Рішення

від 03.10.2019 по справі 826/11337/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 03 жовтня 2019 року                      № 826/11337/18 Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у  порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліко» до Державної фіскальної служби України, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа – Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліко» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, б. 7/16, літ. Б, код ЄДРПОУ 38391330) з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), третя особа – ДПІ у Подільському районі м. Києва (04080, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 39467012), в якому просить суд: - рішення Комісії ДФС України  від 02.05.2018 року № 673284/38391330 визнати протиправним; - скасувати рішення Комісії ДФС України  від 02.05.2018 року № 673284/38391330; - зобов'язати Державну фіскальну службу України  зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 липня 2017 року № 15, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Аліко». В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення контролюючого органу безпідставним, протиправним та таким, що порушує права і інтереси позивача. Ухвалою суду від 25 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 19.09.2018 року від представника ДФС України  надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві. Клопотання обґрунтовано тим, що  п. 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України «Про затвердження порядку з питань  зупинення реєстрації  податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 року №117 передбачено, що письмові пояснення  та копії документів, подані латником податку до контролюючого органу відповідно до пункту цього порядку, розглядаються комісіями  контролюючих органів. Комісії контролюючих органів  складаються з комісій  регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Наведені законодавчі приписи визначають суб'єктний склад осіб, які будуть учасниками  судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови  у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань  у Єдиному реєстрі податкових накладних: ГУ ДФС у м. Києві – в частині оскарження рішення комісії, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; Державна фіскальна служба України   -в частині зобов'язання зареєструвати  податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень  головних управлінь ДФС в областях, м. Києві  та Офісу великих платників податків про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року до справи залучено у якості співвідповідача  ГУ ДФС у м. Києві. Запропоновано відповідачу  подати суду упродовж 15-днів  з дня отримання даної ухвали відзив на  позовну заяву. Відповідачі своїм право на подання відзиву на позовну заяву не скористались, в матеріалах справи відсутні відзиви на позов. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням засновників ТОВ «Сервіс Кінг» (код ЄДРПОУ 38391330), яке викладено в протоколі №13/04 від 13.04.2018 року, змінено назву  ТОВ «Сервіс Кінг» на ТОВ «Аліко», що підтверджується  випискою з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадській формувань від 17.04.2018 року. Попередньо, 05 серпня 2017 року ТОВ «Сервіс Кінг» зареєструвало податкову накладну № 15 від 28.07.2017 року на суму 503   059,70 грн, в т.ч. ПДВ-83   843,28 грн. Зазначена сума виникла на підставі договору  поставки №1101 від 11.01.2017, який укладено між ТОВ «Сервіс Кінг» (продавець) і ТОВ «БК Укрбурсервіс» (покупець). Квитанцією по реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 05.08.2017 року №9154364135 документ прийнято, але реєстрація зупинена  у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки ПН/РК відповідає  критеріям оцінки ступеня ризиків, визначних п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків,  достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК  в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 року №567 за результатами опрацювання СМКОР  виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання  товарів, згідно з УКТ ЗЕД 7326 та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення  про реєстрацію ПН/РК. На виконання п. 201.16 Податкового Кодексу України  та Постанови Кабінету Міністрів Ураїни  від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН», ТОВ «Аліко» 25.04.2018 року подало до ДФС України  повідомлення щодо подачі документів №9154364135, а також копії документів, які підтверджують реальність  операції по податковій накладній, реєстрація якої зупинена. На підтвердження відправки  було сформовано квитанцію №1  від 25.04.2018 року. До ДФС України позивачем були надані наступні документи: - договір поставки № 1101 від 11.01.2017 року, який укладено між ТОВ «Сервіс Кінг» та ТОВ «БК Укрбурсервіс»; - специфікація № 8 до договору поставки  № 1101 від 11.01.2017 року щодо предмету договору; - рахунок на оплату №10 від 27.07.2017 року, згідно договору поставки № 1101 від 11.01.2017 року; - видаткова накладна № 10  від 28.07.2017 року  з довіреністю №684 від 28.07.2017 року; - договір купівлі-продажу №070317 від 07.03.2017 року з ТОВ «Бриорей», згідно якого ТОВ «Сервіс Кінг» придбало товар; - специфікація №1 до договору купівлі-продажу  №070317 від 07.03.2017 року; - видаткова накладна №1703/1 від 17.03.2017 року, відповідно до якої ТОВ «Бриорей» відвантажило товар ТОВ «Сервіс Кінг»; - податкова накладна № 14 від 17.03.2017 року, яка складена та зареєстрована відповідно до  відвантаження товару  від ТОВ «Бриорей» до ТОВ «Сервіс Кінг»;  - відомості з ЄДРПОУ Головного управління статистики  у м. Києві  з зазначенням видів діяльності підприємства; - квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 05.08.2017 року №9154364135. Відповідно до рішення комісії № 673284/38391330 від 02.05.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної  № 15 від 28.07.2017 року в ЄРПН. Відмова  відповідача ґрунтується на тому, що платником податку не надано копій  розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Незгода позивача із винесеним рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом. Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам, суд виходить із наступного. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює   Податковий кодекс України. У розумінні підпунктів   14.1.60   пункту 14 статті   14 Податкового кодексу України   (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту   187.1   статті   187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом   201.10   статті   201 Податкового кодексу України   передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За приписами пункту   74.2   статті   74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт   74.3   статті   74 Податкового кодексу України). У відповідності до пункту 2   постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»   (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог   Податкового кодексу України   в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246). Аналогічні норми містяться і у пункті   201.16   статті   201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту   74.2   статті   74   цього   Кодексу. Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту   201.16   статті   201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як вбачається зі змісту квитанцій №1, до відповідної податкової накладної, реєстрація якої зупинена, контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам п. 6  «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації  ПН К в ЄРПН». Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Фактично, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту   201.16   статті   201 Податкового кодексу України, не вказано у  квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. У свою чергу, відповідно до підпункту 201.16.2. пункту   201.16   статті   201 Податкового      кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (підпункт 201.16.3 пункт   201.16. статті   201 Податкового кодексу України). Позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту   201.16   статті   201 Податкового кодексу України, подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій були додані підтверджуючі документи. Абзацом 1   постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»   (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту   201.16   статті   201 Податкового кодексу України   письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з абзацом 2 Постанови № 190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Суд зауважує, що не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації  прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №15. В обґрунтування прийнятих  рішень,  відповідачем зазначено, що  платник податків не  надав  розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне. У відповідно до п. 3.1 Договору поставки № 1101 від 11.01.2017 року вказано, що вартість , кількість, комплектність товару визначається відповідно рахунка-фактурам та/або видатковим накладним. З рахунку № 10 від 27.07.2017 року вбачається, що товар на суму 503   059,70 грн, з яких 83   843,28 грн ПДВ був оплачений  ТОВ «БУ Укрбурсервіс». Цей рахунок і є тим розрахунковим документом у розумінні п. 14 Постанов Кабінету Міністрів України № 117. Відповідно до підпункту 201.16.2. пункту   201.16   статті   201 Податкового      кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Суд зауважує, що позивачем були здійснені всі заходи, передбачені нормами Податкового Кодексу України, для підтвердження реальності господарських операцій, здійснених із ТОВ «БУ Укрбурсервіс». За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для їх скасування. Частиною 2      статті 2 КАС України      передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені      Конституцією      та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед      законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, відповідач, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 28.07.2017 року діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією      та законами України. Відповідно до положень частин 1 та 2   статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частинами 1  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України      передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених      статтею 78 цього Кодексу. Відповідач свою позицію стосовно поданої позовної заяви не висловив, відзиву на позов не надав, тому, з урахування вищенаведеної норми, не довів перед судом обґрунтованість прийнятого ним рішення по відмову в реєстрації податкової накладної № 15. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих  доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача солідарно за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень. Керуючись статтями   2,  6,   8,9,  77, 139,  243 - 246, ст.  257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – ВИРІШИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліко» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, б. 7/16, літ. Б, код ЄДРПОУ 38391330) задовольнити повністю; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 02.05.2018 року № 673284/38391330; 3.  Зобов'язати Державну фіскальну службу України  зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 липня 2017 року № 15, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Аліко». 4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліко» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, б. 7/16, літ. Б, код ЄДРПОУ 38391330) судові витрати у розмірі 1762 грн солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві; Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого   ст. 295 КАС України   строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.           Суддя                                                                            Н.Г. Вєкуа