Рішення

від 09.08.2019 по справі 316/795/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 серпня 2019 року Справа № 316/795/19 ЗП/280/64/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.04.2019 передано до Запрорізького окружного адміністративного суду за підсудністю справу №316/795/19 за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування та не виплати позивачу з 01.01.2018 в розмірі 12 237,90 грн.;

-зобов'язати відповідача виплачувати ОСОБА_1 пенсію в раніше встановленому розмірі, а саме 12237,90 грн., без обмежень її розміром 10740 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії станом на 01.01.2018 згідно вимог ч.3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.01.2018 та виплатити йому недоплачену пенсію у розмірі 20970 грн. за період з 01.01.2018 по 01.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 09.03.2016 йому призначено пенсію за віком, при цьому розмір призначеної пенсії становив 12 237,90 грн. У зв'язку з обмеженнями встановленими ч.3 ст. 27 Закону №1058, фактично позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 10 740 грн. Стверджує, що такі обмеження діяли тимчасово до 31.12.2017. Однак з 01.01.2018 відповідач був зобов'язаний проводити нарахування та виплату пенсії без будь-яких обмежень. Посилається на протиправність дій відповідача щодо зменшення належного йому розміру пенсії та необхідності відновлення виплати такого в раніше встановленому розмірі. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №27834 від 05.07.2019), в якому зазначено, що позивачу призначена пенсія за віком, розмір пенсії виплачувався з обмеженням максимальним розміром відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), згідно якої тимчасово, по 31.12.2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн. На виконання вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), починаючи з 01.01.2018 року запроваджено єдину формулу для обчислення пенсій, зокрема, здійснено перерахунок пенсії і позивачу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

25.07.2019 на адресу суду надійшла заява представника позивача (вх. №30860) в якій останній просив зменшити позовні вимоги. Проте, суд не бере до уваги вказану заяву, оскільки позивачем не надано доказів направлення копії заяви про зменшення позовних вимог іншим учасникам справи, як це передбачено ч.7 ст. 47 КАС України.

Ухвалою судді від 09.08.2019 відмовлено позивачу у здійсненні заміни первинного відповідача його правонаступником.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 з 09.03.2016 перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058.

Розмір нарахованої пенсії позивачу становив 12 237,90 грн.

На підставі ч. 3 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем було зменшено розмір пенсії позивача до 10 740 грн.

Як стверджує позивач таке зменшення діяло до 31.12.2017 року.

Вказує, що з 01.01.2018 максимальний розмір пенсії збільшився, проте оскільки розмір первинно встановленої пенсії позивачу не перевищує розмір максимальної пенсії встановленої ч.3 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , відповідач повинен був сплачувати позивачу пенсію з 01.01.2018 у розмірі 12237 грн. без будь яких обмежень.

Листом Енергодарського ОУПФУ в Запорізькій області від 08.02.2019 №18/с-1 позивача повідомлено, що з 01.10.2017 пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У зв'язку з чим розмір пенсії позивача з 01.10.2017 перераховано та складає 10519,55 грн.: з яких 10243,67 грн. основний розмір пенсії розрахований як добуток: 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки; 5,03925 індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії; 0,54000 коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1%; 275,88 грн. доплата за 19 років понаднормативного стажу. Тобто до перерахунку пенсії позивачем отримувалася пенсія в розмірі 10740 грн., а після перерахунку з 01.10.2017 розмір пенсії зменшився до 10519,55 грн. Відповідно до положень п.4 Прикінцевих положень Закону №1058 у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі, тобто здійснюється доплата до 10740 грн. Оскільки розмір пенсії не перевищує максимального розміру пенсії, визначеного законом, з 01.10.2017 по теперішній час виплата пенсії здійснюється в розмірі 10740 грн. без застосування жодних обмежень (а.с.10-11).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058 (далі - Закон №1058) виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 3 статті 27 Закону № 1058-ІV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Таким чином, вказаною нормою обмеження пенсії максимальним розміром в сумі 10740 гривень встановлювалось лише на 2017 рік і саме така сума виплачувалась позивачу. Вказані обставини сторонами не заперечуються та не оспорюються.

Проте, суд звертає увагу на те, що розмір фактичної пенсійної виплати позивача, визначений з урахуванням обмеження її максимального розміру відповідно до вимог закону, не є тотожним загальному розміру пенсії позивача, розрахованому згідно з формулою, наведеною у ч. 1 ст. 27 Закону № 1058. Тобто, 10740 грн. є сумою, яка підлягала виплаті позивачу з урахуванням всіх обмежень, натомість, загальним раніше встановленим розміром пенсії була сума 12237,90 грн., що підтверджується розпорядженням (а.с. 6).

З 01.01.2018 року відповідно до норми ч.3 ст. 27 Закону № 1058 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2018 року - 1 373 гривні, з 1 липня - 1 435 гривень, з 1 грудня - 1 497 гривень.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1058 максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 року становить 13730 грн.

Як встановлено судом, на момент перерахунку позивачу пенсії за віком, її розмір становив 12237,90 грн., а з врахуванням ч. 3 ст. 27 Закону № 1058, ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 року становить 13730 грн.

При цьому суд зазначає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма права, що визначає розмір пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії. Запровадження Законом № 2148 єдиної формули для обчислення всіх пенсій стосується порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та не підлягає застосуванню для нарахування позивачу нового розміру пенсії.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2148 у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, суд погоджується з позивачем, що розмір його пенсії з 01.01.2018 повинен був становити 12237,90 грн., а отже слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 у розмірі 12237,90 грн.

Разом із тим суд враховує проведений відповідачем перерахунок пенсії за період з 01.03.2019 по 30.04.2019, про що свідчить протокол індивідуального перерахунку ОСОБА_1 (а.с. 74), згідно до якого позивачу за вказаний період нараховано пенсію із розрахунку - 12694,75 грн. щомісяця.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію в раніше встановленому розмірі, а саме 12237,90 грн., оскільки на теперішній час його розмір пенсії є більшим.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому недоплачену пенсію у розмірі 20970 грн. за період з 01.01.2018 по 01.03.2019 суд вважає її необґрунтованою в частині зазначення суми, оскільки позивач не наводить у своєму позові розрахунку такої суми, та вона не підтверджена жодним документом.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неперерахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2018 в розмірі 12 237,90 грн.

Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 01 січня 2018 року по 01 березня 2019 року.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Українська, 4а, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова