Рішення

від 04.10.2019 по справі 815/1244/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/1244/15 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            24 вересня 2019 року                                                                                               м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:           головуючого судді  Танцюри К.О., за участю секретаря  Орленко  А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Трейд Сервис” до  Головного  управління   ДФС  в  Одеській  області  про визнання  протиправним  та  скасування   податкового  повідомлення-рішення,-                                                       ВСТАНОВИВ: Товариство  з  обмеженою відповідальністю “Трейд Сервис” звернулось до суду з адміністративним позовом до  Державної податкової  інспекції  у  Приморському   районі  м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській  області  про визнання  протиправним  та  скасування   податкового  повідомлення-рішення  від  19.09.2014р. №0000812203. Постановою Одеського окружного  адміністративного  суду  від  19.05.2015р.  було задоволено  адміністративний позов  Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Трейд Сервис”, визнано протиправним  та  скасовано податкове  повідомлення-рішення  Державної податкової  інспекції  у  Приморському   районі  м. Одеси   Головного  управління   Міндоходів  в  Одеській  області від  19.09.2014р. №0000812203. Ухвалою Одеського  апеляційного  адміністративного  суду  від 09.11.2015р.  залишено  без змін постанову Одеського окружного  адміністративного  суду  від  19.05.2015р. Постановою Верховного Суду від  02.04.2019р. скасовано постанову  Одеського окружного адміністративного  суду  від  19.05.2015р. та  ухвалу Одеського  апеляційного  адміністративного  суду  від 09.11.2015р., справу направлено на новий розгляд до суду   першої інстанції. Ухвалою Одеського окружного  адміністративного  суду від 05.06.2019р. прийнято до провадження зазначену справу та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Ухвалою  суду  від  17.07.2019р., яка  занесена  до  протоколу  судового  засідання,  замінено  первинного  відповідача  на  Головне  управління  ДФС  в  Одеській  області. Ухвалою Одеського  окружного  адміністративного  суду  від   29.08.2019р.  закрито  підготовче  провадження та  призначено   справу  до  судового   розгляду  по  суті. В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній  заяві зазначив, що не  погоджується  з  прийняттям податкового  повідомлення-рішення  від  19.09.2014р. №0000812203    та  вважає  його протиправним.  Так,   позивач    зазначив, що висновки акту перевірки ґрунтуються на матеріалах акту від 11.06.2014р. №627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» (Код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, ії реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, однак постановою Дніпропетровського окружногоадміністративного суду від 31.07.2014р. по справі №804/9005/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАУС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, був задоволений, у тому числі і визнано протиправними  дії щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт №627/223/37276126 від 11.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014р. Позивач зазначав, що незважаючи на той факт, що при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ “Трейд Сервис”, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ПРАУС» за квітень 2014 року у співробітників ДПІ у Приморському районі м. Одеси ТУ Міндоходів в Одеській області були в наявності усі первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ ПРАУС» перевіряючи прийшли  до  висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ “Трейд Сервис” та ТОВ «ПРАУС». Разом з тим,  позивач  зазначив, що податкові накладні, отримані ТОВ “Трейд Сервис” від ТОВ «ПРАУС» відповідають всім встановленим Законом вимогам, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому суми, які у них зазначені, правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду, а також в  акті перевірки відсутнє посилання на той факт, що податкові накладні отримані ТОВ “Трейд Сервис” від ТОВ «ПРАУС» оформлені з порушенням Податкового кодексу України. Таким чином, на думку позивача, наявність у ТОВ “Трейд Сервис”податкових накладних, оформлених ТОВ «ПРАУС» з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для віднесення ТОВ “Трейд Сервис” сум ПДВ до складу податкового кредиту. Представник  відповідача  заперечувала  проти  задоволення позовних  вимог   ТО«Трейд  Сервис» з  підстав  викладених у  відзиві  на  позовну  заяву  від 03.07.2019р., зазначивши що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ПРАУС» у квітні 2014 року та було укладено договір зберігання №2462 від 01.06.2011р. з ПАТ«Дніпронафтопродукт» про те, що зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно - матеріальні цінності, які передаються поклажедавцем і повернути їх поклажедавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ «Трейд Сервис» укладено договори поставок нафтопродуктів від 01.04.14р. №01/77, від 22.04.14р. №22/50, від 22.04.14р. №22/26, від 01.04.14р. №01/37, від 25.04.14р. №25/2 з ТОВ «ПРАУС» про те, що постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених цими договорами. Відповідач зазначав, що на виконання умов зазначених договорів ТОВ «ПРАУС» було виписано ТОВ «Трейд  Сервис» акти приймання-передачі нафтопродуктів та податкові накладні на загальну суму 35963098,41 грн., у т.ч. ПДВ 5 993 849,73грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за квітень 2014 року та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідач  зазначив, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, транспортування товару проводилось на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт», відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС-2010). Згідно акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 11.06.2014р. №627/223/37276126 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАУС» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року» реальність проведених господарських операцій ТОВ «ПРАУС» не підтверджується у зв'язку з відсутністю платника за податковою адресою; не наданням до звірки будь-яких первинних документів; не наданням бухгалтерських регістрів; відсутністю складських приміщень; незначною кількістю трудових ресурсів, що фізично не могли б виконати зазначені вище реалізовані товари (роботи, послуги); не підтвердження фактів отримання товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від основних постачальників (ТОВ «ЕКОІНБУД» і код ЄДРПОУ 30400929)). ТОВ «ПРАУС» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Зустрічною звіркою ТОВ «ПРАУС» «код ЄДРПОУ 37276126) за квітень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій, які не  ніякого   юридичного  змісту. Крім  того,  на  думку  відповідача,  наявний факт відсутності причино - наслідкового зв'язку між наданими позивачем до матеріалів справи документами, зокрема товаро- транспортними накладними щодо транспортування нафтопродуктів до АЗС, накладними про відпуск нафтопродуктів, листуванням ТОВ «Трейд  Сервис» та ПАТ «Дніпронафтопродукт» в рамках укладеного між ними договору зберігання №2462 від 01.06.2011 р. та договірними правовідносинами щодо постачання нафтопродукції в рамках укладених ТОВ «Трейд  Сервис» з ТОВ «ПРАУС договорів поставок нафтопродуктів від 01.04.14р. №01/77, від 22.04.14р. №22/50, від 22.04.14р. №22/26, від 01.04.14р. №01/37, від 25.04.14 №25/2.  Відповідач  зазначив, що вказані   документи   вказують   на  реалізацію   бензину  який  знаходився  на  зберіганні  ПАТ  «Дніпронафтопродукт», однак   відносно   того, що  це  реалізовано   бензин  отриманий    від  ТОВ «ПРАУС»  документальне   підтвердження   відсутнє,  так,  як   відсутні  докази   передачі   отриманої  від   ТОВ  «ПРАУС»   нафтопродукції  на  зберігання  ПАТ  «Днфіпронафтопродукт»,  якщо  дана  обставина   мала  місце. Позивач не надав до матеріалів справи товарно - транспортних накладних щодо транспортування нафтопродуктів від ТОВ «ПРАУС» до ТОВ «Трейд Сервіс», які надали б змогу встановити пункти відвантаження товару та пункти розвантаження.  Таким  чином,   як  зазначив  відповідач, ТОВ "ПРАУС" фактично фінансово-господарські операції з ТОВ «Трейд  Сервис» не здійснювало, вбачається проведення фінансових потоків,спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, немають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.           Представник  позивача не  погоджується   з  обставинами,  викладеними  відповідачем  у  відзиві  на  позов  з  підстав,   зазначених  у   відповіді  на  відзив    від  17.07.2019р.  Так,  позивач  зазначив, що  податковим органом жодним чином не досліджувались будь-які аспекти поставок нафтопродуктів ТОВ «ПРАУС» на користь покупця - ТОВ «Трейд  Сервис». Натомість на підставі припущень констатовано, що поставок не відбувалось, так як надані до перевірки документи є недостатніми та не можуть виступати доказами отримання товару. Таким чином, в даному випадку податковий орган обмежився посиланням на акт перевірки контрагента позивача, та без самостійного дослідження господарських операцій дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентом правочинів, відхиливши повністю первинну документацію, як доказ товарності операцій, посилаючись на її недостатність. Також, позивач  вказав, що відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента та, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.  Щодо  посилання  представника  відповідача на те, що  до  матеріалів  справи  не  було  надано  товарно-транспортних  накладних, позивач  зазначив, що в  матеріалах  справи  наявні копії договорів поставки нафтопродуктів, додаткових угод до них, актів приймання передачі, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) за період - квітень 2014 року, які підтверджують фактичне транспортування товару, зі складу зберігана нафтопродуктів - ПАТ «Дніпронафтопродукт» на АЗС ТОВ «Трейд  Сервис», лист ТОВ «Трейд  Сервис» № 024 від 01.06.2013 р. з проханням до зберігана нафтопродуктів - ПАТ «Дніпронафтопродукт» відвантаження нафтопродуктів з місць їх зберігання здійснювати з нафтобаз, розташованих якнайближче до меж міста Одеса та Одеської області, листи-відповіді зберігача нафтопродуктів - ПАТ «Дніпронафтопродукт» № 10/0306/03 та № 10/0306/04 від 03.06.2013 р.; лист ТОВ «Трейд  Сервис» № 296 від 25.07.2014 р. з проханням до зберігача нафтопродуктів - ПАТ «Дніпронафтопродукт» пояснити відпуск нафтопродуктів із зберігання на адресу поклажодавця за період з квітня 2014 року по липень 2014 року, лист-відповідь  зберігача  нафтопродуктів-ПАТ «Дніпронафтопродукт»  №10/2807/02  від 28.07.2014р.,    листи  постачальника  нафтопродуктів - ТОВ «ПРАУС»,  а також (реєстри   ТТН),  які  підтверджують   фактичне   транспортування  товару  зі  складу  зберігача    нафтопродуктів-ПАТ  «Дніпронафтопродукт»  на  АЗС   ТОВ  «Трейд  Сервис»,  договори   та  акти   виконаних  робіт з  контрагентами-перевізниками  нафтопродуктів,  які   підтверджують  перевезення   вантажів  автомобільним  транпортом   з  нафтобаз, де  зберігаються  нафтопродукти,  до  конкретних  АЗС  ТОВ  «Трейд  Сервис», для  подальшої  реалізації  нафтопродуктів кінцевим   споживачам. Заслухавши  пояснення   представників  сторін  та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. У  період  з  15.08.2014р.   по 21.08.2014р.  ДПІ у  Приморському  районі  м.Одеси  Головного   управління  Міндоходів  в Одеській  області проведено  позапланову  невиїзну   документальну   перевірку   ТОВ  «Трейд  Сервис»  щодо  підтвердження   взаємовідносин    з  ТОВ  «ПРАУС» за  квітень  2014  року, за  результатами   якої складено  акт  перевірки    від  29.08.2014р.  №4764/15-53-22-3/37679847(а.с.31-64 т.1). За  результатами   проведеної  перевірки  встановлено  порушення ТОВ  «Трейд  Сервис»  вимог п.198.2,  198.3 ст.198 Податкового  кодексу України, а  саме  завищення  податкового  кредиту по  податку  на  додану  вартість  у  квітні  2014 року  у  сумі 5993849,73грн. У  ході  проведення перевірки  перевіряючими  встановлено, що ТОВ «Трейд  Сервис» укладено договори поставок нафтопродуктів від 01.04.14р. №01/77, від 22.04.14р. №22/50, від 22.04.14р. №22/26, від 01.04.14р. №01/37, від 25.04.14р. №25/2 з ТОВ «ПРАУС» про те, що постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених цими договорами. ДПІ    у  Приморському  районі   м.Одеси   ГУ  Міндоходів  Одеської  області   отримано    акт   від  11.06.2014р.  №627/223/37276126 «Про  неможливість   проведення   проведення   зустрічної  звірки   ТО «ПРАУС» щодо   підтвердження реальності  здійснення  господарських    відноси  їх  реальності    та  повноти   відображення  в обліку  за  квітень  2014  року,  згідно  висновків якої зустрічною  звіркою   ТОВ  «ПРАУС»  за  квітень   2014  року  не  підтверджено реальність здійснення  господарських  відносин із  контагентами, їх  вид, обсяг,  якість    та  розрахунки ,  а  саме   встановлено  відсутність  об'єктів   оподаткування  та  неможливість реального  здійснення  платником  податків  операцій  постачальників-ТОВ  «ПРАУС»-покупці  за  квітень   2014  року не  мали та  не   могли  мати  ніякого  юридичного  змісту.  У  результаті   проведеної  перевірки    ТОВ  «Трейд-Сервис»  по   взаємовідносинам з  постачальником   товарів,  робіт ТОВ  «ПРАУС»  встановлено  відсутність  у  контрагентів  власних,   орендованих, одержавних  за  договорами  лізингу   складських,  торгівельних  виробничих  та  інших  приміщень,  які  б суб'єкти  господарювання   могли   б  використовувати   при  здійснені   фінансово-господарської   діяльності,  трудових  ресурсів,  крім   того   вищезазначені   контрагенти   мають  стани   платника    податків  відмінні   від  основного  «о». На  підставі    акту  перевірки   від  29.08.2014р.  №4764/15-53-22-3/37679847,   ДПІ  у  Приморському   районі   м.Одеси   ГУ  Міндоходів  в  Одеській  області    прийнято  податкове повідомлення-рішення   від  19.09.2014р. №0000812203,  яким  збільшено    суму   грошового  зобов'язання  з  податку  на  додану  вартість   у  сумі  59993850,00грн. та  застосовано   штрафні(фінансові)  санкції   у  розмірі 1498 463,00грн.(а.с.63 т.1). Не  погоджуючись  із  податковим повідомленням-рішення   від  19.09.2014р. №0000812203 ТОВ  «Трейд Сервис»  подано скаргу   до  Головного  управління  ДФС   в  Одеській області №340 від  25.09.2014р.(а.с.64-68  т.1). Рішенням    Головного  управління  ДФС  в  Одеській  області  №166/10/15-32-10-02-07   від 24.11.2014р.  залишено  без   задоволення    скаргу  директора  товариства, а  податкове  повідомлення-рішення-без  змін(а.с.70-75 т.1). 04.12.2014р.  ТОВ  «Трейд  Сервис»  звернулось  до    ДФС  України   із  скаргою  на  податкове  повідомлення-рішення від  19.09.2014р. №0000812203(а.с.76-80 т.1). Рішенням   Державної фіскальної    служби   України    №1356/6/99-99-10-01-04-25  від  23.01.2015р.   скарга ТОВ  «Трейд  Сервис»   залишена  без  задоволення,  податкове  повідомлення-рішення-без змін(а.с.82-85  т.1). Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України  податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Судом встановлено, що  між ТОВ “Трейд Сервіс” та ТОВ “Праус”   було укладено договори поставки нафтопродуктів № 22/50 від 22.04.2014 р. (а.с.90-92 т.1), № 22/26 від 22.04.2014 р. (а.с.96-98 т.1), № 01/37 від 01.04.2014 р. (а.с.102-104 т.1), № 01/77 від 01.04.2014 р. (а.с.108-110 т.1) та № 25/2 від 25.04.2014 р. (а.с.114-116 т.1). Згідно з п. 1.1 вищезазначених договорів ТОВ “Праус” взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ “Трейд Сервіс”, а покупець – прийняти та оплатити нафтопродукти. Пунктом 4.2  вказаних  договорів поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями протягом поточного місяця в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW – резервуари нафтобаз ПАТ “Дніпронафтопродукт” і інших нафтобаз, що належать   ПАТ “Дніпронафтопродукт” на правах власності або користуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Згідно із  п.п. 2.1.1. вказаних  договорів постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього Договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною Договору. На виконання умов вищевказаних договорів між позивачем та ТОВ “Праус” були укладені та підписані додаткові угоди №140430000000152 від 22.04.2014р., №140430000000087 від 22.04.2014р., №140430000000085 від 01.04.2014р., №140430000000199 від 01.04.2014 р., №140430000000172 від 25.04.2015 р. та акти приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000152 від 30.04.2014р., №140430000000087 від 30.04.2014 р., №140430000000085 від 30.04.2014р., №140430000000199 від 30.04.2014 р., № 140430000000172 від 30.04.2014 року, в яких визначено кількість, ціна та найменування поставляємого товару (а.с.93-94, 99-100, 105-106, 111-112, 117-118 т.1). На  підтвердження  оплати  та оприбуткування отриманих послуг  за  вказаними  договорами позивачем  надано  до  суду платіжні  доручення від 30.05.2014 року №№ 2164, 2166, від 06.06.2014 року № 2242, від 19.06.2014 року №№ 2305, 2306, 2308, 2309 (а.с.123-129 т.1), оборотно-сальдові  відомості (а.с.121-122 т.1). Крім того, на підтвердження наявності у позивача відповідних резервуарів для зберігання та подальшої реалізації придбаних нафтопродуктів останнім до суду надано договір зберігання № 2462 від 01.06.2011 року, укладений з ПАТ “Дніпронафтопродукт”, відповідно до якого зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються поклажодавцем і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою вимогою (а.с.89 т.1),  та  договір оренди майна                 № 07-05-13 від 31.05.2013р., укладений з ТОВ “Петрол-Гарант”, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування автозаправні станції з обладнанням, згідно переліку вказаному у цьому договорі (а.с.86-88 т.1). На  підтвердження  перевезення вантажів автомобільним транспортом з нафтобаз, де зберігаються нафтопродукти, до конкретних АЗС ТОВ “Трейд Сервіс”, для подальшої реалізації нафтопродуктів кінцевим споживам, позивачем  надано  до  суду:  реєстр   товарно-транспортних накладних (а.с.153-162 т.1), договір перевезення  вантажу   автомобільним транспортом  №11/01-06  від  01.06.2013р.,  укладеним  між  ТОВ  «ЕНЕРГО СЕРВИС»  та  ТОВ  «Трейд  Сервис» (а.с.163-165 т.1), договір   про  перевезення   вантажів  автомобільним  транспортом  від 01.06.2013р. №119,  укладений  між   ТОВ  «Трейд-Сервич» та  ТОВ  «Торговий  дім КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВИС» (а.с.166-168 т.1),  акт   здачі-прийомки виконаних робіт №АР-0000334 від  30.04.2014р. за  договором  №119 (а.с.169 т.1), реєстр ТТН до акту  виконаних робіт №АР-0000334  від  30.04.2014р. (а.с.170-172 т.1), акт виконаних робіт до договору  №11/01-06  від  01.06.2013р.(173-176 т.1), транспортні  накладні  на  відпуск   нафтопродуктів за  квітень  2014р. зі  складу   зберігача (ПАТ «Дніпронафтопродукт») на АЗС ТОВ  «ТРЕЙД СЕРВИС» (а.с.220-240 т.1), листи   ТОВ «ПРАУС» адресовані  ПАТ «Дніпронафтопродукт»  від  01.04.2014р.  №437/02-П, №438/02-П,  від  22.04.2014р. №439/02-П,  №440/02-П, №441/02-П від 25.04.2014р.(а.с.241-245т.1)із  повідомленням про  те, що   нафтопродукти у  зазначеній  кількості, що  знаходяться   на  позабалансовому  зберіганні  в  Дніпронафтопродукт ПАТ,  переходять   протягом  квітня   2014  року   у  власність   ТОВ  «Трейд  Сервис»,   лист  ТОВ  «Трейд  Сервис» №024  від  01.06.2013р.(а.с.246 т.1)  адресований  ПАТ  «Дніпронафтопродукт» з  проханням   відвантажувати   нафтопродукти  з  місць  їх  зберігання  з  нафтобаз,  розташованих   якнайближче  до  меж  м.Одеси  та  Одеської  області (а.с.246 т.1), лист  ПАТ  «Дніпронафтопродукт»    №10/0306/03  від  03.06.2013р. адресований  ТОВ  «Трейд  Сервис» із  повідомленням, що  відповідно  до  укладеного  договору   з  ТОВ «ЕКВІТА»,  ТОВ «Трейд  Сервис» має  можливість  отримувати   нафтопродукти  зі   складу, розташованого  в  м.Кременчук(а.с.247 т.1) та лист ПАТ  «Дніпронафтопродукт»  №10/0306/04 від 03.06.2013р.,  яким додатково  повідомлено, що   ТОВ  «Трейд  Сервис»,  відповідно до  укладеного   договору з  ТОВ  «ПОЛЮС ТРЕЙД»  має  можливість   отримувати   нафтопродукти   зі  складу, розташованого  в  смт. Овідіополь(а.с.248 т.1). Також,  позивачем надано до  суду   лист   ТОВ  «Трейд  Сервис»   №296   від 25.07.2014р. адресований  ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ»  №296  від  25.07.2014р.  з  проханням пояснити   відпуск   нафтопродуктів  із  зберігання   на  адресу    поклажодавця   за  період   з  квітня   2014 року  по  липень  2014  року: зі  складу   світлих  нафтопродуктів  в  смт. Овідіополь, з  оформленням   товарно-транспотних  накладних  -ТОВ  «ПОЛЮС  ТРЕЙД»;  зі  складу  світлих   нафтопродуктів  в м.Кременчук,  проїзд  Галузевий,80, з  оформленням  товарно-транпортних   накладаних –ТОВ  «ЕКВІТА»(а.с.249 т.1). Листом   ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ»  від 28.07.2014р.  №10/2807/02  повідомлено  ТОВ «Трейд Сервис», що   відповідно до   договору  №3220  від 04.01.2013р. ТОВ  «ЕКВІТА»  є   вантажовідправником (склад  м. Кременчук)  та  відповідно   договору   №3262   від  15.01.2013р. ТОВ  «ПОЛЮС  ТРЕЙД»  є   вантажовіправником  (склад  смт.Овідіополь) в  розумінні   п. 11.5   Наказу   Міністерства  транспорту   України  «Про  затвердження   правил   перевезення   вантажів   автомобільним   транспортом   України»  від 14.10.1997р.  №363(а.с.250  т.1) Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначений Інстукцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України,  затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. №281/171/578/155,  яка є обов'язковоюдля всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства). Як   вбачається  з п.4.2    договорів  поставки  укладених  між  ТОВ  «ПРАУС»  та ТОВ  «ТРЕЙД  СЕРВИС» поставка  товару  здійснюється  за  умовах  ЕXW (Інкотермс -2010)- резервуари  нафтобаз ПАТ  «Дніпронафтопродукт». Умови ЕXW (Інкотермс -2010) означають, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки. Він не застосовується, якщо покупець не в змозі здійснити сам або забезпечити виконання експортних формальностей. У цьому випадку повинен використовуватися термін FCA. При  цьому,  аналізуючі  надані  ТОВ «Трейд  Сервис»  до суду реєстри   товарно-транспортних накладних (а.с.153-162 т.1), договір перевезення  вантажу   автомобільним транспортом  №11/01-06  від  01.06.2013р. (а.с.163-165 т.1), договір   про  перевезення   вантажів  автомобільним  транспортом   від 01.06.2013р. №119, (а.с.166-168 т.1),  акт   здачі-прийомки    виконаних  робіт №АР-0000334  від  30.04.2014р. за  договором  №119(а.с.169 т.1), реєстр ТТН до   акту  виконаних робіт №АР-0000334  від  30.04.2014р(а.с.170-172 т.1),  акт виконаних  робіт до договору   №11/01-06  від  01.06.2013р.(173-176 т.1), транспортні  накладні   на  відпуск   нафтопродуктів за  квітень  2014р. з  складу   зберігача (ПАТ «Дніпронафтопродукт») на  АЗС ТОВ  «ТРЕЙД СЕРВИС»(а.с.220-240 т.1),  суд  приходить  до  висновку, що  вказані  документи підтверджують перевезення вантажів автомобільним транспортом з нафтобаз, де зберігаються нафтопродукти, до конкретних АЗС ТОВ “Трейд Сервіс”. Однак,  вищезазначені  документи  не  свідчать  про  те, що   доставлений  до  АЗС ТОВ “Трейд Сервіс” від складів «Дніпронафтопродукт» товар  отриманий  від ТОВ  «ПРАУС» згідно  договорів  № 22/50 від 22.04.2014 р. (а.с.90-92 т.1), № 22/26 від 22.04.2014 р. (а.с.96-98 т.1), № 01/37 від 01.04.2014 р. (а.с.102-104 т.1), № 01/77 від 01.04.2014 р. (а.с.108-110 т.1) та № 25/2 від 25.04.2014 р. (а.с.114-116 т.1). Разом з тим, позивачем  не надано  до  суду докази   транспортування  від ТОВ «ПРАУС» до  ТОВ «Трейд  Сервис», з  урахуванням  умов  поставки ЕXW (Інкотермс -2010)- резервуари  нафтобаз ПАТ  «Дніпронафтопродукт»,  в  тому  числі  товаро-транспортні накладні,  які  б  надали    змогу  встановити   пункти   відвантаження   товару  та пункти  розвантаження. Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Наявність у платника податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів. Лише формальна наявність договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець. Водночас, досліджені у процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірним правочином реалізовані позивачу надані послуги саме ТОВ  «ПРАУС». Суд зазначає, що обов'язок  контролюючого  органу   здійснювати  перевірку  на  підставі  первинних  документів  кореспондується   з  обов'язком  платника   податків   зберігати  такі  первинні   документи   та  надавати  їх  при  перевірці  органами  державної   податкової   служби. Не надання таких документів за приписами п.    44.6    ст.44 Податкового  кодексу України     прирівнюється до їх відсутності. Верховний    Суд  у   постанові   від 02.04.2019р.  по  справі  №815/1244/15 зазначив про потребу  при  новому  розгляді  з'ясувати той факт, чи справді відповідні активи отримано від указаного у первинних документах контрагента,  для чого варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків з метою з'ясування характеру та умов здійснення оспорюваних операцій. На  пропозицію суду та  виконання постанови   Верховного Суду  від  02.04.2019р.  по вказаній  справі  надати  додаткові  докази  по  справі чи зазначити свідків, які  персонально  брали  участь  у  господарських  операцій  між   ТОВ  «Трейд  Сервис» та  ТОВ «ПРАУС» та можуть дати показання суду, представник   позивача зазначив, що  реальність  господарської  операції  підтверджується  первинними документами,  які  наявні  у  матеріалах  справи, додаткові  докази  відсутні. Відповідно  до  ч.2  ст.2  КАС  України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені     Конституцією     та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи   викладене  та те, що матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження реальності та фактичності    господарських операцій  позивача із контрагентом  ТОВ «ПРАУС», суд  вважає, що податкове  повідомлення-рішення від  19.09.2014р. №0000812203 прийняте  контролюючим  органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    законодавством України, а  тому  скасуванню  не  підлягають. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Трейд Сервіс”  задоволенню не  підлягає. Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382    КАС України, суд, -           ВИРІШИВ: У  задоволенні адміністративного  позову Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Трейд Сервіс”  - відмовити. Рішення   набирає  законної  сили  згідно ст. 255  Кодексу   адміністративного  судочинства  України   та може   бути   оскаржене  до  суду   апеляційної   інстанції за  правилами,  встановленими  ст.ст. 293, 295 та п. 15-5  розділу VII  Кодексу   адміністративного  судочинства  України. Повний текст  рішення  складено  04.10 .2019р. Суддя                                                                                                           К.О. Танцюра                                                                  .