Постанова

від 02.10.2019 по справі 923/861/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/861/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (далі - ТОВ "Херсонбекон", скаржник, відповідач)

на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2019 (суддя Павленко Н.А.) та

постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 (головуючий - суддя Будішевська Л.О., судді: Таран С.В., Мишкіна М.А.)

за позовом акціонерного товариства "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго")

до ТОВ "Херсонбекон"

про стягнення 301 129,12 грн.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2018 року АТ "Херсонобленерго" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Херсонбекон" про стягнення 301 129,12 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією по акту про порушення від 14.08.2017 № 131057.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням ТОВ "Херсонбекон" умов договору про постачання електричної енергії від 01.02.2003 № 430 та підпункту 27 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.02.2019, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019: позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Херсонбекон" на користь АТ "Херсонобленерго" вартість недоварахованої електричної енергії у розмірі 301 129,42 грн та судовий збір у розмірі 4 516,94 грн.

2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані наявністю підстав для застосування позивачем до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості не облікованої електричної енергії в сумі 301 129,12 грн, у зв`язку з порушенням відповідачем ПКЕЕ.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Херсонбекон" просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у справі № 923/861/18, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено вимоги пунктів 4.1, 4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національна комісія регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), пункту 6.4.1 ПКЕЕ, статей 42, 73, 74, 96, 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. ТОВ "Херсонбекон" стверджує, що судами попередніх інстанцій не було досліджено: акт від 14.08.2017 №131057; фото та відео докази; заяви свідків, посвідчені нотаріально; висновок спеціаліста, залучений до справи під час підготовчого засідання.

4.3. Скаржник вказує на те, що на відео не існує факту виявлення порушення, а існує лише припущення можливого порушення, у зв`язку з чим акт порушення та розрахунок по ньому здійснено із порушеннями.

4.4. Крім того, на думку скаржника, суди припустилися помилки щодо періоду розрахунку. Так, скаржник зазначає, що розрахунок за актом проведено за пропускною здатністю проводу 185 кв.мм. та за період з 14.02.2017 по 29.08.2017, тобто, дату 29.08.2017 позивач трактує як дату усунення порушення, проте, покази свідків та покази представників позивача надають вичерпну інформацію стосовно демонтажу проводів самовільного підключення саме в день складання акта про порушення - 14.08.2017, що вказує на завищення позивачем періоду розрахунку на 15 днів. Також, скаржник зазначає, що усунення порушення відбулося саме в день складання акта 14.08.2017, на що вказує інформація, що міститься у пункті 3 даного акта, в якому зазначено: споживач забрав провід .

5. Позиції, викладені у відзивах на касаційну скаргу

5.1. АТ "Херсонобленерго" 05.08.2019 направлено на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити оскаржувані рішення та постанову у даній справі без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

5.2. Позивач звертає увагу на те, що нормами абзацу 4 пункту 4.1 Методики встановлено диспозитивне право сторін здійснювати фото- та відео-фіксацію виявленого порушення, в той час, як нормами чинного законодавства чітко визначено документ, який підтверджує факт порушення законодавства в галузі енергетики - акт порушення.

5.3. АТ "Херсонобленерго" стверджує, що поставлені відповідачем питання у клопотанні про проведення електротехнічної експертизи мають встановлюватися судом під час вирішення спору та виходять за межі спеціальних знань експерта. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем вказане клопотання подано до суду без доказу, яким підтверджено неможливість його подання у суді першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

5.4. АТ "Херсонобленерго" вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а рішення суду першої та апеляційної інстанції є такими, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розгляд касаційної скарги ТОВ "Херсонбекон" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 ГПК України.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "Херсонбекон (споживач) та АТ Херсонобленерго (постачальник) 01.02.2003 укладено договір про постачання електричної енергії № 430 (далі - Договір).

6.2. Відповідно до умов Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 373 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується продавати (постачати) споживачу електроенергію, як різновид товару згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін . Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки. (пункти 1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2 Договору в редакції додаткових угод № 1 від 14.12.2009 та № 2 від 20.01.2017).

6.3. Згідно з пунктами 4.2.3, 4.2.4 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

6.4. Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

6.5. Відповідно до додатку № 6 до Договору "Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" в редакції додаткової угоди від 20.01.2017 № 2 до об`єктів споживача належить сільськогосподарське підприємство (ТП-743 та ТП-719) за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків , буд . 131.

6.6. Сторони узгодили, що споживач несе відповідальність за: відпайка ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. від оп.№128 ПЛ-6кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП -743, ТП-743 з ТМ-400 кВА, відпайка ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. від оп.№119 ПЛ-6 кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП-719 з ТМ-630 кВА, будівельна частина та на все електрообладнання ТП-743 та ТП-719, прилади обліку, ПЛ-0,4кВ від ТП-719 до ж/б гуртожитку, все електрообладнання та усі електромережі підприємства.

6.7. Під час проведення перевірки об`єкту СТОВ Херсонбекон 14.08.2017, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 131 представниками позивача за участю представника відповідача - енергетика Лагутенко В.М., було виявлено порушення пункту 10.2.27 ПКЕЕ, а саме: "самовільне підключення споживачем струмоприймачів, приєднаних поза розрахунковим засобом обліку до мереж що не є власністю енергопостачальника. Споживач з метою безоблікового споживання електричної енергії за допомогою алюмінієвих дротів здійснив підключення на шини перед трансформаторами струму. Дані дроти були приєднанні до рубильника з кабелями до струмоприймачів споживача. Демонтовані проводи споживач забрав та виніс у сусідній об`єкт. Опломбувати проводи можливості не надав. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується та не оплачується в повному обсязі.

6.8. За результатами вказаної перевірки та виявленого порушення представниками позивача було складено акт про порушення від 14.08.2017 №131057.

6.9. Зазначений акт про порушення підписаний чотирма представниками позивача, представник ТОВ Херсонбекон від підпису відмовився.

6.10. Повідомленням від 12.09.2017, наявним у матеріалах справи, відповідача запрошено 07.11.2017 на засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 14.08.2017 № 131057.

6.11. Засідання комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" з розгляду акта про порушення від 14.08.2017 №131057 відбулося 12.09.2017.

6.12. Як вбачається з протоколу від 12.09.2017 № 107 та витягу з протоколу від 12.09.2017 №107, якими оформлено рішення засідання комісії, розрахунок по акту про порушення ПКЕЕ від 14.08.2017 № 131057 проведено згідно з пунктом 2.9 Методики.

6.13. Також, у графі вид порушення зазначено: порушення пункту 2.1.7, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Нарахування було проведено за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення порушення 29.08.2017. Величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії визначена виходячи з поперечної площі перерізу алюмінієвого проводу 185мм (390А), який було використано у схемі самовільного підключення.

6.14. У протоколі від 12.09.2017 № 107 вказано, що на засідання комісії з`явилися представник відповідач, який не погодився із порушенням, зазначеним в акті та з сумою нарахування.

6.15. Позивачем сила струму визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводу, що використані у схемі самовільного підключення до мережі.

6.16. На першому аркуші акта про порушення № 131057 наявна схема підключення електроустановки відповідача, відповідно до якої найменша поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати, склала 185 кв.мм. алюмінієвого проводу, сила струму якого відповідно до положень глави 1.3. ПУЕ складає 390А. Інші алюмінієві проводи склали 240 кв.мм. та 300 кв.мм.

6.17. При складанні акта про порушення від 14.08.2017 №131057 застосовувалась вимірювальна техніка: струмовимірювальні клещі інвентаризаційний №24750133 дата повірки 4 кв. 2016; - ШЦ -1 інвентиризаційний № 60815435, дата повірки 3 кв. 2017.

6.18. При розрахунку періоду за який розраховано вартість недоврахованої електричної енергії позивачем застосовано формулу 2.6 Методики: Д пер. = Д пор . + Д усун. .

6.19. Остання технічна перевірка проводилась 28.11.2016, що підтверджується актом технічної перевірки.

6.20. Враховуючи обмеження з приводу того, що кількість робочих днів споживача не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, позивач при розрахунку періоду за який нараховується вартість не облікованої електричної енергії, враховуючи, що остання технічна перевірка була більше ніж за шість місяців до дня виявлення порушення (технічна перевірка була 28.11.2016, а порушення ПКЕЕ виявлено 14.08.2017) в якості Д пор . використав період у шість місяців, що передували дню виявлення порушення з 14.02.2017 по 14.08.2017.

6.21. Відповідно до пункту 8 акта про порушення від 14.08.2017 №131057 за виявлене порушення відповідача зобов`язано винести трансформатори струму в камеру силового трансформатору, а саме на шпильки 0,4кВ трансформатора, закрити доступу до обліковим ланцюгам, підготувати місце до опломбування.

6.22. Після виконання вимог, зазначених у пункті8 акта про порушення №131057 та усуненні порушень вказаних в акті, 29.08.2017 між сторонами складено двосторонній акт перевірки усунення порушення, з огляду на що, 29.08.2017 є саме датою усунення порушення.

6.23. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з ТОВ Херсонбекон 301 129,12 грн вартості недооблікованої електроенергії на підставі рішення АТ Херсонобленерго , оформленого протоколом від 12.09.2017 № 107.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

- частина друга статті 509:

зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

- частина перша та пункт 1 частини другої статті 11:

цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

- частина перша статті 714:

за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

7.2. Господарський кодекс України (далі - ГК України):

- частина перша та друга статті 216

учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання;

- частина перша статті 218:

підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання;

- стаття 235:

за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором;

- частина перша та друга статті 275:

за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

7.3. Закон України "Про електроенергетику" (чинний на час виникнення спірних правовідносин):

- стаття 1:

споживачі енергії це - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю;

- стаття 26:

споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

- стаття 27:

правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

7.4. Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПККЕ):

- пункт 5.1:

договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається;

- пункт 6.40:

у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656;

- пункт 6.41:

у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

7.5. Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562:

- пункт 1.2:

технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

- пункт 2.6:

W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п. ,

де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою (2.8) у разі підключення до однієї фази:

P с.п. = I · U ном.фаз. · cos j ,

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ).

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos j - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cosj приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Формула 2.6:

кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер ., день), визначається за формулою

Д пер = Д пор + Д усун , де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

- пункт 2.9:

у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п. , кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі.

- пункт 4.6:

в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення;

- пункт 1.2:

у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

7.6. ГПК України:

- частини перша, третя і четверта статті 13:

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх вимог;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- частина перша статті 74:

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- частина третя статті 74:

докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

- стаття 76:

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- стаття 77:

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

- стаття 78:

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- стаття 79:

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

- стаття 86:

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- частина друга статті 87:

на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

- частина п`ята статті 236:

обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

стаття 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією.

9.2. Системний аналіз положень статей 218, 235, 275 ГК України та статті 27 Закону України "Про електроенергетику" дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання.

9.3. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що необхідним є дослідження наявності/відсутності порушення споживачем ПКЕЕ шляхом підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що предметом позовних вимог у справі є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, у зв`язку з чим визначальним питанням є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. При цьому, відповідно до положень пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики, акт про порушення ПКЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справах № 923/534/17 та № 923/316/17.

Під час розгляду справи господарські суди попередніх інстанцій мають дослідити чи спростовано споживачем (відповідачем) сам факт самовільного підключення до мереж, що не є власністю енергопостачальника.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши: наявність порушення ТОВ "Херсонбекон" (споживачем) ПКЕЕ, яке полягає у підключенні до електричних мереж, що не є власністю енергопостачальника, електропроводки поза розрахунковим приладом обліку, без порушення схеми обліку; відповідність складеного акта про порушення від 14.08.2017 № 131057 вимогам ПКЕЕ та Методики; відсутність доказів, які б спростовували факт самовільного підключення до мереж, що не є власністю енергопостачальника ТОВ "Херсонбекон", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із споживача вартість недоварахованої електричної енергії.

9.4. Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що акт від 14.08.2017 № 131057, в якому зафіксовані порушення пункту 10.2.27 ПКЕЕ, складений та підписаний чотирма представниками позивача, представник ТОВ Херсонбекон від підпису відмовився; споживач був повідомлений про час, дату та місце засідання комісії та був присутній під час ухвалення рішення комісією. Витяг з протоколу засідання комісії від 12.09.2017 № 107, розрахунок по акту, здійснений відповідно до Методики, рахунок на оплату були отримані відповідачем.

9.5. За таких обставин та враховуючи, що акт про порушення ПКЕЕ від 14.08.2017 № 131057 є належним доказом порушення ТОВ Херсонбекон ПКЕЕ кошти у встановлений строк не сплатив, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення 301 129,12 грн.

9.6. Щодо посилання в касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено період, за який має проводитись нарахування санкцій, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджується, що: 14.08.2017 виявлено порушення споживачем ПКЕЕ та демонтовано алюмінієві дроти, якими було здійснено підключення на шини перед трансформаторами струму, проте, споживач не надав можливості опломбувати проводи, електроенергія споживалася, приладом обліку не враховувалася та не оплачувалася в повному обсязі; 29.08.2017 після виконання вимог, зазначених у пункті 8 акта про порушення №131057 та усунення порушень вказаних в акті, між сторонами складено двосторонній акт перевірки усунення порушення, тому датою усунення порушення є саме 29.08.2017. За таких обставин такий період, за який має проводитись нарахування санкцій вираховувався відповідно до Методики, про що судами зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

9.7. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм законодавства, а деякі доводи касаційної скарги взагалі є взаємовиключними. Так, скаржник вказує на те, що судами не встановлено факту виявлення порушення та стверджує про те, що це лише припущення можливого порушення, водночас зазначає що демонтаж проводів самовільного підключення було здійснено саме 14.08.2017. Зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів у справі.

9.8. Інші наведені у касаційній скарзі доводи ТОВ "Херсонбекон" вже спростовано судами попередніх інстанції. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

9.9. Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, не спростовують обставин, на які покликаються суди попередніх інстанцій як на підстави для часткового задоволення позову, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що, як вже було зазначено, за змістом статті 300 ГПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

9.10. Доводи скаржника щодо недослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та змістом оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції.

9.11. За результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

9.12. Як необґрунтовані, також відхиляються доводи скаржника щодо не дослідження судом показань свідків. Оскільки відповідно до статті 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Як вбачається з тексту постанови суду оцінка показам свідків була надана судом апеляційної інстанції, а надання оцінки чи переоцінка доказів, з огляду на положення статті 300 ГПК України, не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

9.13. З огляду на повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі.

9.14. Доводи, викладені АТ "Херсонобленерго" у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

9.15. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.16. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.17. Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

9.18. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Херсонбекон" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Херсонбекон" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені ТОВ "Херсонбекон" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у справі №923/861/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос