Рішення

від 27.05.2019 по справі 0440/5628/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

27 травня 2019 року Справа № 0440/5628/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судці Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Шпакової Т.С

представника відповідача Лейченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕБЕЛ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕБЕЛ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року було відкрито провадження у справі №0440/5628/18 та призначено до судового розгляду у порядку підготовочого провадження.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 26.03.2013 року по 27.03.2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інваліди та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Харченко Маргаритою Броніславівною проведено інспекційне відвідування на предмет здійснення контролю додержання вимог законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю "РЕБЕЛ" (код ЄДРПОУ 40539891) з питань правильності оформлення трудових відносин.

За результатом інспекційного відвідування складено:

- Акт інспекційного відвідування юридичної особи № ДН-183/263/АВ від 27.03.2018 (надалі - Акт), яким встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та порушення ПКМУ № 413;

- Припис № ДН-183/ 363/АВ/П від 28 березня 2018 року, яким приписано: усунути такі порушення: ч. 3 ст. 24 КЗпП та ПКМУ № 413. Строк виконання Припису - до 28.04.2018.

ТОВ "РЕБЕЛ" не погоджується ані з висновками щодо порушень вимог трудового законодавства, наведеними в Акті перевірки, ані з вимогами, викладеному в Приписі, з тих підстав, що перевіряючею особою неправильно надана оцінка фактичним обставинам перевірки та невірно визначено та кваліфіковано правовідносини, в яких перебувало ТОВ "Ребел" з фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач вважає протиправним застосуванням штрафу, оскільки фізичні особи надавали послуги за цивільно-правовими договорами, і це виключає обов`язок їх працевлаштування.

В судове засідання, призначене на 27.05.2019 р., з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення заявленого адміністративного позову заперечував, надав до суду відзив на нього, в якому зазначав, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, а відповідач при його прийняті діяв у межах повноважень та у спосіб передбаченому чинним законодавством.

Відповідач зазначає, що згідно наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 16.03.2018 № 136-1 (копія додається), направлення від 21.03.2018 № 39/4.2.3 (копія прикладена Позивачем до позову) та за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (копія листа Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.03.2018 № 48.6/3-2350 додається) було призначено проведення інспекційне відвідування ТОВ Ребел у період з 26.03.2018 по 27.03.2018.

Під час інспекційного відвідування встановлено,що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконували роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення, без винагороди, без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Таким чином позивачем допущено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, в частині фактичного допуску вказаних працівників до роботи у ТОВ Ребел без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДФС про початок діяльності або іншого письмового договору, як передбачено ст. 9 ЗУ Про державні лотереї в Україні .

Відтак, відповідач вважає оскаржуваний припис таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, та просить суд заявлену позовну заяву залишити без задоволення.

Судом встановлено, що за повідомленням правоохоронних органів про правопорушення законодавства про працю в рамках кримінального провадження № 12018040760000280 від 08.02.2018, наданого листом Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.03.2018 № 136-І, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Харченко М.Б. проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування додержання вимог законодавства про працю у ТОВ Ребел .

За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи яка використовує найману працю № ДН-183/263/АВ від 27.03.2018, акт був підписаний з запереченнями.

Так, під час інспекційного відвідування було виявлено та зафіксовано в Акті наступні порушення вимог чинного законодавства про працю.

1. ОСОБА_2 згідно протоколу допиту свідка від 12.02.2018 надала показання, що з вересня 2017 року вона працювала адміністратором клубу - у залі ігрових автоматів за адресою: м . Кривий Ріг вул. Доватора, 3. Графік її роботи був позмінний - 2 зміни з ранку. 2 зміни в ніч, 2 зміни вихідний. За виконану роботу вона отримувала 4000 грн. на місяць готівкою. Стосовно відносин з ОСОБА_2 адміністрацією ТОВ Ребел був наданий Договір субдоручення №187 від 04.12.2017 додатково угодою до нього від 04.12.2017. Згідно даної додаткової угоди вказаний договір почав діяти з 08.12.2017 року.

Розділом 4 Договору №187 передбачена винагорода за послуги у розмірі 1500,00 гри. один раз за кожні три місяці. Надані також Додаткова угода від 08.02.2017 до цього договору про припинення його дії та акт здачі-прийомки виконаних робіт від 08.02.2018 про оплату за період 08.12.2017 - 08.02.2018.

Таким чином, ОСОБА_2 працювала у Позивача у період з 08.12.2017 - 08.02.2018 за даним цивільно-правовим Договором субдоручення №187 від 04.12.2017 виконувала обов`язки розповсюджувача, які встановлені договором.

При цьому, під час інспекційного відвідування ТОВ Ребел , окрім вказаного ЦПД, не було надано ніяких інших ані цивільно-правових, ані трудових договорів які б спростували факт того, що ОСОБА_2 з вересня 2018 виконувала роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення.

Таким чином, в період з 27.09.2017 року по 08.12.2017 ОСОБА_2 виконувала роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення, без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

2. ОСОБА_5 згідно протоколу допиту свідка від 16.03.2018 надав показання що з середини 2017 року він працював у ТОВ Ребел - у залі ігрових автоматів за адресою: м. Кривий Ріг вул. Доватора, 3/1, з режимом роботи цілодобово (для працівників - 2 зміни з 08- 30 години ранку, 2 зміни в ніч з 18-30 години, 2 зміни - вихідні дні), де здійснював нагляд за працюючим персоналом, роботою лотерейного терміналу та монітору. ТОВ Ребел під час інспекційного відвідування було надано лише Договір доручення № 29-09/17 від 29.09.2017 на здійснення пошуку фізичних осіб з метою укладення з ними договорів на розповсюдження державних лотерей. Розділом 3 договору №29-09/17 передбачена винагорода за послуги на підставі узагальненого акту приймання-передачі наданих послуг, який складається по закінченню строку дії договору - 29.03.2018 року. Оплати, за вказаним Договором здійснені Позивачем 30.03.2018, тобто після інспекційного відвідування.

Таким чином, в період з середини 2017 року по 29.09.2017 (тобто по дату укладання Позивачем цивільно-правового Договору доручення № 29-09/17 від 29.09.2017 з ОСОБА_5 ) ОСОБА_3 виконував роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення, без винагороди, без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Головним управлінням під час встановлення факту порушення Позивачем законодавства про працю не надавалась правова оцінка та не заперечувалась дійсність цивільно-правового Договіру субдоручення №187 від 04.12.2017(укладеного з ОСОБА_2 ) та цивільно-правового Договору доручення № 29-09/17 від 29.09.2017( укладеного з ОСОБА_5 ), а лише було встановлено, що до укладення вказаних Договорів, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виконував роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення. Тобто праця вказаних працівників у період до укладання зазначених цивільно-правових договорів, не була оформлена ТОВ Ребел ні за цивільно-правовими договорами, ні трудовими договорами.

На підставі викладеного відповідачем здійснено висновок про порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, в частині фактичного допуску вказаних працівників до роботи у ТОВ Ребел без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДФС про початок діяльності або іншого письмового договору, як передбачено ст. 9 ЗУ Про державні лотереї в Україні , був зроблений з показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та документів, наданих ТОВ Ребел під час інспекційного відвідування.

На підставі висновків акту перевірки, Головне управління, керуючись п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, винесло припис про усунення виявлених порушень за № ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, суд приходить до наступних висновків.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Припису № ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Кодекс законів про працю України, Постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 295, Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами, Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Закон України Про державні лотереї в України від 06.09.2012 №5204-VI (далі іменується - Закон України №5204-VI), та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність в сфері лотерей.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

Відповідно до підп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов`язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Відповідно до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та їх територіальних органів (далі - Порядок №390, який був чинним на момент проведення перевірки).

Зокрема п.1 зазначеного Порядку №390 передбачено, що цей Порядок встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності субєктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.

Відповідно до п. 2 та п. 3 цього Порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів п.п 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Отже, з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правова конструкція Закон України не містить імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати субєкт владних повноважень, а відтак ініспектори у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержанння субєктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що унормовано приписами 259 КЗпП України та нормами Порядку № 295.

В силу п. 3 Порядку № 295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд зауважує, що позивач не скористався своїм правом не допуску посадових осіб органу державного контролю до проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, передбаченим приписами чинного законодавства, в зв`язку з чим, фактично визнав правомірність проведення контролюючим органом вказаного заходу.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що процедура проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю була здійснена суб`єктом владних повноважень саме з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема № 295, які мають імперативний характер для суб`єктів владних повноважень

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; - виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пп. 19, 20, 21 Порядку №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №295, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Крім того, згідно положень Порядку №295, у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акту і припису, акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акту і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

Так, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно положень частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати "умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Факт праці ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у ТОВ Ребел без будь-якого оформлення підтверджується матеріалами справи, та в цілому не заперечується сторонами. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те що відносини з даними особами відбувались на підставі цивільно-правових договорів про надання послуг. Разом з тим, вказані договори укладені лише в грудні 2017 року (з ОСОБА_2 ) та в вересні 2017 року (з ОСОБА_5 ), а в період що передував укладанню договорів зазначені особи працювали без належного оформлення, що суперечить нормам чинного трудового законодавства.

Посилання позивача на судові рішення у справі № 804/3513/18, в межах якої позивачем оскаржується постанова про накладення штрафу, винесена за результатами даного інспекційного відвідування, суд не приймає до уваги. Оскільки з рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову про накладення штрафу, колегія суддів дійшла висновку про належність договорів субпідряду, укладених між позивачем та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , як документів, що регулюють відносини між вказаними оосбами.

Разом з тим, Головним управлінням під час встановлення факту порушення позивачем законодавства про працю не надавалась правова оцінка та не заперечувалась дійсність цивільно-правового Договіру субдоручення №187 від 04.12.2017(укладеного з ОСОБА_2 ) та цивільно-правового Договору доручення № 29-09/17 від 29.09.2017( укладеного з ОСОБА_5 ), а лише було встановлено, що до укладення вказаних Договорів, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виконував роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення. Тобто праця вказаних працівників у період до укладання зазначених цивільно-правових договорів, не була оформлена ТОВ Ребел ні за цивільно-правовими договорами, ні трудовими договорами.

Таким чином, висновок про порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, в частині фактичного допуску вказаних працівників до роботи у ТОВ Ребел без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДФС про початок діяльності або іншого письмового договору, як передбачено ст. 9 ЗУ Про державні лотереї в Україні , був зроблений з показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та документів, наданих ТОВ Ребел під час інспекційного відвідування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління, керуючись п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, законно та обгрунтовано винесло припис про усунення виявлених порушень за № ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕБЕЛ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018 року, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова