Ухвала

від 25.09.2019 по справі 296/8886/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8886/19

2-а/296/238/19

УХВАЛА

"25" вересня 2019 р. м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Полісся Інвестбуд" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №15-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2019 року.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі, суддею встановлено наступне.

Так, відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 20 КАС України встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, зокрема і справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на справи про адміністративні правопорушення, які не є включеними до Кодексу і відповідальність за вчинення яких передбачена законами.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої),частини перша та друга статті 188-42).

Частинами 1, 2 статті 188-42 визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, спеціальним Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва.

підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі та на виконання наведеної ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Кабінетом міністрів України затверджено Порядок № 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.07.2007 р. №877-V також визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб`єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553 та нормами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а не положеннями КУпАП.

Таким чином, предметом спору у даній справі є постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю, якою позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норми Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому, відповідно ст. 20 КАС України, справа не підсудна Корольовському районному суду, як адміністративному, а підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Водночас, чинний КАС України не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження з цієї підстави.

Відповідно ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.318 ч.1 КАС України).

Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне передати матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Керуючись ст. ст.20, 29, 30, 170 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про скасування постанови - направити за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали направити позивачу - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суду м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. С. Рожкова