Ухвала

від 19.09.2019 по справі 522/12723/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1551/19

Номер справи місцевого суду: 522/12723/19 1-кс/522/15791/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіПриморського районногосуду м.Одеси від30.08.2019р.про відмовув задоволенніклопотання слідчогопро накладенняарешту намайно в рамках кримінального провадження №32019160000000016 від 06.03.2019 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в рамках кримінального провадження №32019160000000016 від 06.03.2019 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого з ОВС 3 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, зокрема, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сім Морів ЛТД» (код за ЄРПОУ 39249335) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказане вище майно, слідчий суддя зазначив, що обґрунтування необхідності накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства задля забезпечення конфіскації майна прямо суперечить положенням кримінального процесуального кодексу, оскільки в даному кримінальному провадженні немає підозрюваного чи іншої особи, що несе юридичну відповідальність, а недопущення спричинення шкоди не є підставою, задля якої накладається арешт на майно підприємства, щодо якого не здійснюється кримінальне провадження в порядку передбаченому законом.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 була подана апеляційна скарга, в якій останній не погодився із оскаржуваної ухвалою, посилаючись на її необґрунтованість та незаконність з огляду на те, що слідчий суддя залишив поза увагою те, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження призведе до того, що службові особи ТОВ «Сім морів ЛТД» будуть продовжувати здійснювати протиправну діяльність, тобто заподіювати державі збитки шляхом проведення фіктивних розрахункових фінансово-господарських операцій та не сплачувати податки.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сім Морів ЛТД» із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора представник ОСОБА_7 зазначив, що:

- клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження й самих доказів на підтвердження того, що кошти-суми ПДВ (ліміт ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ в державній фіскальній службі України ТОВ «Сім Морів ЛТД» відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України;

- із витягу з ЄРДР та змісту клопотання вбачається, що досудове розслідування проводиться за фактом порушення податкового законодавства у період січень 2017 грудень 2018 року, а слідчий просить накласти арешт на ліміт ПДВ станом на дату подання клопотання;

- кошти-суми ПДВ (ліміт ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном товариства, оскільки відповідно до вимог податкового законодавства підприємство не має права власності на ліміт ПДВ;

- застосування арешту лімітів ПДВ призведе до неможливості реєстрації податкових накладних товариством, виконання ним обов`язків перед контрагентами та до порушення податкового законодавства, що призведе до фактичного припинення діяльності;

- прокурором не було надано жодних доказів того, що податкове зобов`язання ТОВ «Густомаркет» є узгодженим.

Посилаючись на викладені обставини, представник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено підстави імету відповіднодо положеньст.170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Як вбачається з аналізу змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32019160000000016від 06.03.2019р.(а.с. 1-3), слідчий в зазначеному клопотанні визначив метою накладення арешту на зазначені суми коштів ПДВ ТОВ «Сім Морів ЛТД» в системі електронного адміністрування ПДВ забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, яка загалом визначає підстави накладення арешту на майно.

Окрім того, з клопотання про накладення арешту на майно та витягу з ЄРДР (а.с. 4) видно що, СУ ФР ГУДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Зокрема, було встановлено, що в період за січень 2017 р. грудень 2018 р. посадові особи ТОВ «Густомаркет» (код ЄДРПОУ 39249361) шляхом безпідставного заниження об`єкту оподаткування внаслідок фінансово-господарської діяльності з пов`язаними підприємствами, а саме: ТОВ «Сім Морів ЛТД» (код ЄДРПОУ 39249335) та ТОВ «ЮК ФРЕШ Маркет» (код ЄДРПОУ 41233523) та задіяними підприємствами з ознаками фіктивності ТОВ «Веліс Маркет» (код ЄДРПОУ 41446688), ТОВ «Лігерус Лімітед» (код ЄДРПОУ 41358890), ТОВ «Хлібторгпостач» (код ЄДРПОУ 41443749), ТОВ «Славія-Агротрейд» (код ЄДРПОУ 41382279), ТОВ «Тріалекс» (код ЄДРПОУ 41797015), ТОВ «Арматіс» (код ЄДРПОУ 41793251), ТОВ «Хандел» (код ЄДРПОУ 41352349), ТОВ «Канцелярський Дім» (код ЄДРПОУ 41299893) та ТОВ «Веселка Літа» (код ЄДРПОУ 41300348) умисно ухилялись від сплати податків в особливо великих розмірах, а саме податку на додану вартість та податку на прибуток всього на суму 4527684, 66 грн.

Санкцією ч.3ст.212КК Українидійсно заухилення відсплати податків,зборів (обов`язковихплатежів) передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, згідно із положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї ст. (задля забезпечення конфіскації майна), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частина 6 зазначеної ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті (задля забезпечення цивільного позову), арешт накладається на майно підозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичної чиюридичної особи,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Водночас, органом досудового розслідування не було доведено причетності ТОВ «Сім Морів ЛТД» до зазначеного кримінального провадження №32019160000000016від 06.03.2019р.,жоднійпосадовій особі товариства не було повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, само товариство не є особою, відносно якої здійснюється вказане вище кримінальне провадження та слідчим не було надано підтверджень наявності в зазначеному провадженні цивільного позову та, як наслідок, обґрунтованості його розміру, що в свою чергу, автоматично свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на суми коштів ПДВ підприємства задля забезпечення можливої конфіскації майна та забезпечення цивільного позову.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу органу досудового розслідування на наступні обставини.

Відповідно до ст. 200-1.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку.

Згідно з положеннями ст. 200-1.2 ПК України, платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В свою чергу, ст. 200-1.5 ПК України передбачає, що з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються коштидо державногобюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Таким чином, із аналізу зазначених положень податкового законодавства можна дійти висновку, що рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, кошти на цьому рахунку, використовуються підприємством для перерахування податку на додану вартість до бюджету, що свідчить про те, що накладення арешту на зазначений ліміт ПДВ призведе до надмірного перешкоджання нормальній господарській діяльності ТОВ «Сім Морів ЛТД», а саме до неможливості реєстрації податкових накладних, виконання товариством обов`язків перед контрагентами та до порушення податкового законодавства, зокрема, неможливості відрахування сум ПДВ до державного бюджету.

Отже, на переконання апеляційного суду, накладення арешту в даному випадку на суми коштів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Сім Морів ЛТД» в зазначеному кримінальному провадженні не узгоджується із завданнями та метою накладення арешту на майно відповідно до вимог кримінального процесуального закону та клопотання слідчого, не є співрозмірним обмеженню права власності товариства та надмірно перешкоджає здійсненню господарської діяльності, у зв`язку із чим слідчий суддя дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та накладення арешту на зазначені суми коштів ПДВ.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районногосуду м.Одеси від30.08.2019року про відмову в накладенні арешту на майно, зокрема, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Сім Морів ЛТД» (код за ЄРПОУ 39249335) в рамках кримінального провадження №32019160000000016 від 06.03.2019 р. за ознакамивчинення злочину,передбаченого ч.3ст.212КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4