Постанова

від 25.09.2019 по справі 580/1156/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1156/19 Головуючий у 1 інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Карпушової О.В. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Фермер В. до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Фермерське господарство Фермер В. звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №979/23-00-543-12-010 від 12.03.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в реєстрі платників єдиного податку Фермерське господарство Фермер В. платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2019 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області щодо підтвердження (надання) фермерському господарству Фермер В. статусу платника єдиного податку четвертої групи, викладену в листі від 12.03.2019 №979/23-00-54-12-010. Зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області здійснити реєстрацію фермерського господарства Фермер В. як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2019. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що Фермерському господарству Фермер В. відмовлено в наданні статусу платника податку четвертої групи на 2019 рік, оскільки, ним не було подано заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування до 21 грудня 2018 року.

16 вересня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство Фермер В. зареєстровано, як юридична особа 19 вересня 2016 року, ідентифікаційний код 40840991 та, у відповідності до витягу з реєстру платників єдиного податку від 03 квітня 2017 року №2989/23-13-12-025, є платником єдиного податку 3 групи.

18 лютого 2019 року Фермерським господарством Фермер В. , з метою переходу з третьої групи на четверту групу платника єдиного податку, на підставі положень п. 298.8 ст.298 Податкового кодексу України, подано до Головного управління ДФС у Черкаській області відповідну заяву із пакетом документів.

За наслідками розгляду вказаної заяви, відповідачем надано позивачу повідомлення від 12 березня 2019 року №979/23-00-543-12-010 про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки, позивачем, у порушення вимог пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, не було подано заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування третьої групи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПК України).

Згідно з пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

В силу п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу .

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву(пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України).

Положеннями пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті (п. 298.8 ст. 298 ПК України).

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8. ст. 289 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2019 року Фермерським господарством Фермер В. подано до Головного управління ДФС у Черкаській області заяву про перехід з третьої групи на четверту групу платника єдиного податку (а.с 14).

До заяви були додані наступні документи: податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік; податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік окремо щодо кожної земельної ділянки; відомості про наявність земельних ділянок; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

12 березня 2019 року відповідачем надано позивачу повідомлення №979/23-00-543-12-010 про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (а.с. 8).

Підставою для відмови в наданні статусу платника податку четвертої групи Фермерському господарству Фермер В. стало неподання ним заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пункту 299.6 статті 299 ПК України, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що позивачем під час подання заяви про перехід на четверту групу платника єдиного податку виконано всі вимоги підпункту 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України та надано всі необхідні документи.

При цьому, колегія суддів наголошує, що нормами Податкового кодексу України не передбачено вимоги до суб`єкта господарювання щодо завчасної його відмови від спрощеної системи оподаткування попередньої групи платника єдиного податку для переходу на четверту групу платника єдиного податку.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на норми пп. 291.4.4 п. 291.4. ст. 291 ПК України, якими передбачається, що сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що Фермерське господарство Фермер В. було утворене шляхом злиття або приєднання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області протиправно прийнято повідомлення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи від 12 березня 2019 року №979/23-00-543-12-010, а тому, позивач повинен бути зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2019 року.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №979/23-00-543-12-010 від 12.03.2019 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона не підлягає задоволенню, оскільки, за наслідками розгляду заяви відповідачем надано позивачу повідомлення від 12 березня 2019 року №979/23-00-543-12-010 про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, тобто податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду заяви позивача контролюючим органом не приймалось.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фермерського господарства Фермер В. та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Карпушова О.В. Собків Я.М.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2019 року