього на теперішній час заборгованості за спожиту електроенергію та просить підписати акт звірки взаєморозрахунків. У вказаному листі відповідач також зазначає про те, що у зв`язку із проведенням з 2014 року бойових дій у м.Донецьк, йому не відомо місцезнаходження лічильника (а.с.41 т.2).

Позивач надав апеляційному суду письмові пояснення від 17.09.2019, в яких повідомив про те, що заборгованість за рішенням суду у ці справі повністю погашена відповідачем в добровільному порядку. На підтвердження вказаного, позивач надав банківські виписки АТ Ощадбанк за листопад 2014-березень 2015 (а.с.60-70 т.2).

В судовому засіданні 26.09.2019 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, оскільки погашення заборгованості здійснив не у зв`язку із згодою з позовними вимогами, а через те, що припинив постачання електроенергії на його підприємстві у зв`язку із несплатою боргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством Донецькобленерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квантум груп" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 569 (далі-договір) (а.с.7 т.1).

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язок постачальника з постачання електроенергії споживачу передбачений п. 2.2.2 договору.

Згідно п. 2.3.4 договору споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка 3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та додатка № 5 Порядок розрахунків .

В п.7.6 договору зазначено, що порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості щодо точок розрахункового обліку наведені в додатку №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до цього договору.

Відповідно до п.1 вказаного додатку №3 до договору (а.с.14 т.1), зняття показів активних і реактивних розрахункових приладів обліку здійснюється споживачем самостійно або в присутності представника постачальника о 24-00 год. 15 числа поточного місяця.

Додатком № 5 до договору визначено порядок розрахунків сторін (а.с.16 т.1).

Згідно п.1 додатку №5 до договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Пунктом 7 додатку №5 до договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється акт приймання-передачі товарної продукції (Додаток №10).

Споживач оплачує рахунок протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

За положеннями п.8 додатку №5 до договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, постачальник нараховує споживачу за весь час прострочення: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу та 3% річних від простроченої суми.

Договір укладено на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5 договору).

Судова колегія враховує наступне.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач у квітні 2013 поставив відповідачу 6002кВт активної електричної енергії.

Факт надання позивачем послуг з електропостачання підтверджено двостороннім актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 року (а.с.23 т.1).

Вказаний акт підписано 15.04.2013 директором ТОВ Квантум Груп Нагінським В.Й. та скріплено печаткою підприємства.

Позивачем, відповідно до п.7 додатку №5 до договору, було виставлено відповідачу рахунок на оплату №33/569 від 15.04.2013 на суму 6975,56 грн. (а.с.26 т.1).

15.04.2013 вказаний рахунок отримано ОСОБА_3 , про що свідчить відповідна відмітка на рахунку.

Повноваження ОСОБА_4 М. отримувати рахунки на оплату електричної енергії підтверджується довіреністю від 13.04.2012 (а.с.22 т.1).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі директор ТОВ Квантум Груп наполягав на тому, що його підпис на акті приймання-передачі електроенергії за квітень 2013 підроблений. Також директор ТОВ Квантум Груп зазначав про те, що не уповноважував ОСОБА_3 на отримання рахунків на оплату.

Під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом відповідач надав суду письмові пояснення (вх.№8095 від 28.08.2019), в яких підтвердив, що акт приймання-передачі електроенергії за квітень 2013 та рахунок на оплату підписані 15.04.2013 уповноваженою особою, з відома та за дозволом директора підприємства, який в цей день знаходився у відрядженні у м.Києві. Заперечення проти підписів на документах та повноважень особи на їх підписання у відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про доведеність належними доказами факту поставки позивачем відповідачу у квітні 2013 електричної енергії на суму 6975,56 грн.

В рахунку №33/569 за квітень 2013 зазначено строк його оплати - 5 днів.

Відповідач, в порушення п.7 додатку №5 до договору, вказаний рахунок не оплатив. Доказів погашення боргу суду першої інстанції не надав.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6975,56 грн. за спожиту у квітні 2013 активну електроенергію.

Також в позові позивач просить суд стягнути з відповідача 5 807,52 грн., посилаючись на перевищення споживачем у квітні 2013 обсягу договірної величини споживання електричної енергії.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до п. 4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (в редакції, чинній у спірний період) (далі - Правила) постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Згідно п.4.2 Правил, узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

В п.5.2 договору зазначено, що заявлені споживачем обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 Договірні величини споживання електричної енергії до цього договору.

Відповідно до додатку №8 „Договірні величини споживання електричної енергії" на 2013 рік, узгодженими величинами електроспоживання на квітень 2013 р. є 150 кВт/год.

В п.2.3.2 договору визначено обов`язок споживача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору.

Пунктом 5.9 договору та п.4.4 Правил передбачено, що споживач, надавши обгрунтування, має право протягом поточного розрахункового періоду письмово звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на квітень 2013 року.

Враховуючи наведене, договірна величина електроспоживання на квітень 2013 була узгоджена сторонами в додатку №8 до договору та становила 150 кВт/год.

Відповідно до п. 6.14 Правил , перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору (п.6.16 Правил).

Пунктом 4.2.2 договору визначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії відображуються в окремому рахунку (п.9 додатку №5 до договору).

Згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2013 відповідач фактично спожив 6002 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії за квітень складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 6002 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 150 кВт/год = 5 852 кВт/год.).

На виконання умов п.9 додатку №5 до договору, позивач виставив відповідачу рахунок №33/569.100053 від 15.04.2013 на оплату вартості перевищення договірної величини електроспоживання за квітень 2013 р. на суму 5 807,52 грн.

Вказаний рахунок отримано 15.04.2013 уповноваженою особою відповідача - ОСОБА_3 (на підставі довіреності від 13.04.2012), про що свідчить її підпис на рахунку (а.с.27 т.1).

Строк оплати рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктом 7 додатку № 5 до договору, складав 5 банківських днів від дня його отримання.

Відповідач вказаний рахунок не оплатив, доказів погашення боргу суду першої інстанції не надав.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він технічно не міг перевищити договірну величину електроспоживання на 5852 кВ/год., оскільки у квітні 2013 електроенергія витрачалась лише на роботу камери відеоспостереження.

Судова колегія встановила, що 18 березня 2013 відповідачу здійснено планову заміну лічильника електричної енергії №СТ-ЭА08 на №НІК 2301 АПЗ, про що свідчить акт - наряд від 18.03.2013 (а.с.26 т.1).

Відповідач вказує на те, що зазначені в акті-наряді №331678 від 18.03.2013 на заміну лічильника покази приладів обліку не відповідають дійсності, у зв`язку з чим просить апеляційний суд врахувати та дослідити наявне в матеріалах справи фото лічильника із зазначеними в ньому показами (а.с.220 т.1).

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Судова колегія враховує, що факт споживання відповідачем у квітні 2013 електроенергії з перевищенням договірних величин, а саме, на 5852 кВ/год. підтверджено підписаним обома сторонами актом приймання-передачі електроенергії за квітень 2013.

У вказаному акті зафіксовано покази приладів обліку у розрахунковому періоді.

Вказаний акт складено у відповідності з вимогами п.6.14 Правил та є належним доказом обставин, які в ньому зафіксовані.

Посилання відповідача на те, що при заміні лічильника в акті-наряді №331678 від 18.03.2013 зазначено неправильні покази приладів обліку не підтверджено належними доказами.

Надане відповідачем фото старого лічильника №СТ-ЭА08 не є допустимим доказом в розумінні ст.77 ГПК України, оскільки з нього неможливо встановити, коли саме було зафіксовано зазначені покази.

Під час розгляду справи Донецьким апеляційним господарським судом клопотання відповідача про проведення електротехнічної експертизи будо задоволено.

Апеляційним судом двічі призначалась електротехнічна експертиза для встановлення, зокрема, обставини, чи відповідають дійсності зазначені в акті наряду №331678 показники 015367,3 на момент демонтажу лічильника 18.03.2013 та чи містить лічильник ознаки втручання.

Луганське відділення Донецького НДІ судових експертиз надіслало Донецькому апеляційному господарському суду повідомлення від 17.02.2014 про неможливість надати висновок, оскільки вирішення поставлених судом питань не належить до компетенції електротехнічного експерта (а.с.4 т.2).

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса надіслав Донецькому апеляційному господарському суду повідомлення від 15.07.2014 про неможливість надання висновку у зв`язку з тим, що судом не розглянуто клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а також у зв`язку із тим, що грошові кошти за проведення експертизи на рахунок інституту не надійшли (а.с.25 т.2).

В судовому засіданні 26.09.2019 з`ясовувалось питання щодо місцезнаходження на теперішній час лічильника №СТ-ЭА08, дослідження показів якого було предметом призначених Донецьким апеляційним господарським судом експертиз.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 26.09.2019 пояснили, що на теперішній час їм не відомо про місцезнаходження лічильника.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідачем не підтверджено обставини, на які він посилається в запереченнях проти позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 807,52 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання за квітень 2013 правомірно задоволені судом першої інстанції.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 39,56 грн. за період з 23.04.2013 по 30.06.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право позивача на нарахування 3% річних у разі несвоєчасної оплати відповідачем спожитої електроенергії передбачено в п.8 додатку №5 до договору.

Враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати спожитої активної електричної енергії, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 39,56 грн. за період з 23.04.2013 по 30.06.2013.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 197,80 грн., нараховану у період з 23.04.2013 р. по 30.06.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати активної електроенергії за квітень 2013.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 вказаного Закону).

В п. 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, стягнення з відповідача пені у разі порушення ним строків внесення платежів за спожиту електричну енергію відповідає умовам договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги частково та обгрунтовано стягнуто з відповідача пеню в розмірі 193,78 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків господарського суду Донецької області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2013 року у справі №905/5301/13 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення

Рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2013 року у справі №905/5301/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.10.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко