Постанова

від 25.09.2019 по справі 403/4953/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5471/19 Справа № 403/4953/12 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 , Товариства з обмежегною відповідальністю "Карпатиінвестбуд", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит на проведення ремонту нерухомого майна у розмірі 400 000,00 доларів США, із плаваючою процентною ставкою за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 02.07.2014 року. У порушення умов договору ОСОБА_2 станом на 22.02.2012 року має заборгованість у розмірі 435 859,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3481427,44 грн. З метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 , між Банком та ТОВ "Карпатиінвестбуд" 03.07.2007 року було укладено договір поруки № SR- SME300/133/2007, а також 06.04.2009 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR- SME300/133/2007/2. 12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з яким, Банк відступив, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року та № SR- SME300/133/2007/2 від 06.04.2009 р., у зв`язку з чим ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачів.

У зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року у розмірі 435 859,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3481427,44 грн.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2012 року позовні вимоги позивача були задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ "Карпатиінвестбуд" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, Додатковим договором № 1 до нього від 06.04.2009 року та Додатковим договором № 2 до нього від 05.10.2009 року у сумі 435 859,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3481427,44 грн., а також понесені судові витрати по справі - сплачений судовий збір у сумі 3219,00 грн., а всього 3 484 646,44 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ТОВ "Карпатиінвестбуд" і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ТОВ "Карпатиінвестбуд".

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права, а також, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не скористалися.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду в оскаржуваній частині - скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями; в іншій частині рішення суду в оскаржуваній частині- залишити без змін, з наступних підстав

Судом встановлено, що 03 липня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № СМ-SME300/133/2007, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит на проведення ремонту нерухомого майна у розмірі 400 000,00 доларів США, із плаваючою процентною ставкою за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 02.07.2014 року.

06.04.2009 р. між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір № 1 до кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року та 05.10.2009 р. між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір № 2 до кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, згідно до яких було змінено порядок та графік повернення Банку кредитних коштів ОСОБА_2

Позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_2 свої зобов`язання стосовно своєчасного погашення заборгованості у встановлені строки не виконав, в зв`язку з чим сума заборгованості за кредитом станом на 22.02.2012 р. складає 435 859,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 3481427,44 грн.

З метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 , що випливають з кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року та додаткових угод до нього, 03.07.2007 р. між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ТОВ "Карпатиінвестбуд" було укладено договір поруки № SR- SME300/133/2007, а також 06.04.2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" , правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR- SME300/133/2007/2, згідно з п. 1.2. яких ТОВ "Карпатиінвестбуд" та ОСОБА_1 взяли на себе солідарне зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням ОСОБА_2 , які виникли між банком і ОСОБА_2 на підставі кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року.

Встановлено, що 23.09.2009 року ПАТ "ОТП Банк" вручило досудові вимоги ОСОБА_2 та представнику ТОВ "Карпатиінвестбуд" за вих. №№ 22-2/103398, 22-2/103401 від 09.09.2009 року по кредитному договору, що підтверджується особистими підписами ОСОБА_2 та представника ТОВ "Карпатиінвестбуд" на вказаних вимогах, згідно якої ОСОБА_2 та ТОВ "Карпатиінвестбуд" повинні протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити всю заборгованість по кредитному договору. Однак, відповідачі свого обов`язку не виконали.

12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з яким, Банк відступив, а позивач прийняв право вимоги за кредитним договором № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року та № SR- SME300/133/2007/2 від 06.04.2009 р., у зв`язку з чим ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 509 ЦК України, ст. 553-554 ЦК України, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, та виходив із того, що позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у встановлені терміни, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 рішення суду апелянтом не оскаржено, тому колегією суддів не перевіряється.

Перевіривши доводи скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов`язання кредитного договору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 , що випливають з кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, 03.07.2007 р. між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ТОВ "Карпатиінвестбуд" було укладено договір поруки № SR-SME300/133/2007, а також 06.04.2009 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-SME300/133/2007/2, згідно з п. 1.2. яких поручителі взяли на себе солідарне зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням ОСОБА_2 , які виникли між Банком і ОСОБА_2 на підставі кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки встановлено, що цей договір діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором.

Згідно умов кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, строк виконання основного зобов`язання закінчується 02.07.2017 року.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Виходячи з положень ч.4 ст. 559 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою ст.1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Не вчинення кредитором дій щодо звернення до суду після спливу строку, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України, припиняє права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, а порука є припиненою.

З урахуванням абз. 6 п. 1.9., п. 6.4. кредитного договору № СМ-SME300/133/2007 від 03 липня 2007 року, досудова вимога № 22-2/103398 від 09.09.2009 р. була вручена ОСОБА_2 23.09.2009 р., про що міститься власноручний підпис ОСОБА_2 у зазначеній вимозі.

Таким чином, можна дійти висновку про те, що термін дострокового повернення кредиту настав 23.10.2009 року. А тому, позивач повинен був звернутись до суду з вимогою (позовом до суду) до поручителів впродовж шести місяців з дня настання терміну дострокового повернення кредиту (виконання основного зобов`язання), тобто до 23.04.2010 року.

Однак, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з вимогою до поручителів лише 23.03.2012 року, пропустивши встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк пред`явлення вимоги до поручителів.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду стосовно ТОВ "Карпатиінвестбуд" не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не надав суду докази, які б підтверджували його повноваження представляти та захищати інтереси ТОВ "Карпатиінвестбуд" в суді.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що ТОВ "Карпатиінвестбуд", як сторона по справі, може особисто оскаржити рішення суду першої інстанції, якщо вважає, що його права порушені.

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4828 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2012 року в оскаржуваній частині- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями - відмовити.

В іншій частині рішення суду в оскаржуваній частині- залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4828 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова