Рішення

від 30.09.2019 по справі 460/1679/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2019 року м. Рівне №460/1679/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Серветник Світлана Василівна,

відповідача: представник Білик Мирослава Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2017 року № 0000081401.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками планової виїзної перевірки відповідачем виявлено заниження об'єкта оподаткування за платежем податок на прибуток в сумі 1015667 грн. за 2015 рік по господарських операціях з ПП "Импульс", які відповідач вважає нереальними. Позивач з такими висновками контролюючого органу не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, позивач посилається на те, що фактичний рух активів в межах здійснення цих господарських операцій прослідковується на підставі належним чином складених первинних та інших документів, а твердження відповідача базуються на припущеннях та недостовірних відомостях. Тому, позивач вказує, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірними, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10:30 год. 05.08.2019.

Відповідачем - Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву (а.с. 52-53). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Импульс" з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року виявлено порушення ним норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 1015667,00 грн. Представник відповідача посилається на те, що під час перевірки позивача за наслідками аналізу податкової звітності ПП "Импульс" встановлено відсутність у підприємства будь-яких основних засобів, виробничих потужностей, що свідчить про неможливість виконання ним робіт на замовлення ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж". Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 05.08.2019 підготовче провадження у справі закрито. Розгляд справи по суті призначено на 30.09.2019.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним відзиві на позов. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 30.09.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступні слова представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, результати якої оформлено актом від 05.01.2017 року № 3/17-00-14-01/00910699 (а.с. 10-28).

За висновками даного акту перевірки контролюючим органом виявлено порушення платником податків, у частині, що стосується спірних правовідносин, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, яке полягало у заниженні податку на прибуток підприємств за 2015 рік на загальну суму 182968,00 грн.

На підставі висновків даного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 року №0000081401 про збільшення Товариству з додатковою "Рівнеагроспецмонтаж" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 185398,00 грн., в тому числі 184588,00 грн. за основним платежем та 810,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9). Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 182820,06 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон України №996-XIV, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Абзацом 11 статті 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану, як ознака фактичного здійснення господарської операції та необхідність фіксування такої зміни у первинних документах, кореспондує з нормами Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац 1). Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

З системного на налізу вказаних норм права судом встановлено, що господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 02.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (Генпідрядник, надалі ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж") та Приватним підприємством "Импульс" (Підрядник, надалі ПП "Импульс") укладено договір № 364, предметом якого є виконання Підрядником будівельно-монтажних робіт згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог Генпідрядника при будівництві об'єкту "Центральна районна лікарня в смт Рокитне Рівненської області. Терапевтичний корпус (2-й пусковий комплекс - будівництво)" (надалі Договір) (а.с. 29-31).

На виконання умов ПП "Импульс" виконано будівельні роботи на загальну суму 1218800,40 грн., у тому числі ПДВ 203133,40 грн., що вбачається з:

- актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за грудень 2015 року від 02.12.2015 року на суму 475309,20 грн., від 29.12.2015 року на суму 743491,20 грн. (а.с. 33-38, 39-40);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 форми КБ-3 на суму 1218800,40 грн., у тому числі ПДВ 203133,40 грн. (а.с. 32).

Розрахунки за виконані роботи здійснені між сторонами у повному обсязі на суму 1218800,40 грн., як слідує з акту перевірки та не заперечується відповідачем.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 у справі № 817/149/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Импульс" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2016 року №0000701400, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 та залишено без змін постановою Верховного Суду від 20.02.2018 (а.с. 41-43, 44-46), встановлено, що позивачем надано для суду договір підряду від 04.10.2013 року №34/275, укладений між ним як Підрядником і Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації як Замовником, предметом якого є виконання комплексу робіт по об'єкту "Центральна районна лікарня в смт Рокитне Рівненської області. Терапевтичний корпус (2-й пусковий комплекс - будівництво)".

У пункті 4.5 зазначеного договору сторонами погоджено, що Підрядник має право за згодою Замовника залучати для виконання умов цього договору субпідрядні організації, що мають відповідні повноваження встановлені чинним законодавством на проектні, будівельні, монтажні, інженерно-вишукувальні роботи.

Також, судом встановлено, що з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що одним із видів господарської діяльності, які здійснюються позивачем є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Таким чином, виконання ПП "Импульс" на замовлення ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" будівельних робіт здійснювалося в межах господарської діяльності останнього.

Крім того, зазначеним вище рішенням суду встановлено, що з метою виконання договору підряду ПП "Импульс" було укладено договір субпідряду від 04.11.2015 року №04/11 з Приватним підприємством "САМ-ЛЕВ", як субпідрядником, предметом якого стало виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об'єкту "Центральна районна лікарня в смт Рокитне Рівненської області. Терапевтичний корпус (2-й пусковий комплекс - будівництво)", виконання яких оформлено підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за листопад, грудень 2015 року, а також актами приймання-передачі будівельних матеріалів і видатковими накладними на придбання матеріалів.

Разом з тим, належним доказом виконання субпідрядних робіт є Довідка № КБ-3, її наявність та дослідження свідчить про наявність виконання робіт підрядником.

Варто відзначити, що з 19.09.2011 року типова форма стала примірною. Так, Національними стандартами України (ДСТУ) із ціноутворення в будівництві, зокрема, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, передбачено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01 січня 2014 р. під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт, серед них і форма № КБ-3 - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Форма № КБ-3, таким чином, є первинним документом, на підставі якого здійснюється відображення вартості будівельних витрат та сум на їх покриття. Відсутність в акті перевірки дослідження взаємовідносин із субпідрядником контрагента позивача посвідчує вибірковий метод проведення перевірки. Обсяг робіт виконаний контрагентом позивача, і сформовані за результатом будівництва витрати жодним чином не пов'язані з тим виконував ці роботи підрядник самотужки або укладав договір субпідряду, оскільки право на формування витрат пов'язано не з виконавцем, а з обсягом виконаних робіт.

Враховуючи наведене, суд відхиляє твердження відповідача про те, що на підставі аналізу податкової звітності ПП "Импульс" встановлено відсутність у підприємства будь-яких основних засобів, виробничих потужностей, зокрема будівельних машин і механізмів, трудових ресурсів для виконання робіт на замовлення ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж".

Враховуючи встановлені судом обставини, твердження контролюючого органу не мають впливу на дійсні обставини здійснення господарської операції та не беруться до уваги при наданні оцінки їх фактичного здійснення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тому, відсутність у суб'єкта господарювання (контрагента) достатніх матеріальних чи будь-яких інших ресурсів для здійснення господарської діяльності, не має своїм наслідком недійсність укладеного ним правочину і не може слугувати доказом наявності у вказаного суб'єкта господарювання такої мети, як проведення нереальних господарських операцій.

Зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру своїх витрат, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.02.2000 за № 85/43064 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Оскільки у ході розгляду справи судом встановлено реальність господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" та Приватним підприємством "Импульс" щодо виконання договору підряду № 364 від 02.11.2015 року та погашення визначеного згідно вказаного договору зобов'язання, то висновки податкового органу щодо заниження об'єкта оподаткування на суму 1015667,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

З огляду на наведене, висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 182820,60 грн., не знаходять свого підтвердження жодними доказами, відтак є безпідставними і необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 17.01.2017 № 0000081401 в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно ст. 90 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, у ході судового засідання позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірність його рішення.

Отже, при зазначених обставинах, відзив відповідача відхиляється судом як безпідставний і такий, що суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у розмірі 2742,30 грн., сплачених згідно платіжного доручення № 8294 від 11.07.2019, що наявне в матеріалах справи (а.с. 3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0000081401 від 17.01.2017 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 182820,60 грн. основного платежу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (код ЄДРПОУ 00910699, вул. Будівельників, 7, м. Рівне, 33016) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023) судові витрати на суму 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 жовтня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.