Рішення

від 01.10.2019 по справі 910/9519/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2019Справа № 910/9519/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС

до Міністерства оборони України

про стягнення 2 544 000 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Тімку К.І.

від відповідача: Ніколова В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Абіт-Текс звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про стягнення 2 544 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати поставленого товару, поставка якого була здійснена на підставі договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/16/167 від 11.11.2016р.

Ухвалою від 02.08.2019р. відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.09.2019р.

21.08.2019р. до господарського суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог надав заперечення, з огляду на те, що постачальником не було надано рахунку на оплату товару. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено на тому, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та надходження коштів з бюджету.

03.09.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2019р.

Представником позивача у судовому засіданні 18.09.2019р. було надано усні пояснення по суті справи, згідно яких позовні вимоги підтримано.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

В судовому засіданні 18.09.2019р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

23.09.2019р. позивачем було подано заяву про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 24.09.2019р. судом було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати було призначено на 01.10.2019р.

Представником позивача у судовому засіданні клопотання про розподіл судових витрат було підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача усно заявив про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Міністерства оборони України.

У судовому засіданні 01.10.2019р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За приписами ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У ст.244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено до матеріалів справи:

- договір №21 від 08.07.2019р. про надання юридичних послуг, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС та Адвокатським об`єднанням МІТРАКС ;

- додаток №1 до договору №21 від 08.07.2019р., в якому визначено перелік і вартість юридичних послуг у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за договором №286/3/16/167 від 11.11.2016р.;

- акт №1 від 19.09.2019р. прийому-передачі наданих юридичних послуг на суму 20 000 грн.;

- платіжне доручення №1354 від 19.09.2019р. на суму 20 000 грн.

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи №910/9519/19;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000404 від 26.07.2019р.;

- ордер серії КВ №764742 від 30.08.2019р.

Посилаючись на наведені документи, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Судом вище вказувалось, що представник відповідача усно заявив про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Міністерства оборони України.

Оцінюючи доводи сторін суд зазначає наступне.

За приписами ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вказувалось вище, договір №21 від 08.07.2019р. про надання юридичних послуг, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС та Адвокатським об`єднанням МІТРАКС ; додаток №1 до договору №21 від 08.07.2019р., в якому визначено перелік і вартість юридичних послуг у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за договором №286/3/16/167 від 11.11.2016р.; акт №1 від 19.09.2019р. прийому-передачі наданих юридичних послуг на суму 20 000 грн. платіжне доручення №1354 від 19.09.2019р. на суму 20 000 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи №910/9519/19; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000404 від 26.07.2019р.; ордер серії КВ №764742 від 30.08.2019р.

Зі змісту наданого до матеріалів справи акту прийому-передачі наданих юридичних послуг та детального опису робіт, полягає, що фактично адвокатом було надано наступні послуги: правовий аналіз договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/167 від 11.11.2016р.; підготовка аналітичної довідки щодо питань правозастосування у правовідносинах за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/167 від 11.11.2016р., з урахуванням актуальної судової практики; складання позовної заяви за позовом до Міністерством оборони України про стягнення заборгованості за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/167 від 11.11.2016р.; підготовка процесуальних документів під час супроводження розгляду справи №910/9519/19 у Господарському суді міста Києва (відповіді на відзив, заява про розподіл судових витрат); участь представника виконавця (адвоката Тімку К.І.) з метою представництва інтересів замовника у судових засіданнях по справі №910/9519/19, що відбулись в Господарському суді м.Києва 03.09.2019р. та 18.09.2019р. Загальна вартість вказаних послуг визначена в розмірі 20 000 грн.

Суд звертає увагу відповідача на те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем ґрунтовних заперечень з приводу наявності підстав вважати розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу завищеним не наведено.

Приймаючи до уваги відсутність належної обґрунтованості заперечень відповідача щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку позовної заяви, підготовку матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, характер спірних правовідносин у справі, ціну позову, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. є належним чином доказово підтвердженими, співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг й виконаних робіт та ціною позову.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду стосовно задоволення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Абіт-Текс до Міністерства оборони України про стягнення 2 544 000,00 грн. в повному обсязі, витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 20 000 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБІТ-ТЕКС (01103, м.Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28-А, н/п 6, офіс 1, ЄДРПОУ 39830791) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 02.10.2019р.

Суддя Спичак О.М.