Ухвала

від 04.10.2019 по справі 910/13787/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.10.2019Справа № 910/13787/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Софітра

про забезпечення позову до пред'явлення позову

особи, щодо яких заявник просить вжити заходи для забезпечення позову: Державне підприємство "СЕТАМ" та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Софітра звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій заявник просить вжити заходів по забезпеченню позову шляхом:

- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1;

- заборони Державному підприємству "СЕТАМ", його філії у місті Києві та Київській області; приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу вчиняти будь-які дії щодо двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, в тому числі її продажу (реалізації) на аукціоні 07.10.2019, номер лоту 375118.

Заява про забезпечення позову до пред'явлення позову обґрунтована тим, що з офіційного веб-сайту Державного підприємства "СЕТАМ" заявнику стало відомо про проведення аукціону (торгів) з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965.

Маючи зацікавленість у придбанні зазначеного об'єкта нерухомості, ТОВ "Софітра" 23.08.2019 платіжним дорученням № 1090 перерахувало на рахунок ДП "СЕТАМ" 29 422,45 грн гарантійного внеску за участь в торгах та за результатами торгів стало їх переможцем.

Проте, ТОВ Софітра зазначає, що в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністрества юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, ДП "СЕТАМ" не було розміщено протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця.

ТОВ Софітра зазначає, що неодноразові звернення заявника до організатора аукціону (торгів) з приводу необхідності виконання обов'язку не пізніше наступного дня розмістити протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця , були залишені без уваги.

Натомість, заявник зазначає, що вже 13.09.2019 ДП "СЕТАМ" було сформовано Протокол № 431499 згідно якого торги з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965, визнано такими, що не відбулися, у зв'язку з відмовою покупця від сплати грошової суми.

Заявник вважає, що така підстава є необґрунтованою, оскільки сплата вартості об'єкта нерухомого майна не була здійснена внаслідок протиправних дій ДП "СЕТАМ", який в порушення вищенаведеного обов'язку не розмістив протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті ТОВ Софітра .

Заявник має намір звернутись до суду з позовом до ДП "СЕТАМ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визнання торгів з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965, які відбулися 27.08.2019 такими, що відбулися, а його переможцем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софітра" . Зобов'язання ДП "СЕТАМ" скласти та розмістити протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця торгів з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965, які відбулися 27.08.2019.

Разом з тим, ТОВ Софітра зазначає, що 17.09.2019 ДП "СЕТАМ" розміщено оголошення про новий аукціон з продажу двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується оголошенням на офіційному сайті.

Відтак, заявник зазначає, що у разі проведення 07.10.2019 торгів, ТОВ Софітра буде протиправно позбавлене свого права на викуп предмета аукціону, переможцем якого воно стало, чим очевидно будуть порушені його майнові права та охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву ТОВ Софітра про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

27.08.2019 відбулись електронні торги з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965.

Як вбачається з доданих до заяви документів, переможцем торгів з продажу лоту - двокімнатної квартири, загальною площею 43,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 стало ТОВ Софітра .

Водночас, з доданих до заяви документів вбачається, що торги визнано такими, що не відбулись, у зв'язку з відмовою від сплати належної грошової суми.

Заявник вважає вказану підставу необгрунтованою, оскільки сплата вартості об'єкта нерухомого майна не була здійснена внаслідок протиправних дій ДП "СЕТАМ", який в порушення вищенаведеного обов'язку не розмістив протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті ТОВ Софітра .

При цьому, як вбачається з матеріалів заяви, 17.09.2019 ДП "СЕТАМ" розміщено оголошення про новий аукціон з продажу двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Софітра" належними доказами обґрунтувало причини звернення із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення в частині заборони Державному підприємству "СЕТАМ", його філії у місті Києві та Київській області; приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу вчиняти будь-які дії щодо двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, в тому числі її продажу (реалізації) на аукціоні 07.10.2019, номер лоту 375118.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо заборони Державному підприємству "СЕТАМ", його філії у місті Києві та Київській області; приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу вчиняти будь-які дії щодо двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, в тому числі її продажу (реалізації) на аукціоні 07.10.2019, номер лоту 375118 співвідноситься з предметом майбутнього позову. Суд вважає, що існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Таким чином, оскільки метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, суд, з урахуванням пов'язаності заходу забезпечення позову з його предметом, вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити частково шляхом заборони Державному підприємству Сетам , його філії у місті Києві та Київській області; приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу вчиняти будь-які дії щодо двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, в тому числі її продажу (реалізації) на аукціоні 07.10.2019, номер лоту 375118.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призводять до втручання у звичайну господарську діяльність відповідних осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для запобігання перешкод у виконані рішення суду у разі задоволення позовних вимог та належному захисті та відновленні порушеного права.

Щодо вимоги заявника про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, на сьогоднішній день власником об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, який не визначений заявником як учасник судового процесу.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно порушить права та інтереси ОСОБА_3 як законного власника об'єкта нерухомості, який не є учасником судового процесу. Внаслідок арешту об'єкта права власності ОСОБА_3 буде фактично позбавлено можливості здійснювати право розпорядження своїм майном, що є складовим права власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У постанові від 29 вересня 2019 року у справі 904/1417/19 Верховний Суд висловив позицію, що накладаючи арешт на належне відповідачу-2 та відповідачу-3 рухоме і нерухоме майно, суди не врахували, що у такому випадку немає зв`язку між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позову, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19.

Таким чином, вказані заходи забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, власником якого є фізична особа, яка не є учасником судового процесу не пов'язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття жодним чином не впливає на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання торгів з продажу об'єкта нерухомого майна такими, що відбулися.

При цьому суд також зазначає, що предметом спору не є вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно тощо.

Тобто такий захід забезпечення позову як арешт майна не відповідає заявленим вимогам ТОВ "Софітра" про визнання торгів з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965, які відбулися 27.08.2019 такими, що відбулися, а його переможцем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софітра" та про зобов'язання ДП "СЕТАМ" скласти та розмістити протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця торгів з продажу об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, номер лоту 367965, які відбулися 27.08.2019.

Таким чином, спір між заявником та ДП "СЕТАМ" не є спором про право власності на нерухоме майно - двокімнатну квартиру № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Відтак, оскільки ДП "СЕТАМ" не є власником нерухомого майна - двокімнатної квартири № 44 за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 142, спір не стосується спору про право власності на означене майно, вимога про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 не узгоджується із предметом спору.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Софітра про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

2. Заборонити Державному підприємству "СЕТАМ", його філії у місті Києві та Київській області; приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Дмитру Валентиновичу вчиняти будь-які дії щодо двокімнатної квартири загальною площею 43,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, в тому числі її продажу (реалізації) на аукціоні 07.10.2019, номер лоту 375118.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Софітра (02090, м. Київ, вул. Сновська, будинок 20; ідентифікаційний код: 40941122).

Боржники: Державне підприємство Сетам (01001, м. Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6; ідентифікаційний код: 39958500)

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович (01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 10; іденфтіикаційний код: НОМЕР_1)

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Софітра про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили 04.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова