Рішення

від 02.10.2019 по справі 824/20/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/20/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «ФЛОКС ІТ-ГРУП» , про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просив суд: - визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф. при винесенні рішення №35833479 від 23 червня 2017 року про відмову у скасуванні рішення державного реєстратора про припинення іпотеки за №13375061; - скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф. №35833479 від 23 червня 2017 року про відмову у скасуванні рішення державного реєстратора про припинення іпотеки за №13375061; - зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацьку Галину Федорівну повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер заяви №22908151 від 22.06.2017 року.

Ухвалою суду від 03.08.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛОКС ІТ-ГРУП» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2017 року звернувся до відповідача із заявою про скасування рішення державного реєстратора № 13375061 у зв`язку із тим, що документи на підставі яких було прийнято рішення № 13375061 скасовані рішенням суду. 23.06.2017 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки.

Позивач вважає, що діями відповідача порушено його права та законні інтереси, а тому, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями звернувся до суду про визнання дій відповідача протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.

15.01.2019 року до суду надійшло заперечення відповідача, відповідно до якого зазначив, що правових підстав для скасування державної реєстрації припинення прав та їх обтяжень немає. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.(т.2а.с.203-208).

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог та заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, проте надав клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» , зареєстроване, як юридична особа за адресою: 01004, м. Київ, Печерський район, вулиця Шовковична, будинок 42-44, офіс 13-, код ЄДРПОУ 38994463. (т. 2 а. с. 89-90).

04.06.2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. за №3385 посвідчено іпотечний договір №24.074/08-ДИ01, який було укладено між ТОВ "ЦМК-Комбудінвест" та Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» . Предмет іпотеки (нерухоме майно), за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 буд. 33, яке передано в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ЦМК Комбудінвест» за Кредитним договором № 24.074/08-КЛ від 04.06.2008 (надалі - «Кредитний договір» ). (т. 2 а. с. 71-76)

Позивач набув прав вимоги за Кредитним договором та прав Іпотекодержателя за Договором іпотеки на підставі укладених з публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» :

Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18 листопада 2015 року. (т. 2 а. с. 77-83).

Додаткової угоди № 4 від 26 лютого 2016 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21 МБ від 18 листопада 2015 року. (т. 2 а. с. 84).

15.06.2016 року Фізичною особою-підприємцем Дембіцькою І.Б. проведено обстеження нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 33 відповідно до кваліфікаційного сертифіката відповідного виконавця окремих видів (послуг), повязаних із створенням об`єкта архітектури за напрямком технічна інвентаризація нерухомого майна серія АЕ № 001605 виданого 15.02.2013 року атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України. Під час обстеження нежитлових приміщень за адресою м. Чернівці, вул. Буковинська, 33, що перебувають у власності ТзОВ ЦМК-Комбудінвест встановлено факт знесення будівлі насосної літ. П площею 49,4 кв.м. (т. 2 а. с. 212).

Згідно Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі № 926/1974/16, позов задоволено повністю: визнано припиненим іпотечний договір №24.074/08-ДИ01 від 04.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЦМК-Комбудінвест" та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким Олегом Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 3385. (т. 1 а. с. 106-109, т. 3 а. с. 106-109, 115-118, 125-128, 134-137, 157-160, 174-177, 203-206).

13.02.2017 року постановою Львівського апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1874/16 залишено без змін. ( т. 1 а. с. 117-123, т. 3 а. с. 110-113, 119-112, 129-132, 138-141, 150-156, 179-185, 208-214).

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю ЦМК-Комбудінвест" на підставі зазначених рішень звернулось до відділу державної реєстрації речових права на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради із заявами про припинення записів про іпотеку № 13375061 та № 13481845.

За результатами розгляду заяв ТОВ ЦМК-Комбудінвест" про припинення записів про іпотеку державним реєстратором відділу державної реєстрації речових права на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради прийнято рішення про припинення записів про іпотеку № 13375061 та № 13481845. (т. 2 а. с. 258).

06.06.2017 року постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року у справі № 926/1974/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області. (т. 1 а. с. 111-115, т. 3 а. с. 15-19, 168-172, 197-201).

22.06.2017 року позивач звернувся до відділу державної реєстрації речових права на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради з заявою про скасування рішення державного реєстратора про припинення запису про іпотеку № 13375061 на підставі того, що судові рішення на підставі яких прийнято рішення державного реєстратора скасовано.

Із змісту картки прийому заяви № 90314726 видно, що заява про скасування подана ОСОБА_1 отримана ОСОБА_2 , Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.06.2017 року о 15:00:52 за реєстраційним номером 22908151.

До заяви позивачем додано рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року № 926/1974/16, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року № 926/1974/16, постанову Вищого господарського суду України від 06.06.2017 року № 926/1974/16. (т. 1 а. с. 101-124).

23.06.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Карвацькою Г.Ф. прийнято рішення № 35833479 про відмову у задоволенні заяви позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки, у зв`язку з тим, що в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно реєстрації об`єкта, які є предметом іпотеки, також відсутній № 13375061 - запису про іпотеку. (т. 1 а. с. 136, т. 2 а. с. 26, 88, т. 3 а. с. 43, 187, 189, 216).

Товариством з обмеженою відповідальністю ЦМК Комбудінвест були проведені процедури з реорганізації шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю Флокс ГРУП , що підтверджується протоколами загальних зборів учасників товариства № 02/11/17 від 16.11.2017 року, № 09 від 08.08.2017 року, № 01/07/2017 від 08.08.2017 року, № 01/12/17 від 27.12.2017 року, статутом ТзОВ Флокс ІТ ГРУП та випискою з ЄДРПОУ. (т. 1 а. с. 155-178, 181-191, 216-226).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2018 року у справі № 926/1974/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Флокс ГРУП , яка згідно постанови Вищого господарського суду України направлена на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

02 серпня 2018 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Флокс ГРУП від 14.06.2018 року на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2018 року у справі №926/1974/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флокс ГРУП , до ПАТ ВТБ Банк, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , третьої особи приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу, повернуто скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Флокс ГРУП .

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-ІV (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Порядок №1127) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141), наказом МЮ України від 21 листопада 2016 року № 3276/5, зареєстрованого в МЮ України 21 листопада 2016 року за № 1505/29635.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1952 до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав. Державний реєстратор за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймає рішення.

Відповідно до п. п. 1 та 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно ст. 23 Закону №1952 розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Статтею 26 Закону № 1952 визначений порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 26 Закону № 1952 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1952 встановлений вичерпний перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, якою передбачено, що в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Інших підстав для відмови розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень законом не передбачено.

У своїй діяльності державний реєстратор Карвацька ОСОБА_3 Ф. керується посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради затвердженої наказом начальника юридичного управління № 02 від 04.05.2016 року (далі - Посадова інструкція).

Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про службу в органам місцевого самоврядування , Про звернення громадян , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про засади запобігання і протидії корупції , Про доступ до публічної інформації , нормативно-правовими актами, які регулюють відносини з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Положення про юридичне управління міської ради, Положення про відділ, рішення міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови, Регламентами роботи міської ради та її виконавчого комітету, наказами начальника управління, цією посадовою інструкції.

Згідно п. 2.1. Посадової інструкції головний спеціаліст відділу є державним реєстратором відповідно до законодавства та виконує функції державного реєстратора:

2.1.1. Встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2.1.2. Перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

2.1.3. Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

У відповідності п. 3.1.1.-3.1.3. Посадової інструкції головний спеціаліст має право: самостійно приймати рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації, відповідно до своєї компетенції, брати участь у розгляді питань, приймати в межах своїх повноважень відповідні рішення, отримувати безкоштовно в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. (т.2а.с.29-32).

Водночас, державним реєстратором Карвацькою Г.Ф. у мотивуванні оскаржуваного рішення наведено, мовою оригіналу - для скасування запису про інше речове право (іпотека)/внесення запису про скасування державної реєстрації за номером 13375061 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та встановив запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано. В ДРРП на нерухоме майно відсутні відомості стосовно реєстрації об`єкта, які є предметом іпотеки, також відсутній № 13375061 - запис про іпотеку.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 . (т. 1 а. с. 136).

На думку суду, відповідач визначаючи підставу для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, вдалась до дій, які не узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів, законів, наказів, які регламентують діяльність останнього.

Таким чином, відповідач відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав не передбачених частиною 1 ст. 24 Закону № 1952, наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки положеннями чинного законодавства імперативно визначений перелік підстав для відмови, серед яких відсутні наведені відповідачем підстави, а також не зазначено вичерпний та обґрунтований перелік обставин, які стали підставою у відмові в прийнятті оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд вважає, що у разі скасування судового рішення про визнання іпотеки припиненою, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі рішення суду, яке скасовано, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Таким чином, іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в державний реєстр. Проте, наведених вимог закону відповідачем не було дотримано, відтак дії щодо відмови у задоволенні заяви позивача про скасування державної реєстрації носять протиправний характер, а спірне (оскаржуване) рішення підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що державний реєстратор після отримання заяви позивача про скасування рішення державного реєстратора про припинення іпотеки за № 13375061 з огляду на повноту поданих документів, був зобов`язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, у зв`язку з чим мав встановити, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 року у справі №926/1974/16 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року, на підставі яких державним реєстратором було прийнято рішення про припинення іпотеки за № 13375061, скасовані Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 року.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як наслідок, за встановлення фактичних даних, відповідач зобов`язаний був вчинити дії щодо скасування запису про припинення іпотеки, що в свою чергу передбачає автоматичне поновлення попередніх реєстраційних записів, які були вчиненні внаслідок державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації обтяження речових прав на нерухоме майно, шляхом перенесення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена в рішеннях Верховного суду України у справах №б-332цс15, №6-63цс15, №826/19838/14,6-1562цс15, 6-2467цс15,6-504цс16, 6-1382цс16, 6-1534цс16.

Так, зокрема у рішенні Верховного суду України від 05 квітня 2017 року у справі за №6-1534цс16 зазначено, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення .

Тобто, у разі скасування судового рішення про визнання іпотеки припиненою, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі рішення суду, яке скасовано, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Отже, правова підстава скасування запису про іпотеку № 13375061 - зазначені вище рішення суду, була скасована рішенням суду вищої інстанції, що в силу ч. 1 та 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації припинення іпотеки, як такої, що вчинена на підставі скасованих судом документів.

Як наслідок, іпотека вважається дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в державний реєстр.

Таким чином, при розгляді заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс державний реєстратор Карвацька Г.Ф, зобов`язана була брати до уваги лише ті документи, які були додані до заяви.

Проте, під час розгляду даної адміністративної справи, в судовому засіданні державний реєстратор Карвацька Г.Ф. повідомила, що при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у скасуванні, вона брала до уваги й висновок Бюро технічної інвентаризації стосовно об`єкту нерухомого майна, що було надано іншим заявником, а також інформацію з мережі Інтернет (стосовно об`єкту нерухомого майна), що є грубим порушенням посадової інструкції державного реєстратора, вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 року.

Такі дії державного реєстратора ОСОБА_4 .Ф. виходили за межі повноважень, рамки яких чітко регламентуються згідно із чинним законодавством України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги не обгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев`ятої цієї статті.

Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

З урахуванням дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку, що 23.06.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Карвацькою Г.Ф. було прийнято рішення № 35833479 про відмову у задоволенні заяви позивача про скасування запису про інше речове право (іпотеку) внесенні запису про скасування державної реєстрації за номером 13375061 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з тим, що в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно реєстрації об`єкта, які є предметом іпотеки, також відсутній № 13375061 - запису про іпотеку без зазначення вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, без посиланням на Закони, нормативно правові акти, якими передбачені вичерпні підстави відмови, згідно ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян» та інших.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацьку Галину Федорівну повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер заяви №22908151 від 22.06.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач визначаючи підставу для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, вдалась до дій, які не узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів, які регламентують діяльність останнього та приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень наділений саме відповідач, а не суд, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацьку Галину Федорівну повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер заяви №22908151 від 22.06.2017 року.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що під час повторного розгляду заяви позивача про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер заяви №22908151 від 22.06.2017 року, він зобов`язаний розглянути вказану заяву, враховуючи правовий висновок суду наведений в даній справі.

У зв`язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає, що в адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн., що підтверджується квитанціями № 43319 від 22.12.2017 року (т. 1 а. с. 3) та № 34471 від 23.10.2018 року. (т. 2 а. с. 57).

Оскільки, позов задоволено в повному обсязі, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 4962,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф. при винесенні рішення № 35833479 від 23 червня 2017 року про відмову у скасуванні запису про інше речове право (іпотеку) внесенні запису про скасування державної реєстрації за номером 13375061 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацької Г.Ф. № 35833479 від 23 червня 2017 року про відмову у скасуванні запису про інше речове право (іпотеку) внесенні запису про скасування державної реєстрації за номером 13375061 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Карвацьку Галину Федорівну повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер заяви № 22908151 від 22.06.2017 року, номер запису про іпотеку 13375061.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс, 13-В, код ЄДРПОУ 38994463) судовий збір у сумі 4962,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс, 13-В, код ЄДРПОУ 38994463).

Відповідач 1: - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Кохановського 7).

Відповідач 2: Державний реєстратор прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацька Галина Федорівни (58002, м. Чернівці, вул. Кохановського 7).

Третя особа: ТОВ «ФЛОКС ІТ-ГРУП» (58018, м. Чернівці, провулок Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 3878138).

Суддя Дембіцький П.Д.