Рішення

від 30.09.2019 по справі 260/453/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/453/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.

за участі:

секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - Шпуганича В.П.,

представника відповідача - Пензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган), в якій просить: поновити строк, пропущений з поважних причин на звернення до суду; скасувати наказ Чопської митниці Міндоходів №50-о від 16 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на попередній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 139397,16 грн.; стягнути з відповідача судові витрати в сумі 5100,00 грн. витрат на правову допомогу та судовий збір.

Згідно протоколу від 04.04.2019 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю - Микуляк П.П..

09 квітня 2019 року до відкриття провадження у справі за вказаною позовною суддею Микуляк П.П. винесено ухвалу про задоволення заяви про самовідвід судді, у зв'язку з тим, що суддя вже висловив свою думку з приводу питання щодо відкриття провадження за даною позовною заявою ОСОБА_1 в ухвалі від 26 березня 2019 року та дана обставина може викликати сумнів в неупередженості суді. Згідно статтей 31, 41 КАС України адміністративну справу №260/453/19, передано на повторний автоматизований розподіл за результатами якого визначено головуючого суддю по справі - Дору Ю.Ю.

Згідно поданої позовної заяви позивач вказує, що не погоджується з оскаржуваним наказом та просить його скасувати з підстав грубого порушення вимог Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 13.06.2000 №950 (в редакції станом на час службового розслідування), та відсутності підстав для застосування вимог ч.1 ст.41 КЗпП України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

18 липня 2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25 липня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечує проти позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача вказує, що 20.01.15 о 12 год.09 хв. на ділянку в'їзд в Україну митного посту Тиса Чопської митниці Міндоходів в смугу руху червоний коридор , заїхав транспортний засіб марки Volkswagen Т4 з номерним знаком НОМЕР_3 (далі - транспортний засіб) під керуванням громадянина України ОСОБА_5 та під час здійснення митного контролю позивачем щодо вказаного транспортного засобу останнім не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства, чим було допущено порушення вимог ст. 318, ст. 320, ст. 336, ст. 374 Митного кодексу України, п. 6 Типової технологічної схеми, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 431 Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності ; наказу Міністерства фінансів України від 28.05.12 № 614 Про затвердження Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності , а також службових обов'язків, визначених п. 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 2.3.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Тиса Чопської митниці Міндоходів.

Крім того, представник зазначив, що митним органом під час проведення службового розслідування та видання оскаржуваного наказу було дотримано норми матеріального права, зокрема Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши усні пояснення представників, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання наказу Закарпатської митниці ДФС від 26.01.2015 №16 (т.1 а.с. 24) було проведено службове розслідування за результатами якого складено акт від 14.04 2015 р. (т.2 а.с.96-123).

Як вбачається із даного акту в ході службового розслідування було встановлено наступне.

20.01.2015 року о 12 год.09 хв. на ділянку в'їзд в Україну митного посту Тиса Чопської митниці Міндоходів в смугу руху червоний коридор , заїхав транспортний засіб марки Volkswagen Т4 , р.н.з. України НОМЕР_3 (далі - транспортний засіб) під керуванням громадянина України ОСОБА_5.

У вказаному транспортному засобі переміщувались два двигуни внутрішнього згорання, а саме: двигун внутрішнього згорання дизельний з насосом високого тиску, бувший у використанні, номер двигуна -НОМЕР_4, вага 153,7 кг. Та двигун внутрішнього згорання не в комплекті, бувший у використанні, бензиновий для автомобіля Пежо, номер двигуна -НОМЕР_1, вага 85,75 кг.

Митне контроль та митне оформлення вказаного транспортного засобу здійснював позивач, який відповідно до графіку виходу на роботу здійснював митний контроль та митне оформлення на ділянці в'їзд в Україну . Так, згідно з протоколом дій функціонального модулю диспетчер зони митного контролю АСМО Інспектор-2006 дані про в'їзд вказаного транспортного засобу у зону митного контролю внесено головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста Тиса ОСОБА_1

При проходженні митного контролю на оглядовому майданчику митного поста Тиса позивач, провів огляд транспортного засобу, здійснив фотографування та запросив гр.ОСОБА_5 в окреме приміщення будівлі митного поста Тиса де запропонував посприяти проходженню митного контролю за грошову винагороду в сумі 500 доларів США. Після отримання вказаної суми, позивач поставив відтиск ОНП на контрольному талоні серії АБВ № 482025 для проїзду по смузі червоний коридор та надав дозвіл на виїзд транспортного засобу з пункту пропуску Тиса .

При цьому, позивачем було внесено у графу вантаж функціонального модулю диспетчер зони митного контролю АСМО Інспектор-2006 відмітку без вантажу , що також підтверджується відміткою б/в на копії контрольного талону серії АБВ № 482025, долученої до матеріалів службового розслідування.

При цьому, незважаючи на завершення митного контролю та накладення відтиску на контрольний талон серії АБВ № 482025, позивачем не було внесено відмітки про завершення митного оформлення транспортного засобу та його виїзд за межі зони митного контролю до АСМО Інспектор-2006 .

Об 12 год 25 хв. 20.01.2015 грн. при виїзді з пункту пропуску Тиса в момент передачі контрольного талону вартовому шлагбауму мікроавтобус зупинили працівники СБУ та повернули в зону митного контролю.

Після затримання вказаного транспортного засобу, в пункт пропуску Чоп , заїхали співробітники Управління СБУ в Закарпатській області, якими було затримано позивача та проведено слідчі дії, під час яких у позивача було виявлено кошти в іноземній валюті - 350 доларів США. Також, в робочому модулі на каналі Червоний коридор пасажирського напрямку (робочому місці позивача), в урні для сміття було виявлено 100 доларів США, 1500 угорських форинтів, 10 євро та 180 гривень, ще 50 доларів США було виявлено в одному з коридорів основної споруди митного посту.

Також, після повернення автомобіля в зону митного контролю було проведено його переогляд, за результатами якого відносно громадянина ОСОБА_5 було складено протокол про порушення митних правил від 21.01.2015 №0113/30500/15 за ознаками порушень митних правил, передбачених ст.472 та ч.1 ст.482 МК України. У подальшому, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2015, за результатами розгляду справи про порушення митних правил, запровадженої вищевказаним протоколом, визнано винним ОСОБА_5 у порушенні митних правил за ст.472 МК України та ч.1 ст.482 МК України (переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів). Вказана постанова набрала законної сили, а обставини встановлені нею окремо не доказуються (т.2 а.с.167).

Відповідно до висновку Ужгородського управління з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 02.02.15 № 142005901-0235, ціна можливої реалізації безпосередніх предметів порушення митних правил, з наявними ознаками використання, зазначених у постанові про призначення експертизи від 26.01.15 в справі про порушення митних правил № 0113/30500/15, станом на дату оцінки, становить 14 352 грн. (т.2 а.с.140-143).

Також встановлено, що 19.01.2015 за №415070000000011 до ЄРДР було внесено відомості про досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України щодо вимагання позивачем неправомірної вигоди за сприяння з використанням службового становища у безперешкодному митному оформленні вантажу, який перемішувався на митну територію України. У вказаному кримінальному провадженні позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. (т.1 а.с.25).

У ході вказаного службового розслідування було встановлено порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи та наявність грубого порушення трудових обов'язків.

Згідно п.24 ч.1 ст.4 МК України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду; усного опитування громадян.

Відповідно до ст. 366 МК України, двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.

Також відповідно до ст.320 МК України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.374 МК України, товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Послідовність дій посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів і товарів, що перемішуються ними через митний кордон України, у пунктах пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон, визначена Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою КМУ від 21.05.2012 №451 (далі - Типова технологічна схема).

Згідно Типової технологічної схеми, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно в зонах митного контролю і завершується митним оформленням відповідно до вимог законодавства. Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.

Згідно п.6 Типової технологічної схеми, під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють, зокрема: митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); нарахування митних платежів, передбачених законодавством під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску, а також контроль за повнотою їх стягнення.

Відповідно до п.8 Типової технологічної схеми, митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Згідно п.12 Типової технологічної схеми, переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху. Смуги руху, позначені символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначені для переміщення товарів в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Смуги руху, позначені символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначені для переміщення всіх інших автомобільних транспортних засобів і товарів.

Згідно п.15 Типової технологічної схеми, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору ("червоний коридор"), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.

Перший етап - попередні операції. Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України.

На прийнятих документах проставляється відбиток штампа "Під митним контролем". Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.

Другий етап - здійснення інших видів контролю. Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів).

Контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і товарів автомобільними транспортними засобами здійснюється посадовою особою митного органу в частині та у порядку, визначеному законодавством.

Третій етап - закінчення митного контролю. Митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо цих автомобільних транспортних засобів і товарів.

Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.

Огляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу може здійснюватися посадовими особами митного органу разом з органом охорони державного кордону із залученням посадових осіб інших контролюючих органів, які здійснюють визначені законодавством види державного контролю у пунктах пропуску, за ініціативою посадових осіб митного органу або зазначених державних контролюючих органів відповідно до вимог законодавства та міжнародних договорів України.

Після здійснення інших видів контролю митний орган згідно із законодавством справляє митні платежі, що підлягають сплаті в пунктах пропуску.

Відповідно до п.16 Типової технологічної схеми, за результатами митного контролю митні органи приймають одне з таких рішень про: проведення митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до вимог законодавства і заявленого митного режиму та надання дозволу на їх пропуск через митний кордон України; пропуск або відмову в пропуску та митному оформленні автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України та повернення їх на територію суміжної держави; затримання автомобільних транспортних засобів і товарів для передачі на склад митного органу для зберігання.

Згідно п.22 Типової технологічної схеми, у разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів посадова особа митного органу зобов'язана вжити заходів, передбачених законодавством.

У відповідності до Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України від 11 червня 2008 р. N 505/642 для внутрішньої перевірки порядку проходження прикордонного та митного контролю транспортними засобами в пунктах пропуску використовуються контрольні талони. Після здійснення необхідних процедур з перевірки документів та митного оформлення посадова особа підрозділу з охорони державного кордону проставляє на талоні відмітку "В'їзд" або "Виїзд", а посадова особа підрозділу митного оформлення - відбиток особистої номерної печатки. Дозвіл на виїзд за межі території пункту пропуску транспортних засобів посадова особа підрозділу з охорони державного кордону надає за наявності у водія контрольного талона з відмітками про проходження паспортного та митного контролю.

Вказаний наказ втратив чинність згідно спільного наказу Міністерства внутрішніх справ та Міндоходів від 25.01.2014 N 60/78.

Однак, при цьому листом Міністерства доходів та зборів від 28.04.2014 №9918/7/99-99-24-01-09-17 зобов'язано митні органи продовжувати використання та облік контрольних талонів у порядку, передбаченому Технологією прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України від 11 червня 2008 р. N 505/642.

На дату виникнення спірних правовідносин вказаний лист був чинний та виконувався при внутрішній організації роботи підрозділів митниці.

Відповідно до п.2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 23.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Тиса Чопської митниці Міндоходів, основними завданнями головного державного інспектора є: забезпечення своєчасності сплати митних платежів; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами; здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного посту; виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України засобами автомобільного транспорту. Також, головний державний інспектор забезпечує повноту, достовірність та своєчасність внесення інформації про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, у відповідні програмно-інформаційні комплекси (ЄАІС, Інспектор-2006 ) (т.2 а.с.171-180).

Встановлені фактичні обставини, вказують, що в порушення наведених норм та встановленого порядку здійснення митного контролю, позивачем не було проведено належний митний контроль транспортного засобу під керуванням громадянина ОСОБА_5, зокрема, вантажу, який ним переміщувався (автомобільних двигунів) та надано дозвіл на випуск із зони митного контролю без їх належного оподаткування та митного оформлення. Також, проставивши особисту номерну печатку на контрольному талоні, чим було засвідчено завершення митного контролю, позивач не вніс відповідну інформацію до програмно інформаційного комплексу Інспектор 2006 (т.2 а.а.с.147-148). Таким чином, позивачем, під час здійснення митного контролю транспортного засобу не забезпечено виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, що могло спричинити пропуск на митну територію України товарів з порушенням митного законодавства, чим було допущено порушення вимог ст. 318, ст. 320, ст. 336, ст. 374 Митного кодексу України, п. 6 Типової технологічної схеми, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 431 Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності ; наказу Міністерства фінансів України від 28.05.12 № 614 Про затвердження Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності , а також службових обов'язків, визначених п. 2.2.1.14, 2.2.1.16, 2.2.1.23, 2.2.2.4, 2.3.11 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Тиса Чопської митниці Міндоходів щодо: забезпечення своєчасності сплати митних платежів; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами; здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного посту; виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України засобами автомобільного транспорту; забезпечення повноти, достовірності та своєчасності внесення інформації про товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, у відповідні програмно-інформаційні комплекси (ЄАІС, Інспектор-2006 , тощо).

Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення його прав в частині можливості надати пояснення в ході службового розслідування та ознайомлення із вказаним актом, а отже і протиправності винесення оскаржуваного наказу, виходячи із наступного. Як вбачається із матеріалів справи, позивачу пропонувалося надати такі пояснення про що, зокрема, свідчить лист ГУ ДФС у Закарпатській області №156/10/07-16-08-01-10 від 14.02.2015 (т.2.а.с.- 187). Окрім цього, допитаний в якості свідка працівник УВБ ОСОБА_6 пояснив, що особисто телефонував позивачу та пропонував надати пояснення, від яких ОСОБА_1 відмовився, пославшись на те, що жодних пояснень до завершення кримінального провадження надавати не буде. Про вказану позицію ОСОБА_1 ним було проінформовано начальника УВБ ГУ ДФС ОСОБА_7, що відображено у вказаному листі (т.2 а.с.187). Щодо відмови позивача від підписання та ознайомлення акту службового розслідування свідок ОСОБА_6 пояснив, що так само контактував із ОСОБА_1, проте останній відмовився від підпису, про що було складено відповідний акт від 15.04.2015 р. (т.1 а.с.106).

Суд вказує, що суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 10 вказаного Закону основними обов'язками державних службовців є, серед іншого, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Згідно статті 30 даного Закону до державних службовців можуть бути застосовані як загальні підстави припинення державної служби, визначені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), так і підстави, визначені цим законом.

Власник (уповноважений ним орган) вправі зі своєї ініціативи звільнити працівника тільки за умови, що є підстави, з якими закон пов'язує виникнення в нього права на розірвання трудового договору. Такі підстави, зокрема, визначено п.1 ст. 41 КЗпП України. Так, згідно п. 1 ст.41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання.

Звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням. Відповідно до ч. 3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У даному випадку, тяжкість вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, звільнення позивача, вказує на правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу.

Крім того, митним органом під час проведення службового розслідування та видання оскаржуваного наказу було дотримано норми матеріального права, зокрема Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до Інструкції підставою для проведення службового розслідування стали факти (ознаки) невиконання або неналежного виконання позивачем під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій, призвело до заподіяння шкоди державі.

При проведенні службового розслідування, було досягнуто визначену Інструкцією його мету, а саме: з'ясування правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб при здійсненні ними службової діяльності; повне, об'єктивне й усебічне встановлення обставин правопорушення (надзвичайної події), його (її) наслідків, а також інших подій чи обставин, що мають значення для прийняття законного рішення; встановлення винних, ступеня їх вини та міри відповідальності за скоєне правопорушення; виявлення причин і умов, що сприяли правопорушенню (надзвичайній події), надання пропозицій та рекомендацій, спрямованих на їх усунення та недопущення подібних правопорушень надалі.

Щодо тверджень позивача про необ'єктивність службового розслідування та невідповідність його висновків фактичним обставинам, зокрема із посиланням на відповідь митного органу Угорщини в якому зазначено, що такий не може ні підтвердити, ні спростувати інформацію щодо вивезення двигунів внутрішнього згорання, оскільки водій автомобіля товари для митного оформлення у торговому обігу не заявляв, суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту службового розслідування, пояснень працівників митниці та осіб, що переміщували товар (т.2 а.с. 127-137, 150-153), протоколу про порушення митних правил (т.2 а.с.161-166) та постанови Ужгородського міськрайонного суду від 22.05.2015 р. у справі про адміністративне правопорушення (т.2 а.с.167-167), яка набрала законної сили, факт переміщення ОСОБА_5 двигунів є доведеним.

Щодо посилання позивача, що оскаржуваний наказ про звільнення був виданий не уповноваженою особою, суд зазначає наступне. Постановою КМУ від 01.03.2014 №67 ліквідовано Міністерство доходів і зборів. Постановою КМУ від 21.05.2014 №160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Постановою КМУ від 06.08.2014 №311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України , зокрема утворено як юридичну особу публічного права Закарпатську митницю Державної фіскальної служби, яка визначена правонаступником Чопської митниці Міндоходів, яка реорганізована шляхом приєднання до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби.

Відповідно до повідомлення державного реєстратора вихідний №238/06.6-10 від 04.08.2015 до Єдиного державного реєстру 04.08.2015 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чопської митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38720707) (т.2 а.с.181).

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, на дату видання оскаржуваного наказу тривала реорганізація Чопської митниці Міндоходів. При цьому, в новостворену Закарпатську митницю ДФС позивач переведений не був. Згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.11.2014 №45, із змінами внесеними наказом від 23.03.2015 №33, головою комісії з реорганізації Чопської митниці Міндоходів було призначено заступника начальника митниці ОСОБА_8 (т.2 а.с.182-186).

Таким чином, оскаржуваний наказ був підписаний головою комісії з реорганізації Чопської митниці Міндоходів в межах компетенції та повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем надано достатні докази відсутності протиправності дій відповідача при винесенні оскаржуваного наказу. З урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для поновлення позивача на попередній посаді та задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Собранецька, буд.20, код ЄДРПОУ 39515893) про скасування наказу Чопської митниці Міндоходів №50-о від 16 квітня 2015 року, поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 139397,16 грн. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 04.10.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору