Рішення

від 19.09.2019 по справі 707/821/18

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/821/18

2/707/56/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2019 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки, як об`єктів права спільної часткової власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить виділити в натурі частину житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням належної йому частки 1/3.

Посилається на те, що вони з відповідачем є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , між ними не досягнуто домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про виділ частки в натурі.

Ухвалою суду від 18 травня 2018 року у справі було відкрито провадження та призначене судове засідання.

Ухвалою суду постановленою у судовому засіданні від 06 серпня 2018 року, по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2018 року провадження у справі було поновлено після проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала частково та просила виділити земельну ділянку,яка підлягає розподілу, відповідно до порядку вказаному експертом у варіанті 1, в іншій частині нерухомого майна, яка не підлягає виділу в натурі відповідно до висновку експерта стягнути з відповідача грошову компенсацію.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині виділу земельної ділянки,яка підлягає розподілу, відповідно до порядку вказаному експертом у варіанті 1 не заперечувала, іншій частині, щодо стягнення із неї грошової компенсації за нерухоме майно, яке не підлягає виділу в натурі просила відмовити та пояснила, що не має матеріальної можливості сплатити грошову компенсацію.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року у справі №2-367/2010 визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Право власності за ОСОБА_3 на 1/3 частину домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 зареєстроване 16.11.2010 року КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 листопада 2016 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка - ОСОБА_2 .

Спадщина складається із 2/3 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Підтвердженням належності спірного майна на праві спільної часткової власності є Витяги та Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.01.2018 року.

Відповідно до положень ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , при вирішення справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток в праві власності на будинок. Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ст.88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Із змісту ст.158 Земельного кодексу України вбачається, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Відповідно до вимог ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації

Згідно висновку експерта № 17/18-БТ за результатами проведення судової будівельно технічної експертизи від 05.10.2018 року вбачається, що виділити позивачу 1/3 частину із житлового будинку А-І з прибудовою а по АДРЕСА_1 та запропонувати варіанти виділу частини земельної ділянки, яка надана під забудову житлового будинку та господарських будівель площею 1132 кв.м. не вбачається можливим.

План виділу 1/3 частини земельної ділянки площею 2737 кв.м, яка надана під ріллю по АДРЕСА_1 запропонованим варіантам наведено у додатках №№1,2 до висновку.

Експертами також встановлено, що імовірна дійсна(ринкова) вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 розрахована порівняльним підходом складає 284454 грн. без ПДВ та вартість земельної ділянку площею 1132 кв.м складає 67580 грн.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснила, що при проведенні вказаної експертизи враховані всі будівлі та приміщення відповідно до технічного паспорту на домоволодіння, інші варіанти розподілу не розглядались, оскільки вони є неможливими, варіанти надані з урахуванням часток співвласників.

Згідно ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

В процесі розгляду справи відповідач пояснила, що не має матеріальної можливості сплатити грошову компенсацію за частину домоволодіння та земельної ділянки, згідно висновку експертизи, які позивач просить з неї стягнути.

Таким чином, проаналізувавши усі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що висновок експерта № № 17/18-БТ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 05.10.2018 року не передбачає варіанти розділ в натурі житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки, яка надана під забудову житлового будинку та господарських будівель площею 1132 кв.м., які б відповідали Державним будівельним нормам України, та відсутності у відповідача коштів щодо сплати компенсації позивачу, яка є для неї значною, відсутність доказів того, що відповідач в змозі сплатити позивачу компенсацію в розмірі вартості земельної ділянку та домоволодіння, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вимоги позивача про виділ його частки земельної ділянки площею 0,2737 га кададастровий номер 7124983000:02:003:0176 за адресою: АДРЕСА_1 по першому варіанту виділу, що запропоновані експертом, та відсутність заперечень із сторони відповідача, суд проводить виділ частини позивача саме за цим варіантом експертизи, відповідно до додатку 1 до висновку експерта №17/18-БТ від 05.10.2018 року.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Розподілити земельну ділянку площею 0,2737 га кададастровий номер 7124983000:02:003:0176 за адресою: АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,0912 га під ріллю, ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,1825 га під ріллю, частину земельної ділянки площею 0,1132 га під забудовою залишити в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до додатку 1 до висновку експерта №17/18-БТ від 05.10.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 704,80 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2019 року.

Суддя: О. А. Смоляр