Ухвала

від 26.09.2019 по справі 915/687/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 вересня 2019 року Справа № 915/687/18

м. Миколаїв

Кредитори:

1. Миколаївський районний центр зайнятості, 54036, м.Миколаїв, вул. Веселинівська, 45а.

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, 54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1.

3. Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6.

4. Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (позивач) , адреса для листування: 01014, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 38.

5. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області, 54017, м.Миколаїв, пр. Центральний, 93.

Банкрут: Відкрите акціонерне товариство Лазурний , 57120, Миколаївська область, Миколаївський район, село Трихати, вул. Совхозна, 22, код ЄДРПОУ 00416321.

Відповідач-1: Організатор аукціону - Товарна біржа «Аукціоніст» , 04053, м.Київ, вул. Обсерваторна, буд. 21А.

Відповідач-2: Ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_1, 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 4/9.

Переможець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство Миколаївське , 57102, Миколаївська обл., Миколаївський район, с.Ковалівка, вул. Першотравнева, 7.

Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області , 54029, м.Миколаїв, вул. 8 Березня, 107.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

від кредиторів: 4) ОСОБА_2, за довіреністю.

від банкрута: ОСОБА_1 - ліквідатор.

в судовому засіданні приймають участь:

СУТЬ СПРАВИ : про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Лазурний

В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/687/18 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Лазурний .

12.08.2019р. в межах справи кредитором - ПАТ Дельта Банк подано заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний , проведеного 19.07.2019р., до якої додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження реалізованого на спірних торгах нерухомого майна та заборони ліквідатору та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна банкрута, яке було предметом продажу.

Банк мотивує свою заяву тим, що по-перше, всупереч приписам ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ліквідатор ОСОБА_1 здійснив реалізацію заставного майна без згоди ПАТ «Дельта Банк» , оскільки банком була надана згода на реалізацію заставного майна банкрута ліквідатору ОСОБА_3 із застереженням, що у разі, якщо перший аукціон з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відбудеться, ліквідатор має здійснювати подальшу реалізацію заставного майна за окремим письмовим погодженням АТ Дельта Банк ; по-друге, ліквідатор, в порушення норм ст. 44 вказаного Закону не забезпечив реалізацію майна банкрута за найвищою ціною, чим наніс заставодержателю майнової шкоди, а саме, банк стверджує, що оскільки майно боржника фактично складається з чотирьох майнових комплексів, які знаходяться за чотирма різними адресами, існують об'єктивні підстави вважати, що саме продаж майна окремими лотами мав забезпечити найбільшу ціну реалізації; по-третє, банк зазначає, що ліквідатор здійснив продаж майна банкрута всупереч приписам ч. 8 ст. 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки організатором аукціону - ТБ Аукціоніст створювались умови, покликані знизити попит теоретичних учасників аукціону, з тим, щоб реалізувати майно на другому повторному аукціоні за заниженою ціною, про що можуть свідчити терміни, встановлені організатором аукціону для подачі учасниками заявок на участь в аукціоні, що складали лише 4-5 днів та умови подачі заявок на участь в аукціоні, які могли бути поданими лише в нарочній формі та приймались винятково в робочі дні з понеділка по п?ятницю у м.Києві, тоді як заставне майно знаходиться у Миколаївській області, та організатором аукціону не було забезпечено можливості подачі заявок потенційним покупцям у електронній формі.

Разом з поданою заявою про визнання недійсними результатів аукціону, банк подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов у даній справі шляхом: накладення арешту та оголошення заборони на відчуження нерухомого майна, яке було предметом продажу на спірному аукціоні а також заборони ліквідатору ВАТ Лазурний та / або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нерухомого майна ВАТ Лазурний , яке було предметом продажу на другому повторному аукціоні, проведеного 19.07.2019р. товарною біржею Аукціоніст .

Вказана заява мотивована тим, що враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суб?єктний склад учасників спору а також зміст позовних вимог (визнання недійсними результатів аукціону), при ймовірному задоволенні позову та в той же час ймовірній зміні власника майна, що є предметом аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний - невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а банк вважає, що обрані ним види забезпечення позвоу шляхом накладення арешту на майно та забороною відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на продаж майна є такими, що відповідають вимогам закону та сприятимуть ефективному захисту позивача у разі задоволення позову.

Ухвалою суду від 02.09.2019р. вказані заяви були прийняті до розгляду в межах справи про банкрутство, розгляд яких призначений на 26.09.2019р., запропоновано банку надати суду обґрунтування залучення до участі у справі переможця аукціону - ТОВ СВП Миколаївське в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача із зазначенням відповідача.

10.09.2019р. від АТ Дельта Банк до суду надійшло клопотання про залучення у справі співвідповідача, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство Миколаївське , мотивуючи це тим, що звертаючись до суду з відповідною позовною заявою про визнання недійсними результатів аукціону, банк просив спочатку залучити ТОВ СВП Миколаївське третьою особою без самостійних позовних вимог на стороні відповідача керуючись статтею 50 ГПК України та виходив з того, що рішення по цій справі може вплинути на обсяг прав та обов?язків ТОВ СВП Миколаївське , як переможця аукціону майна ВАТ Лазурний який і оскаржує АТ Дельта Банк . Однак, банк зазначає, що оскільки правовим наслідком визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута в силу приписів ч.3 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є реституція, банк вважає, що ТОВ СВП Миколаївське , як новий власник нерухомого майна банкрута, що було придбано на аукціоні, має бути співвідповідачем за позовними вимогами АТ Дельта Банк про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний .

25.09.2019р. від ТОВ СВП Миколаївське до суду надійшли письмові пояснення на заяву АТ Дельта Банк про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний , проведеного 19.07.2019р., в яких товариство проти заявлених вимог банку заперечує, зазначаючи, що: а) ліквідатором та організатором аукціону було вжито всіх необхідних заходів щодо продажу майна, а саме проведена інвентаризація майна банкрута, сформована ліквідаційна маса, за конкурсом визначений Організатор торгів, укладено договір на проведення торгів, отримано затверджений судом реєстр вимог кредиторів, отримано згоду ПАТ Дельта Банк на продаж заставного майна банкрута, до початку проведення торгів, проведено три аукціону з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК, оприлюднено оголошення про проведення аукціону, забезпечено допуск до участі в аукціоні усіх бажаючих, належним чином оформлені результати торгів; б) в силу визначення терміну найвища ціна наданому у ч. 6 ст. 64 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону; в) у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону; г) передбачений статтею 42 Закону про банкрутство дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Крім того, зниження організатором аукціону вартості лоту на крок аукціону на другому повторному аукціоні узгоджуються з положеннями статей 65, 66 Закону про банкрутство та не підлягає погодженню із заставодержателем. При цьому, Закон про банкрутство не передбачає продаж переможцю аукціону майна боржника, що виставлено на аукціон, за вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки ринкової вартості, а кінцева ціна продажу такого майна визначається на самому аукціоні в рамках конкурентних торгів серед учасників аукціону за оголошеними умовами проведення аукціону.

Окрім цього, у наданих поясненнях, ТОВ СВП Миколаївське заперечує проти заяви банку про вжиття заходів забезпечення позову, зазначаючи, о з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника чи інші чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, за винятком арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, накладених судовими органами задля захисту суспільних відносин у публічній сфері. Накладення арештів на майно боржника чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, задля забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб має тягнути за собою скасування таких арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника.

26.09.2019р. від ТБ Аукціоніст до суду надійшов відзив на позов банку, в якому біржа проти вимог банку, в т.ч. щодо вжиття заходів забезпечення позову, заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що Товарну біржу Аукціоніст було визначено ліквідатором ВАТ Лазурний переможцем конкурсу на визначення організатора торгів з продажу майна банкрута, проведеного у відповідності до норм розділу 4 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . В подальшому між ліквідатором ВАТ Лазурний та товарною біржею Аукціоніст був укладений договір про організацію та проведення відкритих публічних торгів (аукціону) від 22.04.2019р. в період з травня по липень ТБ Аукціоніст організовував проведення аукціонів з продажу майна ВАТ Лазурний . Організатором торгів та ліквідатором при проведення торгів не було допущено порушень норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , тому підстави для визнання результатів відкритих торгів недійсними відсутні.

26.09.2019р. від ліквідатора до суду надійшли письмові пояснення, в яких він також заперечує проти вимог банку, в т.ч. проти заявлених заходів забезпечення позову, зазначаючи про їх необґрунтованість та дотримання ліквідатором та організатором аукціону приписів чинного законодавства щодо продажу майна ВАТ Лазурний . Також ліквідатор зазначає, що твердження банку щодо надання згоди лише на проведення одного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК такими, що суперечать приписам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та є суперечливі, оскільки листом від 08.02.2019р. б/н ПАТ Дельта Банк погодив ліквідатору продаж заставного майна ВАТ Лазурний на аукціоні з початковою ціною продажу 8111839,8 грн. за умови прозорого проведення торгів з дотримання вимог та обмежень спеціального Закону, і лише потім, листом від 02.03.2019р. банк всупереч вимог вказаного Закону, обмежив можливість реалізації лише одним аукціоном з продажу майна банкрута у вигляді ЦМК.

В судовому засіданні представник банку підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Ліквідатор проти заявлених банком вимог заперечує з підстав, викладених у поясненнях.

Представник банку в судовому засіданні зазначила, що ним не отриманий відзив від торгуючої організації, з огляду на це суд зазначив підстави, з яких ТБ Аукціоніст заперечує проти заяви банку. З огляду на те, що заявлені запереченні по суті схожі із раніше заявленими покупцем майна - ТОВ СВП Миколаївське та ліквідатором, представник банку зазначив про відсутність необхідності відкладення розгляду заяви.

Присутні в судовому засіданні представник банку та ліквідатор після дослідження усіх наявних у суду заперечень та відзивів висловили згоду на розгляд заяви по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.09.2019р. суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.

Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представника АТ Дельта Банк та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд встановив наступне.

Постановою суду від 18.09.2018р. відкрите акціонерне товариство Лазурний визнано банкрутом за ознаками ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Ухвалою суду від 22.01.2019р. був затверджений реєстр грошових вимог ВАТ Лазурний на загальну суму 8111839,8 грн., зокрема внесено окремо до реєстру вимоги ПАТ Дельта Банк в сумі 7886908,89 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою суду від 07.05.2019р. арбітражного керуючого ОСОБА_3 було звільнено від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ Лазурний та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1

В ході здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута при який виявлені наступні майнові активи: нежитловий об'єкт, який складається з двох основних будівель за літ. А-2, загальною площею 346,7 кв.м., за літ. Б, загальною площею 15,8 кв.м., службових приміщень та споруд, який розташований за адресою: вул. Радгоспна, буд. 22, село Трихати, Миколаївський район, Миколаївська область; нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: вул. Степова, 2, с. Трихати, Миколаївський район, Миколаївська область; нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: вул. Степова, 1, с. Трихати, Миколаївський район, Миколаївська область; нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: вул. Степанової Валентини, 59, с. Трихати, Миколаївський район, Миколаївська область.

Вказане нерухоме майно перебуває в іпотеці у ПАТ Дельта Банк та забезпечує його вимоги, як заставного кредитора.

З метою дотримання приписів ч. 4 ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатор звернувся до банку з проханням надати згоду на продаж заставного майна банкрута, та банк листом б/н від 08.02.2019р. надав ліквідатору згоду на продаж об'єктів нерухомого майна банкрута - ВАТ Лазурний на аукціоні (торгах) за початковою ціною 8111839,8 грн., що є сукупністю визнаних по справі вимог кредиторів, за умови забезпечення ліквідатором прозорого конкурсу визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, прозорого проведення аукціону з метою відчуження майна за найвищою вартістю, дотримання вимог й обмежень передбачених розділом ІV Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . При цьому, банк у даному листі зауважив, що у разі необхідності подальшого продажу заставного майна за меншою ціною ліквідатору необхідно звернутись до банку за погодженням цієї ціни в кожному випадку продажу заставного майна банкрута.

У відповідності до вимог ІV Розділу Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатором був проведений конкурс на визначення організатора торгів з продажу майна банкрута - ВАТ Лазурний . За результатами конкурсу організатором торгів з продажу майна банкрута - ВАТ Лазурний визначено Товарну біржу Аукціоніст (місто Київ, вул. Обсерваторна, 21-а).

Дії ліквідатора та результати проведеного ліквідатором конкурсу з визначення організатора аукціону оскаржені не були.

В подальшому між ліквідатором ВАТ Лазурний та ТБ Аукціоніст укладено договір про проведення аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу.

Оцінку майна на замовлення ліквідатора було здійснено суб'єктом оціночної діяльності ПП «Експертно-діловий центр «Лідер» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №678/16, виданий Фондом державного майна України) та визначено ринкову вартість нерухомого майна банкрута в розмірі 2023700,0 грн.

Банк зазначає, що відповідно до висновку суб?єкта оціночної діяльності ТОВ Канзас ріал Естейт (сертифікат суб?єкта оціночної діяльності №131/6, виданий Фондом державного майна України 15.02.2016р.), ринкова вартість нерухомого майна станом на 11.04.2018р. склала 3610100,0 грн.

При цьому, суд зауважує, що банк не скористався своїм правом відповідно до норм ч.3 ст. 57 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та не звернувся до господарського суду із клопотанням про проведення незалежної оцінки.

14 травня 2019 року ТБ Аукціоніст на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута - ВАТ Лазурний у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 8111839,80 грн. без можливості пониження вартості на тому ж аукціоні.

20.05.2019р. на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано повідомлення про результати аукціону, який визнано таким, що не відбудеться у зв'язку із відсутністю заявок від потенційних покупців.

29.05.2019р. ТБ Аукціоніст на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 6489471,84 грн. з можливості пониження вартості на тому ж аукціоні.

19.06.2019р. ТБ Аукціоніст повідомлено про визнання повторних торгів, призначених на 01.07.2019 року, такими, що не відбулись, а саме: аукціону з продажу майна банкрута ВАТ Лазурний , лот №1.

19.06.2019р. на офіційних веб-сайтах МЮУ/ВГСУ було опубліковано оголошення (№02-19/06/19) про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний у вигляді цілісного майнового комплексу. Замовник аукціону: Ліквідатор ВАТ Лазурний ОСОБА_1, що діє на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019р. по справі №915/687/18; Організатор аукціону: Товарна біржа Аукціоніст ; Час і місце проведення аукціону: 19 липня 2019 року о 10:00 годині за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 21-а.; Початкова вартість майна: 5 191 577 грн. Можливість зниження початкової вартості на аукціоні: аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. У разі, якщо протягом триразового оголошення початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. Порядок, місце та строк представлення заявок на участь в аукціоні: для участі в аукціоні необхідно подати заяву Організатору аукціону ТБ Аукціоніст за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21-а, з 10:00 до 15:00 з понеділка до п'ятницю включно, останній строк подачі заявок: до 15 години 01 липня 2019 року.

19.07.2019р. на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано повідомлення про результати другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний : лот №1 цілісний майновий комплекс; початкова вартість 5191577,47 грн.; вартість продажу 155747,78 грн., переможець аукціону: ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство Миколаївське .

Банк не погодився з результатами вказаного аукціону, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву банку про вжиття заходів забезпечення позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування підстав для вжиття вказаних вище заходів до забезпечення позову ПАТ Дельта Банк посилається на те, що майно банкрута, придбане на аукціоні, з позовом про визнання недійсними результатів якого банк звернувся у даній справі, може бути відчужене набувачем, що в свою чергу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, яке буде прийнято за результатами розгляду зазначеного позову Банку.

Банк також зазначає, що враховуючи обраний ним спосіб захисту порушеного права, суб'єктний склад учасників спору а також зміст позовних вимог (визнання недійсними результатів аукціону), при ймовірному задоволенні позову та в той же час ймовірній зміні власника майна, що є предметом аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний - невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а банк вважає, що обрані ним види забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та забороною відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на продаж майна є такими, що відповідають вимогам закону та сприятимуть ефективному захисту позивача у разі задоволення позову.

У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема відомості про: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми , цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою . З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову . Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п.п.1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» ).

Банком не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що набувач майна має намір продати придбане майно та існує ймовірність зміни власника спірного майна.

Оцінивши співвідношення змісту прав (інтересу), про захист яких просить заявник визнання недійсними результатів аукціону, та заходів до забезпечення позову, накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження, а також заборона ліквідатору, та/або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію майна, яке було предметом продажу на оскаржуваному банком аукціоні, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, не пов'язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття жодним чином не впливає на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання результатів аукціону недійсним. Так, такі результати є недійсними виключно в силу прийнятого судом рішення (у разі набрання останнім законної сили) і виконання вказаного рішення не потребує будь-яких додаткових дій, пов'язаних з майном, яке було предметом такого аукціону, а також дій, що вчиняються в межах виконавчого провадження. Вказані заходи забезпечення позову, про які просить заявник, могли би бути адекватними позовній вимозі про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на майно тощо, але предметом даного спору є інші вимоги.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 07.06.2018р. у справі №5027/398-б/2012).

Судом також враховано заперечення ліквідатора щодо наявності прямої заборони на накладення арешту на майно боржника, передбаченої приписами ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПАТ Дельта Банк про вжиття заходів забезпечення позову.

Стосовно клопотання банку щодо залучення співвідповідача - ТОВ СВП Миколаївське , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ч.ч.1-3 ст. 48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Клопотання банку про залучення співвідповідача мотивоване тим, що звертаючись до суду з відповідною позовною заявою про визнання недійсними результатів аукціону, банк просив спочатку залучити ТОВ СВП Миколаївське третьою особою без самостійних позовних вимог на стороні відповідача керуючись статтею 50 ГПК України та виходив з того, що рішення по цій справі може вплинути на обсяг прав та обов'язків ТОВ СВП Миколаївське , як переможця аукціону майна ВАТ Лазурний який і оскаржує АТ Дельта Банк . Однак, банк зазначає, що оскільки правовим наслідком визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута в силу приписів ч.3 ст. 50 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є реституція, банк вважає, що ТОВ СВП Миколаївське , як новий власник нерухомого майна банкрута, що було придбано на аукціоні, має бути співвідповідачем за позовними вимогами АТ Дельта Банк про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний .

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки визнання результатів аукціону недійсними передбачені частиною 3 статті 55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме, визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсними укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Окрім цього, відповідно до приписів ч. 2 ст. 162 ГПК України, серед вимог до позовної заяви, в т.ч. передбачено викладення змісту позовних вимог щодо кожного із відповідачів у випадку, якщо позов подано до кількох відповідачів.

Позовна заява банку містить лише одну вимогу немайнового характеру - визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний , проведеного 19.07.2019р. товарною біржею Аукціоніст .

Позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону банк у вказаній позовній заяві не заявив.

Будь-яких позовних вимог до ТОВ СВП Миколаївське у заяві про залучення співвідповідачем не висунув.

В силу приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для залучення до участі справі при розгляді позовної заяви ПАТ Дельта Банк про визнання недійсними результатів аукціону співвідповідача - ТОВ СВП Миколаївське .

Стосовно заявленого ПАТ Дельта Банк позову про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 19.07.2019р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Розділом ІV Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом врегульовано порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство.

Так, згідно з положеннями ч. 3 ст. 55 даного Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відповідно до норм статті 57 цього ж Закону початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Статтями 64-66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено порядок проведення аукціону, особливості проведення повторного аукціону та особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.

Як вже було встановлено судом, 19.06.2019р. на офіційних веб-сайтах МЮУ/ВГСУ було опубліковано оголошення (№02-19/06/19) про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний у вигляді цілісного майнового комплексу. Замовник аукціону: Ліквідатор ВАТ Лазурний ОСОБА_1, що діє на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019р. у справі №915/687/18; Організатор аукціону: Товарна біржа Аукціоніст ; Час і місце проведення аукціону: 19 липня 2019 року о 10:00 годині за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 21-а.; Початкова вартість майна: 5 191 577 грн. Можливість зниження початкової вартості на аукціоні: аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. У разі, якщо протягом триразового оголошення початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. Порядок, місце та строк представлення заявок на участь в аукціоні: для участі в аукціоні необхідно подати заяву Організатору аукціону ТБ Аукціоніст за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21-а, з 10:00 до 15:00 з понеділка до п'ятницю включно, останній строк подачі заявок: до 15 години 01 липня 2019 року.

27 червня 2019 року ТОВ СВП Миколаївське з метою реєстрації в якості учасника аукціону було сплачено гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості по лоту № 1, а саме - 519157,75 грн., а також, надіслано відповідну заяву ТБ Аукціоніст поштою.

З наданої ТОВ СВП Миколаївське суду копії протоколу №1 проведення відкритих публічних торгів (аукціону), які відбулись 19.07.2019р., 19 липня 2019р. представник ТОВ СГВП Миколаївське прийняв участь в другому повторному аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу з можливістю зниження початкової вартості з продажу майна банкрута по лоту № 1. Разом з ним участь у аукціоні приймало товариство з обмеженою відповідальністю Олімпійський . Під час проведення другого повторного аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу по лоту №1 ТОВ СВП Миколаївське запропонувало найвищу ціну, а саме 155747,78 грн. та стало його переможцем. Ціна за лот сплачена повністю за рахунок гарантійного внеску. Залишок коштів у розмірі 363409,97 грн. буде повернуте переможцю аукціону на його рахунок протягом 3-х банківських днів.

Також ТОВ СВП Миколаївське було надано суду копію платіжного доручення №3 від 27.06.2019р., з якого вбачається, що товариством Миколаївське на рахунок ТБ Аукціоніст був сплачений гарантійний внесок 10% від початкової вартості майна по лоту1 з продажу майна банкрута ВАТ Лазурний для участі в аукціоні - у розмірі 519157,75 грн.

19.07.2019р. на офіційному веб-сайті ВГСУ було опубліковано повідомлення про результати другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ Лазурний : лот №1 цілісний майновий комплекс; початкова вартість 5191577,47 грн.; вартість продажу 155747,78 грн., переможець аукціону: ТОВ Сільськогосподарське виробниче підприємство Миколаївське .

22 липня 2019 року між ліквідатором ВАТ Лазурний та переможцем аукціону був підписаний акт про передавання права власності на куплене нерухоме майно.

23.07.2019р. ліквідатор ВАТ Лазурний звернувся до переможця аукціону - ТОВ СВП Миколаївське із пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу майна, придбаного на аукціоні 19.07.2019р.

19 серпня 2019 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 були посвідчено чотири договори купівлі - продажу нерухомого майна, укладених між ТОВ СГВП Миколаївське та ВАТ Лазурний , в особі ліквідатора ОСОБА_1 а також видані переможцю торгів чотири свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Частиною 3 ст. 65 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом передбачено, що якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частиною 2 ст. 66 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом передбачено, що повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.

Частиною 4 ст. 66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

На виконання вимог ст.ст. 65, 66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом організатором торгів 19.07.2019р. на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону у вигляді цілісного майнового комплексу з продажу майна банкрута, а саме нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ Дельта Банк .

Як свідчить протокол № 1 проведення аукціону по лоту № 1 переможцем аукціону стала ТОВ СГВП Миколаївське , яке запропонувала суму 155747,78 грн. За оголошеною початковою вартістю майна, виставленого на другий повторний аукціон у вигляді цілісного майнового комплексу, пропозицій від учасників не надходило, тому ліцитатор зробив відповідні кроки в бік зниження ціни продажу, що передбачено ст. 66 ч. 4, 5 Закону. Першою пропозицією щодо ціни продажу майна від обох учасників торгів на аукціоні було відповідна сума. Після здійснення кроку на аукціоні щодо збільшення ціни до 155 747,78 грн. переможець оголосив про згоду укласти договір на умовах запропонованої ліцитатором ціни. Інший учасник згоди на придбання майна за такою ціною не надав.

Відповідно до норм ч.6 ст. 64 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадку, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.

Стосовно твердження банку, що ліквідатор неправомірно здійснив реалізацію майна банкрута на спірному аукціоні (другому повторному) єдиним лотом як цілісний майновий комплекс, тоді як на думку банку майно банкрута слід було реалізовувати окремими лотами за найвищою ціною, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатору надано право вибору способів продажу активів боржника, з огляду про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011р. вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.

Разом з тим, частиною 5 статті 44 вказаного Закону, законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.

Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, початковою вартістю якого є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів означає, що вимоги кредитора-заставодержателя включаються до сукупної вартості визнаних вимог кредиторів. Відтак, майно кредитора-заставодержателя також повинно включатися до загальної вартості цілісного майнового комплексу боржника. Отже, приписи частини 4 статті 42 Закону про банкрутство слід застосовувати з врахуванням передбаченого законодавцем винятку щодо продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається також майно банкрута, що є предметом забезпечення.

Законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.

Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка може проводитись експертним шляхом за ініціативою учасника провадження у справі та за його рахунок (стаття 43 Закону про банкрутство). У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).

Відтак, у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.

Разом з тим, законодавцем передбачено обов'язок ліквідатора почати продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, початкова вартість якого є сукупністю визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів (частина 1 статті 43, частина 5 статті 44 Закону про банкрутство). Отже, вимоги кредитора-заставодержателя включаються до сукупної вартості визнаних вимог кредиторів. Відтак, майно кредитора-заставодержателя також повинно включатися до загальної вартості цілісного майнового комплексу боржника.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанова від 21 червня 2018р. у справі № 914/701/17).

Враховуючи викладене, та з огляду на неоскарження банком оцінки майна банкрута, здійсненої ліквідатором, твердження банку про неправомірність продажу ліквідатором майна банкрута на другому повторному аукціоні єдиним лотом у вигляді цілісного майнового комплексу, судом не приймаються.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази надходження до торгуючої організації заяв від потенційних учасників про продовження наданих строків для подання заявок на участь в аукціоні у зв'язку з їх обмеженістю.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо оскарження дій торгуючої організації будь-якими потенційними покупцями щодо недопуску їх до подання заявок, або щодо неприйняття заявок на участь, в т.ч. через сплив відповідного строку на подання заявок, у оскаржуваному аукціоні та у усіх попередніх аукціонах.

За таких обставин, та з огляду на додержання організатором аукціону строків на подання заявок на участь в спірному аукціоні, вказані твердження банку також не можуть бути прийнятими судом.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що передбачений ст. 42 вказаного Закону дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Крім того, зниження організатором аукціону вартості лоту на крок аукціону на другому повторному аукціоні узгоджуються з положеннями ст.ст. 65, 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не підлягає погодженню із заставодержателем.

Зазначені обставини спростовують доводи банку щодо неналежного погодження ліквідатором умов продажу майна.

Також суд вважає за доцільне звернути увагу банку, що нормами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не встановлено необхідноті при зміні ліквідатора в ході ліквідаційної процедури як розпочинати процедуру продажу активів заново, так і заново отримувати від заставного кредитора згоду на продаж заставного майна.

Стосовно тверджень ПАТ "Дельта Банк", що ліквідатором здійснено продаж майна всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , відповідно до якої продаж активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною, тоді як ліквідатором продано за найнижчою ціною ніж реальна ринкова вартість майна, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 43 вказаного Закону, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Частиною 3 статті 57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Як вже зазначалось, матеріали справи не містять доказів звернення учасників у справі до суду в порядку вказаної норми, окрім цього, ліквідатор здійснював початковий продаж заставного майна банкрута саме за ціною, встановленою заставним кредитором у листі-погодженні. При цьому, будь-яких інших умов стосовно ціни або порядку продажу заставний кредитор ліквідатору не висував.

Реалізація заставного майна банкрута на другому повторному аукціоні 19.07.2019р. відповідає вимогам Закону, оскільки ст.ст. 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Можливості проведення третього повторного аукціону Законом не передбачено.

Також матеріали справи свідчать, що оформлення результатів оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута, у тому числі здійснення розрахунків, проведено у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час підготовки та проведення аукціону з продажу нерухомого майна ВАТ Лазурний , що відбувся 19.07.2019р.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" б/н від 07.08.2019р. про визнання недійсним результатів аукціону.

Керуючись ст.ст. 20, 38, 40, 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст.ст.48, 140, 233, 234 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ПАТ Дельта Банк про залучення співвідповідача (вх №14356/19) відмовити.

2. У задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №13186/19) відмовити.

3. У задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк б/н від 07.08.2019р. (вх. №13101/19) про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 19.07.2019р. з продажу майна ВАТ Лазурний - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У зв'язку з перебуванням судді у відрядженні в період з 30.09.2019р. по 03.10.2019р. включно, повний текст ухвали складено та підписано суддею 04.10.2019р.

Суддя О.В. Ткаченко