Рішення

від 03.10.2019 по справі 910/7928/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/7928/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства Служба єдиного замовника житлово-комунального господарства м. Краматорська

до Товариства з обмеженою відповідальністю Крамбудресурс

про стягнення 11 977, 46 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Служба єдиного замовника житлово-комунального господарства м. Краматорська звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест про стягнення 11 977, 46 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 22/17 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Краматорська від 09.10.2017 в частині сплати орендної плати.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2019 позовну заяву Комунального підприємства Служба єдиного замовника Житлово-комунального господарства м. Краматорська залишена без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена сторонам по справі у встановленому порядку. Позивачем отримано ухвалу 14.08.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідачем вказана ухвала не отримана, у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, про що зазначено на поштовому конверті.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 07.08.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у даній справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідних ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

09.10.2017 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір № 22/17 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Краматорська, далі Договір.

За умовами предмету договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно: нежитлові будівлі гаражів (надалі - приміщення), розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабарівська, 38а, загальною площею 82,3 кв.м, площа земельної ділянки під орендованими приміщеннями становить 184, 34 кв.м. Вартість приміщень, що передаються в оренду визначена згідно незалежної оцінки станом на 31.07.2017 і становить 138 588, 63 грн без урахування ПДВ. Мета використання: проведення робіт з обслуговування житлового фонду Краматорської міської ради (інше використання нерухомого майна).

Зазначені в п.1.1 цього договору приміщення передаються орендарю згідно з актом приймання-передачі, що додасться до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування приміщеннями в термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору згідно з актом приймання-передачі (додаток № 1) (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. - 3.5. Дговору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Краматорська, затвердженої рішенням Краматорської міської ради від 13.07.2011 № 7/Y1-12 і становить базовий місяць розрахунку: Опл мес = (1 732, 36+149,35) грн * Ід.о.(серпень 2017 року) * Ім. + 20% НДС; Опл мес = 1881, 71 грн * Ід.о. (серпень 2017 року) * Ім. + 20% НДС. Розрахунок місячної плати за користування комунальним майном згідно цього договору складає: О пл.міс. = (О пл.міс. + К з.п.), де Кп.з. = (Пз.д.*Дх1%)/12 = (184,34 *420,75*2,315*1%)/12 = 149, 35 грн. 138 588, 63 грн - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, Ід.о. - індекс інфляції за період проведення з дати проведення незалежної оцінки або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати (серпень 2017 року), Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати, Кз.н. - компенсація земельного податку. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю щомісячно на розрахунковий рахунок не пізніше 25-го числа наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягненню орендодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату оплати орендної плати заборгованість по ній становить в середньому не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафні санкції в розмірі 25% від суми заборгованості.

Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі незалежно від наслідків підприємницької діяльності (п. 5.2 Договору).

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли спільної згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладання, а саме з 01 вересня 2017 року та діє до 31.07.2020 включно (п. 11.1 Договору).

09.10.2017 на виконання умов зазначеного договору оренди між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі орендованого майна за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабарівська, 38а, загальною площею 82,3 кв.м.

30.11.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень міської комунальної власності № 22/17 від 09.10.2017.

Вказаною додатковою угодою, сторони виклали п. 1.1. розділу І договору в наступній редакції: 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно: нежитлові будівлі гаражів (надалі - приміщення), розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Хабарівська, 38а, загальною площею 37 кв.м, площа земельної ділянки під орендованими приміщеннями становить 82,87 кв.м. Вартість приміщень, що передаються в оренду визначена згідно незалежної оцінки станом на 31.07.2017 і становить 62 305, 95 грн без урахування ПДВ. Мета використання: проведення робіт з обслуговування житлового фонду Краматорської міської ради (інше використання нерухомого майна) .

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони виклали п. 3.1. Договору в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Краматорська, затвердженої рішенням Краматорської міської ради від 13.07.2011 № 7/Y1-12 і становить базовий місяць розрахунку: Опл мес = (778, 82+67,27) грн * Ід.о.(серпень 2017 року) * Ім. + 20% НДС; Опл мес = 846, 09 грн * Ід.о. (серпень 2017 року) * Ім. + 20% НДС. Розрахунок місячної плати за користування комунальним майном згідно цього договору складає: О пл.міс. = (О пл.міс. + К з.п.), де Кп.з. = (Пз.д.*Дх1%)/12 = (82, 87 *420,75*2,315*1%)/12 = 67, 27 грн. 62 305, 95 грн - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, Ід.о. - індекс інфляції за період проведення з дати проведення незалежної оцінки або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати (серпень 2017 року), Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати, Кз.н. - компенсація земельного податку. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 4 Додаткової угоди, сторони визначили, що інші умови договору залишаються незмінними та підтверджують по них зобов`язання.

Ця додаткова угода набирає чинності з 01.12.2017 (п. 5 Додаткової Угоди).

Позивачем додано до позовної заяви представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб`єктів Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період вересень 2017 - лютий 2019.

Як стверджує позивач у позовній заяві за період з вересня 2017 по червень 2019 року відповідачем було не в повному обсязі здійснено платежі за договором оренди, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати орендної плати на суму 6906, 63 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.02.2019 № 73 про оплату заборгованості, однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість не оплатив.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконанням відповідачем свого обов`язку зі сплати орендних платежів за договором № 22/17 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Краматорська від 09.10.2017, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, а також пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду майна, що є об`єктом оренди за укладеним між сторонами договором.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Порядок сплати орендної плати за договорами сторони визначили у розділі 3 договору від 09.10.2017 та додатковій угоді № 1 до договору від 30.11.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, враховуючи приписи розділу 3 договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 25-го числа місяця наступного за звітним.

Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, факту наявності заборгованості у сумі 6 909, 63 грн не спростував, доказів їх сплати суду не надав, у той час як розмір відповідно заявленої заборгованості за договором до стягнення позивачем доведено в заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2579, 18 грн та пені у сумі 1643, 29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктами 3.4, 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягненню орендодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату оплати орендної плати заборгованість по ній становить в середньому не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафні санкції в розмірі 25% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати платежів за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню, розрахунок позивача є арифметично вірним, а отже стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1643, 29 грн.

Щодо суми заявленого позивачем до стягнення штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає штраф на суму 2579, 18 грн. При цьому суд зазначає, що нарахування штрафу здійснювалось виходячи з того, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становила в середньому не менше ніж три місяці як визначено умовами договору.

Також за прострочення виконання зобов`язання по оплаті орендної плати позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 186, 04 грн та інфляційні втрати у розмірі 662, 32 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті орендної плати, то вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є законними та обґрунтованими.

За висновками суду, розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, який наданий позивачем, є арифметично вірним, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних у розмірі 186, 04 грн та інфляційні втрати у розмірі 662, 32 грн.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крамбудресурс (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, будинок 6/2А, ідентифікаційний код 35160662) на користь Комунального підприємства Служба єдиного замовника Житлово-комунального господарства м. Краматорська (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, бульвар Краматорський, будинок 47, ідентифікаційний код 31944772) 6906, 63 (шість тисяч дев`ятсот шість) грн 63 коп основного боргу, 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн 29 коп. пені, 2579, 18 (дві тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 18 коп. штрафу, 662 (шістсот шістдесят дві) грн 32 коп. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 186 (сто вісімдесят шість) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва