Постанова

від 26.09.2019 по справі 461/11476/15-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 р.

м. Київ

Справа №461/11476/15-к

Провадження № 51-10039км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120151400000000, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного судуЛьвівської області від 07 вересня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами у невстановлений час та місці, розробили спільний злочинний план щодо вербування осіб, використовуючи їх уразливий стан, для подальшої сексуальної експлуатації.

Так, 16 січня 2015 року, приблизно о 14 год., ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_8 , з якою прослідував до кафе Фотель, що у ТЦ Магнус на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, де розпочав дії спрямовані на вербування останньої, як особи молодого віку, яка опинилась в скрутних життєвих обставинах, з метою її сексуальної експлуатації в Грецькій Республіці, а саме: переконував останню, що вона зможе заробляти у вказаній державі значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Також, повідомив ОСОБА_8 про те, що він спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами профінансує її переліт у вказану державу, проживання там та забезпечення охорони. Проте, хоча ОСОБА_6 і викликав у ОСОБА_8 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання не надала остаточної згоди на його пропозицію, пояснивши це боязню одній летіти в невідому їй державу. Це в свою чергу, стало підставою для ОСОБА_6 продовжити пошуки людей для їх подальшої сексуальної експлуатації, а тому він запропонував останній запитати у її знайомих дівчат щодо того, чи їх влаштує дана пропозиція і вони погодяться полетіти в Грецьку Республіку разом з нею для їх подальшої сексуальної експлуатації.

В подальшому, 26 січня 2015 року, о 15.20 год., ОСОБА_6 у кафе Фотель, що у ТЦ Магнус на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, зустрівся з ОСОБА_8 , яка на прохання ОСОБА_6 привела з собою ОСОБА_9 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_6 , дізнавшись, що ОСОБА_9 опинилась у тяжких особистих та сімейних обставинах, викликаних залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, використовуючи уразливий стан останньої, розпочав дії, спрямовані на вербування людини з метою її сексуальної експлуатації, а саме: переконував ОСОБА_9 , що вона зможе заробляти в Грецькій Республіці значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Крім того, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 про те, що він спільно з іншими, невстановленими досудовим розслідуванням, особами профінансують її переліт у вказану країну, проживання там та забезпечення охорони. Викликавши у ОСОБА_9 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання, як і ОСОБА_8 , під час даної зустрічі надала згоду на пропозицію ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_6 продовжив пошуки людей для їх подальшої сексуальної експлуатації, тому запропонував ОСОБА_8 підшукати ще знайомих дівчат, які б погодились летіти в Грецьку Республіку разом із нею та ОСОБА_9 для їх подальшої сексуальної експлуатації.

27 січня 2015 року, о 15.20 год., у кафе Фотель, що у ТЦ Магнус на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_8 , яка, на прохання ОСОБА_6 привела із собою ОСОБА_10 . В ході зустрічі ОСОБА_6 , дізнавшись, що ОСОБА_10 опинилась у тяжких особистих та сімейних обставинах, викликаних залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, а також наявністю на утриманні у ОСОБА_10 малолітньої дитини, використовуючи її уразливий стан, розпочав дії, спрямовані на вербування людини з метою її сексуальної експлуатації, а саме: переконував ОСОБА_10 , що вона зможе заробляти в Грецькій Республіці значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Також, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про те, що він, спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами профінансує її переліт у вказану країну, проживання там та забезпечення охорони. Викликавши у ОСОБА_10 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання надала згоду на пропозицію ОСОБА_6

04 червня 2015 року, о 12.15 год., в кафе Фотель, що у ТЦ Магнус на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, ОСОБА_6 , маючи на меті доведення спільного з невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинного умислу, спрямованого на вербування осіб з використанням їх уразливого стану для подальшої сексуальної експлуатації до кінця, розуміючи реальну можливість перевезення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в Грецьку Республіку, отримання за це від невстановлених досудовим розслідуванням осіб винагороди, зустрівся із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та продовжив дії, спрямовані на вербування вказаних осіб, з метою їх сексуальної експлуатації в Грецькій Республіці. Так, він пояснив, що у зв`язку з тривалим терміном не вильоту у вказану країну, змінились умови перебування в Грецькій Республіці, а саме - умови їх майбутнього заробітку, вказавши, що від отриманого від надання платних сексуальних послуг доходу, буде відраховано вартість оформлених для них віз та авіаквитків. За таких обставин, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в уразливому стані, викликаному залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, будучи поставленими в умови необхідності отримання грошових коштів для забезпечення належних соціально-побутових умов, погодились на вищевказані умови ОСОБА_6 .

В такий спосіб, ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний із невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинний умисел на вербування осіб з використанням їх уразливого стану, завербував ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 для подальшої сексуальної експлуатації останніх.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення, яке пред`явлене досудовим слідством його підзахисному, не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 149 КК України. Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується на припущеннях. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України через необґрунтовану відмову в дослідженні доказів, а саме повторному допиті потерпілих та дослідженні аудіозапису на якому міститься перехресний допит потерпілих на досудовому слідстві. Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції не дано відповіді на всі доводи захисника, які містилися в апеляційній скарзі. Зокрема про те, що стороною обвинувачення не дотримано вимог передбачених ст. 290 КПК України, чим суд допустив неповноту, однобічність під час розгляду провадження, що перешкодило йому винести законне та обґрунтоване рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу та просять її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просить її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги беззадоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

З матеріалів провадження вбачається, що не погоджуючись з постановленим вироком, захисник ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, стверджуючи про незаконність засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 149 КК України.

Суд апеляційної інстанції, формально розглянувши провадження, належним чином не перевірив та не спростував, твердження викладені в апеляційній скарзі сторони захисту щодо незаконності засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 149 КК України, у тому числі з підстав недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення.

Так, в апеляційній скарзі захисник звертав увагу суду на те, що суд першої інстанції посилаючись на протоколи результатів проведених негласних слідчих дій та відеоматеріали, не переконався у їх відповідності до ст. 86 КПК України та не навів належних доводів, на підставі яких визнав протоколи результатів проведених негласних слідчих дій такими, що отримані в порядку, встановленому КПК України на підставі ухвали слідчого судді чи суду. Також зазначав, що суд першої інстанції однобічно розглянув справу, оскільки не переконався, чи стороною обвинувачення були відкриті стороні захисту докази у відповідності до положення ст. 290 КПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначені доводи захисника належним чином не перевірив і не спростував, обмежившись перерахуванням доказів, якими місцевий суд обґрунтував доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, та загальними фразами про безпідставність тверджень сторони захисту щодо незаконності засудження останнього.

Отже суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК України, яка регламентує, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, з урахуванням усіх обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у належно мотивованому процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2018 року скасувати, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною йоскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3