Рішення

від 24.09.2019 по справі 910/10351/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2019Справа № 910/10351/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участі представників :

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ Аспект-Профі було укладено Договір позики №12/02-ФД від 12.02.2018, відповідно до умов якого позивач перерахував на користь відповідача 116600 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та ТОВ Аспект-Профі було укладено Договір іпотеки від 08.04.2019. Так позивач зазначає, що позичальником не в повному обсязі виконано взяте на себе зобов'язання з повернення отриманих коштів внаслідок чого, станом на момент звернення позивача до суду, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 20000 грн.

На підставі викладеного позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. 08.04.2019, зареєстрований за №1072, 1073, а саме: машиномісце №77, (літ А) в автопаркінгу, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, гараж 77 загальною площею 18,00 кв. м, що є власністю іпотекодавця і належить йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Колесниченком М.О., 18.01.2017, індексний номер витягу 78392427, номер запису права власності 18616073, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 857141280000 в рахунок погашення заборгованості ТОВ Аспект-Профі перед позивачем за Договором позики №12/02-ФД від 12.02.2018, розмір якого складає 116600 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ Про виконавче провадження , за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

13.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі в повному обсязі визнало заявлені позовні вимоги та просило суд задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, до початку розгляду справи через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подану відповідачем заяву судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі та скріплена відповідною печаткою товариства, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі (відповідач, позичальник) було укладено Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №12/02-ФД, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику позику (безвідсоткову поворотну фінансову допомогу) в сумі 188100 грн, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений договором строк (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, позикодавець зобов'язаний протягом трьох банківських днів від дня укладення цього договору перерахувати позичальнику суму позики, зазначеної в п.1.1 договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п.2.2 Договору позикодавець не вправі вимагати дострокового повернення виданої позики.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повернути суму отриманої позики позикодавцю не пізніше 31.01.2021 включно.

У п.2.7 Договору визначено, що позичальник повертає позикодавцю позику у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позикодавця або в інший спосіб відповідно до чинного законодавства України. Допускається повернення суми позики частинами, в межах строку, передбаченого п.2.4 договору.

Відповідно до п.7.3 Договору, даний договір набирає чинності з моменту передання позикодавцем суми позики позичальнику шляхом перерахування відповідних коштів на його поточний банківський рахунок. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Договір вважається виконаним після повного виконання сторонами взаємних зобов'язань по договору (п.7.4 Договору).

Додатковою угодою №1 від 05.04.2019 сторони погодили внести зміни до Договору позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №12/02-ФД від 12.02.2018.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди, позикодавець надає позичальнику позику (безвідсоткову поворотну фінансову допомогу) в сумі 116600 грн, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений договором строк.

Згідно з п.2 Додаткової угоди, позичальник зобов'язаний повернути суму отриманої позики позикодавцю не пізніше 31.01.2021 включно з дотриманням графіку погашення заборгованості відповідно до Додатку №1 до цього договору.

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік погашення заборгованості, за яким позичальник в рахунок погашення заборгованості мав сплатити 31.05.2019 - 10000 грн, 30.06.2019 - 10000 грн, 31.07.2019 - 6600 грн та в період з 31.08.2019 по 31.01.2021 позичальник мав сплачувати щомісячні платежі в розмірі - 5000 грн.

Крім того, судом встановлено, що на забезпечення виконання зобов'язань позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі , між Товариством з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва (позивач, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі (відповідач, іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки від 08.04.2019 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В., зареєстрованим за №1072, 1073.

Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, цей договір іпотеки забезпечує всі вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем (боржником) кожного і віх його грошових зобов'язань за Договором позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №12/02-ФД від 12.02.2018 та усіма додатковими договорами (угодами) про внесення змін та доповнень до зазначеної угоди, що існують або виникнуть у майбутньому, укладеними між іпотекодержателем та боржником, включаючи, але не обмежуючись, наступні зобов'язання:

Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №12/02-ФД від 12.02.2018, боржником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі , грошове зобов'язання за яким становить 116600 грн зі строком повернення не пізніше 31.01.2021.

Згідно з п.1.1.4 Договору іпотеки, невиконання основного зобов'язання повністю або частково є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 1.2 Договору іпотеки визначено, що цей договір іпотеки забезпечує забезпечені вимоги у розмірі їх повної вартості, незалежно від того, якою вона може бути на момент фактичного задоволення забезпечених вимог, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання предмета іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, протягом терміну дії цього договору. Точний розмір забезпечених вимог буде визначений в момент стягнення на предмет іпотеки за цим договором.

Відповідно до п.1.3 Договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням іпотекодавець передає в іпотеку об'єкт нерухомого майна, а саме: машиномісце №77 (літ.А) в автопаркінгу, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, гараж №77, загальною площею 18,00 кв. м, що є власністю іпотекодавця і належить йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Колесниченком М.О., 18.01.2017 зареєстрованого в реєстрі за №115, право власності зареєстровано приватним нотаріусом КМНО Колесниченком М.О., 18.01.2017 індексний номер витягу 78392427, номер запису про право власності: 18616073, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 857141280000 (предмет іпотеки).

За умовами п.2.1 Договору іпотеки, сторони оцінюють предмет іпотеки в суму 124200 грн без ПДВ.

Згідно з п.5.1 Договору іпотеки, зобов'язання, забезпечене предметом іпотеки вважається виконаним у повному обсязі, якщо боржник фактично виконав свої обов'язки за основним зобов'язанням, сплатив можливі додаткові нарахування та витрати пов'язані з виконанням зобов'язань за відповідним основним договором, та виконав інші зобов'язання, що випливають з основного договору.

Відповідно до п.6.1 Договору іпотеки, цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного та належного виконання зобов'язань за основним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов'язання за договором позики по наданню коштів виконані в повному обсязі та надано відповідачу грошові кошти розмірі 188100 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Позичальник, в свою чергу, зобов'язання з повернення коштів належним чином та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом становила 20000 грн, зокрема позивачем було порушено погоджений сторонами графік погашення заборгованості в частині сплати платежів у травні та червні 2019 року.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Положеннями ст.1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч.2. ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позичальник в строк, передбачений умовами укладеного між сторонами договору позики, не виконував свої зобов'язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із вимогою від 01.07.2019 щодо виконання відповідачем зобов'язань за договором позики та сплати заборгованості. Докази направлення зазначеної вимоги містяться у матеріалах справи.

Частиною 1 ст.575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.590 Цивільного кодексу України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст.20 Закону України Про заставу , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до положень ст.35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Матеріалами справи належним чином підтверджений факт існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі перед позивачем.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.43 Закону України Про іпотеку , початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Статтею 39 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо у розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Відповідно до вказаної вище статті 38, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 2.1 Договору іпотеки, сторони погодили, що вартість предмета іпотеки складає 124200 грн без урахування ПДВ.

Разом з тим, суд зазначає, що виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сторони, при виконанні даного судового рішення в межах процедури виконавчого провадження не позбавлені права здійснити оцінку ринкової вартості предмета іпотеки та реалізувати спірне майно за результатом оцінки, проведеної державним виконавцем в ході виконання рішення суду у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва на предмет іпотеки, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за Договором позики №12/02-ФД від 12.02.2018 з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 05.04.2019, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору за подання позову покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 185, 191, ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 08.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.04.2019, зареєстрованим за №1072,1073, а саме: машиномісце №77, (літ. А) в автопаркінгу, що розташоване за адресою: м. Київ, вул., Велика Житомирська, 20, гараж 77, загальною площею 18,00 кв. м, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 8; ідентифікаційний код 41033891) на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.1.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. 18.01.2017, індексний номер витягу 78392427, номер запису про право власності: 18616073, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:857141280000 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 8; ідентифікаційний код 41033891) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41; ідентифікаційний код 41180833) за Договором позики №12/02-ФД від 12.02.2018, розмір якого складає 116600 грн, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-Профі (03022, м. Київ, вул. Василя Жуковського, буд. 8; ідентифікаційний код 41033891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41; ідентифікаційний код 41180833) витрати по сплаті судового збору в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Музей сучасного образотворчого мистецтва (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41; ідентифікаційний код 41180833) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн 50 коп., сплачений на підставі платіжного доручення №153 від 31.07.2019.

Оригінал платіжного доручення №153 від 31.07.2019 на суму 1921 грн залишається в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.10.2019

Суддя Я.В. Маринченко