Рішення

від 13.09.2019 по справі 0540/7873/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 р. Справа№0540/7873/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

за участю

представника відповідача - Ярової С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД"

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" (код ЄДРПОУ 05505963, місцезнаходження: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 73) 30 серпня 2018 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) з позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування акту "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року" від 2 липня 2018 року № 690/05-99-14-13-05505963;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 2 серпня 2018 року № 0006051413, № 0006061413, № 0006071413.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 406 795,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 349 721,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006061413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 388 707,50 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 310 966 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77 741,50 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року адміністративна справа прийнята до провадження суддею Волгіною Н.П. та призначено підготовче засідання на 31 липня 2019 року.

31 липня 2019 року в підготовчому засіданні оголошена перерва до 6 серпня 2019 року.

6 серпня 2019 року підготовче засідання відкладено на 14 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 6 вересня 2019 року.

6 вересня 2019 року судове засідання відкладено на 13 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року" від 2 липня 2018 року № 690/05-99-14-13-05505963 - закрито.

Таким чином предметом розгляду в межах даної справи є правомірність/неправомірність повідомлень-рішень відповідача:

- № 0006051413, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання позивачу з податку на прибуток на 1 130 975,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1 073 901 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074,00 грн;

- № 0006061413, яким за порушення п. 198.1, 198.3, ст.198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 539 578,75 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 431 663,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 107 915,75 грн;

- № 0006071413, яким за порушення п.п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86 700,00 грн.

13 вересня 2019 року в судове засідання з`явилась представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

13 вересня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про перенесення судового засідання.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" обґрунтований наступним.

Посадовими особами відповідача у період з 14 травня 2018 року по 25 червня 2018 року була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої 2 липня 2018 року був складений акт перевірки № 690/05-99-14-13-05505963.

Зазначений актом встановлено, що Товариством з додатковою відповідальністю порушені:

- п. 44.1, п. 44.2, ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 5 966 116 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 4 697 808,00 грн, за 2016 рік на суму 491 973,00 грн, за 2017 рік на суму 776 335,00 грн, також занижене значення рядка 06 «Податок на прибуток» Декларації з податку на прибуток на загальну суму 1 073 901,00 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 845 605,00 грн, за 2016 рік на суму 88 555,00 грн, за 2017 рік на суму 139 741,00 грн;

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ «ТОП-Профіт» , ТОВ «БАФФЕТ» , ТОВ «Стройкомплекс групп» , ТОВ «Фаворбізнес групп» на загальну суму 518 363,00 грн, в т.ч. за липень 2015 року на суму 46 405,00 грн, за вересень 2015 року на суму 46 400,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 51 200,00 грн, за листопад 2015 року на суму 40 922,00 грн, за грудень 2015 року на суму 79 775,00 грн, за березень 2016 року на суму 51 506,00 грн, за квітень 2016 року на суму 2 683,00 грн, за травень 2016 року на суму 44 205 грн, за березень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за квітень 2017 року на суму 21 250,00 грн, за травень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за грудень 2017 року на суму 28 900,00 грн; та до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 431 663,00 грн, в т.ч. за липень 2015 року на суму 46 405,00 грн, вересень 2015 року на суму 46 400,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 51 200,00 грн, за листопад 2015 року на суму 40 922,00 грн, за квітень 2016 року на суму 53 321,00 грн, за травень 2016 року на суму 44 205 грн, за квітень 2017 року на суму 31 875,00 грн, за червень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за серпень 2017 року на суму 26 067,00 грн та завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість по рядку 19 декларації з ПДВ на загальну суму 86 700,00 грн, в т.ч. за грудень 2017 року - 86 700,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті повідомлення-рішення:

- № 0006051413, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання позивачу з податку на прибуток на 1 130 975,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1 073 901 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074,00 грн;

- № 0006061413, яким за порушення п. 198.1, 198.3, ст.198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 539 578,75 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 431 663,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 107 915,75 грн;

- № 0006071413, яким за порушення п.п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86 700,00 грн.

Позивач вважає зазначені необґрунтованими та протиправними висновки, які викладені в акті перевірки, та прийняті на підставі цього акту повідомлення-рішення.

Зокрема, зазначає, що відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первини документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Господарські операції, здійснені позивачем з ТОВ «ТОП-профіт» у 2017 році, ТОВ «Баффет» за 2016-2017 роки, ТОВ «Стройкомплекс групп» , ТОВ «Фаворбізнес групп» , мали реальний характер та підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а формальні помилки первинних документів не є вирішальною ознакою безтоварності здійснення господарських операцій, у зв`язку із чим висновки контролюючого органу щодо порушення податкового законодавства є необґрунтованими, упередженими та такими, що не відповідають дійсності. Зауважує, що правилами ведення податкового обліку не передбачено обов`язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення автомобільним транспортом для підтвердження обставин правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ, так як цей обов`язок покладено на перевізника та його водія; дефектність товарно-транспортних накладних свідчить лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Підтвердженням правомірності нарахування податкового кредиту у складі вартості такого товару є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (пп. 198.2 ПКУ). Щодо відсутності заявок на перевезення товару, вказує, що заявки на найменування, кількість вантажу були зроблені засобами телефонного зв`язку, що узгоджується нормами чинного законодавства та не може вважатися порушенням. Щодо відсутності сертифікатів, зазначено, що сертифікати якості надавались перевіряючим разом із паспортами якості (ТОВ БАФФЕТ ). Щодо виходу на роботу працівників, які здійснювали транспортування товару, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказано, що в обліку робочого часу були допущені технічні помилки стосовно виходу на роботу вказаних працівників, що підтверджується наданими під час перевірки подорожніми листами, поясненнями головного бухгалтера Макіївського ПС ДРБВП ТДВ ОБЛДОРРЕМБУД ОСОБА_3 ; розбіжності в найменуванні автомобілів теж мали місце у зв`язку із технічною помилкою (а.с. 5-22 т. 1).

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила наступне.

Плановою документальною перевіркою позивача, проведеню у період з 14 травня 2018 року по 25 червня 2018 року, встановлено порушення товариством діючого законодавства, зокрема, п. 44.1, п. 44.2, ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижений об`єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 966 116 грн; п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ «ТОП-Профіт» , ТОВ «БАФФЕТ» , ТОВ «Стройкомплекс групп» , ТОВ «Фаворбізнес групп» на загальну суму 518 363,00 грн, та завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість по рядку 19 декларації з ПДВ на загальну суму 86 700,00 грн, в т.ч. за грудень 2017 року - 86 700,00 грн.

Заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток, завищення суми податкового кредиту мало місце по операціям з ТОП «ТОП-Профіт» , ТОВ «Баффет» , ТОВ «Строй комплекс групп» , ТОВ «Фавор бізнес групп» , які фактично не здійснювались, тобто, не мали реального характеру. Так, при перевірці було встановлено, що надані перевіряючим видаткові накладні, товарно-транспортні накладні були складені із порушенням законодавства, тобто, мала місце дефектність первинних документів; до перевірки не було надано заявки на перевезення товару, товарно-транспортні накладні (по певних господарським операціям), накладні на оприбуткування, довіреності на осіб, які отримували товар. Крім цього, у відзиві вказується на існування вироку, прийнятого в межах кримінального провадження, яким встановлено, що організованою злочинною групою осіб було створено юридичні особи - суб`єкти господарювання (зокрема, ТОВ Строй Комплекс та ТОВ Фавор Бізнес Груп , які у період з 1 січня 2015 року по 28 липня 2016 року фактично не здійснювали підприємницьку діяльність, а надавали послуги суб`єктам реального сектору економіки (в тому числі позивачеві) з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом здійснення незаконних фінансово-господарських операцій суб`єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

На підставі перевірки та висновків, викладених у акті перевірки відповідачем були прийняті спірні повідомлення-рішення, які цілком є обґрунтованими та правомірними (а.с. 2-32 т. 9).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» (код ЄДРПОУ 05505963), зареєстровано як юридична особа, про що 12 травня 1995 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис, в стані припинення не перебуває, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028), є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження та згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Як встановлено під час розгляду справи позивачем до ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області були подані податкові декларації з податку на додану вартість за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року; до декларацій за березень, квітень 2015 року, червень 2016 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, квітень 2017 року подані уточнюючі розрахунки.

З розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, зокрема, включення до податкового кредиту відповідного періоду сум податку на додану вартість (том 3 а.с. 172-189, 195-208, 225-250, том 4 а.с. 1-46, том 6 а.с. 120-123, 198-200, 214-222, том 7 а.с. 38-45, 140-159).

На підставі наказів Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 січня 2018 року № 106, від 22 лютого 2018 року № 269 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ОБЛДОРРЕМБУД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатом якої 2 липня 2018 року складено акт перевірки № 690/05-99-14-13-05505963 (том 7 а.с. 225-254, том 8 а.с. 1 -166).

В зазначеному вище акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

п. 44.1, п. 44.2, ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 5 966 116 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 4 697 808,00 грн, за 2016 рік на суму 491 973,00 грн, за 2017 рік на суму 776 335,00 грн, також занижене значення рядка 06 «Податок на прибуток» Декларації з податку на прибуток на загальну суму 1 073 901,00 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму 845 605,00 грн, за 2016 рік на суму 88 555,00 грн, за 2017 рік на суму 139 741,00 грн;

п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200., п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціям з ТОВ «ТОП-Профіт» , ТОВ «БАФФЕТ» , ТОВ «Стройкомплекс групп» , ТОВ «Фаворбізнес групп» на загальну суму 518 363,00 грн, в т.ч. за липень 2015 року на суму 46 405,00 грн, за вересень 2015 року на суму 46 400,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 51 200,00 грн, за листопад 2015 року на суму 40 922,00 грн, за грудень 2015 року на суму 79 775,00 грн, за березень 2016 року на суму 51 506,00 грн, за квітень 2016 року на суму 2 683,00 грн, за травень 2016 року на суму 44 205 грн, за березень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за квітень 2017 року на суму 21 250,00 грн, за травень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за грудень 2017 року на суму 28 900,00 грн; та до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 431 663,00 грн, в т.ч. за липень 2015 року на суму 46 405,00 грн, вересень 2015 року на суму 46 400,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 51 200,00 грн, за листопад 2015 року на суму 40 922,00 грн, за квітень 2016 року на суму 53 321,00 грн, за травень 2016 року на суму 44 205 грн, за квітень 2017 року на суму 31 875,00 грн, за червень 2017 року на суму 10 625,00 грн, за серпень 2017 року на суму 26 067,00 грн та завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість по рядку 19 декларації з ПДВ на загальну суму 86 700,00 грн, в т.ч. за грудень 2017 року - 86 700,00 грн (том 7 а.с.107-108).

30 липня 2018 року за результатом розгляду заперечення до акту документальної планової перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано відповідь № 31685/10/05-99-14-13-16, якою висновки акту визнані правомірними (том 8 а.с. 167-231)

2 серпня 2018 року на підставі акту перевірки від 2 липня 2018 № 690/05-99-14-13-05505963 контролюючим органом сформовані податкові повідомлення-рішення:

№ 0006051413, яким за порушення п. 44.1, п. 44.2, ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 130 975,00 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1 073 901 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57074,00 грн;

№ 0006061413, яким за порушення п. 198.1, 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 539 578,75 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 431 663,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 107 915,75 грн;

№ 0006071413, яким за порушення п.п. 198.1, 198.3, ст.198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86 700,00 грн (том 8 а.с. 232-238).

Судом встановлено, порушення, виявлені під час перевірки та зазначені в акті перевірки, обґрунтовані тим, що позивачем не надані заявки на перевезення товару із зазначенням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні; сертифікати якості; у зв`язку із чим підприємством не доведено факт постачання, переміщення, транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальників ТОВ «Топ-профіт» , ТОВ «Баффет» , ТОВ «Строй комплекс груп» , ТОВ «Фавор бізнес групп» , ТОВ «Олаві» .

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, крім вимог чинного податкового законодавства щодо включення до складу податкового кредиту лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічні вимоги до правомірності визначення податку на прибуток містяться в п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, згідно якого платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, надано визначання витратам, як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як визначено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про реальність вчинення платником податків господарських операцій може свідчити наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. За наслідком таких операцій має відбутися зміна зобов`язань чи власного капіталу платника, що має відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому, відомості, що містяться у податкових накладних, так і в інших первинних документах, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини здійснення господарської операції.

З аналізу вищезазначених положень встановлено, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, що є визначальним при вирішенні заявлених позовних вимог.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Топ-Профіт» з ТОВ «Облдоррембуд» суд встановив наступне.

Відокремленим підрозділом позивача є Селидівський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства «ОБЛДОРРЕМБУД» .

1 червня 2016 року між постачальником ТОВ «Топ-Профіт» та покупцем «Селидівський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір поставки № 18, предметом якого є прийняття та оплата товару, номенклатура якого вказується в рахунках виставлених «Постачальником» (том 1 а.с. 199-201).

У зв`язку із внесенням змін в господарську діяльність товариства - покупця укладена додаткова угода № 1 від 17 січня 2017 року, в якій визначено покупця - «Селидівський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ Товариства з додатковою відповідальністю «ОБЛДОРРЕМБУД» .

ТОВ «Топ-Профіт» складено: рахунок від 23 серпня 2017 року № 206 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 78 200,04 грн, видаткову накладну від 23 серпня 2017 року № 206; рахунок від 21 серпня 2017 року № 199 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 78 200,04 грн, видаткову накладну від 21 серпня 2017 року № 199; рахунок від 28 квітня 2017 року № 94 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 63 750,00 грн, видаткову накладну від 24 квітня 2017 року № 94; рахунок від 11 квітня 2017 року № 74 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 63 750,00 грн, видаткову накладну від 11 квітня 2017 року № 74; рахунок від 6 грудня 2017 року № 280 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700,00 грн, видаткову накладну від 6 грудня 2017 року № 273; рахунок від 20 грудня 2017 року № 288 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700,00 грн, видаткову накладну від 20 грудня 2017 року № 281; рахунок від 13 травня 2017 року № 107 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 63 750,00 грн, видаткову накладну від 13 травня 2017 року № 107; рахунок від 31 березня 2017 року № 59 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 63 750,00 грн, видаткову накладну від 31 березня 2017 року № 58; рахунок від 3 листопада 2017 року № 254 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700,00 грн, видаткову накладну від 3 листопада 2017 року № 247; рахунок від 13 листопада 2017 № 262 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700 грн, видаткову накладну від 13 листопада 2017 року № 58; рахунок від 13 листопада 2017 року № 267 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700 грн, видаткову накладну від 17 листопада 2017 року № 259; рахунок від 27 листопада 2017 року № 274 на оплату товару - паливо рідке синтетичне марка СЖТ-КМ в кількості 8,5 т. на суму 86 700 грн, видаткову накладну від 27 листопада 2017 року № 267; податкові накладні від 31 березня 2017 року № 30, від 28 квітня 2018 року № 34, від 11 квітня 2017 року № 14, від 13 травня 2017 року № 9, від 23 серпня 2017 року № 20, від 21 серпня 2017 року № 12, від 27 листопада 2017 року № 25, від 17 листопада 2017 року № 12, від 13 листопада 2017 року № 7, від 3 листопада 2017 року № 1, від 20 грудня 2017 року № 10, від 6 грудня 2017 року № 1 (том 1 а.с. 204-214, том 2 а.с. 12-108, 216-218, 228-233, 236-244).

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, про що свідчать платіжні доручення.

Транспортування рідкого паливо здійснено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 В ОСОБА_5 , автомобіль МАЗ НОМЕР_1 .

Також надані акти переробки по випуску асфальтобетона, в яких зазначено витрати матеріалів, в т.ч. палива при виконанні робіт по вул. Берегова (Договір підряду № 5-43 від 23 листопада 2016 року), в с. Новопавловка (Договір підряду № 6 від 28 березня 2016 року), експлуатаційного утримання Марїнського район Донецької області (Договір про виконання послуг № 169/2017 від 24 жовтня 2017 року, № 243/2017 від 5 грудня 2017 року); по вул. Московська (Договір підряду № 5-45 від 23 листопада 2016 року), та інші; акти приймання виконаних робіт.

На поставку асфальтобетона між Селидівським ПСДРБ ВП ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» та ТОВ «Красногововское ремонтно-строительное предприятие» укладено договір купівлі продажу від 12 січня 2015 року, виписані накладні.

Щодо відсутності заявок на поставку товару, суд зазначає, що згідно п. 4.2 умов договору поставки № 18 поставка здійснюється відповідно до усної або письмової заявки покупця.

Суд зазначає, що з товарно-транспортних накладних можливо встановити замовника перевезення - ТОВ «Топ-профіт» , перевізника та визначити рух товарно-матеріальних цінностей, ідентифікувати водія, та пов`язати здійснені перевезення з покупкою-продажу палива рідкого по вказаним видатковим накладним.

Крім того, з узагальненої інформації наданої контролюючим органом вбачається отримання контрагентом «Топ-профіт» товару - паливо рідке у інших суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірним договором, узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Баффет» з ТОВ «ОБЛДОРРЕМБУД» суд встановив наступне.

6 квітня 2015 року між постачальником ТОВ «Баффет» та покупцем «Селидівський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір №4, предметом якого є прийняття та оплата товару - бітума дорожнього в`язкого (том 3 а.с. 190-193).

10 березня 2016 року між постачальником ТОВ «Баффет» та покупцем «Селидівський підрядний спеціалізований дорожній ремонтно-будівельний відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір №1, предметом якого є прийняття та оплата товару - бітума дорожнього в`язкого (том 4 а.с. 224-227).

ТОВ «Баффет» складено: рахунок-фактура від 29 липня 2015 року № СФ-0000050 на оплату шворня з втулками у сумі 3 600,00 грн, видаткова накладна від 30 липня 2015 року № РН-0000047, рахунок-фактура від 30 липня 2015 року № СФ-0000051 у сумі 510,00 грн, видаткова накладна від 30 липня 2015 року № РН-0000048, рахунок-фактура від 16 липня 2015 року № СФ-0000046 у сумі 278 208,00 грн, видаткова накладна від 25 липня 2015 року № РН-0000039, рахунок-фактура від 24 вересня 2015 року № СФ-0000067 у сумі 288 192,00 грн, видаткова накладна від 24 вересня 2015 року № РН-0000064, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12 серпня 2015 року № 4, податкові накладні від 10 березня 2016 року № 1, від 11 березня 2015 року № 2, від 10 травня 2016 року № 4, від 15 березня 2016 року № 4, від 23 вересня 2015 року № 11, від 24 вересня 2015 року № 12, від 29 жовтня 2015 року № 12, від 4 квітня 2016 року № 1, від 17 липня 2015 року № 12, від 29 липня 2015 року № 20, від 30 липня 2015 року № 21; видаткова накладна від 7 квітня 2016 року № РН-0000005; рахунок-фактура від 4 квітня 2016 року № СФ-0000005; рахунок-фактура від 5 травня 2016 року № СФ-0000013; видаткова накладна від 10 травня 2016 року № РН-0000015; рахунок-фактура від 10 березня 2016 року № СФ-0000001; видаткова накладна від 10 березня 2016 року № РН-0000001; рахунок-фактура від 14 березня 2016 року № СФ-0000004; видаткова накладна від 15 березня 2016 року № РН-0000002; видаткова накладна від 15 березня 2016 року № РН-0000003; видаткова накладна від 30 жовтня 2015 року № РН-0000075; рахунок-фактура від 29 жовтня 2015 року № СФ-0000077 (том 3 а.с. 53-57, 63-64, 98-99, 209-224, том 4 стр. 183-184, 216-224, 230-234, 246-250, том 5 а.с.1).

Суд зазначає, що з товарно-транспортних накладних можливо встановити замовника перевезення - ТОВ «Баффет» , перевізника та визначити рух товарно-матеріальних цінностей, ідентифікувати водія, та пов`язати здійснені перевезення з покупкою-продажу палива рідкого по вказаним видатковим накладним (том 4 а.с. 218-220, 244-245).

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, про що свідчать банківські виписки.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірним договором, узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Олаві» (код 40057094) з ТОВ «ОБЛДОРРЕМБУД» суд встановив наступне.

Відокремленим підрозділом позивача є Макіївське ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» .

1 листопада 2015 року між продавцем ТОВ «Олаві» (код 40057094) та покупцем Макіївське ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір поставки №14, предметом якого є поставка та оплата товару згідно специфікацій (том 7 а.с. 46).

Між ТОВ «Олаві» та начальником ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» підписані специфікації до договору від 1 листопада 2015 року № 14 за грудень 2015 року, листопад 2015 року на бітум нафтовий; специфікації до договору від 1 грудня 2015 року № 19 за грудень 2015 року (том 7 а.с. 161, 162, 163).

ТОВ «Олаві» виписані податкові накладні від 25 листопада 2015 року № 1, від 24 листопада 2015 року № 2, від 23 листопада 2015 року № 3, від 20 листопада 2015 року № 4, від 19 листопада 2015 року № 5, від 18 листопада 2015 року № 6, від 15 грудня 2015 року № 14, від 16 грудня 2015 року № 15, від 17 грудня 2015 року № 16, від 18 грудня 2015 року № 17, від 14 грудня 2015 року № 18, від 18 грудня 2015 року № 42, від 21 грудня 2015 року № 43, від 22 грудня 2015 року № 44, від 30 грудня 2015 року № 45, від 30 грудня 2015 року № 46; видаткові накладні на товар бітум та а/бетон від 14 грудня 2015 року № 18, від 14 грудня 2015 року № 14, від 16 грудня 2015 року № 15, від 17 грудня 2015 року № 16, від 18 листопада 2015 року, від 18 грудня 2015 року № 75, від 18 грудня 2015 року № 17, від 19 листопада 2015 року № 5, від 20 листопада 2015 року № 4, від 21 грудня 2015 року № 76, від 22 грудня 2015 року № 77, від 23 листопада 2015 року № 3, від 24 листопада 2015 року № 2, від 30 грудня 2015 року № 78, від 30 грудня 2015 року № 79, рахунок фактура від 14 грудня 2015 року, від 18 грудня 2015 грудня, від 25 листопада 2015 року (том 7 а.с. 68-98, 164-166).

Згідно п. 2.1 договору поставки № 14 продукція постачається автотранспортом покупця. Наказами від 15 листопада 2015 року № 37 та від 13 грудня 2015 року Макіївського ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» відряджено в м. Краматорськ водія ОСОБА_6 АА з 18 листопада 2015 року по 24 листопада 2015 року; 14 грудня 2015 року по 22 грудня 2015 року, 30 грудня 2015 року та ОСОБА_7 з 18 грудня 2015 року по 22 грудня 2015 року, 30 грудня 2015 року; також надані подорожні листи вантажного автомобіля, табелі робочого часу, товарно-транспортні накладні (том 7 а.с.115-116, 118-139, 167-191).

Суд приймає до уваги пояснення позивача з приводу технічних помилок при заповненні подорожніх листів та, водночас, зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірним договором, узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод.

Отже, аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та його контрагентом ТОВ «Олаві» , ТОВ «Баффет» , ТОВ «Топ-Профіт» виконані господарські операції по поставці товарів, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків. Належних доказів, що вони вчинялися в цілях заниження об`єкта оподаткування, несплати податків в матеріалах справи відсутні.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість.

Таким чином, донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в грудні 2017 року та застосування штрафних санкцій по цим операціям є протиправним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми В-4 від 2 серпня 2018 року № 0006071413, яким завищено суму від`ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 86 700,00 грн, є протиправним.

Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання зазначеного повідомлення-рішення неправомірним та його скасування - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання неправомірними та скасування повідомлень-рішень відповідача від 2 серпня 2018 року № 00060514 та № 0006061413, суд зазначає наступне.

Верховним Судом у постанові від 28 травня 2019 року зазначено, що:

…Судом першої інстанції, так само як і судом апеляційної інстанції, помилково визначено розмір податкового зобов`язання з податку на прибуток шляхом віднімання від суми основного зобов`язання розміру витрат, здійснених за операціями, що визнані нереальними (1 073 901 грн - 724 180 грн = 349 721 грн). Саме на суму грошового зобов`язання у розмірі 349 721 грн і скасовано податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413, яким визначено суму податку на прибуток. До того ж, суди попередніх інстанцій при визначенні суми витрат за операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Строй Комплекс Груп» та «Фавор Бізнес Групп» помилкового віднесли до їх складу суми податку на додану вартість, сплачену при придбанні товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного періоду, проте не з`ясовано чи мали вплив на визначення цього від`ємного значення саме господарські операції платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Строй Комплекс Груп» та «Фавор Бізнес Групп» .

Помилкове визначення сум основних зобов`язань призвело до помилкового визначення судами сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

З метою коректного визначення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, а також визначення розміру від`ємного значення та сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), судам при здійсненні нового розгляду справи необхідно дослідити розрахунок грошових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями у розрізі контрагентів .

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Проаналізувавши матеріали справи щодо взаємовідносин ТОВ «Строй Комплекс Груп» , ТОВ «Фавор бізнес групп» (код 39916412) з ТОВ «ОБЛДОРРЕМБУД» , суд зазначає наступне.

9 грудня 2015 року між продавцем ТОВ «Строй Комплекс Груп» (код 39165161) та покупцем - Селидівським ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір поставки № 09/12, предметом якого є поставка та оплата товару - бітум, паливно-мастильні матеріали в асортименті. Договір підписано Волковою О.Ю. (том 4 а.с.47-48).

Оплата за товар здійснена в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, про що свідчать банківські виписки (том 4 а.с.49-51).

ТОВ «Строй Комплекс Груп» виписано: рахунок-фактуру від 15 грудня 2015 року № 15/12-3, видаткова накладна від 28 грудня 2015 року № 28/12-3 на поставку товару - топливо рідке синтетичне кількістю 25,5 т., яка підписана директором Сухобрусом А.В.; видаткова накладна від 28 грудня 2015 року № 28/12-2 на поставку товару - бітум в кількості 31 т, яка підписана директором ОСОБА_8 (том 4 а.с. 51-52, 55).

На підтвердження транспортування надані товарно-транспортні накладні від 28 грудня 2015 року № 28/12-3, від 28 грудня 2015 року № 28/12-2, в яких зазначено, що відпуск товару здійснив директор ОСОБА_8 (том 4 а.с. 53, 56).

20 листопада 2015 року між продавцем ТОВ «Фавор бізнес групп» (код 39165161) та покупцем Краматорський ПС ДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» укладено договір поставки № 20/11, предметом якого є поставка та оплата товару - бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90. Договір підписано директором ОСОБА_9 (том 6 а.с. 196-197).

ТОВ «Фавор бізнес групп» виписані податкові накладні від 23 листопада 2015 року № 3; видаткові накладні від 23 листопада 2015 року №23/11, рахунок-фактура від 20 листопада 2015 року № 20/11, рахунок-фактура від 23 листопада 2015 року № СФ-0000184. Податкові накладні, видаткові накладні підписано директором ОСОБА_9 (том 6 а.с. 211-212, 246).

На підтвердження транспортування надана товарно-транспортна накладна від 23 листопада 2015 року № 15, в якій зазначено, що відпуск товару здійснив директор ОСОБА_9 (том 7 а.с. 15).

1 березня 2017 року вироком Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області у справі № 537/544/17 (1-кп/537/88/2017) ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 визнано винними у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України КК України. Із вироку вбачається, що вказані особи, у періоди часу з січня 2015 по липень 2016 року, для досягнення результату заздалегідь розробленого плану вчинення кримінального правопорушення, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали підприємства транзитно-конвертаційної спрямованості: ТОВ «Строй Комплекс Груп» (код ЄДРПОУ 39165161), ТОВ «Фавор Бізнес Групп» (код ЄДРПОУ 39916412), ТОВ «Ентерс» (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ «Антарес Продакт» (код ЄДРПОУ 40056750), ТОВ «Адвайн» (код ЄДРПОУ 40415360), ТОВ «Кредсі» (код ЄДРПОУ 40377556), не маючи мети здійснення будь-якої реальної фінансово-господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), тобто без наміру здійснення статутної діяльності підприємств. За грошову винагороду, погодилися виступити засновниками, керівниками, головними бухгалтерами підприємств, що не мали на меті здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема: ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 Вказані особи наміру здійснювати реальну господарську діяльність, пов`язану із виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг) не мали. Вирок набрав законної сили 3 квітня 2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65146736).

Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписані особами, і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак вважає, що господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочинів посадової особи контрагенту платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цими же особами і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину; грошові кошти зараховані на розрахункові рахунки, які відкриті для забезпечення здійснення протиправної діяльності (ТОВ «Строй Комплекс Груп» - ПАТ «Промислово-фінансовий банк» МФО 331768 р/р № НОМЕР_2 ТОВ «Фавор бізнес групп» ПАТ «Промислово-фінансовий банк» МФО 331768 р/р № НОМЕР_3 ).

Враховуючи комплексне дослідження усіх складових господарських операцій проведених між позивачем та ТОВ «Фавор бізнес групп» , ТОВ «Строй Комплекс Груп» у листопаді 2015 року, грудні 2015 року з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, суд дійшов висновку про не підтвердження понесених позивачем витрат за операціями із зазначеним контрагентом, за якими сформовано податковий кредит, належними, допустимими і достатніми первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, що обумовлює правомірність висновку контролюючого органу в цій частині.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Фавор бізнес групп» , ТОВ «Строй Комплекс Груп» у листопаді 2015 року, грудні 2015 року, суд вважає, що відповідачем правомірно донарахувано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 40 922,00 грн. (ТОВ «Фавор бізнес групп» ), 79 775,00 грн (ТОВ «Строй Комплекс Груп» ) та застосування штрафних санкцій у розмірі 30 174,25 грн, відповідно податкове повідомлення-рішення № 0006061413 від 2 серпня 2018 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 120 697,00 грн, штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 30 174,25 грн є правомірним.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року судом вказано, що визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток здійснено на підставі виявлених порушень по контрагентами позивача, при цьому господарські операції з ТОВ «Фавор бізнес групп» та ТОВ «Строй Комплекс Груп» здійснені в 2015 році на суму 245 530,00 грн та 478 650,00 грн відповідно, та зроблено висновок щодо правомірного визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 724 180,00 грн, у зв`язку із чим податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413 підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 406 768,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2019 року дійшов висновку про помилковість визначення розміру податкового зобов`язання з податку на прибуток шляхом віднімання від суми грошового зобов`язання розміру витрат, здійснених за операціями, що визначені нереальними (1 073 901,00 грн - 724 180,00 грн = 349 721,00 грн).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що господарські операції з ТОВ Фавор бізнес групп та ТОВ Строй Комплекс Груп здійснені в 2015 році на суму 245 530,00 грн та 478 650,00 грн відповідно.

За матеріалами перевірки (акт перевірки та додаток до нього № 10) встановлені та описані взаємовідносини із зазначеними контрагентами в наступних розмірах:

- ТОВ Фавор Бізнес Групп в розмірі 245 530,00 грн, в тому числі податок на додану вартість 40 922,00 грн (без ПДВ 204608 грн);

- ТОВ Стой Комплекс Груп в розмірі 478 650,00 грн, в тому числі ПДВ 79 775,00 грн (без ПДВ).

Вдповідно до п. 136.1 ст. 136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Отже, сума грошових операцій з контрагентами ТОВ Фавор бізнес групп та ТОВ Строй Комплекс Груп підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.

Тому сума донарахування з податку на прибуток складає 108 627 грн, з якої:

- по взаємовідносинам з ТОВ Фавор бізнес груп склала 36 829,00 грн (245 530,00 грн (суму операції) - 40 922,00 (ПДВ)) х 18%;

- по взаємовідносинам з ТОВ Стой Комплекс Груп склала 71 798,00 грн (478 650,00 грн (сума операції) - 79 775,00 (ПДВ)) х 18%.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що відповідно до п. 31 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у листопаді та грудні 2015 року, суд зазначає, що відповідача відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 022 348,00 грн, у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 965 274,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкції - 57 074,00 грн є протиправним.

Разом із цим суд зазначає наступне.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, яким податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 406 795,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006061413 були скасовані, набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року, частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 388 707,50 грн.

Згідно пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Аналогічні положення викладені у Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року.

Відповідачем до матеріалів справи долучено податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2019 року:

- № 0010991413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибутку на суму 108 627,00 грн, у тому числі податкові зобов`язання у сумі 108 627,00 грн (том 10 а.с. 31 - зворотній бік);

- № 0011011413, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 150 871,25 грн, у тому числі податкові зобов`язання - 120 697,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 30 174,25 грн (том 10 а.с. 33).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу позивача та отримані уповноваженою особою позивача 30 березня 2016 року, що підтверджується матеріалами справи (т. 10 а.с. 33 - зворотній бік).

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2019 року № 0010991413 та № 0011011413 отримані позивачем, отже податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413, яке скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 406 795,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 349 721,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074,00 грн; та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року № 0006061413, яке скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 388 707,50 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 310 966,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77 741,50 грн, - є відкликаними у розумінні вимог ст. 60 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано суду заяв щодо уточнення позовних вимог або заяв про зміну предмету або підстав позову, а оскільки податкові повідомлення-рішення від 2 серпня 2018 року № 0006051413 та № 0006061413 вважаються відкликаними, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування зазначених повідомлень-рішень від 2 серпня 2018 року № 0006051413 та № 0006061413.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 2 серпня 2018 року № 0006051413 та № 0006061413.

Відповідно, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при подачі даного позову було сплачено судовий збір платіжним дорученням від 24 серпня 2018 року № 107 у сумі 26 358,82 грн та платіжним дорученням від 24 серпня 2018 року № 108 у сумі 1 762,00 грн (том 1 а.с. 3, 4).

Беручи до уваги висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, а саме - задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення відповідача від 2 серпня 2018 року форми «В» № 0006071413 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 86 700,00 грн, - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 300,50 грн (пропорційно від задоволених позовних вимог).

Разом із цим суд зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, яка скасована згодом Постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року, вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з додатковою відповідальністю ОБЛДОРРЕМБУД судові витрати у розмірі 11 932,54 грн (том 9 а.с. 100-105).

На виконання зазначеної постанови Донецьким окружним адміністративним судом 28 березня 2019 року на адресу позивача був направлений виконавчий лист від 17 грудня 2018 року.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 10 632,04 грн (11 932,54 грн - 1 300,50 грн).

Керуючись ст.ст. 72-77, 94, 139, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 2 серпня 2018 року форми «В» № 0006071413 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 86 700,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "ОБЛДОРРЕМБУД" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05505963, місцезнаходження: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 73) на користь Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, буд. 114) судові витрати у розмірі 10 632 (десять тисяч шістсот тридцять дві) грн 04 коп.

Рішення суду прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 13 вересня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 23 вересня 2019 року.

Суддя Н.П. Волгіна