ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1024/19 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агротрейд-Красилівка до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство Агротрейд-Красилівка звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просило:
- скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000051400 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість (код платежу 14010100; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 227898,00 грн.);
- скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000041400 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем (код платежу 14010100; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 251952,50 грн. із них: 201562,00 грн. - за основним платежем, 50390,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 08.01.2019 № 00000051400, № 00000041400.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне дослідження обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного Управління ДФС у Чернігівській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу керівника Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 21.11.2018 № 2190, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства Агротрейд Красилівка , назва підприємства до 26.02.2018, на час проведення перевірки - Приватне підприємство приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Сівер Агро Сервіс за травень 2016 року та червень 2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки, відповідачем складено акт від 03.12.2018 № 834/14/03799245 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Агротрейд Красилівка щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Сівер Агро Сервіс (ЄДРПОУ 38054157) за травень та червень 2016 року , яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого ПП Агротрейд Красилівка за травень 2016 року податкової декларації з ПДВ завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 86898,00 грн. та занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на суму 201562,00 грн.; за червень 2016 року податкової декларації з ПДВ завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 141000,00 грн.
26.12.2018 підприємством подано заперечення на акт Головного управління ДФС у Чернігівській області № 834/14/03799245 від 03.12.2018, проте листом від 04.01.2019 № 106/10/25-01-14-07-06, Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомило, що аргументи, викладені в запереченні на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 03.12.2018 № 834/14/03799245 не є достатньо обґрунтовані та не можуть бути враховані для визначення результатів перевірки, а висновки акта документальної позапланової виїзної перевірки від 03.12.2018 № 834/14/03799245 підлягають залишенню без змін. (а.с. 49-55, 56-64 т. 1)
Надалі, на підставі акта перевірки від 03.12.2018 № 834/14/03799245, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.01.2019 № 00000041400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 251952,50 грн., в тому числі 201562,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 50390,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 08.01.2019 № 00000051400, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 227898,00 грн. (а.с. 66-67, 68-69 т. 1)
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби від 25.01.2019 № 4, однак, рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26.03.2019 № 14168/6/99-99-11-402-25, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 08.01.2019 № 00000041400, від 08.01.2019 № 00000051400, а скаргу - залишено без задоволення (а.с. 70-77, 79-84 т. 1)
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, підприємство звернулось до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
- витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість є такими, що фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність здійснення господарських операцій; в результаті господарських операцій з ПП Сівер Агро Сервіс , у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі; придбані у контрагентів товари було використано позивачем у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку;
- посилання на відсутність сертифікатів якості продукції не можуть прийматись судом, позаяк ці документи за своїм змістом не можуть доводити/спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію щодо відповідності товарів стандартам та технічним умовам та не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків, неподання контрагентом податкової звітності;
- відповідачем під час розгляду справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди;
- контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудових ресурсів та матеріально - технічного забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними;
- відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді по відношенню саме до позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Приписами абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі по тексту також - Закон України № 996-ХІ).
Первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Так, предметом перевірки податковим органом були господарські взаємовідносини ПП Агротрейд Красилівка з ПП Сівер Агро Сервіс .
Між ПП Сівер Агро Сервіс (постачальник) та ПП ПОСП ім. Щорса (покупець) укладено договір поставки № 04-0-16/ДК-Х від 04.04.2016, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (насіння кукурудзи, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. (а.с. 87-93 т. 1)
На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано копії: товарно-транспортних накладних від 16.05.2016 № 4 на перевезення вантажу на суму 1654320,00 грн., від 31.05.2016 № 12 на перевезення вантажу на суму 79440,00 грн., від 17.06.2016 № 51 на перевезення вантажу на суму 846000,00 грн.; видаткових накладних № РН-0000036 від 16.05.2016 на суму 1654320,00 грн., № РН-0000044 від 31.05.2016 на суму 79440,00 грн., № РН-0000051 від 17.06.2016 на суму 846000,00 грн., податкових накладних від 16.05.2016 № 7, від 31.05.2016 № 15. (а.с. 94-96, 97-99, 100-102 т. 1)
Для підтвердження використання у власній господарській діяльності, позивачем надані копії: звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016, актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №№ 1, 2, 3, 3/1, 4 за травень 2016 року, № 5 за червень 2016 року, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № МА_00000022 від 31.05.2016, № МА_00000025 від 30.06.2016, акту прийому-здачі наданих послуг від 30.06.2016 (а.с. 103-106, 107-112, 113-114, 115 т. 1)
Також, надано копію додаткової угоди № 1 до договору поставки № 04-0-16/ДК-Х на умовах товарного кредиту від 04.04.2016, відповідно до якої ПП Сівер Агро Сервіс та ПП ПОСП ім. Щорса домовились внести зміни до договору, укладеного між постачальником та покупцем, а саме: сторони дійшли згоди, що загальний розмір заборгованості покупця за договором, та за наявності, додатковими угодами до нього (в тому числі, але не обмежуючись, по сплаті заборгованості, неустойки, пені, штрафів, комісій, збитків, видатків, процентів та будь-яких інших платежів), який буде сплачено до 24.04.2017 (включно) становить 2606076,00 грн. (а.с. 120 т. 1)
Згідно угоди про погашення заборгованості від 20.04.2017, ПП Сівер Агро Сервіс та ПП ПОСП ім. Щорса уклали угоду про погашення заборгованості від 20.04.2017 про те, що сторона 2 належним чином виконує свої зобов`язання, взяті на себе, зокрема, згідно додаткової угоди № 1 від 20.04.2017до договору поставки № 04-0-16/ДК-Х на умовах товарного кредиту від 04.04.2016 зі сплати у строк до 24.04.2017 включно грошових коштів у розмірі 2606076,00 грн. (а.с. 121 т. 1)
На підтвердження виконання позивачем договірних зобов`язань, позивачем надано копії платіжного доручення № 491 від 24.04.2017 на суму 2606076,00 грн. з відміткою банку та звіту по дебетових і кредитових операціях по рахунку позивача № НОМЕР_1 за період з 24.04.2017 по 24.04.2017 (а.с. 17, 18 т. 1)
Слід зазначити, що дослідженню підлягають не лише договори укладені з контрагентами, а також інші укладені на їх реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, в сукупності з іншими доказами, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, а також встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.
Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наявність/відсутність окремих документів та супроводжуючі їх недоліки в оформленні, безумовно не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших первинних документів та суті правовідносин вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства, у зв`язку з його господарською діяльністю.
Щодо посилання апелянта на відсутність у видаткових накладних/ТТН зазначення ПІБ та посади особи, яка отримала товар до договором поставки, а також на те, що в них не зазначено місця складання, колегія суддів вказує на те, що зазначені документи містять підпис, який також міститься на договорі поставки товару, тобто директора ПП Агротрейд-Красилівка . В розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , місце складання видаткових накладних не є обов`язковим реквізитом, адже обов`язковими реквізитами є: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, відсутність зазначення у видаткових накладних розшифровки підпису особи (відповідальної), що отримала товар з прив`язкою до реквізитів довіреності не є безумовною підставою для висновку про фіктивність (нереальність) здійснених операцій за договором.
В частині посилань апелянта на ненадання підприємством під час проведення перевірки сертифікатів якості виробника товарів та каталоги виробника на відповідні придбані в контрагента товари, колегія суддів вказує на те, що наявність/відсутність сертифікатів якості виробника товарів не ставиться в пряму залежність з правом на включення до податкового кредиту суми ПДВ по проведеним операціям.
Посилання ж податкового органу на невідповідність даних по товару по ланцюгу постачання не приймаються колегією суддів до увагу, оскільки порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення саме покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту. Важливим елементом для перевірки дійсності придбання певного товару є факт сплати коштів за нього, що підтверджується відповідними банківськими документами та виписками з рахунку, з яких прослідковується реальних рух коштів, а у даному випадку, стороною позивача такі надані до суду першої інстанції платіжні доручення АТ КБ Приват Банк . (а.с. 17-18 т. 1)
Колегія суддів вважає, що при обґрунтуванні прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій, останні ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагента позивача та ланцюга по лінії контрагент-контрагент, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача та ланцюга постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні вимог процесуального законодавства. Дана податкова інформація з бази АІС Податковий Блок вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків іншими платниками податків та підлягає врахуванню тільки в разі підкріплення зазначеної інформації доказами.
Колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними. У разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Під час проведення господарських операцій, платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Без наявності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, на думку колегії суддів не може бути достатнім лише посилання на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження (протоколу допиту), оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
Під час розгляду апеляційної скарги, сторона апелянта не надала колегії суддів доказів наявності вироків суду по відношенню до посадових осіб контрагента позивача, а лише вказувала на наявність відкритих кримінальних проваджень та проведення досудового слідства з протоколами допиту, що безумовно не може вказувати при вирішенні даної справи на негативні наслідки для ПП Агротрейд Красилівка , оскільки відомості кримінального провадження не стосуються саме позивача, не розкривають зміст розслідуваних податкових операцій та не вказують про безтоварність (нереальність) господарських операцій позивача з контрагентом/відсутність поставок за договором.
Щодо долученого до матеріалів справи за клопотанням відповідача вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2017 у справі № 760/7812/17-к, колегія суддів зазначає, що з його тексту слідує, що до кримінальної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 205-1 КК України, а саме, він підписав статут ТОВ Сієна Груп Логістик без наміру здійснення господарської діяльності. Тобто, по тексту вироку відсутнє зазначення підприємства позивача та його контрагента, що вказує на відсутність підстав для його врахування судом по відношенню до позивача. (а.с. 214-216 т. 1)
Тобто, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні вироки суду, які набрали законної сили, та якими встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача. Обставини фіктивності (наявності інформації внесеної в інформаційні бази) та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що викладений в акті перевірки відповідача висновок про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з ПП Сільвер Агро , що покладений в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу та він достатньо не опрацьований з відповідним документальним підтвердженням для спростування в судовому порядку наданих позивачем до суду першої інстанції первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами.
Посилання податкового органу на наявну (відображену) в акті інформацію, що була зібрана під час проведення перевірки без надання відповідного документального підтвердження та належного спростування доводів платника податків та первинної документації, що виникла за результатами взаємовідносин, не можуть бути підставою для поставлення під сумнів проведених господарських операцій між платниками податків. Доводи податкового органу про можливе отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкової звітності.
Тобто, зазначення контролюючим органом про відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічної бази (виробничих/складських приміщень) та трудових ресурсів лише на підставі даних інформаційно-аналітичних баз даних без надання відповідних документальних підтверджень та проведення відповідних перевірок такого платника податків, за результатами яких підтверджується зазначена інформація не може прийматись колегією суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи, стороною відповідача не було надано доказів вжиття відповідних заходів по проведенню зустрічних перевірок, не надано результатів по розслідуванням кримінальних проваджень, на які посилається податковий орган, на противагу, наданим стороною позивача первинним документам, що в достатній мірі розкривають зміст здійснених господарських операцій, підтверджують рух активів та сплату коштів за договором поставки, сенс придбання товарів/послуг в контексті господарської діяльності самого позивача (закуплялись товари (препарати для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин), що використані в подальшому для внесення на поля для вирощування відповідних культур). Варто звернути увагу на те, що в даній справі, податковим органом не оцінювались детально господарські операції між ПП Агротрейд Красилівка та ПП Сільвер Агро Сервіс , а надано аналіз взаємовідносин останнього з іншими контрагентами 9постачальниками).
Отриманий за договором поставки товар (Євро Лайтинг, Амістар Екстра) було використано позивачем для внесення на посіви соняшнику на полях (надано акти про використання мінеральних/органічних/бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, посіви якого знаходились на земельних ділянках площею 2029,18 га (надано звіт про площі та валові збори с/г культур. У свою чергу, послуги по внесенню засобів хімічного захисту рослин, у період квітень-червень 2016 року надавались ТОВ Агрофірма Маяк , ТОВ Самтехно (надано відповідні акти), а зібраний урожай соняшнику реалізовано ПРАТ Корсунь-Шевченківське КХП . (а.с. 103-106, 107-112, 113-115 т. 1)
Необхідно врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню судами.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення .
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови складено 02.10.2019.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2019 |
Оприлюднено | 04.10.2019 |
Номер документу | 84702061 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні