Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/4260/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4260/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представника позивача: Дегтярьової О.П., адвокат згідно договору № 20 від 25.03.2019 про надання правової допомоги,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року (повний текст складено 11.06.2019 р.)

у справі № 910/4260/19 (суддя Ващенко Т.М. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіапрофешинал",

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА",

про стягнення 557 420,33 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. ТОВ "Авіапрофешинал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позивних вимог просило стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" 557420,33 грн., з яких: 484200,00 грн. основного боргу, 33894,00 грн. штрафу 24210,00 грн. пені, 11136,60 грн. інфляційних втрат, 3979,73 грн. 3% річних (а.с. 8-13, 56-57).

1.1.2. Позовні вимоги мотивовані з посиланням на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № УМТЗ-18-366/1 від 05.10.18. в частині оплати поставлених позивачем товарів.

1.2 короткий зміст рішення суду першої інстанції:

1.2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 у справі №910/4260/19 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь ТОВ "Авіапрофешинал" 484 200,00 грн. основного боргу, 33 894,00 грн. штрафу, 24 210,00 грн. пені, 7 287,21 грн. інфляційних втрат, 3 263,38 грн. 3% річних та 8 292,82 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено (а.с. 63-68).

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. Державне підприємство "Завод 410 ЦА" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 910/4260/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 року у справі № 910/4260/19 та постановити нове, яким відмовити ТОВ "Авіапрофешинал" у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2019 року, апеляційна скарга Державного підприємства "Завод 410 ЦА" у судовій справі № 910/4260/19 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

2.1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12 липня 2019 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 910/4260/19 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

2.1.3. 22 липня 2019 року ДП "Завод 410 ЦА" отримало копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12 липня 2019 року у справі №910/4260/19 про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується відомостями з веб-порталу "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення за № 04116 2766962 3.

2.1.4. 24 липня 2019 року ДП "Завод 410 ЦА" звернулось із заявою про усунення недоліків.

05 серпня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4260/19 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 910/4260/19. Справу призначено до розгляду на 03.09.2019 р.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1 Відповідач зазначає, що повідомляв директора позивача про те, що "має ускладнення по погашенню заборгованості у зв`язку з очікуванням коштів від власних контрагентів, після надходження яких обіцяв погасити заборгованість, яка виникла не з вини відповідача". На підтвердження даних обставин відповідачем до апеляційної скарги надано копію листа від 20.05.2019 р. вих. №16.26-2010 від 20.05.2019 р.

2.2.2 Також відповідач посилається на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, якими визначено, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду.

2.3 узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

2.3.1 Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги .

2.4 інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. У судовому засіданні 03 вересня 2019 року за клопотанням відповідача, було відкладено розгляд справи до 01 жовтня 2019 року.

2.4.2. У судове засідання 01 жовтня 2019 року ДП "Завод 410 ЦА" явку свого представника не забезпечив.

2.4.3. надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її

2.4.4. Представник ТОВ "Авіапрофешинал" у судовому засіданні 01 жовтня 2019 року надав пояснення, в яких заперечував проти тверджень скаржника та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини;

3.1.1. 05.10.18. між ТОВ "Авіапрофешинал" (Продавець) та ДП "Завод 410 ЦА" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № УМТЗ-18-366/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.3) Продавець зобов`язується протягом строку дії Договору поставити Покупцю запасні частини Код ДК 021:2015-34731000-0, а Покупець прийняти і оплатити такі товари, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна яких передбачені у Специфікаціях (Додатках) до Договору (п. 1.4 Договору) (а.с. 18-22).

3.1.2. Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, за кожен день прострочення у встановленому законом порядку.

3.1.3. За прострочення виконання зобов`язань за Договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості (п. 7.3 Договору).

3.1.4. Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.19., а в частині зобов`язань сторін до повного їх виконання.

3.1.5. Специфікацією № 1 до Договору сторони погодили в тому числі і поставку Гідродомкрат креслення ПГ-5000 у кількості 1 шт. вартістю 255.000,00 грн. без ПДВ та Домкрат ДГ-10000 у кількості 1 шт. вартістю 148.500,00 грн. без ПДВ (а.с. 23).

3.1.6. В Специфікації № 1 до Договору сторонами погоджено, що умовами оплати є 100% оплата протягом 10 банківських днів після поставки та проходження процедури вхідного контролю на підприємстві Покупця.

3.1.7. Позивач поставив відповідачу товар за Договором видатковою накладною № 38 від 20.12.18. на суму 484.200,00 грн. з ПДВ, а саме: Гідродомкрат креслення ПГ-5000 у кількості 1 шт. та Домкрат ДГ-10000 у кількості 1 шт. (а.с. 37).

3.1.8. Довіреність №279 від 19.12.2018 р. відповідача на отримання матеріальних цінностей від позивача наявна в матеріалах справи (а.с. 38).

3.1.9. Позивач звернувся до відповідача з претензією № 25/02/19-1 від 25.02.19. з проханням сплатити заборгованість в сумі 484200,00 грн. (а.с. 40-41).

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. Враховуючи те, що в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річник рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржено, підстави надавати оцінку висновкам суду першої інстанції у вказаній частині у колегії суддів, в силу вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України, - відсутні.

3.2.2. Межами перегляду судом апеляційної інстанції є рішення в частині обґрунтованості задоволення вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій (33894,00 грн. штрафу та 24210,00 грн. пені).

3.2.3. За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки.

3.2.4. Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу за видатковою накладною №38 визначений Специфікацією №1 до договору товар. Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №41 від 20.12.2018 р. визначеного у видатковій накладній №38 товару (а.с. 39), строк оплати якого, в силу положень специфікації №1 та дату поставки мав бути оплачений настав 08.01.2019. Доказів оплати поставленого за видатковою накладною №38 товару - матеріали справи не містять. Факт прострочення грошового зобов`язання - відповідачем не заперечується.

3.3. доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з огляду на наступне.

3.3.2. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), що є підставою для застосування встановленої законом відповідальності.

3.3.3. Здійснивши перевірку розрахунку штрафу, колегія суддів зазначає, що здійснений позивачем розрахунок є вірним, а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмір 33894,00 грн.

3.3.4. Здійснивши перевірку розрахунку пені, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував початкову дату періоду прострочення та встановив, що прострочення почалось з 09.01.2019 р., а тому за перерахунком, правильним є розмір пені 39160,50 грн. разом з тим, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі у розмір 24210,00 грн., що є меншим від тієї, що підлягає нарахуванню та враховуючи відсутність можливості виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що стягненню підлягає пеня у визначеному позивачем розмірі.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:

3.4.1. Обставини справи свідчать про те, що відповідачем (покупцем) порушено умови договору щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару та відповідно право останнього на отримання оплати за договором.

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Враховуючи те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення ним строку оплати поставленого товару, а також не надано доказів існування обставин з якими законодавство пов`язує звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

4.2.2. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

4.2.3. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

4.2.4. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

4.2.5. В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.2.6. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

4.2.7. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

4.2.8. Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

4.2.9. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.2.10. Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

4.2.11. За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

4.2.12. Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

4.2.13. Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

4.2.14. Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

4.2.15. За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

4.2.16. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16.

4.2.17. Правова позиція Верховного Суду "Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1 З огляду те, що шляхом підписання договору відповідач погодився в т.ч. з визначеним п. 6.2 договором розміром та порядком нарахування пені, враховуючи вартість непоставленого товару та тривалість періоду невиконання умов договору щодо оплати поставленого товару. Колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення розмір пені не є надмірно великим порівняно із збитками кредитора (неоплаченою вартістю поставленого товару) та складає 41,79% від нього.

5.1.2 Положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України не мають імперативного характеру та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.

5.1.3 Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо.

5.1.4 Відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими положення ст. 617 ЦК України пов`язує звільнення особи, яка порушила зобов`язання від відповідальності за вчинене порушення, а саме того, що порушення зобов`язання зі сторони відповідача є виключенням чи випадком, а також доказів того, що порушення строків виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару сталось не з вини відповідача.

5.1.5 Колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження перебування його у тяжкому майновому стані, як підстави для зменшення розміру пені.

5.1.6 З огляду на те, що відповідачем не доведено факту існування обставин, з якими ч. 2 ст. 218 ГК України пов`язує можливість зменшення розміру пені, при встановленому та підтвердженому факті прострочення виконання грошового зобов`язання та те, що відповідач правом на звернення із відповідною заявою про зменшення розміру штрафних санкцій до суду першої інстанції не звертався, колегія суддів зазначає про відсутність у суду першої інстанції підстав для зменшення суми пені та, відповідно, звільнення покупця від відповідальності за несвоєчасне виконання визначеного договором зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

5.1.7 З огляду на вищевикладене, враховуючи адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення зобов`язання з оплати поставленої продукції, виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін та з урахуванням того, що розмір пені та штрафу погоджено сторонами договору, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про стягнення таких санкцій у визначеному позивачем розмірі.

5.1.8 Також колегія суддів зазначає, що відповідач у апеляційній скарзі лише посилається на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, проте не просить зменшити розмір присуджених до стягнення штрафних санкцій та не надає документів на підтвердження обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення штрафних санкцій.

5.1.9 Колегія суддів не приймає у якості належного доказу звільнення відповідача від повільності за порушення грошового зобов`язання наданий ним до апеляційної скарги лист від 20.05.2019 р. вих. №16.26-2010, оскільки: 1) відповідачем не обґрунтовано неможливість його подання до суду першої інстанції у строк для подання доказів (разом з відзивом), що в силу положень ч. 8 ст. 80 ГПК України виключає можливість прийняття такого доказу до розгляду; 2) обґрунтування відсутності вини відповідача з посиланням на порушення його контрагентами платіжної дисципліни в силу положень ст. 617 ЦК України не є випадком за яким особа, що порушила зобов`язання звільняється від відповідальності за таке порушення; 3) лист датовано після відкриття провадження у даній справі.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

6.1.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі №910/4260/19 залишенню без змін.

6.1.3. Апеляційна скарга Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 910/4260/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі № 910/4260/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11 червня 2019 року у справі №910/4260/19 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Завод 410 ЦА".

4. Справу № 910/4260/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 03.10.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова