УХВАЛА
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №2340/4812/18
адміністративне провадження №К/9901/27014/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 2340/4812/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Зоря звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.11.2018 № 0147341304.
Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 2340/4812/18 та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
20 вересня 2019 року Головне управління ДФС у Черкаській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 2340/4812/18.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Звертаючись до суду поза межами строку на касаційне оскарження, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, та наводить обґрунтовані докази, що свідчать про поважність підстав пропуску вказаного строку, а саме, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, отримано позивачем 21 серпня 2019 року. Касаційна скарга подана 20 вересня 2019 року, що в межах строку на касаційне оскарження з розрахунку тридцяти денного строку у відповідності до частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість та наявність поважних підстав для поновлення процесуального строку.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Наведені у цій нормі ознаки адміністративної справи незначної складності відповідають ознакам спрощеного позовного провадження, що підтверджується нормами статті 257 КАСУ, відповідно до якої, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0147341304, яким нараховано грошове зобов`язання зі сплати військового збору у тому числі пені 772659,70 грн.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0147341304, яким підприємству на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 ст. 54 та пункту 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов`язання з військового збору, у тому числі пені 772659,70 грн, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з платіжним дорученням (хоча й з помилковими реквізитами) сума збору була зарахована на єдиний казначейський рахунок відповідного бюджету. Тому, помилка у платіжному дорученні щодо ЄДРПОУ платника податку або навіть відсутність ІПН фізичної особи-підприємця під час сплати податку в строк, встановлений нормою ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Така позиція відповідає висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 826/3999/16 та Верховного Суду України у справі № 21-3920а15 від 02.12.2015, щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Оскільки, податковим органом оскаржується судове рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 № 0147341304 на загальну суму 772659,70 грн, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, отже суд касаційної інстанції приходить до висновку про віднесення даної справи до справ незначної складності.
Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 2340/4812/18.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва підписВ.П. Юрченко підписТ.М. Шипуліна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2019 |
Оприлюднено | 04.10.2019 |
Номер документу | 84704591 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні