Рішення

від 23.07.2019 по справі 280/556/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2019 року 12:39Справа № 280/556/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача: Гнідої А.В.

відповідача: Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач (з урахуванням уточнень від 27.02.2019) просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2018 №0017411402 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 124 836,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення від 08.11.2018 №0017421402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 42 334,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ посилається на те, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з контрагентом позивача - ТОВ КАРІУС , викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними з огляду на документальне підтвердження таких операцій первинними документами. Також зазначає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не може ставитися від залежність від дотримання іншими суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства. Із посиланням на норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вважає податкові повідомлення-рішення від 08.11.2018 №0017411402 та від 08.11.2018 №0017421402 протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою суду від 11.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 04.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/556/19, призначено підготовче засідання на 02.04.2019.

25.03.2019 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №11696), в якому він зазначає про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 29.10.2018 №644/08-01-14-02/33273087.

Вказує, що на підтвердження перевезення товару за договором постачання із ТОВ КАРІУС позивачем надано товарно-транспортну накладну від 06.03.2018 №06-03, проте згідно відповіді ГУ Національної поліції в Запорізькій області на запит контролюючого органу у ІС Відеоконтроль-Рубіж не міститься інформація щодо пересування автошляхами України транспортних засобів дн/ 4428 АТ та АР1958ХР за період з 01.03.2018 по 10.03.2018. Також, наданий на підтвердження виконання робіт за договором підряду, укладеним із ТОВ КАРІУС , акт приймання-передачі не містить посади та прізвища осіб, які його підписали. Крім того, відповідач ставить під сумнів подальше використання отриманих від ТОВ КАРІУС послуг при виконанні договору підряду, укладеному із ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат , оскільки умовами договору передбачено у випадку залучення субпідрядника отримання письмового дозволу від замовника, проте такого дозволу до перевірки не надано; акти приймання-передачі робіт субпідрядником також не підписано. Також посилається на те, що за контрагентом позивача - ТОВ КАРІУС не зареєстровано спеціальної техніки, спеціального обладнання або інших технологічних транспортних засобів. Окрім того, ТОВ КАРІУС фігурує в кримінальному провадженні, відкритому Генеральною прокуратурою України 17.11.2017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000004294 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 02.04.2019, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 16.05.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.05.2019 відкладено підготовче засідання до 03.06.2019.

Ухвалою суду від 03.06.2019, за клопотанням представників сторін, провадження у справі зупинено до 23.07.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 23.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 23.07.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (код ЄДРПОУ 33273087) зареєстровано в якості юридичної особи.

Видами господарської діяльності позивача є : підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12; основний); оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31); надання в оренду будівельних машин і устатковання (код КВЕД 77.32); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.10.2018 №3496 та направлення від 16.10.2018 №2442 відповідачем у період з 16.10.2018 по 22.10.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ КАРІУС (код ЄДРПОУ 41655455) за березень 2018 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2018 №644/08-01-14-02/33273087.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за березень 2018 року у сумі 42 334 грн., та заниження податку на додану вартість за березень 2018 року у сумі 124 836 грн.

Висновки акта перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 всього у сумі 167 170 грн. ґрунтуються на тому, що послуги з постачання товарів та отримання послуг за договорами, укладеними із ТОВ КАРІУС , на думку контролюючого органу, не мають реального характеру, що свідчить про формування активу за рахунок надходження товарно-матеріальних цінностей та послуг з джерела невідомого походження, з його легалізацією за рахунок використання документів від ТОВ КАРІУС , яке фактично не могло і не здійснювало постачання товарно-матеріальних цінностей та послуг на користь ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ .

Так, ТОВ КАРІУС фігурує в кримінальному провадженні, відкритому Генеральною прокуратурою України 17.11.2017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000004294 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. Досудовим розслідуванням установлено, що група невстановлених осіб, діючи умисно, за попередньою змовою, контролюючи діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, в тому числі і ТОВ КАРІУС , сформували в адресу підприємств реального сектору економіки податковий кредит за начебто поставлені товари/послуги, які в дійсності не виконувались.

Крім того, відповідно до даних ЄРПН, у березні 2018 року контрагентом позивача - ТОВ КАРІУС сформовано податковий кредит по товарно-матеріальним цінностям, відображеним в первинних документах, виписаних на адресу ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ , за рахунок контрагента ТОВ НЕД-СТАРК-ГРУП , який, в свою чергу, сформував податковий кредит за рахунок контрагента ТОВ КОБАЙЛ , проте в податковому кредиті ТОВ КОБАЙЛ товарно-матеріальні цінності, реалізовані у березні 2018 року на адресу позивача, відсутні.

Також контролюючий орган в акті перевірки посилається на не зазначення в акті приймання-передачі послуг з транспортування прізвищ осіб, які його підписали.

На підставі акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 08.11.2018 №0017411402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 187 254,00 грн., у тому числі: 124 836,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 62 418,00 грн. - за штрафними санкціями;

- форми В4 від 08.11.2018 №0017421402, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 42 334,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ звернулось до суду з адміністративним позовом.

За змістом норм пп. 200.1, пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, може бути зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пп. в п. 200.4 ст. 200 ПК України).

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 пк України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг (абзац другий пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут та надалі - в редакції, що діяла на момент виникненняф спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18. Окрім того, у своїй постанові від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.11.2017 між ТОВ КАРІУС (Постачальник) та ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (Покупець) укладено Договір поставки товару №11.17, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору запасні частини, надалі - Товар, згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Договору. Поставка товару здійснюється на умовах EXW, склад Постачальника, м. Київ (ІНКОТЕРМС 2000), у строки, визначені у специфікаціях (п. 4.1 Договору). Вартість товару визначається згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 6.1 Договору).

У відповідності до Специфікації від 01.03.2018 №4 Постачальник зобов'язується поставити Покупцю наступний товар: циліндр поворота правий, 2 од., вартістю без ПДВ 61 553,03 грн.; кулак поворотний, 1 од., вартістю без ПДВ 158 658,12 грн.; коленвал, 2 од., вартістю без ПДВ 68 871,71 грн.

06.03.2018 ТОВ КАРІУС виписано видаткову накладну №63 на вказаний товар, загальною вартістю 503 409,12 грн. (в т.ч. ПДВ 83 901,52 грн.).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 06.03.2018 №06-03.

ТОВ КАРІУС на операцію з поставки товару складено податкову накладну від 06.03.2018 №63, копію якої надано до матеріалів справи із доказами направлення до Єдиного реєстру податкових накладних.

Оплату за товар здійснено платіжними дорученнями від 06.03.2018 №160 на суму 397 727,27 грн. (в т.ч. ПДВ 66 287,88 грн.) та від 14.03.2018 №203 на суму 105 681,82 грн. (в т.ч. ПДВ 17 613,64 грн.).

Як зазначає позивач, придбані у ТОВ КАРІУС запчастини використані для ремонту власних транспортних засобів - автомобілів БелАЗ, на підтвердження чого надано: картку рахунку 631 за березень 2018 року, Акти приймання-передачі устаткування до монтажу від 14.03.2018 №3 та від 22.06.2018 №4, Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 27.03.2018 №3 від 30.06.2018 №19, картки рахунку 1522 за період з 14.03.2018 по 27.03.2018 та з 22.06.2018 по 30.06.2018, накази від 14.03.2018 №21 ОС, від 27.03.2018 №22-18 ОС, від 22.06.2018 №24 ОС, від 30.06.2018 №26-18 ОС.

Крім того, 23.03.2018 між позивачем (Замовник) та ТОВ КАРІУС (Підрядник) укладено Договір про надання послуг №П-18.2, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконувати роботи, визначені даним Договором, за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконані роботи. Роботи, які становлять предмет даного Договору: транспортування гірничої маси в межах Анновського кар'єру. Орієнтовний об'єм робіт по перевезенню гірничої маси складає 600 000 т/км, строк виконання - по 31.12.2018 (п. 1.1. Договору). Всі роботи, передбачені даним Договором, виконуються засобами (обладнанням, машинами, механізмами) Підрядника (п. 1.2 Договору). Сума даного Договору попередньо складає 2 480 000,00 грн. (п. 2.2 Договору). Днем приймання виконаних робіт є день підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (п. 3.4 Договору).

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором позивачем надано суду копії наступних документів: лист ТОВ КАРІУС від 26.02.2018 №01/02 про готовність до виконання робіт; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.03.2018 №01-18 на загальну суму 499 611,06 грн. (в т.ч. ПДВ 83 268,51 грн.); Акт №01-03/18 приймання виконаних підрядних робіт з 23.02.2018 по 26.03.2018 всього на суму 499 611,06 грн. (в т.ч. ПДВ 83 268,51 грн.); довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за період з 23.02.2018 по 26.03.2018, Акт приймання-передачі давальної сировини, запачних частин та комплектуючих від 26.03.2018 №02/02, довідка ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ , затверджена 26.03.2019, про виконання ТОВ КАРІУС робіт у березні 2018 року; податкова накладна від 26.03.2018 №328 із доказами направлення до ЄРПН; платіжне доручення від 04.04.2018 №285 на суму 499 611,06 грн. (в т.ч. ПДВ 83 268,01 грн.); картка рахунку 631 за березень 2018 року.

Позивач зазначає, що Договір про надання послуг від 23.03.2018 №П-18.2 укладено у зв'язку із необхідністю залучення до виконання робіт з транспортування гірничої маси субпідрядника, оскільки у ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ наявні зобов'язання з виконання таких робіт перед Приватним акціонерним товариством ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ , на підставі Договору підряду від 14.09.2016 №781, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію даного договору із додатками, Додаткову угоду від 09.02.2018 №11 із додатками, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.03.2018 №16 та від 16.03.2018 №14.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у сукупності, суд вважає, що такі первинні документи в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, суд відхиляє наведене в тексті акта перевірки зауваження контролюючого органу про наявність недоліків в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.03.2018 №01-18, а саме відсутність в акті П.І.П. осіб, які його підписали з огляду на те, що наявність такого недоліку не є достатньою самостійною підставою для висновку про недостовірність наведеної в цьому документі інформації про обсяги виконаних робіт.

Співставлення документів по відносинам позивача із ТОВ КАРІУС із документами, які підтверджують подальший рух придбаного товару/послуг, свідчить, що позивач придбавав товари/послуги з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги частини першої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , яка встановлює: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ КАРІУС було зареєстровано в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Суд також не бере до уваги посилання контролюючого органу на те, що ТОВ КАРІУС фігурує в кримінальному провадженні, відкритому Генеральною прокуратурою України 17.11.2017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000004294 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, виходячи з наступного.

В силу норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд зазначає, що належним доказом ТОВ КАРІУС податкового законодавства України може бути вирок суду, в якому досліджено та надано оцінку діяльності підприємства, а також встановлено порушення таким підприємством/посадовими особами вимог чинного законодавства України.

В даному випадку, за відсутності вироку суду, набравшого законної сили, яким би встановлювалася фіктивність ТОВ КАРІУС і формування ним в адресу позивача податкового кредиту в березні 2018 року за начебто поставлені товари/послуги, які в дійсності не виконувались, посилання контролюючого органу лише на фігурування контрагента позивача в кримінальному провадженні не є належними доказами по справі та не спростовують висновків суду про реальність господарських операції ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ .

Посилання відповідача на те, що згідно відповіді ГУ Національної поліції в Запорізькій області на запит контролюючого органу у ІС Відеоконтроль-Рубіж не міститься інформація щодо пересування автошляхами України транспортних засобів дн/ 4428 АТ та АР1958ХР за період з 01.03.2018 по 10.03.2018, якими здійснювалося перевезення товарів, та на відсутність у ТОВ КАРІУС спеціальної техніки для виконання робіт суд не приймає до уваги з огляду на приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, з акту перевірки від 29.10.2018 №644/08-01-14-02/33273087 вбачається, що у ході перевірки здійснювалися запити: на адресу Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Запорізькій області щодо руху автомобіля МАЗ 544008 держ. №44-28 АТ вантажний, причепу АР 1958 ХР в березні 2018 року; на адресу Головного управління Держпраці у Київській області про надання інформації , чи зареєстровані за ТОВ КАРІУС спеціальна техніка, обладнання або інші транспортні засоби; на адресу ПрАТ ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ про надання іноформації щодо спеціалізованого обладнання, за допомогою якого у березні 2018 року ТОВ ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ здійснювало транспортування гірничої маси в межах Анновського кар'єру.

Разом із тим, на жодний із цих запитів відповіді на дату складання акту перевірки контролюючим органом не отримано (арк. акту 3). Отже, посилання представника відповідача на вказані обставини не приймаються, оскільки вони не слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Твердження відповідача про ненадання позивачем письмового дозволу від замовника - ПрАТ ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ на залучення субпідрядника, наявність якого обумовлена умовами договору, суд оцінює критично, оскільки такий дозвіл не є тим первинним документом, який підтверджує/спростовує реальність господарської операції.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ КАРІУС у березні 2018 року, тому, висновки акта перевірки від 29.10.2018 №644/08-01-14-02/33273087 є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного вішкодування - протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.11.2018 №0017411402 та від 08.11.2018 №0017421402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.11.2018 №0017411402 та від 08.11.2018 №0017421402.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3443 (три тисячі чотириста сорок три) гривні 82 копійки присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-а, код ЄДРПОУ 33273087) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 01.08.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко