Постанова

від 01.10.2019 по справі 320/1652/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1652/19 Суддя першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача- Степанюка А.Г.,

суддів- Епель О.В., Парінова А.Б.,

при секретарі- Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на прийняте у порядку письмового провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі Позивачі) звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі Відповідач, Новопетрівська сільрада), в якому просили:

- визнати протиправною відмову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною відмову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною відмову суб`єкта владних повноважень Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області у реєстрації місця проживання малолітньої особи ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію його малолітньої дитини ОСОБА_4 про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною відмову суб`єкта владних повноважень Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області у реєстрації місця проживання малолітньої особи ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію його малолітньої дитини ОСОБА_3 про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що приписами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено заборону вимагати для реєстрації місця проживання інші документи ніж ті, що ним передбачені, а тому документального підтвердження належності ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що Позивачами не було надано документів, які підтверджують право проживання у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , адже у доданих до заяв документів підтверджується право даних осіб на проживання у житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, на переконання Апелянта, позовні вимоги є необґрунтованими, що не було враховано судом першої інстанції, який, до того ж задовольнив позовні вимог про зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяви Позивачів, які не подавалися.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.10.2019 року.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 22.01.2011 року зареєстрували шлюб у Саксаганському відділі РАЦС м. Кривого Рогу МУЮ Дніпропетровської області, актовий запис №12, від якого мають малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 33, 34).

Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з моменту народження по 14.03.2018 року проживали разом із батьками за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 . Після зняття з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаною адресою діти разом із батьками проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0508 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з кадастровим номером 3221886000:03:165:6179, що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку від 06.03.2017 №81839482 (а.с. 35).

Крім того, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 144,6 кв.м., житловою площею 49,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2018 №114119997 (а.с. 36-37).

27.12.2018 року ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 до відділу реєстрації та посвідчень Новопетрівської сільської ради подано заяви про реєстрацію їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в яких зазначено, що позивачі реєструються у належне ОСОБА_1 на праві власності житло (а.с. 78, 79, 80, 81).

Також, 27.12.2018 року ОСОБА_1 , як законним представником, було подано заяви в інтересах малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в яких зазначено, що малолітні діти реєструються у належне ОСОБА_1 на праві власності житло.

До вказаних заяв Позивачами були додані копії: паспортів (а.с. 15-19, 28-32), довідок про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 19, 32), військового квитка (а.с. 20-27), свідоцтв про народження (а.с. 33, 34), витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 35-37), довідки про присвоєння поштової адреси від 08.02.2018 року №10 (а.с. 38).

За результатами розгляду даних заяв рішеннями відділу реєстрації та посвідчень Новопетрівської сільської ради від 27.12.2018 року у здійсненні реєстрації місця проживання позивачів та їхніх малолітніх дітей відмовлено на підставі абз. 2, 3 п. 11 та п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, а саме через те, що заявниками не подано необхідних документів або інформації, та у поданих документах містяться недостовірні відомості, зокрема, подано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , оформлене з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення про присвоєння поштової адреси вказаному будинку Новопетрівською сільською радою не приймалось (а.с. 86-87).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 3, 6, 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, а також ряду інших нормативних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на підтвердження матеріалами справи факту наявності у Позивачів права проживання у житлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі Закон) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно ст. 3 Закону реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 Закону визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 (далі Правила №207).

Пунктами 3-4 Правил №207 передбачено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

У відповідності до пункту 8-9 Правил №207 документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 11 Правил №207 передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Вичерпний перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, визначений п. 18 Правил №207, який у пп. 4 серед документів, що підтверджують право на проживання в житлі, визначає, зокрема, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників).

При цьому в указаному пункті, як і в статті 6 Закону, імперативно закріплено, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Тобто, обов`язковою умовою для прийняття рішення про реєстрацію місця проживання особи є надання нею документів, що підтверджують право на проживання в житлі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту оскаржуваних рішень, підставами для відмови у реєстрації місця проживання Новопетрівською сільрадою визначено абз. 2 п. 11 Правил №207 (особа не подала необхідних документів або інформації) щодо всіх заявників, а також абз. 3 п. 11 Правил №207 (у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними) щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що Новопетрівська сільрада не наділена повноваженнями перевіряти дотримання законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідними суб`єктами, зокрема реєстрацію права власності згаданого житлового будинку. Відтак, доводи Відповідача про те, що право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене з порушенням чинного законодавства, а саме ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, оскільки не поданий документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, є безпідставними.

Разом з тим, як вірно зазначив Апелянт, покладаючи на Новопетрівську сільраду обов`язок повторно розглянути заяви Позивачів про реєстрацію їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не врахував такого.

Як було встановлено раніше, у своїх заявах Позивачі просили зареєструвати їх місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, до вказаних заяв останніми були доданий документ, зокрема витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2018 року №114119997 про належність ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, зазначені у заявах про реєстрацію місця проживання та наданих до неї документах відомості щодо житла, про реєстрацію місця проживання в яких просили заявники, є відмінним.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з позицією Новопетрівської сільради про те, що при поданні заяв про реєстрацію місця проживання Позивачами не було надано необхідних документів, зокрема, про наявність права на проживання в житлі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ототожнювати дану адресу з іншою: АДРЕСА_1 , відсутні правові підстави.

Таким чином, оскаржувані рішення Відповідача в частині, що ґрунтуються на недотриманні Позивачами положень Порядку №207 в частині надання документу, що підтверджує право на проживання у житлі, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог не узгоджується з наведеними вище нормами матеріального права.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації місця проживання з огляду на неподання Позивачами документів про право на проживання у житлі за визначеною ними адресою, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Київського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задовольнити повністю.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідачА.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

А.Б. Парінов

Повний текст постанови складено « 02» жовтня 2019 року.