Рішення

від 02.10.2019 по справі 826/9917/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2019 року № 826/9917/18

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями МАД МЕДІА до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2018 року №0017631406, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство із іноземними інвестиціями МАД МЕДІА (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 23513989) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 квітня 2018 року№ 0017631406.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає правильним застосування зменшеної ставки податку у розмірі 5% при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам з джерелом походження з України при виплаті доходу Компанії Ейрмейшн Лімітед у вигляді роялті у звітному 2017 році за наявності Довідки за 2016 рік, з наступним отриманням довідки за 2017 рік після закінчення цього звітного року, вважає податкове повідомлення-рішення №0017631406 щодо нарахування штрафних санкцій, а саме збільшення суми грошових зобов`язань з податків та зборів у розмірі 40 979,00 грн, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач із доводами позивача не погодився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах чинного законодавства. Вважає, що позивач повинен був утримати податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 15% в сумі 49172 грн, в зв`язку із ненаданням до перевірки довідки, яка б підтверджувала, що компанія-контрагент є резидентом країни, з якою Україно укладено міжнародний договір. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПІІ МАД МЕДІА податкового законодавства за період з 01.01.2105 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, за результатами вказаної перевірки був складений Акт №171/26-15-14-02-02 від 27.03.2018 року.

За результатами перевірки повноти визначення суми податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2017 рік встановлено порушення Позивачем п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового Кодексу України в частині заниження сум податку, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам з джерелом походження з України на загальну суму 32 783,00 грн.

11 квітня 2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0017631406 від 06 квітня 2018 року про порушення позивачем п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового Кодексу України та про застосування штрафних санкцій, згідно із п. 127.1 ст. 127 Податкового Кодексу України, а саме збільшення сум грошових зобов`язань з податків та зборів у розмірі 40 979,00 грн, що включає суму грошових зобов`язань за податковими зобов`язаннями у розмірі 32 783,00 грн та суму грошових зобов`язань за штрафними (фінансовими ) санкціями (штрафами) у розмірі 8 196,00 грн.

В порядку адміністративного оскарження, позивач подав скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення.

07 червня 2018 року позивач отримав рішення ДФС України за вих № 19250/6/99-99-11-01-01-25 від 05.06.2018 року про результати розгляду скарги позивача, яким податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2018 року № 0017631406 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в рамках своєї господарської діяльності позивач, як ліцензіат, уклав з компанією AIRMATION LIMITED (Компанія Еірмейшн Лімітед ) (ліцензіар) ліцензійні договори про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг № 2012/1 від 20.12.2012 року та № MAD-291216-1 від 29.12.2016 року, відповідно до яких ліцензіар надав ліцензіату за винагороду невиключну ліцензію (невиключні права) на використання знаку для товарів і послуг THE PLACE TO GROW , власником якого є ліцензіар, згідно Свідоцтва на знак для товарів та послуг від 25 травня 2010 року № 123209.

На виконання умов ліцензійних договорів про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг № 2012/1 від 20.12.2012 року та № MAD-291216-1 від 29.12.2016 року позивачем було виплачена Компанії Еірмейшн Лімітед дохід із джерелом походження з України у вигляді роялті на загальну суму 18 000,00 грн доларів США (екв. 409 335,00 грн), в т.ч. у 2015 році - 12 000,00 грн доларів США (екв. 253 229,33 грн) та у 2017 році - 6 000,00 грн доларів США (екв. 156 105,94 грн), з якої утримано податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5%, всього на суму 900,00 доларів США (екв. 19 703,33 грн), зокрема у 2017 році на суму 300,00 доларів США (екв. 7 805,30 грн).

Також між позивачем (ліцензіат) та Компанією Еірмейшн Лімітед (ліцензіар) були укладені ліцензійні договори про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг №0111/13 від 01.11.2013 року та № MAD-291216-1 від 29.12.2016 року, відповідно до яких ліцензіар надав ліцензіату за винагороду невиключну ліцензію (невиключні права) на використання знаку для товарів і послуг Global campaigns for global brand , власником якого виступає ліцензіар, згідно Свідоцтва України на знак для товарів та послуг від 25.10.2013 року №177444.

На виконання умов ліцензійних договорів про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг №0111/13 від 01.11.2013 року та № MAD-291216-1 від 29.12.2016 року позивачем було виплачено Компанії Еірмейшн Лімітед доходу із джерелом походження з України у вигляді роялті на загальну суму 12600,00 грн доларів США (екв. 312 554,00 грн), в т.ч. у 2015 році - 3 000,00 доларів США (екв. 63 307,34 грн), за 2016 рік - 3 000,00 доларів США (екв. 77 530,00 грн), за 2017 рік - 6 600 доларів США (екв. 171 716,54 грн), з якої утримано податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5%, всього на суму 630,00 доларів США (екв. 15 623,00 грн), зокрема у 2017 році - на суму 330,00 доларів США (екв. 8 585,83 грн).

При проведенні виплат позивач застосовував умови Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що була підписана 8 листопада 2012 року в м. Нікосія та ратифікована Законом України №412-VII від 04 липня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції, її положення застосовуються у двосторонніх українсько-кіпрських відносинах з 01 січня 2014 року.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції термін "роялті" у випадку використання в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (в тому числі кінематографічні фільми та фільми або плівки, що використовуються для телебачення чи радіомовлення), комп`ютерні програми, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію (ноу-хау) стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду.

В ході проведення перевірки відповідач прийшов до висновку, що позивач безпідставно застосував вимоги Конвенції, та при виплаті роялті компанії Еірмейшн Лімітед повинен був утримати податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 15%, оскільки довідку, яка підтверджує, що компанія Еірмейшн Лімітед є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір за 2017 рік до перевірки не надано.

На виконання положень Податкового Кодексу України, позивач надав до перевірки довідку від 15.03.2017 року, видану Міністерством фінансів Республіки Кіпр за № 12081778R, апостильовану Міністерством юстиції та громадського порядку 21 березня 2017 року за реєстраційним номером LM 7813|17, належним чином легалізовану відповідно до законодавства України, в якій зазначено, що Компанія Еірмейшн Лімітед є резидентом Республіки Кіпр, згідно з Конвенцією між Урядом Республіки Кіпр та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування, відповідний резидент є об`єктом оподаткування на Кіпрі щодо сукупного прибутку, починаючи з 09.10.1996 року, як дати внесення до реєстру реєстратором компаній та офіційним представником.

Проте, відповідач не прийняв до уваги надану позивачем довідку та пояснення щодо того, що довідка за 2017 рік вже замовлена та буде отримана позивачем у найближчий час, в зв`язку із чим відповідач донарахував суму грошового зобов`язання з податків та зборів і штрафні санкції.

Проаналізувавши матеріали справи, судом звертає увагу на наступні факти.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 ПК України.

У п. 160.2 ст. 160 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Однією зі складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування (п.3.1 ст. 3 Податкового Кодексу України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового Кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим Кодексом України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.4 ст.103 ПК України передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі-довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті ПК України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10. ст. 103 ПК України).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена, відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Податкового Кодексу України).

Матеріалах справи містяться довідки від 15 березня 2017 року та від 09 травня 2018 року, відповідно до яких компанія Еірмейшн Лімітед є резидентом Республіки Кіпр, є бенеaціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу за ліцензійним договором про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг № MAD-291216-1 від 29.12.2016 року та № MAD-291216-2 від 29.12.2016 року.

Відповідно до п. 103.8 ст. 103 Податкового Кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Таким чином, застосування у 2017 році довідки за 2016 рік, виданої у 2017 році, дозволяється, згідно із положеннями п. 103.8 ст. 103 Податкового Кодексу України, за умови отримання довідки після закінчення звітного періоду (2017 року). Крім того, Податковий Кодекс України не містить строків отримання такої довідки для підтвердження статусу резидента, а тому посилання на відповідача на те, що вказана довідка не була надана при перевірці, є безпідставними.

Надані позивачем довідки підтверджують факт того, що з дати реєстрації, тобто з 09.10.1996 року по дату видачі довідки, компанія Еірмейшн Лімітед є резидентом Республіки Кіпр та підлягає оподаткуванню на Кіпрі стосовно прибутку та майна, отриманого з будь-яких джерел, із зазначеної дати. Тому при виплаті податку на прибуток нерезидента у 2017 році застосовується зменшена ставка податку, зазначена у п. 4 ст. 12 Конвенції.

Суд вважає, що позивач мав всі законні підстави для застосування зменшеної ставки податку у розмірі 5% при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту - Компанії Еірмейшн Лімітед , оскільки довідка надається після закінчення звітного періоду (в даному випадку була видана після закінчення 2016 року) та дійсна в межах календарного року, в якому вона видана, тобто протягом 2017 року.

Такої позиції дотримується і сам відповідач.

Так, до матеріалів справи долучена роздруківка з інформаційно-довідкового ресурсу ЗІР (підкатегорія 102.8 модуля База податкових знань ), в якій зазначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітній податковий період (рік), може застосовувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. У разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітній податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітній період після закінчення звітного (податкового) року..…. отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана .

Викладена позиці була підтверджена також ДФС України в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФСУ ЗІР 10.04.2017 року.

Таким чином відповідач мав прийняти до уваги Довідку від 15.03.2017 року, оскільки довідка видана у березні 2017 року та є дійсна в межах календарного року, в якому вона видана, як зазначено у роз`яснені ДФС України.

Зважаючи на викладене, судом встановлено відсутність правових підстав для нарахування сум грошових зобов`язань, в тому числі і штрафних (фінансових) санкцій, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Підприємства із іноземними інвестиціями МАД МЕДІА (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 23513989) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06 квітня 2018 року№ 0017631406.

3. Стягнути на користь Підприємства із іноземними інвестиціями МАД МЕДІА (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 23513989) понесені судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.Г. Вєкуа