Ухвала

від 26.09.2019 по справі 202/6029/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6029/19

Провадження № 1-кс/202/10378/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

26 вересня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНПв Дніпропетровськійобластізнаходиться кримінальне провадження № 12019040000000475, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 06 червня 2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12019040000000475 здійснюється прокуратурою Дніпропетровської області.

24 вересня 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 24 вересня 2019 року.

Згідно з матеріалами клопотання, проводиться досудове розслідування відносно ОСОБА_6 , який як директор ТОВ «СОВАРА ПЛЮС», будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів коштами міського бюджету м. Дніпро у сумі 442 623,76 грн., які сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ «СОВАРА ПЛЮС», шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме до актів (форми КБ-2в) № 47 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 13 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року; № 8 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 9 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року; № 11 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року; №18 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року; № 7 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 10 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року; № 39 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 37 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року; № 12 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року, чим заподіяв інтересам територіальної громади міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради, шкоду у великому розмірі, що в 460 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлених законодавством України на момент вчинення.

ОСОБА_6 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, кваліфікуються за ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 , підозрюється у службовому підробленні, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 КК України.

21.09.2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Відповідно до інформаційної довідки № 180397739 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підозрюваний ОСОБА_6 володіє на праві приватної власності частиною домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у злочинах, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3-х років необхідним єнакладенняарештуна частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 .

Наведене зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий просила здійснювати розгляд клопотання у відсутність власника майна.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Вислухавши слідчого та перевіривши матеріали клопотання, доходжу наступного висновку.

В ході судового засідання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3-х років.

В той же час, санкція вказаних статей, за якими підозрюється ОСОБА_6 не передбачає конфіскації майна та нерухомість на яку слідчий просить накласти арешт, не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019040000000475. Та крім того, в рамках вказаного кримінального провадження, цивільний позов заявлено не було.

Таким чином, клопотання слідчого не містить належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та формального посилання на положення ст. ст. 131, 132, 170, 171 КПК без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог клопотання.

Таким чином, слідчим не доведено необхідність накладення арешту на вище вказане майно та не доведено наявність хоча б одного з ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000475 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Повний текст проголошено 30 вересня 2019 року о 14:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1