Ухвала

від 04.10.2019 по справі зпп/320/13/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 жовтня 2019 року м. Київ № ЗПП/320/13/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD до Київської митниці ДФС,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD із заявою про забезпечення позову, поданою до суду до пред'явлення позову до Київської митниці ДФС, у якій заявник, з урахуванням заяви від 03.10.2019, просить заборонити Київській митниці ДФС, її посадовим та іншим уповноваженим особам передавати в інші місця зберігання товари, відправником яких є BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD, що прибули згідно авіа накладних №501-06185480; №566-14855433; №566-14855772; №501-06918682; №566-14857732; №566-14857754; №501-06185476; №566-14856332; №501-06919146; №501-06186121 та які зберігаються у нежитлових приміщеннях (комплекс) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 3 на митному пості Спеціалізований Київської митниці ДФС, якими користується ТОВ ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС та відповідно до авіа накладних №566-14856936, №157-52830680, №235-38172061, №501-06186110, №566-14856365, №566-14857776, №501-06919640, №501-06919975, №566-14858152, №566-14954181, які зберігаються у приміщеннях складів тимчасового зберігання будівлі вантажного терміналу Київської митниці ДФС, розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7 Бориспіль Міжнародний державний аеропорт, що належать на праві державної власності Державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль до вирішення справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви зазначено про направлення заявником в Україну товарів згідно авіа накладних №501-06918693; №501-06185480; №566-14855433; №566-14855772; №501-06918682; №566-14857732; №566-14857754, №501-06185476; №566-14856332; №501-06919146; №501-06186121, що зберігаються у нежитлових приміщеннях (комплекс) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 3 на митному пості Спеціалізований Київської митниці ДФС, якими користується ТОВ ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС (код ЄДРПОУ 31349963). Товари належать на праві приватної власності приватному підприємству ФУ-ТАО ОСОБА_1 Куан, товариству з обмеженою відповідальністю Укршляхбудресурси (код ЄДРПОУ 13698947). У разі письмової відмови одержувача від отримання міжнародного експрес - відправлення експрес - перевізник після закінчення строку зберігання повертає міжнародне експрес - відправлення відправникові або передає його на склад органу доходів та зборів. Відтак, у зв'язку із неотриманням згоди відповідача на повернення товарів, що є підставою для звернення до суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання повернути товари відправнику, заявник посилається на подальше виникнення обов'язку в нього по відшкодуванню витрат органу доходів і зборів на їх зберігання, а саме переміщення товарів окремо може призвести до їх пошкодження та, як наслідок, зниження цінової вартості.

Відповідно до частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При цьому, відповідно до положень абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім цього, суд також враховує принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_2 Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Відтак, з наведеного убачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить заявник, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, заявник має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, задля забезпечення позивачеві реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Так, у заяві про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви заявник просить суд заборонити Київській митниці ДФС, її посадовим та іншим уповноваженим особам передавати в інші місця зберігання товари відправником яких є BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD, що прибули згідно авіа накладних №501-06185480; №566-14855433; №566-14855772; №501-06918682; №566-14857732; №566-14857754; №501-06185476; №566-14856332; №501-06919146; №501-06186121 та які зберігаються у нежитлових приміщеннях (комплекс) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 3 на митному пості Спеціалізований Київської митниці ДФС, якими користується ТОВ ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС та відповідно до авіа накладних №566-14856936, №157-52830680, №235-38172061, №501-06186110, №566-14856365, №566-14857776, №501-06919640, №501-06919975, №566-14858152, №566-14954181, які зберігаються у приміщеннях складів тимчасового зберігання будівлі вантажного терміналу Київської митниці ДФС, розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7 Бориспіль Міжнародний державний аеропорт, що належать на праві державної власності Державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль .

В обґрунтування доводів вказаної заяви заявник зазначає таке.

BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD направлено в Україну товари згідно авіа накладних №501-06185480; №566-14855433; №566-14855772; №501-06918682; №566-14857732; №566-14857754; №501-06185476; №566-14856332; №501-06919146; №501-06186121, що зберігаються у нежитлових приміщеннях (комплекс) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 3 на митному пості Спеціалізований Київської митниці ДФС, якими користується ТОВ ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС та належать на праві приватної власності приватному підприємству ФУ-ТАО ОСОБА_1 Куан, товариству з обмеженою відповідальністю Укршляхбудресурси (код ЄДРПОУ 13698947).

Товари, що прибули відповідно до авіа накладних №566-14856936, №157-52830680, №235-38172061, №501-06186110, №566-14856365, №566-14857776, №501-06919640, №501-06919975, №566-14858152, №566-14954181 зберігаються у приміщеннях складів тимчасового зберігання будівлі вантажного терміналу Київської митниці ДФС, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7 Бориспіль Міжнародний державний аеропорт, що належать на праві державної власності державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль .

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд виходить з такого.

Згідно статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Частиною шостою статті 233 Митного кодексу України встановлено, що строк зберігання міжнародних експрес-відправлень під митним контролем не може перевищувати 30 днів. Цей строк за письмовою заявою декларанта (повіреного) може бути продовжений (але не більше ніж на 15 днів) органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовані місця зберігання міжнародних експрес-відправлень, або органом доходів і зборів, що здійснює митне оформлення відправлення за місцем розташування одержувача. У разі відмови у продовженні строку зберігання орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити декларанта (повіреного) про причини і підстави такої відмови.

Згідно частини десятої статті 233 Митного кодексу України у разі письмової відмови одержувача від отримання міжнародного експрес-відправлення експрес-перевізник після закінчення строку зберігання, зазначеного в частині шостій цієї статті, повертає таке міжнародне експрес-відправлення відправникові або передає його на склад органу доходів і зборів.

Заявником у заяві про забезпечення позову, поданої до суду до пред'явлення позову зазначено, що ним не отримано згоди відповідача на повернення товарів, відтак, у відповідача існує єдина альтернативна дія - передати вказані товари на склад органу доходів і зборів, що призведе до відшкодування заявником витрат на зберігання товарів.

Відтак, ураховуючи викладене, суд погоджується із твердженням заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить його ефективний захист, а для відновлення прав, свобод та інтересів заявника необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судо бере до уваги, що товари, що прибули відповідно до авіа накладних №566-14856936, №157-52830680, №235-38172061, №501-06186110, №566-14856365, №566-14857776, №501-06919640, №501-06919975, №566-14858152, №566-14954181 зберігаються у приміщеннях складів тимчасового зберігання будівлі вантажного терміналу Київської митниці ДФС.

Так, згідно статті 437 Митного кодексу України склад тимчасового зберігання - це відповідним чином облаштовані приміщення та/або криті чи відкриті майданчики, резервуари, холодильні чи морозильні камери, призначені для тимчасового зберігання товарів під митним контролем до поміщення їх у митний режим.

Відповідно до частини першої статті 440 Митного кодексу України утримувач склВідповідно до частини першої статті 440 Митного кодексу України утримувач складу тимчасового зберігання веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та щомісячно подає органу доходів і зборів звіт про рух товарів на складі за попередній місяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що утримувач складу тимчасового зберігання несе передбачену цим Кодексом відповідальність за втрату чи пошкодження товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання.

Відтак, перебуваючи на складі тимчасового зберігання товар знаходиться під митним контролем, що виключає можливість пошкодження або розкрадання.

Крім того, суд погоджується з наведеними заявником доводами щодо пошкодження, та, як наслідок, - до значного зниження цінової вартості товарів, у разі їх переміщення.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім цього Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказано, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Враховуючи зазначені норми Митного кодексу України (які передбачають чіткий алгоритм дій органів доходів і зборів), а також ту обставину, що заявником не отримано згоди Київської митниці ДФС на повернення товару, а також наявність вірогідних обставин щодо пошкодження товару при переміщенні в інші місця зберігання, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися із позовом до суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD, - задовольнити.

2. Заборонити Київській митниці ДФС, її посадовим та іншим уповноваженим особам передавати в інші місця зберігання товари відправником яких є BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD, що прибули згідно авіа накладних №501-06185480; №566-14855433; №566-14855772; №501-06918682; №566-14857732; №566-14857754; №501-06185476; №566-14856332; №501-06919146; №501-06186121 та які зберігаються у нежитлових приміщеннях (комплекс) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 3 на митному пості Спеціалізований Київської митниці ДФС, якими користується ТОВ ВЕЛЬТ ЕКСПРЕС та відповідно до авіа накладних №566-14856936, №157-52830680, №235-38172061, №501-06186110, №566-14856365, №566-14857776, №501-06919640, №501-06919975, №566-14858152, №566-14954181, які зберігаються у приміщеннях складів тимчасового зберігання будівлі вантажного терміналу Київської митниці ДФС, розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7 Бориспіль Міжнародний державний аеропорт, що належать на праві державної власності Державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

3. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Стягувач: BEIJING YIHUI YOUSU INTERNATIONAL LOGISTIC CO. LTD (адреса місцезнаходження: Reg.: 21 no.9, Fugian E. Str., Dasun Gezhuang Town Shuniy District Beijing, 101300, CHINA; ID NO. 911101130573782660).

Боржник: Київська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39470947, адреса місцезнаходження: міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська область, 08307).

4. Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 04.10.2022.

5. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику та Київській митниці ДФС.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.