Рішення

від 23.09.2019 по справі 1.380.2019.003435

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003435

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.

представника позивача Цинайко Н.І. ,

представника відповідача Гаталяка М.Я.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області до Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

10.07.2019 до суду надійшов позов першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області до Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини, що знаходиться на території села Гребенів Сколівського району Львівської області, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, вілла Кос-Анатольського 1970 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Гребенівську сільську раду Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини, що знаходиться на території села Гребенів Сколівського району Львівської області, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, вілла Кос-Анатольського 1970 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконавчий комітет Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області покладено обов`язок виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області. За інформацією, наданою Сколівською районною державною адміністрацією від 30.05.2019 та додатку № 4, встановлено, що на території сільської ради розташовані три пам`ятки культурної спадщини, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928; дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; вілла Кос-Анатольського 1970 року, - на які не складено облікову документацію та не подано та подано пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, прокурор, на підставі ч.2 ст.23 Закону України Про прокуратуру та ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Ухвалою від 15.07.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав повністю.

Представник позивача в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в підготовчому засіданні позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Стрийська місцева прокуратура Львівської області в процесі проведення моніторингу занесення об`єктів культурної спадщини, що розташовані на території села Гребенів Сколівського району Львівської області до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі-Реєстру), встановила відсутність в ньому пам`яток культурної спадщини на території села Гребенів Сколівського району Львівської області. Разом з цим, згідно з інформацією, наданою Сколівською районною державною адміністрацією від 30.05.2019 встановлено, що на території сільської ради розташовані три пам`ятки культурної спадщини, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; вілла Кос-Анатольського 1970 року, - на які не складено облікову документацію.

У зв`язку з викладеним, позивач вирішив звернутися до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 вказаного Кодексу.

В спірному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в належній реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини, подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.

Звернення прокурора з позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у ст.1 вказаного Закону:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності вказаним Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 1) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 2) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 3) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 4) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Частиною 2 ст.6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (далі - Порядок №1760).

Так, згідно з п.1 Порядку №1760 об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення).

На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (п.2 Порядку №1760).

Відповідно до п.3 розділу Х Прикінцеві положення Закону №1805-III об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури , визнаються пам`ятками відповідно до вказаного Закону.

Згідно з п.п.3, 4 Порядку №1760 облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158).

Відповідно до п.1.3 вказаного Порядку облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.2.3 Порядку №158).

Облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (п.3.1 Порядку №158).

Тобто, занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с. Гребенів та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Такими об`єктами на території Гребенівської сільської ради Львівської області є церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; вілла Кос-Анатольського 1970 року.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104 Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за №693/9292 (п.4.2 Порядку №158).

Документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів (п.4.4 Порядку №158).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та вказаного Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст.1 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що саме на відповідача - Гребенівську сільську раду Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області - покладено обов`язок виготовлення облікової документації на кожен об`єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території с. Гребенів церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року; вілла Кос-Анатольського 1970 року - та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В ході розгляду справи представник відповідач повідомив, що він не здатний зараз вирішувати будь-які питання, в тому числі і внесення змін до бюджету сільради на 2019 рік для фінансування виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, у зв`язку із тим, що частина депутатів відмовляється брати участь роботі ради. З таких підстав відповідач визнав позов.

Згідно з ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.3 ст.183 КАС України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Проти прийняття рішення судом на стадії підготовчого провадження сторони не заперечили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст.142 КАС України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач при поданні позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 3842,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2019 № 1232.

Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 1921,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини, що знаходиться на території села Гребенів Сколівського району Львівської області, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, вілла Кос-Анатольського 1970 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Гребенівську сільську раду Сколівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Гребенівської сільської ради Сколівського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини, що знаходиться на території села Гребенів Сколівського району Львівської області, а саме: церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці 1928 року, вілла Кос-Анатольського 1970 року та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Повернути з Державного бюджету України прокуратурі Львівської області код ЄДРПОУ 02910031, місцезнаходження: 79000, м. Львів, проспект Шевченка, 17-19 судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 01.10.2019.

Суддя А.Г. Гулик