Рішення
від 26.09.2019 по справі 1.380.2019.002018
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю:

представника позивача - Овчарука В.І.

представника відповідача - Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019: №0000074807, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 6441221,07 грн (в т.ч. за основним платежем- 4717778,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1723442,58 грн.), №0000064807, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 49612,50 грн (в т.ч. за основним платежем- 39690,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9922,50 грн.), № 0000084807, згідно з яким збільшено суму грошового податкового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, а також доказам, пов'язаним з господарською діяльністю ТзОВ Радехівський цукор . Долучена до матеріалів справи первинна документація, на думку позивача, повністю спростовує висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у періоді, що перевірявся. Стосовно фіктивності, на думку відповідача, вказаних контрагентів позивач стверджує, що жодного судового рішення про визнання того чи іншого контрагента позивача фіктивним не існує, а посилання останнього на матеріали кримінальних проваджень по фірмах-контрагентах, чи покупцях або продавцях фірм контрагентів, не є належним та допустимим доказом у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України. В той же час, наголосив, що ТОВ Радехівський цукор жодним чином не пов'язаний з тими особами, котрих відповідач вважає фіктивними. Стосовно відсутності окремих товарно-транспортних накладних пояснив, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом на підтвердження реального здійснення господарської операції з поставки товару, і сама по собі відсутність такого документу, за наявності інших документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, не може ставити під сумнів факт їх здійснення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Відзив обгрунтований тим, що проведеною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями: ПП Авалон-2 за період листопад 2015 року, ТОВ Терміні Групп за період січень 2015 року, ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос за період серпень 2015 року, ТОВ Петра транс Груп за період квітень 2016 року та контрагентами-постачальниками: ПП Дорспецбуд Сервіс М за період серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ Миріван за період червень 2015 року, ТОВ Техноконтинент за період серпень 2016 року, результати якої оформлені актом, встановлено неправомірне відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з поставки вказаним суб'єктам господарювання товарів у вигляді цукру білого кристалічного, цукрових зміток та жому гранульованого. Зокрема, стверджується, що згідно з даними ЄРПН ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра транс Груп протягом періоду, що перевірявся, здійснювали реалізацію товару, відмінного від придбаного в ТОВ Радехівський цукор , а в ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент відсутні дані щодо підтвердження придбання послуг з транспортування товарів, які реалізовані ТОВ Радехівський цукор та відсутні трудові ресурси. Окрім того, названі суб'єкти господарювання мають ознаки фіктивності, а отримані від ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра транс Груп кошти є, не оплатою за придбаний товар, а іншим доходом, який позивач не відобразив як дохід. Оскільки операції придбання товарів в Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван та ТОВ Техноконтинент не мали реального товарного характеру, позивач завищив суму витрат та суму податкового кредиту. Наведене, на думку відповідача, ставить під сумнів факт здійснення господарських операцій та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ТОВ Радехівський цукор . За таких обставин відповідач вважає, що викладені в акті перевірки від 05.12.2018 №176/28-10-48-07/36153189 висновки щодо заниження ТОВ Радехівський цукор податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є обґрунтованими, відповідно прийняті 03.01.2019 на їх підставі податкові повідомлення-рішення №0000064807, №0000074807, №0000084807 правомірним і підстав для задоволення позову немає.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому наголосив, що до діяльності суб'єктів господарювання, по взаємовідносинах з якими проводилась перевірка, до їх стосунків з третіми особами, до їх звітності, тощо, позивач жодного відношення не має. Позивач на даний момент є одним з найбільших виробників цукру в Україні, має справу з тисячами контрагентів, кожного з яких перевіряє на доброчесність завдяки загальнодоступним базам та реєстрам. На момент здійснення операцій з контрагентами всі вони були належним чином зареєстровані як платники податків та проводили активну діяльність. Жодного з них і на даний час не визнано судом таким, що займається фіктивним підприємництвом. Тому сумніви відповідача щодо реальності здійснення господарських операцій є цілком необґрунтованими.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь, в якому підтримав свої міркування щодо нереальності операцій між позивачем та контрагентами, по взаєморозрахунках з якими проводилась перевірка.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 08 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 29 серпня 2019 року судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.09.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, додатково пояснив, що позивач здійснював придбання товарів (шпал, інформаційних терміналів) в продавців, оплатив за них та використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується усіма необхідними первинними документами. Також представник позивача додатково пояснив, що позивач здійснював відвантаження товарів (цукру, цукрових зміток та жому) покупцям, які оплачували їх та вивозили зі складу позивача залученим покупцями транспортом. Ці господарські операції призвели до реальних змін майнового стану учасників операції. Той факт, що після реалізації позивачем товару контролюючий орган не зміг прослідкувати як контрагенти позивача розпорядились власним товаром, не свідчить про порушення позивачем закону чи вчинення ним протиправних дій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та наданих суду поясненнях.

Суд заслухав пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

ТОВ Радехівський цукор код ЄДРПОУ 36153189 зареєстроване як юридична особа 28.01.2009.

ТОВ Радехівський цукор взяте на облік як платник податків 02.02.2009 та з 23.03.2009 зареєстроване платником ПДВ.

Основними напрямками господарської діяльності підприємства за період 2015-2018 років було виробництво цукру білого кристалічного, жому сирого, сухого та гранульованого, меляси та гуртова торгівля цією продукцією.

Місцезнаходження ТОВ Радехівський цукор відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та підтверджене перевіркою: Львівська область, Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, 39.

На підставі направлень від 25.10.2018 №231 та №232, виданих Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС, згідно з підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, підп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Радехівський цукор (код ЄДРПОУ 36153189) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями: ПП Авалон-2 (код ЄДРПОУ 39525849) за період листопад 2015 року, ТОВ Терміні Групп (код ЄДРПОУ 39174511) за період січень 2015 року, ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос (код ЄДРПОУ 39743641) за період серпень 2015 року, ТОВ Петра транс Груп (код ЄДРПОУ 40171681) за період квітень 2016 року та контрагентами-постачальниками: ПП Дорспецбуд Сервіс М (код ЄДРПОУ 34571969) за період серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ Миріван (код ЄДРПОУ 22337776) за період червень 2015 року, ТОВ Техноконтинент (код ЄДРПОУ 40532312) за період серпень 2016 року, за результатами якої складено акт від 05.12.2018 №176/28-10-48-07/36153189 (далі -акт перевірки від 05.12.2018).

У розділі 4 висновків акта перевірки встановлено такі порушення ТОВ Радехівський цукор :

1) ст. 22, ст.23, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за №168/704; пп.14.1.179 п.14.1 ст.14, пп.14.1.36 п.14 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-IV, із внесеними змінами та доповненнями; П(С)БО №15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за №860/4153; порушено п.5-7, п.10-12, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.10 Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси затвердженого Наказом Міністерства фінансів Уараїни 20.10.99 №2460, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за №751/4044 із змінами та доповненнями; п.7, п.8, п.9 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 4717778,49 грн., в т.ч. за 2015 - 1270893,33 грн., 2 кв. 2016- 3436360,20 грн., 4 кв. 2016 - 1224,72 грн., 1 кв. 2017 - 1492,63 грн., 2 кв 2017 - 1492,63 грн., 3 кв. 2017 - 1492,63 грн., 4 кв. 2017 - 1607,45 грн., 1 кв. 2018 - 1607,45 грн., 2 кв. 2018 - 1607,45 грн.

2) п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 123029,00 грн., в т.ч. за вересень 2015 - 74348,00 грн., жовтень 2015 - 8991,00 грн., вересень 2016 - 39690,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 05.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області винесло 3 податкових повідомлення-рішення від 03.01.2019:

1) №0000074807, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 6441221,07 грн (в т.ч. за основним платежем- 4717778,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1723442,58 грн.),

2) №0000064807, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 49612,50 грн (в т.ч. за основним платежем- 39690,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9922,50 грн.),

3) №0000084807, згідно з яким збільшено суму грошового податкового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн

Суд дослідив такі питання, що були предметом перевірки контролюючого органу:

Перевіркою встановлено, що ТОВ Радехівський цукор за період січень, серпень і листопад 2015 року та квітень 2016 року задекларувало постачання на користь ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп цукру білого кристалічного (фас. 50 кг), жому сухого гранульованого на загальну суму 25248061,00 грн., у тому числі ПДВ 4208010,17 грн.

Зміст первинних документів та деталей бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій докладно описано в акті перевірки, а належні копії первинних документів долучено до матеріалів судової справи.

Так, у період, що був предметом перевірки, позивачем укладено ряд договорів, а саме:

1) договір купівлі-продажу №111 КПЦ/14 від 27.08.2014, згідно з яким продавець ТОВ Радехівський цукор зобов'язується передати у власність покупця ТОВ Терміні Групп цукор білий кристалічний, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору;

2) договір поставки № 92 КПЦ/16 від 08.04.2016, згідно з яким продавець ТОВ Радехівський цукор зобов'язується поставити покупцеві ТОВ Петра Транс Груп , а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору. Найменування товару: цукор білий кристалічний;

3) договір поставки №160 КПЦ/15 від 20.08.2015, згідно з яким продавець ТОВ Радехівський цукор зобов'язується передати у власність покупця ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос товар - цукор білий кристалічний, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору;

4) договір поставки №296 КПЦ/15 від 09.11.2015, згідно з яким продавець ТОВ Радехівський цукор зобов'язується поставити покупцеві ПП Авалон-2 товар власного виробництва, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору. Найменування товару: цукор білий кристалічний;

5) договір №56 КПЖ/15 від 30.11.2015, згідно з яким продавець ТОВ Радехівський цукор зобов'язується передати у власність покупця ПП Авалон-2 товар власного виробництва, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити жом сухий гранульований.

На виконання вказаних договорів ТОВ Радехівський цукор впродовж січня, серпня, листопада 2015 року та квітня 2016 року здійснило поставки готової продукції/товарів на загальну суму 25248061,00 грн., у тому числі ПДВ 4208010,17 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- відповідно до договору купівлі-продажу №111 КПЦ/14 від 27.08.2014 ТОВ Радехівський цукор впродовж січня 2015 року здійснило продаж партіями цукру білого кристалічного покупцю ТОВ Терміні Групп в кількості 135,7 тони на загальну суму 1021821,00 грн., в т.ч. ПДВ 170303,50 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 465 від 14.01.2015 на загальну суму 527873,00 грн, № 841 від 24.01.2015 на загальну суму 493948,00 грн.;

- відповідно до договору поставки № 92 КПЦ/16 від 08.04.2016 ТОВ Радехівський цукор впродовж квітня 2016 року здійснило реалізацію партіями цукру білого кристалічного покупцю ТОВ Петра Транс Груп в кількості 1491,00 т на загальну суму 19090890,00 грн., в т.ч. ПДВ 318181,97 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 3009 від 09.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3010 від 09.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3020 від 09.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3064 від 12.04.2016 на загальну суму 310800,00 грн, № 3068 від 12.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3069 від 12.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3070 від 12.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3127 від 13.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3137 від 13.04.2016 на загальну суму 284900,00 грн, № 3197 від 13.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3198 від 13.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3210 від 14.04.2016 на загальну суму 259000,00 грн, № 3211 від 14.04.2016 на загальну суму 25800,00 грн, № 3212 від 14.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3214 від 14.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3217 від 14.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3267 від 14.04.2016 на загальну суму 281820,00 грн, № 3269 від 14.04.2016 на загальну суму 281820,00 грн, № 3270 від 14.04.2016 на загальну суму 283800,00 грн, № 3274 від 15.04.2016 на загальну суму 192150,00 грн, № 3320 від 15.04.2016 на загальну суму 89670,00 грн, № 3323 від 15.04.2016 на загальну суму 281820,00 грн, № 3326 від 15.04.2016 на загальну суму 217770,00 грн, № 3327 від 15.04.2016 на загальну суму 89 670,00 грн, № 3328 від 15.04.2016 на загальну суму 102480,00 грн, № 3330 від 15.04.2016 на загальну суму 281820,00 грн, № 3331 від 15.04.2016 на загальну суму 281820,00 грн, № 3396 від 18.04.2016 на загальну суму 281600,00 грн, № 3400 від 18.04.2016 на загальну суму 281600,00 грн, № 3401 від 18.04.2016 на загальну суму 256000,00 грн, № 3402 від 18.04.2016 на загальну суму 25600,00 грн, № 3403 від 18.04.2016 на загальну суму 281 600,00 грн, № 3404 від 18.04.2016 на загальну суму 281 600,00 грн, № 3417 від 19.04.2016 на загальну суму 307 200,00 грн, № 3457 від 19.04.2016 на загальну суму 255000,00 грн, № 3462 від 19.04.2016 на загальну суму 255 000,00 грн, № 3463 від 19.04.2016 на загальну суму 229500,00 грн, № 3465 від 19.04.2016 на загальну суму 280 500,00 грн, № 3466 від 19.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3467 від 19.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3471 від 19.04.2016 на загальну суму 229 500,00 грн, № 3504 від 20.04.2016 на загальну суму 153000,00 грн, № 3517 від 20.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3518 від 20.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3520 від 20.04.2016 на загальну суму 51000,00 грн, № 3521 від 20.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3523 від 20.04.2016 на загальну суму 306000,00 грн, № 3525 від 20.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3530 від 21.04.2016 на загальну суму 127500,00 грн, № 3531 від 21.04.2016 на загальну суму 280 500,00 грн, № 3541 від 21.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3584 від 21.04.2016 на загальну суму 255000,00 грн, № 3586 від 21.04.2016 на загальну суму 229 500,00 грн, № 3592 від 21.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3599 від 21.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3601 від 21.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3603 від 21.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3605 від 21.04.2016 на загальну суму 191250,00 грн, № 3646 від 22.04.2016 на загальну суму 51000,00 грн, № 3647 від 22.04.2016 на загальну суму 229500,00 грн, № 3688 від 25.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3696 від 25.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3702 від 26.04.2016 на загальну суму 229500,00 грн, № 3708 від 26.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3719 від 26.04.2016 на загальну суму 306000,00 грн, № 3720 від 26.04.2016 на загальну суму 306000,00 грн, № 3733 від 26.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3734 від 26.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3735 від 26.04.2016 на загальну суму 102000,00 грн, № 3736 від 26.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3738 від 26.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3741 від 27.04.2016 на загальну суму 25500,00 грн, № 3750 від 27.04.2016 на загальну суму 306000,00 грн, № 3770 від 27.04.2016 на загальну суму 306000,00 грн, № 3782 від 27.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3785 від 27.04.2016 на загальну суму 102000,00 грн, № 3787 від 28.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн, № 3790 від 28.04.2016 на загальну суму 280500,00 грн.;

- відповідно до договору поставки №160 КПЦ/15 від 20.08.2015 ТОВ Радехівський цукор впродовж серпня 2015 року здійснило реалізацію партіями покупцю ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос цукру білого кристалічного в кількості 78,00 тон на загальну суму 782400,00 грн, в т.ч. ПДВ 130400,00 грн., та цукрових зміток в кількості 16,68 тон на загальну суму 143950,00 грн, в т.ч. ПДВ 23991,67 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 5590 від 21.08.2015 на загальну суму 94590,00 грн, № 5592 від 21.08.2015 на загальну суму 49360,00 грн, № 5657 від 27.08.2015 на загальну суму 96000,00 грн, № 5662 від 27.08.2015 на загальну суму 237600,00 грн, № 5675 від 28.08.2015 на загальну суму 224400,00 грн, № 5676 від 28.08.2015 на загальну суму 224400,00 грн,

- відповідно до договору поставки №296 КПЦ/15 від 09.11.2015 ТОВ Радехівський цукор впродовж листопада 2015 року здійснило реалізацію партіями цукру білого кристалічного покупцю ПП Авалон-2 в кількості 300,00 т на загальну суму 4209000,00 грн., в т.ч. ПДВ 701500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№9422 від 13.11.2015 на загальну суму 322690,00 грн, №9436 від 14.11.2015 на загальну суму 336720,00 грн, №9453 від 15.11.2015 на загальну суму 336720,00 грн, №9522 від 16.11.2015 на загальну суму 336720,00 грн, №9526 від 16.11.2015 на загальну суму 322690,00 грн, №9583 від 17.11.2015 на загальну суму 336720,00 грн, №9602 від 17.11.2015 на загальну суму 336 720,00 грн, №9618 від 18.11.2015 на загальну суму 336720,00 грн, №9631 від 18.11.2015 на загальну суму 308660,00 грн, №9666 від 18.11.2015 на загальну суму 308660,00 грн, №9704 від 19.11.2015 на загальну суму 308660,00 грн, №9707 від 19.11.2015 на загальну суму 308660,00 грн, №9781 від 20.11.2015 на загальну суму 308660,00 грн.

На виконання вказаних договорів ТОВ Радехівський цукор здійснювало поставки готової продукції/товарів і впродовж періодів, терміни яких не охоплювало перевірка, а саме:

-відповідно до договору поставки №160 КПЦ/15 від 20.08.2015 ТОВ Радехівський цукор впродовж вересня 2015 року здійснило реалізацію партіями покупцю ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос цукру білого кристалічного в кількості 9,04 тонни на загальну суму 99440,00 грн, в т.ч. ПДВ 16573,33 грн., та цукрових зміток в кількості 13,84 тонни на загальну суму 87200,00 грн, в т.ч. ПДВ 14533,33 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 5769 від 03.09.2015 на загальну суму 39200,00 грн, № 5773 від 03.09.2015 на загальну суму 48000,00 грн, № 6043 від 10.09.2015 на загальну суму 440,00 грн, № 6050 від 12.09.2015 на загальну суму 99000,00 грн.;

- відповідно до договору №56 КПЖ/15 від 30.11.2015 ТОВ Радехівський цукор впродовж грудня 2015 року здійснило поставки партіями жому сухого гранульованого покупцю ПП Авалон-2 в кількості 100,00 т на загальну суму 300000 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 10826 від 10.12.2015 на загальну суму 31500,00 грн, № 10934 від 10.12.2015 на загальну суму 5700,00 грн, № 10874 від 11.12.2015 на загальну суму 42900,00 грн, № 10881 від 11.12.2015 на загальну суму 41220,00 грн, № 10937 від 14.12.2015 на загальну суму 24300,00 грн, № 10986 від 15.12.2015 на загальну суму 84240,00 грн, № 11038 від 16.12.2015 на загальну суму 720,00 грн, № 11039 від 16.12.2015 на загальну суму 69420,00 грн..

Позивачем надано також товарно-транспортні накладні до видаткових накладних. Позивачем надано також залізничні накладні: № 35352392 від 15.01.2015, № 35441179 від 24.01.2015 до видаткових накладних.

Контрагенти-покупці здійснили оплати відповідно до умов договорів шляхом перерахування коштів зі своїх банківських рахунків на розрахунковий рахунок ТОВ Радехівський цукор , що підтверджується банківськими виписками, а саме:

ТОВ Терміні Групп здійснено оплату за товар в січні 2015 року на суму 1021821,00 грн.,

ТОВ Петра Транс Груп здійснено оплату за продукцію в квітні 2016 року на суму 19090890,00 грн.,

ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос здійснено оплату за товар в серпні 2015 року на суму 1113000,00 грн.,

ПП Авалон-2 здійснено оплату за цукор та жом в листопаді 2015 року на загальну суму 4509000,00 грн.

ТОВ Радехівський цукор при складанні податкової звітності відобразило податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період січень, серпень та листопад 2015 року, квітень 2016 року у сумі 4289118,50 грн та доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік -1 півріччя 2016 року на суму 21040051,43 грн., які виникли внаслідок операцій з ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп . Вказані факти відображено відповідачем в акті перевірки від 05.12.2018.

Проте, в акті перевірки відповідач зазначив, що згідно з даними ЄРПН ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп протягом періоду, що перевірявся, здійснювали реалізацію товару, відмінного від придбаного в ТОВ Радехівський цукор , а саме: кільця захисні, фільтри, колектори, гідрозамки, електроди, скло, металопрокат, піддони, провід, опори, задвижки, паста, лист оцинкований, какао-порошок, кава, шоколад, білизну, посуд, інших товарів та здійснювали загальнобудівельні роботи, комплекс робіт з підготовки документів, пакувальні, поліграфічні, бухгалтерські, рекламні, інформаційні, маркетингові, транспортні послуги, ремонтні, оздоблювальні роботи, послуги з обслуговування нерухомості та інші роботи та послуги.

Окрім того, відповідач при проведенні перевірки використав узагальнену податкову інформацію від 07.05.2015 №2688/7/20-33-22-04-07/ щодо ТОВ Терміні Групп , складену Західною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно з якою вказується на невідповідність номенклатури придбаних платником податків товарів (робіт, послуг) номенклатурі поставлених ним товарів (робіт, послуг) та ТОВ Терміні Групп визначався для відпрацювання як ймовірний учасник схем ухилення від оподаткування.

Також, відповідач використав узагальнену податкову інформацію від 08.06.2016 №413/10-13-22-04/40171681, складену ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва ГУ ДФС у Київській області, згідно з якою, у зв'язку з відсутністю ТОВ Петра Транс Груп за податковою адресою, податковий орган вбачає неможливість фактичного здійснювання господарських операцій з урахування часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, відсутності транспортних засобів, наявної кількості трудових ресурсів.

Також, відповідач використав податкову інформацію від 24.02.2016 №27/20-31-22-03-07, складену ОДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно з якою, у зв'язку з відсутністю у ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос трудових ресурсів податковий орган вбачає неможливість фактичного здійснювання господарських операцій

Ще відповідач використав податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області, згідно з якою, у зв'язку з відсутністю у ПП Авалон-2 інформації про зберігання, транспортування товарів, податковий орган вбачає неможливість фактичного здійснювання господарських операцій

Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що згідно з єдиним реєстром досудових рішень ТОВ Терміні Групп , ТОВ Петра Транс Груп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ПП Авалон-2 , їх покупці та постачальники проходять по ряду кримінальних проваджень, відповідно до яких задіяні по неіснуючих фінансово-господарських операціях та сприянню суб'єктам реального сектору економіки умисного ухилення від сплати податків, формування невстановленою группою осіб штучного податкового кредиту для підприємств, які в подальшому дістають безпідставне право на бюджетне відшкодування.

З врахуванням зібраної при проведенні податкової перевірки інформації відповідач не підтверджує реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ Терміні Групп , ТОВ Петра Транс Груп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ПП Авалон-2 , а саме операцій з придбання ТОВ Терміні Групп , ТОВ Петра Транс Груп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ПП Авалон-2 цукру білого кристалічного та жому гранульованого у ТОВ Радехівський цукор .

А тому, на думку податкового органу, ТзОВ Радехівський цукор по взаємовідносинах з вказаними вище підприємствами завищив податкові зобов'язання з податку на додану вартість та доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток. Але, оскільки факт реалізації зазначеної продукції підтверджено даними бухгалтерського обліку ТОВ Радехівський цукор та встановлено списання тмц зі складу, тобто його реалізацію невстановленим перевіркою особам, сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сума доходів за період, що перевірявся, по реалізації (відвантаженню) згаданої вище продукції залишається незмінною.

Разом з цим, оскільки відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено фактичне отримання коштів від наведених вище підприємств, що є збільщенням активів підприємства, то, на думку податкового органу, ТОВ Радехівський цукор занижено інші доходи на суму отриманих коштів.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Радехівський цукор по наведених вище операціях Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, та ст.22, ст.23, пп.134.1.1 п.134.1 ст134 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), чим занижено податок на прибуток на загальну суму 4632247,98 грн, в т.ч. за 2015 рік-1195887,78 грн, 2 кв. 2016-3436360,20 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ Радехівський цукор з ПП Дорспецбуд Сервіс М (код ЄДРПОУ 34571969) за період серпень, вересень, жовтень 2015 року, ТОВ Миріван (код ЄДРПОУ 22337776) за період червень 2015 року, ТОВ Техноконтинент (код ЄДРПОУ 40532312) за період серпень 2016 року стосовно придбання товарно-матеріальних цінностей суд на підставі долучених до матеріалів справи документів встановив таке:

Перевіркою встановлено, що ТОВ Радехівський цукор за період червень, серпень, вересень, жовтень 2015 року, серпень 2016 року задекларувало придбання в ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент шпал дерев'яних просочених та терміналів інформаційних на загальну суму 590194,10 грн., у тому числі ПДВ 98365,68 грн.

Зміст первинних документів та деталей бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій докладно описано в акті перевірки, а належні копії первинних документів долучено до матеріалів судової справи:

Так, у період, що був предметом перевірки, позивачем укладено ряд договорів, а саме:

1) договір №119 КП/15 від 28.07.2015, згідно з яким продавець ПП Дорспецбуд Сервіс М зобов'язується постачати покупцеві ТОВ Радехівський цукор товар- шпали дерев'яні просочені, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору;

2) договір №83 КП/15 від 08.06.2015, згідно з яким продавець ТОВ Миріван зобов'язується постачати покупцеві ТОВ Радехівський цукор товар- шпали дерев'яні просочені, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору;

3) договір поставки №297-01 від 29.07.2016, згідно з яким продавець ТОВ Техноконтинент зобов'язується передати в обумовлені договором терміни покупцеві ТОВ Радехівський цукор товар- інформаційні термінали ГНОМ , а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору;

На виконання вказаних договорів ТОВ Радехівський цукор впродовж січня, серпня, листопада 2015 року та квітня 2016 року здійснило придбання товарів на загальну суму 590194,10 грн., у тому числі ПДВ 98365,68 грн, що підтверджується накладними, а саме:

- відповідно до договору №119 КП/15 від 28.07.2015 впродовж серпня-жовтня 2015 року продавець ПП Дорспецбуд Сервіс М передав покупцеві ТОВ Радехівський цукор шпали дерев'яні просочені тип 2 в кількості 1357 штук на загальну суму 301254,00 грн, в т.ч. ПДВ 50209,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:

№37 від 10.08.2015 на загальну суму 65934,00 грн, №44 від 25.08.2015 на загальну суму 63936,00 грн, №52 від 18.09.2015 на загальну суму 61938,00 грн, №56 від 25.09.2015 на загальну суму 55500,00 грн, №57 від 02.10.2015 на загальну суму 53946,00 грн,

- відповідно до договору №83 КП/15 від 08.06.2015 впродовж червня 2015 року продавець ТОВ Миріван передав покупцеві ТОВ Радехівський цукор шпали дерев'яні просочені тип 2 в кількості 230 штук на загальну суму 60960,12 грн, в т.ч. ПДВ 10160,02 грн, що підтверджується видатковою накладною №30/06 від 30.06.2015 на загальну суму 60960,12 грн.

- відповідно до договору поставки №297-01 від 29.07.2016 впродовж серпня 2016 року продавець ТОВ Техноконтинент передав покупцеві ТОВ Радехівський цукор інформаційні термінали ГНОМ в кількості 14 штук на загальну суму 238140,00 грн, в т.ч. ПДВ 39690,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1908-01 від 19.08.2016 на загальну суму 238140,00 грн.

Позивачем надано також товарно-транспортні до видаткових накладних.

ТОВ Радехівський цукор здійснило оплати відповідно до умов договорів шляхом безготівкового перерахування коштів зі свого банківськогох рахунку на розрахункові рахунки контрагентів-постачальників, що підтверджується банківськими виписками, а саме:

на ПП Дорспецбуд Сервіс М протягом серпня-жовтня 2015 року було здійснено оплату в сумі 302808,00 грн, в т.ч. ПДВ 50468,00 грн., зокрема згідно з платіжним дорученням від 04.08.2015 року - 111000,00 грн, згідно з платіжним дорученням від 24.09.2015 року - 80808,00 грн, згідно з платіжним дорученням від 01.10.2015 року - 111000,00 грн.

на ТОВ Миріван протягом червня 2015 року було здійснено оплату в сумі 198783,00 грн, в т.ч. ПДВ 33130,50 грн., зокрема згідно з платіжним дорученням від 01.06.2015 року - 198783,00 грн.

на ТОВ Техноконтинент протягом серпня 2016 року було здійснено оплату в сумі 238140,00 грн, в т.ч. ПДВ 39690,00 грн., зокрема згідно з платіжними дорученнями від 03.08.2016 року-119070,00 грн, згідно з платіжними дорученнями від 30.08.2016 року - 119070,00 грн.

ПП Дорспецбуд Сервіс М зареєструвало в ЄРПН такі податкові накладні:

№4 від 04.08.2015 року на загальну суму 111000,00 грн, сума ПДВ 18500,00 грн

№11 від 25.09.2015 року на загальну суму 18870,00 грн, сума ПДВ 3145,00 грн

№10 від 18.09.2015 року на загальну суму 61938,00 грн, сума ПДВ 10323,00 грн

№16 від 25.09.2015 року на загальну суму 55500,00 грн, сума ПДВ 9250,00 грн

№1 від 01.10.2015 року на загальну суму 55500,00 грн, сума ПДВ 9250,00 грн

ТОВ Миріван зареєструвало в ЄРПН податкову накладну № 4 від 09.06.2015 року на загальну суму 198783,00 грн, сума ПДВ 33130,50 грн

ТОВ Техноконтинент зареєструвало в ЄРПН такі податкові накладні:

№3 від 03.08.2016 року на загальну суму 119070,00 грн, сума ПДВ 19845,00 грн

№81 від 30.08.2016 року на загальну суму 119070,00 грн, сума ПДВ 19845,00 грн

ТОВ Радехівський цукор включило ці суми ПДВ до складу податкового кредиту декларацій відповідних періодів, а саме: червень 2015 року - 33130,50 грн, серпень 2015 року - 18500,00 грн, вересень 2015 року-41218,00 грн, жовтень 2015 року - 9250,00 грн, серпень 2016 року - 39690,00 грн.

При проведенні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ПП Дорспецбуд Сервіс М та ТОВ Миріван Львівське управління Офісу ВПП ДФС керувалося актом ГУ ДФС у Вінницькій області від 04.07.2017 року № 876/1412/34571969 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Дорспецбуд Сервіс М з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Лексус Сервіс Київ за березень, квітень, червень, липень, вересень 2015 року, ПП Восток за грудень 20174 року, ТОВ Воян Торг за листопад 2014 року, ПП НП Хіміч за жовтень 2014 року, ТОВ Брокбудкепітал за липень-вересень 2014 року, ТОВ Велторг 2013 за грудень 2013 року, ТОВ Мезіс за листопад 2016 року, що відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 року по 31.12.2016 року та узагальненою податковою інформацією ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 29.01.2016 року № 987/7/13-50-22-02/121 Щодо ТОВ Миріван з питань проведення фінансово-господарських операцій з ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Радехівський цукор за червень 2015 року , в яких ревізори інспектори зафіксували участь ПП Дорспецбуд Сервіс М та ТОВ Миріван у схемах ухилення від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з проведеним ревізорами аналізом податкової звітності ПП Дорспецбуд Сервіс М встановлено, що постачальником шпал дерев'яних просочених, які згодом придбав позивач, є ТОВ Лексус Сервіс Київ , яке, в свою чергу, придбало цей товар в ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан .

В акті перевірки відповідач навів інформацію по контрагентах-постачальниках ТОВ Лексус Сервіс Київ - ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан . За результатами проведеного аналізу на підставі інформаційних баз даних ДФС встановлено, що протягом серпня-жовтня 2015 року на адресу ТОВ Лексус Сервіс Київ від контрагентів продавців - ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан , в ЄРПН були зареєстровані податкові накладні з номенклатурою, походження якого неможливо встановити по ланцюгу постачання. Контролюючий орган дійшов висновку, що ця обставина унеможливлює підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ Лексус Сервіс Київ по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за серпень-жовтень 2015 року. Перевіркою встановлено маніпулювання постачальниками ТОВ Лексус Сервіс Київ , а саме ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан , податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди декларування ПДВ, а саме невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.

На підставі аналізу цього ланцюжка постачання шпал дерев'яних просочених ревізори-інспектори дійшли висновку про нереальність оформлених ТОВ Радехівський цукор господарських операцій з ПП Дорспецбуд Сервіс М . Ревізори стверджують відсутність реального одержання, купівлі ТОВ Радехівський цукор відповідної кількості ідентифікованого товару та нереальність здійснення первинного постачання.

Оскільки, проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що єдиним постачальником шпал дерев'яних просочених для ТОВ Миріван є ПП Дорспецбуд Сервіс М , ревізори-інспектори дійшли висновку про нереальність оформлених ТОВ Радехівський цукор господарських операцій і з ТОВ Миріван .

Щодо питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Техноконтинент Львівське управління Офісу ВПП ДФС керувалося податковою інформацією Запорізькою ОДПІ м.Запоріжжя, в якій ревізори-інспектори зафіксували участь ТОВ Техноконтинент у схемах ухилення від оподаткування податком на додану вартість. Проведеним аналізом ЄРПН за липень-серпень 2016 року відповідачем не встановлено придбання ТОВ Техноконтинент інформаційних терміналів ГНОМ . Тому, на думку інспекторів, це вказує про документальне оформлення операцій між ТОВ Радехівський цукор та ТОВ Техноконтинент при їх фактичному невиконанні.

А тому, на думку податкового органу, ТзОВ Радехівський цукор по взаємовідносинах з ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент безпідставно включено: на витрати відображений прихід запчастин на загальну суму 58471,89 грн, в т.ч. 4 кв. 2016 року - 6804,00 грн., 1 кв. 2017 - 8292,38 грн., 2 кв. 2017-8292,38 грн., 3 кв. 2017 - 8292,38 грн., 4 кв. 2017 - 8930,25 грн., 1 кв.2018 - 8930,25 грн, 2 кв. 2018-8930,25 грн., 2 кв.2018-9922,50 грн, а його собівартість враховано при визначенні фінансового результату за 2015 рік-1 півріччя 2018 року; сума ПДВ до податкового кредиту на загальну суму 39690,00 грн за серпень 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що ТзОВ Радехівський цукор порушено ст.1 п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996 (зі змінами та доповненнями); пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за №168/704; порушено п.5-7, п.10-12, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.10 Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 №2460, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за №751/4044 із змінами та доповненнями, п.7, п.8, п.9 Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби (із змінами і доповненнями); п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено витрати, які враховано при визначенні фінансового результату на загальну суму 475 169,39 грн., в т.ч. за 2015 - 416 697,50 грн., 4 кв. 2016 - 6 804, грн., 1 квартал 2017 - 8 292,38 грн., II квартал 2017 - 8 292,38 грн., III квартал 2017 - 8 292,38 грн., IV квартал 2017 - 8 930,25 грн., I квартал 2018 - 8 930,25 грн., II квартал 2018 - 8 930,25 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 85 530,51 грн., в т.ч. 2015 - 75 005,55 грн., 4 кв. 2016 - 1 224,72 грн., I квартал 2017 - 1 492,63 грн., II квартал 2017 - 1 492,63 грн., III квартал 2017 - 1 492,63 грн., IV квартал 2017 - 1 607,45 грн., I квартал 2018 - 1 607,45 грн., II квартал 2018 - 1 607,45 грн.

Суд при вирішенні спору по суті та прийнятті рішення керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування цим податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі Положення № 290).

Відповідно до пунктів 5, 7 Положення № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Пунктом 21 Положення № 290 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення № 318).

Згідно з пунктом 6 Положення № 318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 11 Положення № 318 визначено, що до складу витрат включається собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення № 318 визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної

продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Підпунктами15.2 та15.3 пункту 15 Положення № 318 визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються: амортизація основних засобів загально-виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення та амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затверджене наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18.05.2000 за №288/4509 (далі Положення № 92).

Відповідно до пункту 4 Положення № 92:

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг,

здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів

однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою

обсяг продукції (робіт, послуг).

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

Відповідно до пункту 7 Положення № 92 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Відповідно до пункту 8 Положення № 92 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення

(стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати" .

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та

приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Відповідно до пункту 22 Положення № 92 об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Згідно з пунктом 23 Положення № 92 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється

підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до пункту 29 Положення № 92 нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Відповідно до пункту 30 Положення № 92 суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до понятійного апарату ПК України:

- господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 статті 14 ПК України);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 статті 14 ПК України).

В судовій практиці суду касаційної інстанції домінуючим є таке тлумачення цих норм у їх взаємозв'язку (ст. 44, пп. 14.1.36, 14.1.231 ст.14 ПК України та ст.ст. 1, 9 Закону України №996-XIV): будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) слід розцінювати як належні первинні документи лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичне здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд, з метою вирішення спору, керується наступним:

ТОВ Радехівський цукор станом на дату виникнення спірних правовідносин:

- було зареєстроване як юридична особа та як платник податків;

- здійснювало господарську діяльність, що полягала у виробництві цукру шляхом переробки цукрових буряків та виробництві супутньої продукції; а також їх реалізації;

- мало в своєму розпорядження необхідні матеріальні та трудові ресурси;

- декларуючи значні доходи від господарської діяльності, належить до великих платників податків.

Контрагенти позивача: ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп , ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались, що доводить достатній обсяг правосуб'єктності останніх для укладення угод з позивачем. Згідно з ч.1 ст.16 та ч.1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відомості, які внесені до ЄДР вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з даними ЄРПН ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп , ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент протягом періоду, що перевірявся, здійснювали власну господарську діяльність з третіми особами. На такий факт, зокрема, вказує відповідач у Акті перевірки. Тобто, контрагенти позивача у період, що перевірявся, були діючими підприємствами, які провадили активну господарську діяльність і на жодного із цих контрагентів позивача у встановленому Законом порядку не визнано таким, що займається фіктивним підприємництвом.

Крім того, позивач та контрагенти ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп , ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент не були пов'язаними між собою особами.

Оцінюючи надані до перевірки та суду первинні документи за операціями позивача з ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп , ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент , а також відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача, суд звертає увагу на таке.

Позивач, укладаючи з контрагентами ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп договори купівлі-продажу/поставки цукру та жому, визначив умови постачання товару (у переважній більшості - це EXW згідно з Інкотермс у редакції 2010 року). Складені під час вчинення цих операцій первинні документи (видаткові, залізничні та товарно-транспортні накладні) відповідають за формою та змістом ознакам первинних документів, містять всі необхідні реквізити, підпис особи-покупця на яких скріплено печаткою відповідного підприємства. При цьому, ця реалізація позивачем готової продукції/товару безпосередньо пов'язана з його основною статутною діяльністю.

Покупці із власних банківських рахунків оплатили за товар шляхом перераховування коштів на банківські рахунки позивача з відповідном призначенням платежу, а саме:

виписка від 12.01.2015 сума оплати від ТОВ Терміні Групп 200000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 12.01.2015 сума оплати від ТОВ Терміні Групп 327873,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 23.01.2015 сума оплати від ТОВ Терміні Групп 493948,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 21.08.2015 сума оплати від ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос 1113000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рахунком; виписка від 13.11.2015 сума оплати від ПП Авалон-2 4209000,00 грн. з призначенням платежу: за товар; виписка від 30.11.2015 сума оплати від ПП Авалон-2 300000,00 грн. з призначенням платежу: за товар; виписка від 08.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 517200,00 грн. з призначенням платежу: cплата цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 907300,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 11.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1424500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 13.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 283800,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 283800,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1161000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 14.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 12169,50 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 281820,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 281820,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 512400,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 180000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 15.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 153700,50 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 192150,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 486780,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 18.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 307200,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 329000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1079000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 19.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1900,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 280500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 408000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 482600,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 2040000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 20.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 975200,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 306000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 427300,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 21.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1287750,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 25.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1402500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 178500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 379500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 26.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 3000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 561000,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 471750,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 1402500,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор; виписка від 27.04.2016 сума оплати від ТОВ Петра Транс Груп 89250,00 грн. з призначенням платежу: cплата за цукор.

Покупці оплатили за товар шляхом складання та подачі в банк відповідних платіжних доручень на перерахування коштів із власних банківських рахунків. Платіжне доручення оформляється платником за формою, що наведено в додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 зі змінами та доповненнями (далі-Інструкція), згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції. Реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з врахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Усі здійснені на рахунках операції банк реєструє у виписці з рахунка, до якої додаються виправдні документи про проведені операції. Банк подає копії первинних документів платників (другий примірник) з відміткою банку про дату перерахування коштів з рахунка. Виписка є реєстром аналітичного обліку банківських операцій. У ній вказується: дата попереднього руху, залишок на рахунку на початок дня, надходження коштів за банківський день на рахунок клієнта, здійснені ним виплати та залишок на кінець дня. У випадку надходження коштів на рахунок підприємства до виписки додається реєстр документів, за якими кошти були зараховані на рахунок. У реєстрі надаються копії платіжних доручень усіх платників, зроблені банком. Залишки та операції з руху коштів на рахунках у клієнта і банку повинні бути однаковими. Одержана з банку виписка підлягає обробці на підприємстві.

Усі ці операції по взаєморозрахунках із ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп на підставі згаданих первинних документів відображені позивачем в бухгалтерському обліку підприємства. Так, позивач провів списання вартості реалізованої готової продукції (товарів) зі складу, а отриманий від реалізації дохід облікував як дохід від реалізації готової продукції (товарів). Вартість реалізації готової продукції (товарів) в податковому обліку позивача повністю відображено у складі доходів у сумі 21040051,43 грн. та включено до бази оподаткування податком на прибуток підприємств, що підтверджує в акті перевірки від 05.12.2018 відповідач.

Позивач також виписав на контрагентів-покупців податкові накладні з ПДВ на загальну суму 4289118,50 грн. та зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Контролюючий орган не приймав рішень про зупинення/відмову в реєстрації цих податкових накладних з мотивів сумнівності посвідчених ними операцій. Позивач відніс ПДВ у сумі 4289118,50 грн. до своїх податкових зобов'язань, ця сума відображена у податковій звітності підприємства в деклараціях з ПДВ за січень, серпень, листопад 2015 року та квітень 2016 року. Розбіжностей між даними податкової звітності позивача та його контрагентів з ПДВ контролюючий орган не встановив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що укладення ТОВ Радехівський цукор договорів купівлі-продажу/поставки цукру білого кристалічного та жому гранульованого з ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю підприємства та спрямоване на досягнення ділової мети. Описані господарські операції призвели до реальних змін майнового стану учасників операції, - як позивача, так і його контрагентів. Факт здійснення операцій з поставки товару підтверджується належно оформленими первинними документами, які відображено в бухгалтерському обліку підприємства. Відображення цих операцій в податковій звітності підприємства зумовило нарахування ТОВ Радехівський цукор відповідних податкових зобов'язань з податку на додану вартість та формування бази оподаткування податком на прибуток підприємства.

Відповідач не пояснив суду, в чому може полягати економічна (податкова) вигода ТОВ Радехівський цукор від фіктивного оформлення операцій з продажу ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп готової продукції/товарів та нарахування собі податкових зобов'язань з ПДВ та доходу від реалізації продукції, що збільшує базу оподаткування податком на прибуток.

Позивач, укладаючи з контрагентами ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент договори купівлі-продажу/поставки товарів, визначив умови постачання товару (у переважній більшості - це DAT згідно з Інкотермс у редакції 2010 року). Складені під час вчинення цих операцій первинні документи (видаткові, залізничні та товарно-транспортні накладні) відповідають за формою та змістом ознакам первинних документів, містять всі необхідні реквізити, підпис особи-покупця на яких скріплено печаткою відповідного підприємства. При цьому ця купівля в постачальників товарів безпосередньо пов'язана з його основною статутною діяльністю.

Позивачем було оплачено за цей товар.

Товар був прийнятий позивачем та оприбуткований, що відобразилось в відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

Так, шпали дерев'яні просочені, придбані в ПП Дорспецбуд Сервіс М та ТОВ Миріван , було оприбутковано в бухгалтерському обліку на субрахунку 202 Купівельні напівфабрикати тa комплектуючі вироби та відображено прихід на склад ТМЦ Радехів, а згодом передано на транспортну дільницю відповідно до накладних вимог та використано при виробництві готової продукції позивача і віднесено до складу витрат. Відповідач не заперечує ці факти і описує їх в Акті від 05.12.2018 року.

Інформаційні термінали ГНОМ , придбані в ТОВ Техноконтинент , було оприбутковано в бухгалтерському обліку на субрахунку 1521 Придбання основних заcобів , відображено прихід на склад ТМЦ Радехів, а згодом передано на склад ТМЦ Чортків відповідно до накладної на внутрішнє переміщення № 584 від 31.08.2016 року та шляхового листа від 31.08.2016 року. Інформаційні термінали 01.09.2016 та 02.09.2016 в підрозділі позивача Чортків було введено в експлуатацію по цехах як основні засоби позивача. З 01.10.2015 року позивач почав нараховувати амортизацію та відповідпо до правил бухгалтерського та податкового обліку включав її до складу витрат. Відповідач не заперечує ці факти і описує їх в Акті від 05.12.2018 року.

ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Техноконтинент та ТОВ Миріван виписали на ТОВ Радехівський цукор податкові накладні з ПДВ на загальну суму 141788,50 грн., в т.ч. червень 2015 року - 33130,50 грн, серпень 2015 року - 18500,00 грн, вересень 2015 року-41218,00 грн, жовтень 2015 року - 9250,00 грн, серпень 2016 року - 39690,00 грн., та зареєстрували їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Контролюючий орган не приймав рішень про зупинення/відмову в реєстрації цих податкових накладних з мотивів сумнівності посвідчених ними операцій. Позивач відніс ПДВ у сумі 141788,50 грн. до свого податкового кредиту, ця сума відображена у податковій звітності підприємства в деклараціях з ПДВ за червень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та серпень 2016 року. Розбіжностей між даними податкової звітності позивача та його контрагентів з ПДВ контролюючий орган не встановив.

Позиція контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент зводиться до двох аргументів, а саме: 1) платник податків не представив до перевірки документів, які б підтверджували походження товару та його якість (сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, а також їх відповідність державним (галузевим) стандартам України); 2) часткова відсутність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджуються реальність проведених операцій, якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортування ТМЦ (з вказанням адреси завантаження та розвантаження), виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання ТМЦ.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 08.09.2009 (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Також, суд звертає увагу, що реальність господарських операцій позивача з ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, документи щодо оплати вартості товарів (послуг). При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству. Зазначені договори, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що за поставлений (куплений) товар (шпали дерев'яні та інформаційні термінали) позивач зі своїми контрагентами розрахувався, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану. Дані обставини підтверджуються наданими позивачем платіжними дорученнями. Також позивач надав суду витяги з журналу проводок- картки субрахунків 1521 Придбання основних заcобів , 202 Купівельні напівфабрикати тa комплектуючі вироби (бухгалтерський облік), на підтвердження надходження товару та подальший його рух на підприємстві позивача - використання для виробництва готової продукції та введення основних засобів в експлуатацію.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Посилання податкового органу на відсутність на момент проведення перевірки сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції жодним чином не доводить факту відсутності господарських операцій в момент їх вчинення, оскільки ці документи жодним чином не впливають на право платника податків включати понесені у зв'язку із цим витрати до складу валових витрат. Більше того, вказані документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції з поставки, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку та в обов'язковому порядку законодавством не передбачені.

Щодо сумнівів ревізорів про можливість здійснення операцій постачання без наявності товарно-транспортних накладних або довіреностей, то суд враховує таке:

- по-перше, йдеться про поодинокі випадки відсутності таких документів,

- по-друге, відповідно до наказу Мінфіну України від 30.09.2014 № 987, Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 № 99, втратила чинність 01.01.2015. Натомість, останнім внесено зміни до п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88. Оновленою нормою передбачено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, котра в інтересах юридичної або фізичної особи-підприємця отримує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджують відповідно до законодавства. Їх може бути підтверджено письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Таким чином, за наявності інших первинних документів відсутність довіреності не може заперечувати такої господарської операції. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 29.04.2015 у справі № 903/679/14;

- по-третє, звичайно, відповідно до п.п.11.1, п.11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до вказаних Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до вказаних Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажо-відправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Водночас, суд звертає увагу, що зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. З урахуванням наведеного, слідує висновок, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.

Таким чином, поодинока відсутність належним чином оформлених окремих товарно-транспортних накладних чи довіреностей (а це поодинокі випадки), за наявності інших первинних документів, зокрема, видаткових накладних, не є підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами в цілому.

Щодо застосування відповідачем під час перевірки матеріалів кримінальних проваджень по контрагентах (або покупцях чи продавцях контрагентів) позивача, то суд вказує на таке.

Перелік документів, які можуть бути використані посадовими особами-ревізорами для висновків за результатами перевірок визначено пунктами 78.7 та 83 ПК України. Суд звертає увагу відповідачу на те, що наявність кримінальних проваджень, в т.ч.свідчення посадових осіб контрагентів платника податків в межах кримінальних проваджень щодо їх непричетності до здійснення господарської діяльності, не віднесені до такого переліку.

Оцінка ж документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу на те, що сам факт порушення кримінальних справ та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках таких кримінальних справ, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно до п.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою звільнення від доказування в адміністративній справі є вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Такий вирок є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений такий вирок, і лише у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Подібна норма мала місце і в попередній редакції Кодексу адмінстративного судочинства України (стаття72), преюдиційність якої конкретизовано листом Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12, де зазначалось, що :

- судам варто враховувати, що норма ч. 4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обовязковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб;

- адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у т.ч. з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Таким чином, посилання податкового органу на матеріали кримінальних справ, де немає вироків, що стосуються позивача, не є належним та допустимим доказом.

Натомість, суд встановив, що жодних обвинувальних вироків суду, або рішень суду у справі про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, або рішень суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп , недійсними не існує. Представники відповідача не надали доказів того, що за наслідками розгляду кримінальних справ постановлено вирок чи ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності тощо. Станом на дату постановлення судового рішення таких документів суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали кримінальних проваджень, на які посилається відповідач, не мають доказової сили для цієї адміністративної справи, не є доказом фіктивної діяльності контрагентів позивача, яка б звільняла відповідача від доказування таких обставин. Докази, отримані за процедурою, встановленою Кримінальним процесуальним кодексом України, підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку (ухвали) і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Суд вважає, що перевіряючи факт здійснення господарської операції, в першу чергу, слід досліджувати безпосередні відносини між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку. При цьому наступні відносини між учасниками ланцюга постачання товарів не мають безпосереднього впливу на встановлення факту реальності господарської операції, вчиненої платником податків з його безпосередніми контрагентами.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про те, що ТОВ Радехівський цукор отримало від ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп кошти у сумі 25734711,00 грн., що є іншим доходом підприємства, суд зазначає таке.

Відповідно до понятійного апарату ПК України (підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ) сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів, підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, тобто фінансової допомоги, наданої на безповоротній основі.

Як вже з'ясував суд, ТОВ Радехівський цукор належним чином відобразило результати операції з поставки товару ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп у регістрах бухгалтерського обліку як дохід від реалізації продукції. Отже, одержана позивачем оплата за товар не підпадає під жодну з наведених вище ознак безповоротної фінансової допомоги, як коштів безповоротно переданим відповідачу.

Контролюючий орган, заперечуючи реальність цих господарських операцій, не заперечує сам факт реалізації ТОВ Радехівський цукор цукру та жому протягом січня, серпня, листопада 2015 року та квітня 2016 року на суму 25248061 грн., у тому числі ПДВ 4208010 грн., проте не може пояснити, хто ж у такому випадку є покупцем, та за якою ціною такому покупцю продано товар. Контролюючий орган в акті перевірки вказує про те, що за період, що перевірявся, сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сума доходів ТОВ Радехівський цукор по реалізації цукру білого кристалічного, жому гранульованого залишається незмінною. Натомість відповідач, стверджуючи про фіктивний характер діяльності ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп та нереальність операцій з придбання цукру білого кристалічного, жому гранульованого в позивача, класифікує сплачені ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп позивачу кошти у сумі 25734711 грн. як кошти безповоротно передані позивачу, що є іншим доходом ТОВ Радехівський цукор . Суд вважає такий підхід контролюючого органу безпідставним.

Суд відхиляє позицію контролюючого органу про те, що отримані позивачем в якості розрахунку за поставлений товар та вже враховані при визначенні бази оподаткування податком на прибуток підприємств суми доходу від реалізації слід кваліфікувати як інші доходи та повторно включити їх до бази оподаткування цим податком.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та доводи сторін суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами недобросовісності діяльності ТОВ Радехівський цукор . Посилання відповідача на наявну зібрану податкову інформацію щодо ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван з аналізом господарських взаємовідносин його постачальників та постачальників їх постачальників (ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан ) в цьому контексті не заслуговує на увагу суду, оскільки ТОВ Радехівський цукор не мало фінансово-господарських відносин з ТОВ Меларіс та ТОВ Горсан та не може відповідати за діяльність постачальників свого безпосереднього контрагента. Тому суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про нереальність операцій з придбання ТОВ Радехівський цукор товару (шпал дерев'яних та інформаційних терміналів) та завищення витрат та податкового кредиту ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, суду не надано будь-які докази, які б свідчили про існування змови позивача з його покупцями по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування. Позивач і його контрагенти не пов'язані між собою особи і їх нічого між собою не об'єднує, тому для суду незрозуміло у чому ж тоді полягає економічна причина (ділова мета) такого безповоротного надання коштів, у чому полягає її розумність, і який економічний ефект вона створює для особи, що надає такі кошти. При цьому слід відзначити, що суду не надано жодних доказів про те, що контрагенти позивача підтверджують факт надання останньому безповоротно коштів.

Суд також звертає увагу на те, що контролюючий орган на підставі підпункту 20.1.30. пункту 20.1 статті 20 ПК України має право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними. Статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням, хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Отже, доводи контролюючого органу про фіктивний характер операцій позивача щодо реалізації на користь ПП Авалон-2 , ТОВ Терміні Групп , ТОВ Виробничо-комерційна фірма Логос , ТОВ Петра Транс Груп та операцій придбання в ПП Дорспецбуд Сервіс М , ТОВ Миріван , ТОВ Техноконтинент товару могли б бути підставою для звернення до суду з позовом про визнання таких правочинів недійсними.

Натомість суд не приймає позиції контролюючого органу про те, що кошти, отримані позивачем, як попередню оплату за товар, або кошти отримані в якості розрахунку за поставлений товар та вже враховані при визначенні бази оподаткування податком на прибуток підприємств як виручка від реалізації товарів слід кваліфікувати як інші доходи та повторно включити їх до бази оподаткування цим податком.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про:

- невідповідність господарських операцій позивача з поставки цукру білого кристалічного, жому сухого гранульованого меті та виду діяльності підприємства;

- невідповідність господарських операцій позивача з придбання шпал дерев'яних просочених типу 2 та інформаційних терміналів ГНОМ меті та виду діяльності підприємства;

- фіктивність здійснених операцій, відсутність фактів поставки цукру білого кристалічного, жому сухого гранульованого, а також про те, що реалізація цих операцій не була обумовлена розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру);

- фіктивність здійснених операцій, відсутність фактів придбання шпал дерев'яних просочених типу 2 та інформаційних терміналів ГНОМ, а також про те, що реалізація цих операцій не була обумовлена розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру);

- те, що позивачем не дотримано норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків цих операції для податкового обліку;

- відсутність у позивача можливостей поставити контрагентам цукор білий кристалічний, жом сухий гранульований, а у його контрагентів можливостей цей товар оплатити;

- відсутність у позивача можливостей придбання у контрагентів шпал дерев'яних просочених типу 2 та інформаційних терміналів ГНОМ, а у його контрагентів можливостей цей товар поставки;

- наявність у контрагентів позивача розумної економічної причини (ділової мети) для надання ними позивачу безповоротно коштів.

Підсумовуючи висновки, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача, враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та достовірність задекларованих ТОВ Радехівський цукор даних податкового обліку, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 03.01.2019: №0000074807, №0000064807, № 0000084807 не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та непропорційно.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому їх необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 19210,00 коп., сплачений за подання позовної заяви, згідно з платіжним дорученням №23570 від 25.04.2019.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 03.01.2019 №0000064807, № 0000074807, № 0000084807.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) за рахунок її бюджетних асигнувань 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (80250, Львівська область, Радехівський район, с. Павлів, пр. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.19.

Суддя Р.М. Брильовський

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.09.2019
Оприлюднено06.10.2019
Номер документу84741262
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1.380.2019.002018

Ухвала від 23.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 17.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 13.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 02.06.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 06.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 02.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 31.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 31.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 10.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 03.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні