Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/12886/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020Справа № 910/12886/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ПРОДУКТИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг та

зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Шкробтак І.В., Петриченко О.П.

від відповідача 1: не з`явились

від відповідача 2: Запорожець Л.Г.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові продукти" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг №149749 від 26.12.2011 та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має намір зареєструвати знак Pandora Пандора для товарів і послуг 32, 33 класів МКТП, однак, на ім`я відповідача 1 зареєстровано знак ПАНДОРА , згідно зі свідоцтвом України № 149749 від 26.12.2011 проте, як стверджує позивач, вказаний знак не використовується відповідачем 1 щодо усіх товарів для яких він зареєстрований вже понад п`ять років. Враховуючи це, позивач просить суд достроково повністю припинити дію свідоцтва України № 149749 на знак для товарів та послуг ПАНДОРА від 26.12.2011 щодо усіх товарів 32, 33 класів МКТП та зобов`язати Міністерство розвитку економіки,торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни про визнання недійсним свідоцтва до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

26.09.2019 від позивача до відділу діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків.

26.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити відповідачу 1 у будь-який спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 іншим особам, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання знаку для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом України у використання іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, або відмовлятися від свідоцтва України №149749; заборонити відповідачу 2 вносити будь-які зміни (відомості) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знака для товарів і послуг ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність , крім тих змін, що відображають та стосуються повного дострокового припинення дії відповідно до рішення суду у даній справі свідоцтва України.

Ухвалою суду від 30.09.2019 суд ухвалив: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нові продукти про забезпечення позову задовольнити; вжити заходи до забезпечення позову: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Крим Вино у будь-який спосіб передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 іншим особам, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання знаку для товарів і послуг за вказаним свідоцтвом України у використання іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, або відмовлятися від свідоцтва України №149749; заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вносити будь-які зміни (відомості) до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника та статусу знака для товарів і послуг ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 та здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність , крім тих змін, що відображають та стосуються повного дострокового припинення дії відповідно до рішення суду у даній справі свідоцтва України; вжити заходи зустрічного забезпечення: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Нові продукти надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

09.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява із долученими доказами на підтвердження внесення на депозитний рахунок грошових коштів у порядку виконання заходів зустрічного забезпечення.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 4 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 22.10.2019.

18.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 зазначає, що дія свідоцтва може бути достроково припинена, якщо знак для товарів і послуг не використовується без поважних причин протягом 3 років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати; позивачем безпідставно заявлені вимоги про зобов`язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним свідоцтва, оскільки позивач просить достроково припинити дію свідоцтва, а не визнати його недійсним.

22.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

У підготовче засідання 22.10.2019 з`явився представник позивача. Представники відповідачів у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 03.12.2019.

23.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить достроково повністю припинити дію свідоцтва України № 149749 на знак для товарів та послуг від 26.12.2011 для 32, 33 класів МКТП та зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва №149749, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .

У підготовче засідання 03.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача 2. Представники відповідача 1 у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні прийнято заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.12.2019.

16.12.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримує позовні вимоги.

У підготовче засідання 20.12.2019 з`явились представники позивача та відповідача 2. Представники відповідача 1 у підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 20.12.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

У судове засідання 04.02.2020 з`явились представники позивача та відповідача 2. Представники відповідача 1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 04.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІ ПРОДУКТИ", маючи намір викорстовувати знак Пандора у своїй господарській діяльності, подало до ДП Український інститут інтелектуальної власност заявку №m201912940 на реєстрацію знаку для товарів Pandora Пандора для товарів 32, 33 класів МКТП.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" є власником знаку для товарів і послуг ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 від 26.12.2011, який зареєстровано для товарів 32, 33 класу МКТП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про свій намір зареєструвати знак Pandora Пандора для товарів і послуг 32, 33 класів МКТП, однак, на ім`я відповідача 1 зареєстровано знак ПАНДОРА , згідно зі свідоцтвом України № 149749 від 26.12.2011 проте, як стверджує позивач, вказаний знак не використовується відповідачем 1 щодо усіх товарів для яких він зареєстрований вже понад п`ять років. Враховуючи це, позивач просить суд достроково повністю припинити дію свідоцтва України № 149749 на знак для товарів та послуг ПАНДОРА від 26.12.2011 щодо усіх товарів 32, 33 класів МКТП та зобов`язати Міністерство розвитку економіки,торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни про визнання недійсним свідоцтва до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІ ПРОДУКТИ", маючи намір викорстовувати знак Пандора у своїй господарській діяльності, подало до ДП Український інститут інтелектуальної власност заявку №m201912940 на реєстрацію знаку для товарів Pandora Пандора для товарів 32, 33 класів МКТП.

Наведене дає підстави вважати про наявність у позивача охоронюваного законом інтересу щодо предмету спору у даній справі.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач послався, зокрема, на п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", приписами якої передбачено право будь-якої особи звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України, ч. 1 ст. 494 ЦК України).

Як передбачено ст. 495 ЦК України та відображається у ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Згідно з п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Отже, з урахуванням положень п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", достроково може бути припинена повністю або частково дія свідоцтва, знак за яким не використовується в Україні протягом більше ніж трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.

Водночас, 01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюсселі та ратифікована Україною 16.09.2014 згідно Закону України від 16.09.2014 № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".

Відповідно до статті 158 Угоди про асоціацію для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають зокрема, торговельні марки.

Угодою про асоціацію встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов`язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок.

Статтею 198 Угоди про асоціацію визначено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Таким чином, наведені норми ст. 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання, тоді як згідно чинних норм п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" достроково може бути припинена повністю або частково дія свідоцтва, знак за яким не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні приписи містить стаття 10 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням ст. 198 Угоди про асоціацію, реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання.

Відповідно до ч. 1 ст. 426 ЦК України, способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов`язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Відповідно до п. 4 ст. 16 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. (п. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов`язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання, - обов`язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, покладається на відповідача 1 - власника знаку.

Так, на підтвердження факту використання знаку власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо). Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знаку є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи. При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені трирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

При цьому, відповідачем 1 не подано жодної заяви по суті справи.

Таким чином, оскільки відповідачем 1, на якого покладено тягар доказування у спорах даної категорії, не надано доказів використання знаку ПАНДОРА за свідоцтвом України №149749 від 26.12.2011 на території України протягом останніх 5 років, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині дострокового припинення дії свідоцтва України № 149749 на знак для товарів та послуг від 26.12.2011 повністю.

Позивач також звернувся до суду з вимогою зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва №149749, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10 (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 578 від 14.06.2011 р.), у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені Промислова власність .

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності від 23 серпня 2016 № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Як встановлено судом, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України змінено на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно п. 1 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з урахуванням змін (далі - Положення), Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 64-72 п. 4 Положення, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності; організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

За наведених обставин, у зв`язку з задоволенням вимог про дострокове припинення дії свідоцтва України №149749 на знак для товарів і послуг ПАНДОРА , позовні вимоги позивача про зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва №149749, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність , підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1.

При цьому, згідно зі ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ГПК України, зустрічне забезпечення скасовується у випадку залишення позову без розгляду з підстави, визначеної пунктом 7 частини першої статті 226, або у випадку закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2, 5-7 частини першої статті 231 цього Кодексу, або після набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 142, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України №149749 від 26.12.2011 на знак для товарів і послуг повністю.

3. Зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код: 37508596) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України №149749 від 26.12.2011 на знак для товарів і послуг ПАНДОРА та опублікувати їх в офіційному бюлетені Промислова власність .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Крим Вино" (21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А; ідентифікаційний код: 36551352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ПРОДУКТИ" (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3; ідентифікаційний код: 33234957) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

6. Зустрічне забезпечення скасовується після набрання даним рішенням суду законної сили відповідно до ч. 1 ст. 142 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.02.2020

Суддя Ю.В. Картавцева