Рішення

від 03.10.2019 по справі 703/4741/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4741/18

2/703/833/19 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Шпола-Агро-Індустрі про визнання недійсним додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі, додаткової угоди -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,9079 га, кадастровий номер 7123785500:02:002:0461, яка розташована в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. 07 жовтня 2013 року з відповідачем по справі було укладено договір оренди землі строком на 5 років, де щорічна плата за користування земельною ділянкою становила 3866 гривень 92 копійки, з розрахунку 4,5% від проіндексованої грошової нормативної оцінки земельної ділянки за поточний рік. В травні 2018 року ОСОБА_1 , повідомила відповідача усно, а у липні 2018 року направлено на його адресу заяву про розірвання договору оренди та прохання про виділ земельної ділянки в натурі, згідно договору. В листопаді 2018 року вона дізналась про те, що нібито вона уклала додаткову угоду з відповідачем 26 квітня 2017 року терміном до 31 грудня 2025 року, нібито нею підписаною, однак жодних договорів вона не підписувала. Підпис на додатковій угоді не її. Відтак, враховуючи вищевикладене, просила суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №б/н від 07 жовтня 2013 року від 26 квітня 2017 року укладеного між нею та ТОВ Шпола-Агро Індустрі , розірвати договір оренди землі від 07 жовтня 2013 року та додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26 квітня 2017 року укладений між нею та ТОВ Шпола-Агро Індустрі , кадастровий номер земельної ділянки: 7123785500:02:002:0461 та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача та позивач надіслали до суду заяви в яких розгляд справи просили проводити без їх участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України у відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи 07 жовтня 2013 року з відповідачем по справі було укладено договір оренди землі строком на 5 років, де щорічна плата за користування земельною ділянкою становила 3866 гривень 92 копійки, з розрахунку 4,5% від проіндексованої грошової нормативної оцінки земельної ділянки за поточний рік, який, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрований у Смілянському міськрайонному управлінні юстиції Черкаської області за номером запису про інше речове право 28 січня 2014 року (а.с. 6).

26 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Шпола-Агро Індустрі було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 07 жовтня 2013 року про зміну терміну дії договору, змінено термін дії такого, договір оренди продовжено до 31 грудня 2025 року (а.с. 8).

Вищевказана додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 червня 2017 року (а.с. 7).

Стаття 55 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1ст.15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про оренду землі" №161-XIV від 6 жовтня 1998 року відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами також договором оренди землі.

Статтею 125 Земельного Кодексу України в редакції від 11 січня 2005 року на час укладення спірного договору оренди землі, визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За роз`ясненнями, що містяться у підпункті в пункту 18 в редакції постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 2 від 19 березня 2010 року, з 1 січня 2002 року відповідно до ст. 125 ЗК України, право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року відповідно із Законом України від 5 березня 2009 року № 1066-У1 право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законом умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна передача тощо).

Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі була передбачена законодавством України до 31 грудня 2012 року (включно), а з 1 січня 2013 року здійснюється державна реєстрація права оренди, а договір набирає чинності з моменту реєстрації такого права, що додатково визначено у ст.17 Закону України Про оренду землі , яким передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у встановленому законом порядку здійснено державну реєстрацію договору оренди землі від 07 жовтня 2013 року, відтак такий він є укладеним, а отже і оспорюваним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтерсам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже підпис договору є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок вказаного, підписання правочину здійснюється кожною із сторін власноручно або власноручно уповноваженими на те стороною особами.

Виходячи з аналізу норм цивільного законодавства та норм спеціальних законів про оренду землі в сукупності, судом встановлено, що однією з визначальних умов дійсності договору оренди землі є волевиявлення учасника правочину.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11 червня 2018 року у справі № 151/117/17.

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим ч. 3 ст.152 ЗК України.

Відтак, враховуючи, що у відповідності до ст.81 ЦПК України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження спростування позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, відтак підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки лише власнику земельної ділянки у відповідності до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, право передачі земельної ділянки в оренду.

Оскільки додаткова угода від 26 квітня 2017 року визнана судом недійсною, строк дії договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2013 року закінчився 07 жовтня 2018 року, відтак вказаний договір є припиненим, наслідком чого є відмова в задоволенні позовної вимоги про його розірвання.

Окрім того не підлягає до задоволення і позовна вимога в частині розірвання додаткової угоди від 26 квітня 2017 року яка судом визнана недійсною.

Оскільки позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 352 гривні 40 копійок на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 4, 11, 15, 16, 203, 204, 207, 692, 726 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 141 ЗК України, Законом України Про оренду землі №161-XIV від 6 жовтня 1998 року, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду від 26 квітня 2017 року до договору оренди земельної ділянки №б/н від 07 жовтня 2013 року укладену між ОСОБА_1 та ТОВ Шпола-Агро Індустрі , кадастровий номер земельної ділянки: 7123785500:02:002:0461.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Шпола-Агро-Індустрі на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 352 (триста п`ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Шпола-Агро-Індустрі , с. Сигнаївка Шполянський район Черкаська область, вул. Радянська, 3.

Головуючий О.П.Опалинська