Ухвала

від 30.09.2019 по справі 910/12886/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.09.2019Справа № 910/12886/19 Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти про забезпечення позову, що подана до відкриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Нові продукти звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Крим Вино та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 26.12.2011 та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти залишено без руху; встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

26.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити відповідачу 1 у будь-який спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України НОМЕР_1 іншим особам, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання знаку для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом України у використання іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, або відмовлятися від свідоцтва України НОМЕР_1; заборонити відповідачу 2 вносити будь-які зміни (відомості) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України НОМЕР_1 та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність , крім тих змін, що відображають та стосуються повного дострокового припинення дії відповідно до рішення суду у даній справі свідоцтва України.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає про неможливість виконання рішення суду в подальшому чи суттєве утруднення його виконання через передання відповідачем 1 майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2011, дію якого позивач у позові просить достроково припинити, іншим особам, а також через відмову відповідача 1 від спірного свідоцтва, з огляду на що позивач вважає за необхідне звернутись з заявою про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Судом встановлено, що позивач належним чином обґрунтував підстави звернення із заявою про забезпечення позову, такі заходи забезпечення відповідають нормам законодавства, є співрозмірними з позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду.

Суд також зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

За змістом ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Доданими до матеріалів позову документами підтверджується, що на момент звернення до суду відповідач 1 є власником спірного свідоцтва, а відтак, саме останньому належать правомочності розпорядження визначеним таким свідоцтвом знаком в тому числі можливість його передачі у власність іншим особам чи надання дозволу на його використання на підставі ліцензійного договору (щодо всіх товарів чи їх частини).

Більше того, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власнику свідоцтва надано право в будь-який час відмовитися від нього повністю або частково.

При цьому, згідно із ст. 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.

За таких обставин, враховуючи ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду через невжиття відповідних заходів забезпечення позову (у разі задоволення позову), суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

У відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

З огляду на викладені норми, суд, з метою гарантії захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Крим Вино в контексті забезпечення відшкодування можливих збитків, спричинених забезпеченням позову, вважає за необхідне вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання заявника внести на депозитний рахунок суду грошові кошти, суму яких суд вважає за можливе визначити у розмірі 50000,00 грн. Визначення даної суми є співмірним із вжитим за заявою позивача заходами забезпечення його позову.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову.

2.1. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Крим Вино (21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А; ідентифікаційний код: 36551352) у будь-який спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України НОМЕР_1 іншим особам, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання знаку для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом України у використання іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, або відмовлятися від свідоцтва України НОМЕР_1.

2.2. Заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код: 37508596) вносити будь-які зміни (відомості) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України НОМЕР_1 та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність , крім тих змін, що відображають та стосуються повного дострокового припинення дії відповідно до рішення суду у даній справі свідоцтва України.

3. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 30.09.2022.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Нові продукти (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3; ідентифікаційний код: 33234957).

5. Боржником за п. 2.1. даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Крим Вино (21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А; ідентифікаційний код: 36551352).

6. Боржником за п. 2.2. даної ухвали є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код: 37508596).

7. Вжити заходи зустрічного забезпечення.

8. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Нові продукти (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3; ідентифікаційний код: 33234957) надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок № 37315067015332 , відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

9. Звернути увагу Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти на те, що невиконання вимог п. 8 даної ухвали (зустрічного забезпечення) у визначені строки матиме своїм наслідком скасування вжитих заходів забезпечення позову.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева