Постанова

від 23.09.2019 по справі 910/3891/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3891/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 (колегія суддів: Разіна Т. І., Михальська Ю. Б., Чорна Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент Фінанс", 2) Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2) ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1.1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест" (далі - ТОВ "К Інвест") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент Фінанс" (далі - ТОВ "Інвент Фінанс") та Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - ПАТ "Українська інноваційна компанія") про:

- визнання недійсним з моменту вчинення Договору відступлення права вимоги № 1/09, укладеного 12.09.2017 між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ТОВ "Інвент Фінанс";

- визнання недійсним з моменту вчинення Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного 25.10.2017 між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ТОВ "Інвент Фінанс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. та зареєстрованого у реєстрі за номером 11224;

- визнання недійсним з моменту вчинення Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного 25.02.2019 між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ТОВ "Інвент Фінанс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л. М. та зареєстрованого у реєстрі за номером 173.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "К Інвест" зазначає, що 14.12.2010 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "К Інвест" укладено кредитний договір № 4725, з метою забезпечення якого 14.12.2010 між тими ж сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. та зареєстрований за номером 1555. Відповідно до пункту 2.1 Іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966 (далі - заставне нерухоме майно). Постановою Правління Національного банку України № 180 від 22.03.2016 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатору банку. Позивачем зазначалося, що 12.09.2017 між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "ФК "Інвент фінанс" укладено Договір відступлення права вимоги №1/09, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги первісного кредитора за Кредитним договором від 14.12.2010 (далі - Договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 12.09.2017).

25.10.2017 у зв`язку з укладенням Договору відступлення права вимоги №1/09 від 12.09.2017, між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ТОВ "ФК "Інвент фінанс" укладено Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 14.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. та зареєстрований в реєстрі за номером 11224 (далі - Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11224). Позивач наголошував, що зі сторони кредитора у договорах відступлення прав вимоги виступає ПАТ "Українська інноваційна компанія", яка не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк". Обставини відсутності переходу прав від банківської установи до товариства встановлені постановою Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 910/8117/17. Отже, на думку позивача, при укладенні оспорюваних договорів відступлення права вимоги не була дотримана частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк".

1.3. ТОВ "К Інвест" подало до Господарського суду міста Києва заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій просило вжити заходи шляхом передачі на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Св-Ріелт" нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які є предметом іпотеки і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966, загальна площа 1 753,6 кв. м, а саме:

- приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв. м.;

- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а також дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;

- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;

- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

1.4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "К Інвест" зазначає, що на цей час ТОВ "Інвент Фінанс" вчиняється ряд дій щодо заставного нерухомого майна, єдиним законним власником якого є ТОВ "К Інвест". А саме, нерухоме майно виставлене Відповідачем-1 на продаж та планується відчужуватися на користь третіх осіб, що підтверджується наявними в мережі Інтернет оголошеннями на сайтах продажу нерухомого майна, а саме: на торговельному майданчику dom.ria.com міститься оголошення про продаж нерухомого майна. Також, ТОВ "Інвент Фінанс" вчиняє дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття нерухомого майна у власність, що підтверджується вчиненням 01.03.2019 державним реєстратором Нікітіною Ю. В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером № 45768115.

Позивач зазначив, що Відповідач-1 ініціює штучні заходи забезпечення позову, які вчиняються щодо об`єкта нерухомого майна та його відчуження, а саме у межах справи № 374/71/19 ухвалою Ржищевського міського суду Київської області від 05.03.2019 в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВ "ФК "Інвент Фінанс" накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, належний ТОВ "К Інвест", передано зазначене майно на відповідальне зберігання третій особі. Зазначена ухвала була скасована за скаргою ТОВ "К Інвест". Позивач наголошував, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією прав сторін у справі, тоді як незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Такий спосіб забезпечення позову як передання на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, на думку заявника, спрямований на захист прав та унеможливлює відчуження нерухомого майна.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 (суддя Данилова М. В.) заяву ТОВ "К Інвест" про забезпечення позову задоволено. Передано на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю Св-Ріелт" нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966, загальна площа 1 753,6 кв.м, а саме:

- приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м;

- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а також дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;

- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;

- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

2.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведено необхідність застосування такого виду забезпечення позову, як передача речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору. При цьому, судом першої інстанції враховано, що у матеріалах справи наявна роздруківка з платформи онлайн-оголошень (https://dom.ria.com), з якої вбачається, що будівля за адресою АДРЕСА_1 площею 1 753,6 кв.м виставлена на продаж, а тому суд дійшов висновку, що у ТОВ "Інвент Фінанс" наявний намір щодо відчуження вказаного нерухомого майна. Також місцевий господарський суд зазначив, що дії ТОВ "Інвент Фінанс" дають підстави для висновку про існування обставин, що передбачають можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3891/19 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "К Інвест" про забезпечення позову.

2.4. Скасовуючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів, які би свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 справі № 910/3891/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "К Інвест" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 справі № 910/3891/19, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 залишити в силі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "К Інвест" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, а саме статей 86, 136, 137, 236, 258, 259, 268, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник викладає обставини справи та свої припущення щодо можливих наслідків незастосування заходів забезпечення позову. Звертає увагу суду, що при відкритті провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Інвент фінанс" суд апеляційної інстанції не звернув увагу на той факт, що до апеляційної скарги не було додано доказів надіслання апеляційної скарги з додатками ОСОБА_1 ; матеріали справи не містять доказів надіслання Північним апеляційним господарським судом повідомлень про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1

3.3. ТОВ "ФК "Інвент фінанс" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 залишити без змін. Зазначає про відсутність підстав для винесення ухвали про забезпечення позову, оскільки предметом спору у цій справі є визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, отже результати розгляду позовної заяви не стосуються вибуття будівлі із власності чи володіння позивача.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.2. Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "К Інвест" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, укладених між ТОВ "Інвент Фінанс" та ПАТ "Українська інноваційна компанія".

4.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "К Інвест", зокрема, зазначає, що, позивач не є стороною оспорюваних договорів відступлення прав вимоги, однак у силу положень статті частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України має право заперечувати їх дійсність на підставах, встановлених законом, адже за цими договорами позивач став боржником по відношенню до відповідача-1. Наголошує, що право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "К Інвест", не могло бути передано ПАТ "Українська інноваційна компанія" відповідачу-1, оскільки ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк".

4.4. Щодо забезпечення позову шляхом передання майна на зберігання третій особі, позивачем зазначалося, що такий спосіб забезпечення є гарантією виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог. ТОВ "К Інвест" зазначало, що відповідачем-1 вчиняються дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, власником якого є позивач, а він, у свою чергу, позбавлений можливості запобігти можливому продажу об`єкту нерухомості. Позивач звертався до ТОВ "СВ-РІЕЛТ" з проханням взяти нерухоме майно на зберігання, ТОВ "СВ-РІЕЛТ" надало письмову згоду про взяття нерухомого майна на відповідальне зберігання.

4.5. Суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся у цій справі з немайновими позовними вимогами, у разі їх задоволення примусового виконання рішення не буде, тому підставою вжиття заходів забезпечення є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Беручи до уваги наявність в матеріалах справи роздруківки з платформи онлайн-оголошень (https://dom.ria.com), з якої вбачається, що будівля за адресою АДРЕСА_1 площею 1 753,6 кв. м. виставлена на продаж, суд дійшов висновку, що у відповідача-1 наявний намір щодо відчуження вказаного майна і дії останнього дають підстави для висновку про наявність обставин, що передбачають можливість істотно ускладнити виконання рішення суду. Крім того, суд, посилаючись на судові рішення, в яких досліджувалося питання правонаступництва прав та обов`язків ПАТ "Укрінбанк" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" та зроблені різні висновки щодо правового статусу ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника ПАТ "Укрінбанк", наголосив на необхідності вжиття заходів забезпечення з метою дотримання "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами основоположних прав конкретної особи до вирішення виключної правової проблеми та забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у суспільно значимих відносинах Великою Палатою Верховного Суду.

4.6. Ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивач не надав доказів, які би свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, апеляційною інстанцією посилання ТОВ "К Інвест" на оголошення розміщене на сайті https://dom.ria.com відхилено, оскільки достеменно встановити, що саме Відповідач-1 розмістив оголошення на сайтах про продаж об`єкта нерухомого майна є неможливим. Крім того, зазначено, що позивач посилається на потенційну загрозу продажу свого майна і при цьому не наводить жодного обґрунтування наявності правових підстав з посиланням на відповідні докази для застосування такого заходу забезпечення позову як передання майна на зберігання третій особі. Судом апеляційної інстанції вказано, що матеріали оскарження справи №910/3891/19 містять також ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 640/5463/19 щодо забезпечення позову у справі за позовом ТОВ "ФК "Інвент Фінанс" до Міністерства юстиції України, треті особи: ТОВ "К Інвест", Реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" - Нікітіна Ю.В., про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2019 № 774/5. Доказів скасування даного судового акту учасниками справи не надано. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову зводяться виключно до припущень, не підтверджених відповідними доказами.

4.7. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.8. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

4.9. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

4.10. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.11. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

4.12. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

4.13. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

4.14. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

4.15. Пунктами 1 - 9 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, які можуть вживатись господарськими судами.

4.16. Разом з цим, пунктом 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

4.17. Таким чином, визначений пунктами 1 - 9 частини першої зазначеної статті перелік заходів забезпечення позову не є вичерпним і суд може вжити заходи забезпечення позову, не передбачені зазначеними пунктами, але є такими, що забезпечать ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав у разі, якщо такий захист і поновлення цих прав не забезпечується заходами визначеними процесуальним законом.

4.18. Отже, застосовуючи захід забезпечення позову, не визначений окремо процесуальним законом, господарський суд має навести обґрунтування необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення позову, а також вмотивувати підстави, за яких дійшов висновку про те, що ефективний захист і поновлення прав та законних інтересів позивача не може бути забезпечений у разі вжиття іншого, прямо передбаченого Господарського процесуального кодексу України, заходу (заходів).

4.19. В даному випадку, позивач обрав захід забезпечення, який не визначений окремо процесуальним законом, а саме позивач просив передати на зберігання третій особі нерухоме майно, яке не є предметом спору, а є предметом забезпечення за іпотечним договором, право вимоги за яким було передано відповідачу -1 за спірним договором відступлення права вимоги.

Водночас, зберігання речей, які є предметом спору, третьою особою є речово-правовим засобом забезпечення прав та законних інтересів учасників цивільного обороту. Зазначений засіб забезпечення за своїм змістом може убезпечити річ лише від змін фактичного (фізичного) характеру, тобто від пошкодження, втрати, псування речі тощо і не здатний запобігти зміні її юридичної належності. Отже, фактичне утримання речі третьою особою не може завадити зміні права власності на цю річ чи виникненню щодо неї прав інших осіб. Лише юридичні засоби забезпечення, такі як арешт майна, заборона його відчуження, блокують можливість розпоряджатися річчю, в той час як обраний позивачем захід забезпечення спрямований лише на збереження речі в натурі.

4.20. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом передання нежитлових приміщень на зберігання третій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, не навів відповідних мотивів для застосування заявленого позивачем заходу забезпечення, не врахував мети застосування такого заходу та невідповідності його предмету спору.

4.21. З огляду на викладене, суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 910/3891/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв