Рішення

від 26.09.2019 по справі 140/1141/19

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/1141/19

Провадження №2/140/599/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Вакар Г.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом становлення меж та зобов`язанні вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача .

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом становлення меж та зобов`язанні вчинити дії, зазначивши в позовній заяві, що вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 проживають у АДРЕСА_1 . Даний будинок разом із земельною ділянкою, на якій він знаходиться, позивачці у 2007 році подарувала мати позивачки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №005809.

З одного боку земельна ділянка ОСОБА_1 межує із земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2 (кадастровий номер 0523087800:01:001:0285). Фактично цією ділянкою користується її батько ОСОБА_4 для ведення домашнього господарства.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №1201502040000243 від 20.04.2017 р. щодо сусідньої земельної ділянки, яка також належить позивачці, судовим експертом було встановлено, що фактичні межі земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, площею 0,25 га., кадастровий номер 0523087801:01:001:0089 не співпадають із межами, які визначенні у технічній документації та у земельному кадастрі. У додатку 3 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної документації від 20.11.2017 року № 3982/17-21, на Плані-схемі відмічено, що з боку ділянки ОСОБА_2 зміщення меж відбулося у сторону зменшення орієнтовно на 1- 1.5 метрів.

Судовим рішенням Немирівського суду у справі №140/2164/16-ц від 23.05.2018р. було встановлено, що ще у 1996 році мати позивачки ОСОБА_5 отримувала акт на земельну ділянку площею 0,35 га, а у 2007 році не змінюючи ні межі, ні конфігурації, подарувала цю земельну ділянку ОСОБА_1 .

На даний час позивачка з чоловіком планують перемістити паркан згідно тих меж, які вказані у правовстановлюючих документах. Тим більше, що при виготовлені технічної документації для отримання державних актів, межі були погоджені саме із ОСОБА_6 оскільки земля на той час була у його користуванні.

Однак, ще у 2016 році батько відповідачки ОСОБА_6 , порушуючи протипожежні та санітарні норми, розмістив майже впритул до паркану дерев`яну споруду, типу сараю, в якій зберігає сіно, а поруч біля неї гнійник (яма).

Оскільки від цієї ями влітку постійно розповсюджується сморід та різні комахи, то ОСОБА_6 були грубо порушені як санітарні норми, так і правила добросусідства.

Таким чином, сарай та гнійник, батько відповідачки розмістив не лише на земельній ділянці позивачки через зміщення меж, а ще й і з порушенням будівельних та санітарних норм.

Окрім цього, поруч із сараєм для сіна росте великий горіх, гілляччя від якого фактично

лежить на покрівлі гаражу позивачки. Це створює багато незручностей та клопотів, оскільки листя від нього забиває водостік, від постійного затінку стіна гаражу відсиріє.

На усні звернення відповідачка та її батько реагують негативно, постійно створюють конфліктні ситуації та ще й розповсюджують неправдиву інформацію, що позивачка має намір незаконно відібрати частину його землі. Ігноруючи їхні звернення до сільської ради і поліції, відповідачка та її батько відмовляються від добровільного усунення перешкод в користуванні належною земельною ділянкою.

Позивачка неодноразово викликала землевпорядників, які здійснювали виміри та встановлювали межові знаки, але відповідач нічого слухати не хотів та навіть повиймав коли, які були виставлені на межі, про що свідчить акти узгоджувальної комісії від 23.04.2015р. та від 10.05.2018р.

Виклад позиції відповідача.

Відповідачка ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 20.05.2019 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Заяв і клопотань від позивача та відповідача по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20.05.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 11.06.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання з`явилися позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 .

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просить задовільнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, заперечує щодо їх задоволення в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, а саме копію паспорта ОСОБА_1 (а.с.7). Копію державного акту серії IV-ВН№055513 з якого вбачається, що ОСОБА_5 являється власником земельної ділянки загальною площею 0,35 га (а.с.8).

Згідно державного акту на право на земельну ділянку серії ЯИ№005809 ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,2500 га, крім того згідно державного акту серії ЯИ№005810 ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки загальною площею 0.0967 га. Дані державні акти видані на підставі договору дарування земельної ділянки №1-891 від 29.05.2007 року, ВЕР 188870, а земельні ділянки розміщені за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Згідно копії заяви долученої до матеріалів справи вбачається, що особа, прізвище якої встановити не можливо звернулася до Сокілецької сільської ради із проханням створити відповідну комісію, яка зобов`яже ОСОБА_6 на протязі 10 днів звільнити місце для виконання необхідних робіт по встановленню паркану, забравши каміння, зрізавши дерева, забравши дерев`яну споруду з сіном, які знаходяться на її території (а.с.11).

Згідно відповіді Сокілецької сільської ради Немирівського району № 169 від 11.05.2018 року на заяву щодо вирішення побутових питань стосовно встановлення паркану між суміжними приватизованими земельними ділянками громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до земельно-кадастрового бюро, так як дане питання спірне (а.с.12).

01.08.2019 року до Сокілецької сільської ради надійшла заява ОСОБА_1 в якій вона звернулася до сільської ради з вимогою допомогти вирішити її питання щодо зобов`язання ОСОБА_6 перенести споруду із сіном на більш безпечну відстань, яка розміщена біля її паркану. (а.с.13). На що Сокілецькою сільською радою від 15.09.2019 року під №217 було направлено лист в якому зазначено про те, що ОСОБА_6 було ознайомлено із заявою ОСОБА_1 та проведена

профілактична розмова про забору щодо спалювання сухої трави. Вивчивши викладене в заяві депутатський корпус рекомендує владнати конфлікт, уклавши мирову угоду між сторонами (а.с.14).

Згідно листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій Немирівського районного

сектору від 25.05.2016 року №866 вбачається, що у відповідності до пункту 3.25 вищевказаного ДБН, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1.00 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідним інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель та території суміжних ділянок (а.с.15).

Згідно акту перевірки письмового звернення громадянки ОСОБА_1 про самовільне порушення межових знаків громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 23.04.2015 року вбачається, що внаслідок візуального огляду встановлено: що межові знаки встановлені представниками Земельно-кадастрового бюро відсутні (а.с.18).

Згідно акту про відновлення межових знаків від 19.04.2016 року відповідно до державного акту IY-ВН№055513 від 08.07.1996 року гр. ОСОБА_5 на усне звернення спадкоємців ОСОБА_1 вбачається, що узгоджувальною комісією з земельних питань в присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено межові знаки (а.с.19).

Згідно акту перевірки письмового звернення громадянки ОСОБА_1 про самовільне порушення межових знаків громадян ОСОБА_2 від 10.05.2018 року встановлено що узгоджувальною комісією з земельних питань провели огляд земельних ділянок, під час чого виявлено, що межові знаки залишені представником Земельно-кадастрового бюро відсутні (а.с.20).

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 23.05.2019 року визнано недійсним та скасовано Державний акт про право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 005810 виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку розташовану АДРЕСА_1 загальною площею 0,0967 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523087801:01:001:0090.

Зобов`язано Приватне підприємство Земельно-кадастрове бюро внести зміни до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та технічної документації по складанню Державного акта на право власності на землю ОСОБА_7 Серія НОМЕР_1 від 23.11.2004 року кадастровий номер 0523087801:01:001:0020 розташованої с.Сокілець Немирівського району Вінницької області призначену для обслуговування житлового будинку, привівши у відповідність до встановлених меж земельної ділянки в 1996 році, як були зазначені в Державному акті Серії ІV-ВН №055513 від 08 липня 1996 року виданого на ім`я ОСОБА_5 (матері позивачки) (а.с.21-23).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 20.10.2017 року вбачається, що у зв`язку з відсутністю у експерта інформації в електронному вигляді щодо земельної ділянки площею 0,3500 га, що розташовується за адресою: Вінницька область, Немирівський рпйон, с. Сокілець, території Сокілецької сільської ради , та належала ОСОБА_5 на пiдставі Державного акту на право приватної власності на землю cepiї IV-BH №055513 від 08.07.1996 року, встановити, чи відповідає конфігурації земельної ділянки для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд, кадастровий номер 0523087801:01:001:0089, площею 0,2500 га, та земельної ділянки для ведения особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523087801:01:001:0090, площею 0.0967 га, що розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 , з конфігурацією земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведения ocoбистого підсобного господарства, площею 0,3500 га, що належала на правах приватної власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю cepii IV-BH №055513 від 08.07.1996 року, не вбачається можливим.

Земельна ділянка для ведения особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523087801:01:001:0090, площею 0,0967 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 та належить на правах приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку cepii ЯИ №005810 від 01.03.2010 року, не накладається на земельну ділянку для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий

номер 0523087801:01:001:0020, площею 0,2500 га, що розташована за адресою Вінницька область Немирівський район та належить на правах приватної власності ОСОБА_7 . Крім того даним висновком експерта встановлено, що земельна ділянка для ведения особистого селянського господарства, кадастровый номер 0523087801:01:001:0090, площею 0,0967 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належитъ на правах приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку cepiї ЯИ№005810 від 01.03.2010 року, не межує та відповідно не накладається на земелъну ділянку для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарсъких будівель i споруд, кадастровый номер 0523087800:01:001:0285, площею 0,2500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та належитъ на правах приватної власності ОСОБА_2 (а.с.24-37).

Згідно висновку експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи від 20.11.2017 року встановлено, що під час проведення натурного обстеження об`єктів дослідження та згідно результатів виконання топографо-геодезичної зйомки об`єктів дослідження встановлено, що фактичний порядок користування земельними ділянками кадастрові номера 0523087501:01:001:0089, 0523087801:01:001:0090, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам на земельну ділянку (а.с.38-45).

Однак з даного висновку слід зазначити, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523087501:01:001:0089 належить позивачці ОСОБА_1 , однак земельна ділянка з кадастровим номером 0523087801:01:001:0090 згідно матеріалів справи не належить відповідачці ОСОБА_2 , а тому судом не може бути взято до уваги даний висновок як належний доказ.

Згідно фото, які долучені позивачем долучені до матеріалів справи не можливо встановити відстань від паркану до дерев`яної споруди типу сарай, що належить відповідачці (а.с.46-50).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідно до частини 1 статті 130 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Норми розміщення господарських будівель біля житлового будинку визначаються в Державних будівельних нормах "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" 360-92*, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44 (Далі - ДБН 360-92*).

Так, у містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних, протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі. Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.

Розміщення господарських будівель по лінії забудови з житловими будинками не допускається. Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, що наведені нижче, але не менше протипожежних норм. (п. 3.25а ДБН 360-92*)

Відповідно до п. 3.25* ДБН 360-92*, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх по і нестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч. 2 та 4 ст.373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч .2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. г та п. е ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.

Дані правовідносини регулюються нормами ст.105 Земельного кодексу України, відповідно до якої у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних чистинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

На підставі ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків.

Також п. 2 ст. 158 встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практикузастосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 р. №7 ( в редакції від 19.03.2010р.) згідно зі ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Встановлення меж земельних ділянок до компетенції суду не належить.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права з даних правовідносин викладена і в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2012 року № 6-41103св11.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки не обґрунтовані, не підтверджуються належними доказами та не можуть бути задоволені з наступних підстав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, однак позивачкою не додано до матеріалів справи земельно-кадастрову документацію. Як вбачається з листа Сокілецької сільської ради Немирівського району № 169 від 11.05.2018 року на заяву щодо вирішення побутових питань стосовно встановлення паркану між суміжними приватизованими земельними ділянками громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до земельно-кадастрового бюро, так як дане питання спірне, однак даних про те, що позивачка зверталася до земельно-кадастрового бюро для вирішення даного спору належних доказів не додано. Встановлення меж земельних ділянок до компетенції суду не належить. Для вирішення спору по суті у даному випадку необхідні спеціальні пізнання. Одночасна кадастрова зйомка двох земельних ділянок не проведена, клопотань щодо проведення судової експертизи сторонами не заявлено.

Крім того, суд вважає, що вимагати від відповідача зрізати дерева позивач не мав права, поскільки в разі проникнення позивач має право самостійно на своїй земельній ділянки зрізати коріння та гілки дерев. Суд вважає, що позов подано в зв"язку з існуванням неприязних відносин між сторонами, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.78, 79, 91, 105, 106, 107, 130, 153, 158 ЗК України, 15, 16, 321, 373, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (жительки АДРЕСА_4 ) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом становлення меж та зобов`язанні вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/. на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2019 року.

Головуючий: О.П.Царапора