Ухвала

від 03.10.2019 по справі 1.380.2019.004439

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004439

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 жовтня 2019 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви Львівського регіонального центру з гідрометеорології до Яворівської міської ради Львівської області про визнання незаконними і скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення:

- №167 від 15.03.2019 року LXVI сесії (сьомого скликання) Яворівської міської ради Львівської області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул.С.Стрільців в м. Яворів ;

- №168 від 15.03.2019 року LXVI сесії (сьомого скликання) Яворівської міської ради Львівської області Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва автомийки самообслуговування у м.Яворів по вул.С.Стрільців ;

- №169 від 15.03.2019 року LXVI сесії (сьомого скликання) Яворівської міської ради Львівської області Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва автозаправочної станції у м.Яворів по вул ОСОБА_1 ;

- №170 від 15.03.2019 року LXVI сесії (сьомого скликання) Яворівської міської ради Львівської області Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення для будівництва станції технічного обслуговування у м.Яворів по вул.С.Стрільців .

У зв'язку з тим, що позовну заяву подано після закінчення строку, установленого законом, та без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, ухвалою судді від 04.09.2019 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали).

25.09.2019 року від представника позивача надійшла заява про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку, мотивована тим, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався 10.05.2019 року - після отримання листа виконавчого комітету Яворівської міської ради №1613. Дізнавшись про своє порушене право, 14.06.2019 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України. 09.07.2019 позов було подано повторно, однак позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з неповною сплатою судового збору, та скеровано для усунення недоліків. Через відсутність коштів на сплату судового збору, згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року, позовну заяву знову було повернуто позивачеві. 30.08.2019 року Львівський регіональний центр з гідрометеорології повторно звернувся до суду з даною позовною заявою. З огляду на викладене, просить визнати поважними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та врахувати, що первинний позов було подано в межах передбачених строків.

Оскільки у період з 23.09.2019 року по 02.10.2019 року включно суддя перебував у відпустці, питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі вирішується 03.10.2019 року.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Водночас Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany)

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Вказані висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.09.2019 року (справа №500/1057/19).

Як зазначено позивачем у клопотанні про поновлення строку, про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався 10.05.2019 року - після отримання листа виконавчого комітету Яворівської міської ради №1613. Втім, таких доказів матеріали позовної заяви не містять.

Згідно КП Діловодство спеціалізованого суду , 11.06.2019 року Львівський регіональний центр з гідрометеорології звернувся до суду з аналогічним позовом, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002911 такий було повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано).

В подальшому, 04.07.2019 року Львівський регіональний центр з гідрометеорології знову звернувся до суду з позовною заявою. 09.07.2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.003309 вказану позовну заяву було залишено без руху та ухвалою від 30.07.2019 року повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк).

30.08.2019 року Львівський регіональний центр з гідрометеорології втретє звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою. Проте така вважається поданою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом позивач вказує на те, що первинний позов було подано в межах установлених законом строків.

Втім, суд не приймає зазначені доводи представника позивача, оскільки в адміністративному судочинстві не передбачено такого поняття як переривання строку позовної давності . Подаючи попередні позовні заяви, які не відповідали вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач повинен був усвідомлювати наслідки своєї процесуальної поведінки, наслідки прийняття рішення суду про залишення позовної заяви без руху та повернення такої, в тому числі, можливого пропуску строку для повторного звернення до суду.

При цьому, суд враховує тривалі періоди, протягом яких позивачем не вчинялось жодних процесуальних дій, після повернень позовної заяви, зокрема - з 14.06.2019 року по 04.07.2019 року та з 30.07.2019 року по 30.08.2019 року.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Цей позов подано до суду 30.08.2019 року, тобто з пропущенням установленого строку звернення до адміністративного суду, і позивачем не додано доказів, які б підтверджували труднощі в реалізації ним свого права на звернення до суду з цим позовом у встановлені законом строки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 року (справа №0940/1181/18), пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Разом з тим, суд зазначає, що процесуальний строк покликаний забезпечувати принцип правової визначеності, а тому, застосування встановленого законом обмеження строку звернення до суду, особливо у випадку пропуску строку через власну поведінку позивача, не може свідчити про обмеження права на звернення до суду.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд приходить висновку щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.

Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву Львівського регіонального центру з гідрометеорології до Яворівської міської ради Львівської області про визнання незаконними і скасування рішень - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.