Постанова

від 01.10.2019 по справі 826/3942/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/3942/18

провадження №К/9901/195/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАРІНФ до Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю МАКВІС ГРУП , Товариство з обмеженою відповідальністю БОЕДЕМ , Товариство з обмеженою відповідальністю ПАУЕР ВЕКТОР , про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КАРІНФ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О. від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., від 27 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- скасувати наказ Міністерства юстиції України Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24.01.2018 №215/5 в повному обсязі;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 24.01.2018 №215/5 та поновити наступні записи в державних реєстрах:

1) від 26.09.2017 №10721050029001764 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційна дія проведена державним реєстратором Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації Бондаренко Людмилою Михайлівною (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ БОЕДЕМ );

2) від 28.09.2017 №10721050030001764 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційна дія проведена державним реєстратором КП Київський міський бізнес-центр Шпилькою В. Ф. (державна реєстрація зміни місцезнаходження ТОВ БОЕДЕМ , зміни статутного капіталу ТОВ БОЕДЕМ );

3) від 02.10.2017 №10721050031001764 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В. М. (державна реєстрація зміни складу засновників ТОВ БОЕДЕМ );

4) від 08.11.2017 №10721070032001764 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, реєстраційна дія проведена державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Максименко Ларисою Іванівною (державна реєстрація зміни керівника ТОВ БОЕДЕМ );

5) від 15.11.2017 індексний номер: 38155533 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. (державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ТОВ ПАУЕР ВЕКТРА );

6) від 16.11.2017 індексний номер: 38169563 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. (державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ТОВ ПАУЕР ЕКТРА );

7) від 01.12.2017 індексний номер: 38477075 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена державним реєстратором Київської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Пономаренко О.В. (державна реєстрація закриття розділу по праву власності на нежитлове приміщення);

8) від 01.12.2017 індексний номер: 38476385 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена державним реєстратором Київської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Пономаренко О.В. (державна реєстрація відкриття розділу по праву власності на нежитлові приміщення);

9) від 01.12.2017 індексний номер: 38475082 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена державним реєстратором Київської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Пономаренко О.В. (державна реєстрація відкриття розділу по праву власності на нежитлові приміщення);

10) від 18.12.2017 індексний номер: 38805928 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. (державна реєстрація права власності на приміщення за ТОВ КАРІНФ );

11) від 18.12.2017 індексний номер: 38805716 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою (державна реєстрація права власності на приміщення площею за ТОВ КАРІНФ );

12) від 21.12.2017 р. індексний номер: 38895921 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційна дія проведена приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Ольшевським B.C. (державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ТОВ КАРІНФ ).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалюючи зазначені рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення прийнято Міністерством юстиції України в межах повноважень, у порядку та у спосіб встановлений законом. Зазначили про те, що позивач у своєму позові, не навів конкретних доводів та обґрунтувань з посиланням на відповідні норми законодавства щодо порушень, допущених, на його думку, відповідачем при розгляді скарги по суті, а також не зазначив та не надав документальні докази в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності порушень з боку державних реєстраторів при вчиненні реєстраційних дій (прийнятті рішень), що були предметом розгляду у межах скарги ТОВ "МАКВІС ГРУП". В межах даного адміністративного позову відсутні будь-які підстави для висновку про порушення відповідачем будь-яких прав чи інтересів позивача у сфері публічно правових відносин та, відповідно, для висновку про порушення норм законодавства у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення, а відтак підстави для скасування Наказу від 24.01.2018 №215/5 відсутні та у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю КАРІНФ звернулось із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.01.2018 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ МАКВІС ГРУП від 15.01.2018 (вх. №882-33-18 від 16.01.2018) на реєстраційні дії в порядку ст. 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішення державних реєстраторів в порядку статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За результатами розгляду зазначеної скарги та відповідно до висновку від 22.01.2018 Комісії з питань розгляду скарг у сфері держаної реєстрації відповідач прийняв оспорюване рішення - наказ від 24.01.2018 №215/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задовольнив повністю, зокрема:

- скасовано наступні реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ БОЕДЕМ (код ЄДРПОУ 14308121):

від 26.09.2017 №10721050029001764 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , проведену державним реєстратором Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації Бондаренко Л.М.;

від 28.09.2017 №10721050030001764 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , проведену державним реєстратором Комунального підприємства Київський міський бізнес-центр Шпилькою В. Ф.;

від 02.10.2017 №10721050031001764 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В. М.;

від 08.11.2017 №10721070032001764 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Максименко Л.І.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.11.2017 №38155533 та від 18.12.2017 №38805716, №38805928, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.11.2017 №38169563, прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.12.2017 №38477075, №38476385 і №38475082, прийняті державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Пономаренко О.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2017 №38895921, прийняте приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Ольшевським B.C.

6. Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначено, що Міністерством юстиції України не дотримано процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав, заявником пропущено строк звернення до комісії зі скаргою. Висновки комісії Мінюсту не містять обґрунтування порушеного інтересу та права скаржника реєстраційними діями між ТОВ ПАУЕР ВЕКТРА та ТОВ КАРІНФ . При прийнятті скасованих наказом Міністерства рішень державним реєстратором було дотримано норми закону щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

8. Представниками Міністерства юстиції України та ТОВ МАКВІС ГРУП подано відзив на касаційну скаргу, в яких відповідач та третя особа погоджуються з рішенням судів попередніх інстанцій, вважають їх законними та обґрунтованими, просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

10. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

11. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

12. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

14. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

15. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

19. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

20. Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17.

21. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 24.01.2018 №215/5, прийнятого за результатом розгляду скарги ТОВ МАКВІС ГРУП від 15.01.2018. Скаржником оскаржувались рішення та реєстраційні дії стосовно змін до статутних документів ТОВ БОЕДЕМ , реєстраційні дії та рішення щодо реєстрації переходу права власності на майно до ТОВ ПАУЕР ВЕКТРА від ТОВ БОЕДЕМ та реєстраційні дії та рішення щодо реєстрації переходу права власності на майно від ТОВ ПАУЕР ВЕКТРА до ТОВ КАРІНФ .

Як зазначено позивачем у позовній заяві, підставою звернення ТОВ КАРІНФ до суду було поновлення його права власності на нежитлові приміщення та земельну ділянку.

22. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом корпоративного спору та, як наслідок, питання щодо правомірності набуття права власності і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

23. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

24. Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

25. Згідно із пунктами 3, 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

26. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна та земельну ділянку, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суб`єктний склад сторін у цій справі позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

27. Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що в зазначеній вище правовій ситуації суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства.

28. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

29. За нормами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

31. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

32. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

33. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

34. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

35. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

36. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАРІНФ - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАРІНФ до Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю МАКВІС ГРУП , Товариство з обмеженою відповідальністю БОЕДЕМ , Товариство з обмеженою відповідальністю ПАУЕР ВЕКТОР , про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В.Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

Л.Л.Мороз