Постанова

від 26.09.2019 по справі 640/7495/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7495/19 Головуючий у І інстанції - Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 153 від 18.12.2018 р. про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061181350540 від 15.05.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 352 від 18.12.2018 року, про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061182741908 від 01.10.2018 pоку;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 352 від 18.12.2018 року необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку Позивача, Відповідачем безпідставно було визначено невідповідність класу наслідків, який було задекларовано Позивачем, оскільки Позивачем здійснюється будівництво приватного будинку, який не розраховано на перебування більш ніж 50 осіб. Також, Позивач стверджує, що Відповідачем було порушено порядок видання оспорюваних актів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано накази Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування права на початок будівельних робіт , набутого на підставі поданого повідомлення № 353 та 352 від 18 грудня 2018 року.

Зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформацію про скасування наказів про скасування права на початок будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № 353 та 352 від 18 грудня 2018 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що судом першої інстанції, не враховано, що відповідно до пп. 5.1 п. 5 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об`єкті визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім`ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім`ю. Також, судом першої інстанції не враховано, що у листі Державного підприємства Укрдержбудекспертиза від 31.10.2018 року № 14844 зазначено, що враховуючи розрахункове розселення, за характеристикою можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єктах, керуючись положеннями статті 32 Закону та ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , кожен із зазначених об`єктів не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки). На думку Відповідача, замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15.05.2018 року № КВ 061181350540 та 01.10.2018 року № КВ 061182741908 у частині зазначення класу наслідків (відповідальності), чим порушено частину 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано пояснення в яких просила, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року, винести нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є замовником будівництва об`єктів :

Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_4 .

Позивачем по вищевказаним об`єктам будівництва було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів:

Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ( мікрорайон Жуляни ) у Солом`янському районі м. Києва - повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061181350540 від 15.05.2018 p., за змістом якого позивачем виконуються роботи з будівництва чотирьохповерхового будинку загальною площею 2951,6 4кв.м, житловою площею 2388,58 кв.м.

Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_5 ( мікрорайон Жуляни ) у Солом`янському районі м. Києва - повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061182741908 від 01.10.2018 р., відповідно до якого позивачем виконуються роботи з будівництва чотирьохповерхового будинку загальною площею 1944 кв.м, житловою площею 1599,26 кв.м.

18 грудня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято:

- наказ від № 353 Про скасування права на початок виконання будівельних робі, набутого на підставі поданого повідомлення скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 15.05.2018 року № КВ 061181350540. Замовник - ОСОБА_1 .

- наказ № 352 Про скасування права на початок виконання будівельних робі, набутого на підставі поданого повідомлення скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництва житлового будинку по АДРЕСА_4 від 01.10.2018 року № КВ 061182741908. Замовник - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з оскаржуваним наказами, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок посадових осіб Відповідача про неможливість віднесення об`єкту будівництва до класу наслідків СС1, з огляду на можливість постійного перебування на цьому об`єкті більше ніж 50 осіб, є безпідставним та необґрунтованим.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія зазначає про наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзаців 1, 11 пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 -1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.

Так, судом першої інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 є замовником будівництва об`єктів: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 .

Також, Позивачем по вищевказаним об`єктам будівництва було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів:

- Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ( мікрорайон Жуляни ) у Солом`янському районі м. Києва - повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061181350540 від 15.05.2018 pоку, за змістом якого позивачем виконуються роботи з будівництва чотирьохповерхового будинку загальною площею 2951,64 кв.м, житловою площею 2388,58 кв.м.

- Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_5 - повідомлення про початок виконання будівельних робіт № KB 061182741908 від 01.10.2018 року, відповідно до якого позивачем виконуються роботи з будівництва чотирьохповерхового будинку загальною площею 1944 кв.м, житловою площею 1599,26 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи і повідомлень про початок будівельних робіт, будівельні роботи повинні проводитись Позивачем на вищевказаних відповідно об`єктах на земельних ділянках:

№ 8000000000:72:302:0040, яка використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу № 2763 від 21.10.2016 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.10.2016 року індексний номер 71085742, номер запису про право власності 17020681; договору купівлі-продажу № 653 від 13.06,2018 року земельної ділянки № 8000000000:72:302:0019, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2018 року індексний номер 127467755, номер запису про право власності 26605226;

№ 8000000000:72:300:0024, яка використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу № 487 від 02.06.2017 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно то реєстрацію права власності від 02.06.2017 року, індексний помер 88784814 , номер запису про право власності 20746362; договору купівлі-продажу № 2183 від 22.11.2016 року, земельної ділянки № 8000000000:72:300:0025, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2016 року індексний номер 73666679, номер запису про право власності 17560509; договору купівлі-продажу № 280 від 15.02.2017 року, земельної ділянки № 8000000000:72:300:0052, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме-маймо про реєстрацію права власності від 15.03.2017 року індексний номер 82520142, номер запису про право власності 19454024; договору купівлі-продажу № 52 від 30.01.2018 року земельної ділянки № 8000000000:72:300:0053, витяг: з державного реєстру речових прав па нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2018 року індексний номер 112234224, номер запису про право власності 24597673.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.07.2018 року № 653 та від 06.04.2018 року № 291, відповідно.

За приписами частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 8 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що проектна документація на об`єкт будівництва розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, складовою частиною яких є містобудівні умови та обмеження. У свою чергу містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Із досліджених у судовому засіданні суду апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів дійшла до висновку, що фактично підставою для скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт стало порушення частини 2 статті статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 15 Порядок № 466 та на підставі листа листа Державного підприємства Укрдержбудекспертиза від 31.10.2018 року № 1484 (вх.. № 073/8356 від 05.11.2018 року).

Проте, Відповідачем не вчинено всіх необхідних дій для перевірки чи є підстави вважати об`єкти будівництва самочинними та для перевірки достовірності класу наслідків (відповідності), до яких відносяться об`єкти будівництва, які Відповідач вважає, що по них подано недостовірні дані в повідомленнях.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Розрахунків категорії складності об`єктів будівництва: 4-х поверховий зблокований житловий будинок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , виконаного розробником проектної документації - головним архітектором проекту ОСОБА_2 , яким встановлено, що за всіма наведеними розрахунками характеристик можливих наслідків відповідно до таблиці 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідності) СС1. (а.с. 35, 36).

Також, згідно з визначенням класу наслідків (відповідності) об`єктів будівництва за ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 об`єкт Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 відноситься до класу наслідків (відповідності) СС1 (а.с. 37, 38).

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок посадових осіб Відповідача про неможливість віднесення об`єкту будівництва до класу наслідків СС1, з огляду на можливість постійного перебування на цьому об`єкті більше ніж 50 осіб, є безпідставним та необґрунтованим.

Матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про потенційну можливість фактичного перебування на об`єкті 50 осіб.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що Позивач не повинен був отримувати Дозвіл на проведення будівельних робіт, та, як наслідок, не порушував вимог статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, колегією суддів встановлено ряд порушень процедури видання наказів про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданих повідомлень, зокрема: видання оскаржуваних наказів без проведення архітектурно-будівельного контролю та без належного оформлення його результатів.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (скасування повідомлення про початок будівництва).

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані накази видані не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Державного підприємства Укрдержбудекспертиза від 31.10.2018 року № 1484, яким Відповідача повідомлено про те, що відповідно до положень ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва розрахункова кількість мешканців у житловому будинку залежить від площі квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім`ю).

У вказаному листі вказано, що обрахунок з застосуванням зазначеного нормативу та наведених у повідомленнях площ розрахункову кількість у 50 мешканців перевищував, ДП Укрдержбудекспертиза зазначило, що об`єкти не можуть бути віднесені до незначних наслідків (СС1), а саме за характеристикою рівня можливої безпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті - більше 50 осіб.

Разом з тим, інформація, отримана від ДП Укрдержбудекспертиза , по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16 та у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того, у пункті 49 рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy, № 22774/93) Європейський суд з прав людини в котрий раз звернув увагу, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

На цій підставі колегія суддів приходить до висновку, що скасування права на початок будівельних робіт, набутого на підставі повідомлень № 353 та № 352 від 18 грудня 2018 року суперечить вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Г.В. Земляна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 01.10.2019 року.