Постанова

від 30.09.2019 по справі 813/5360/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №813/5360/14

провадження №К/9901/10157/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЗІР`Я", про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого - судді Кухар Н.А. від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого-судді Довгої О.І., суддів: Ліщинського А.М., Запотічного І.І., від 14 березня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю СУЗІР`Я про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю СУЗІР`Я та визнання нечинним запису № 14171120023002205 та зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю СУЗІР`Я .

В обґунтування позовних вимог посилається на те, що 30.01.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю СУЗІР`Я за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу. Проте, до 10.04.2014 року встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника ТзОВ СУЗІР`Я . Вважає, що ліквідаційна комісія ТзОВ СУЗІР`Я допустила порушення законодавства України, яким визначається порядок ліквідації юридичних осіб, у зв`язку з чим порушено права позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року по справі №813/5360/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Ухвалюючи зазначені рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що при проведенні реєстрації припинення юридичної особи були надані всі необхідні документи, у зв`язку з чим державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області правомірно було внесено запис №14171120023002205 в Єдиний державний реєстр про припинення ТзОВ СУЗІР`Я внаслідок його ліквідації за рішенням засновників.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЗІР`Я" надало документи, а саме реєстраційну картку про проведення державної результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи, у зв`язку з ліквідацією; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до Закону підлягають довгостроковому зберіганню та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Згідно з Витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором за № 18413606 станом на 26.03.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 30 січня 2014 року внесено запис про стан припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЗІР`Я" (ЄДРПОУ 13360390) за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу.

Встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника до - 10 квітня 2014 року.

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором за № 18776345 станом на 03.06.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним 02.06.2014 року внесено запис за № 14171120023002205 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЗІР`Я" внаслідок його ліквідації за рішенням засновників.

6. Не погоджуючись з рішенням відповідача про припинення юридичної особи, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вказаним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ліквідаційна комісія ТОВ СУЗІР`Я допустила порушення законодавства України, яким визначається порядок ліквідації юридичних осіб, у зв`язку з чим порушено права позивача щодо задоволення його кредиторських вимог. В межах двомісячного строку для пред`явлення кредиторських вимог, 09.04.2014 позивачем направлено до ТОВ СУЗІР`Я заяву про визнання грошових вимог кредитора до боржника, однак, незважаючи на отримання третьою особою зазначеної заяви 25.04.2014, банк-кредитора не було повідомлено про результати розгляду грошових вимог до юридичної особи, що припиняється. Згідно передавального акту від 11.04.2014 до ПрАТ СУЛВУД , якого визнано правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ СУЗІР`Я , передані не всі зобов`язання третьої особи та стосовно не всіх кредиторів, у зв`язку з чим державна реєстрація припинення ТОВ СУЗІР`Я шляхом перетворення відбулась з порушенням положень чинного законодавства.

8. Відповідачем та третьою особою не подано заперечення на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій під час розгляду спору виходили з того, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

10. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

11. За частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

12. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Аналогічна норма міститься у пункті 1 частини першої статті 19 КАС, у чинній на сьогодні редакції, яка передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

13. Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим засадам.

Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. Якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

14. У справі, про перегляд судових рішень в якій подано скаргу, спір стосується не стільки правомірності дій державного реєстратора щодо реєстрації припинення юридичної особи ТОВ СУЗІР`Я , скільки неможливості задоволення вимог кредитора Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з огляду на реєстрацію припинення вказаного товариства.

15. Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пунктів 1, 3 частини першої статті 20 ГПК у чинній редакції.

16. Отже, оскільки спірні правовідносини пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи та задоволенням вимог кредиторів під час процедури припинення, суд доходить висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Такого змісту правова позиція викладена, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року (справа № 813/6286/15).

Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що в зазначеній вище правовій ситуації суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства.

17. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

18. За нормами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

20. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

23. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

24. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

25. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЗІР`Я", про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

І.В. Желєзний