Рішення

від 01.10.2019 по справі 320/3095/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року м. Київ № 320/3095/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС

до Головного управління ДФС у Київській області,

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС із позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.02.2019 № 1084094/35997828;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 18.01.2019 № 4 датою її подання на реєстрацію, а саме 30.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України 18.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС виписано на замовника - Товариство з обмеженою відповідальністю САЛДІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 33415524) податкову накладну №4 від 18.01.2019 на операцію з продажу товару, зокрема матеріалу ПВХ TDS Tent Glossy 900 White 2,48 50 у кількості 1500 кв.м на суму 198 630,00 грн., у тому числі 33105,00 грн. податок на додану вартість (далі - ПДВ) згідно рахунку про оплату №125 від 28.12.2018 , яку направлено для реєстрації у ЄРПН. За результатами обробки ПН/РК податкову накладну №14 від 18.01.2019 прийнято, втім реєстрацію зупинено.

Так, позивачем зазначено, що ним подано до комісії Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України пояснення та копій документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій за спірною податковою накладною. Втім, рішенням комісії Головного управління ДФС у Київській області відмовлено у реєстрації поданої податкової накладної.

На думку позивача, Головним управлінням ДФС у Київській області протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 18.01.2019, незважаючи на її відповідність всім вимогам і критеріям, встановленим Податковим кодексом України (далі - ПК України) та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, рішення Головного управління ДФС у Київській області від 21.02.2019 №1084094/35997828, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, не містить інформації щодо невідповідності податкової накладної вимогам законодавства, або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

26.07.2019 до суду від представника Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час перевірки реальності здійснення фінансово - господарської операції по податковій накладній №14 від 18.01.2019 встановлено відсутність первинних документів на реалізацію, а саме: щодо транспортування, навантаження/розвантаження товарів, рахунки - фактури, замовлення, розрахункові документи за оренду складу. Ураховуючи викладене, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, а їх зміст не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово - господарської операції. З огляду на викладене, представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Протокольною ухвалою суду від 21.08.2019 закрито підготовче провадження.

У судовому засіданні 21.08.2019 з огляду на надані представниками сторін клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС зареєстровано як юридична особа 26.06.2008 (запис 1 339 102 0000 005528). Основним видом діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90).

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю САЛДІ СЕРВІС (покупець) згідно вимог статті 181 Господарського кодексу України укладено договір поставки у спрощений спосіб, на виконання умов якого позивачем виписано рахунок на оплату №125 від 28.12.2018 із зазначенням товару - матеріал ПВХ TDS Tent Glossy 900 White 2,48 50 у кількості 1500 кв.м. на суму 198 630, 00 грн., у тому числі ПДВ 33 105, 00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 18.01.2019 за результатами реалізації товариству з обмеженою відповідальністю САЛДІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 33415524) товару матеріал ПВХ TDS Tent Glossy 900 White 2,48 50 з кодом УКТ ЗЕД 3921906000 за видатковою накладною №4 від 18.01.2019 на суму 198 630, 00 грн. позивачем складено та направлено до відповідачів для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №4.

Матеріал ПВХ за вказаним рахунком на оплату відвантажувався позивачем ТОВ САЛДІ СЕРВІС (покупець) 18.01.2019, що підтверджується видатковою накладною №4 від 18.01.2019.

Оплату товару на суму 198 630, 00 грн. здійснено двома платежами, що підтверджується платіжним дорученням №72 від 18.02.2019 на суму 100 330, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 16721,67 грн. та платіжним дорученням №73 від 19.02.2019 на суму 98 300, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 16 383, 33 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2019 за №9008646809, податкову накладну № 4 доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрацію зупинено.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації вказаної накладної визначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У зазначеній квитанції позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження законності зазначених господарських операцій позивачем направлено на адресу податкового органу документи щодо обставин видачі податкової накладної від 18.01.2019 №, зокрема, рахунок на оплату №125 від 28.12.2018, видаткову накладну №4 від 18.01.2019, довіреність №6 від 18.01.2019, звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ САЛДІ СЕРВІС за 18.02.2019, звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ САЛДІ СЕРВІС за 19.02.2019, платіжне доручення №72 від 18.02.2019 та №73 від 19.02.2019, договір оренди №34 від 01.12.2017, додаток №1 до договору оренди №34 від 01.12.2017, видаткову накладну по складу №4 від 18.01.2019, зовнішньоекономічний контракт №3-05 від 21.05.2018., комерційний інвойс №TAYA180283 від 26.07.2018 з перекладом, платіжні доручення в іноземній валюті SWIFT №194 від 30.05.2018 та №386 від 22.08.2018, митну декларацію №UA125200/2018/691572 від 17.09.2018, товарно - транспортну накладну CMR №419787, прибуткову накладну по складу №82 від 17.09.2018.

Також, позивачем надано контролюючому органу письмові пояснення, згідно яких позивач (продавець) орендує складське приміщення у платника ПДВ компанії ПП Мегакуб (код ЄДРПОУ 32177301) згідно договору оренди №34 від 01.12.2018 за адресою: м. Фастів, Галафєєва, 101-б. Так, габарити та маса товару дозволяють не використовувати спецтехніку для переміщення товарів між складами, а відвантаження товару зі складу оформлюється видатковою накладною по складу. Додатково повідомлено, що реалізований товар придбано згідно зовнішньо - економічного договору №3-05 від 21.05.2018 з компанією TA YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LTD, Китай, отримання якого підтверджено митною декларацією №UA125200/2018/691572 від 17.09.2018 та інвойсом TAYA№180283 від 26.07.2018.

Втім, Комісією ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1084094/35997828 від 21.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №4.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи рішення №1084094/35997828 від 21.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №4 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України за адресою: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/357077.html містить інформацію за 13.11.2018 про те, що Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), які опубліковані на даній сторінці, визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Суд звертає увагу на вищевказаний лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170, завірену копію якого Міністерство надало на адвокатський запит представника позивача. Даним листом Мінфін погодив критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 № 3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця (а.с.49).

Вищевказану інформацію відповідачами не спростовано, будь-яких доказів остаточного погодження критеріїв ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій до суду не надано.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлено пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку , а й на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначного (множинного) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено, як зазначено в квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Відтак, комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що контролюючим органом зупинено реєстрацію податкової накладної №4 від 18.01.2019 без законних на те підстав, що, як наслідок, призвело до безпідставного прийняття ГУ ДФС у Київській області оскаржуваного рішення від 21.02.2019 № 1084094/35997828.

В той же час, згідно п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних, зокрема, рахунок на оплату №125 від 28.12.2018, видаткову накладну №4 від 18.01.2019, довіреність №6 від 18.01.2019, звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ САЛДІ СЕРВІС за 18.02.2019, звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку ТОВ САЛДІ СЕРВІС за 19.02.2019, платіжне доручення №72 від 18.02.2019 та №73 від 19.02.2019, договір оренди №34 від 01.12.2017, додаток №1 до договору оренди №34 від 01.12.2017, видаткову накладну по складу №4 від 18.01.2019, зовнішньоекономічний контракт №3-05 від 21.05.2018., комерційний інвойс №TAYA180283 від 26.07.2018 з перекладом, платіжні доручення в іноземній валюті SWIFT №194 від 30.05.2018 та №386 від 22.08.2018, митну декларацію №UA125200/2018/691572 від 17.09.2018, товарно - транспортну накладну CMR №419787, прибуткову накладну по складу №82 від 17.09.2018.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, виписаної позивачем, стало ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Водночас, під час розгляду справи відповідачами зазначено, що при перевірці даних по наданим документам встановлено відсутність первинних документів на реалізацію, а саме: щодо транспортування, навантаження/розвантаження товарів, рахунки-фактури, замовлення, розрахункові документи за оренду складу.

Втім, сукупність наданих позивачем первинних документів виключають підстави для сумніву щодо законності підстав у позивача виписати податкову накладну при здійсненні господарських операцій з ТОВ САЛДІ СЕРВІС щодо продажу товару - матеріалу ПВХ TDS Tent Glossy 900 White 2,48 50 у кількості 1500 кв.м на суму 198 630, 00 грн.; наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Також аналіз наданих позивачем згідно вичерпного переліку документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Крім того, суд бере до уваги, що комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, як відповідач у справі, була наділена правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення.

Разом із цим, відповідачі зазначеним правом не скористались, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості спірних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи не надали, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між ним та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що останні не мали правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів, відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.02.2019 № 1084094/35997828 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 18.01.2019 № 4 датою її подання на реєстрацію, а саме 30.01.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги пункту 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкову накладну необхідно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

Згідно положень статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1921, 00 грн. (платіжне доручення від 05.04.2019 № 114).

Крім того, позивачем до суду надано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (копію договору №17/11/2017 про надання правничої допомоги від 17.11.2017, копію акту наданих послуг від 08.07.2019, платіжне доручення від 09.07.2019 №210 на суму 4000, 00 грн.).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 5921, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 35997828, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Вітянська, будинок 1, квартира 51) до Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5а), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ-53, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.02.2019 № 1084094/35997828.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.01.2019 №4 датою її подання на реєстрацію, а саме 30.01.2019.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 35997828, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Вітянська, будинок 1, квартира 51) судовий збір в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

5. Стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім САЛДІ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 35997828, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Вітянська, будинок 1, квартира 51) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 жовтня 2019 року