Постанова

від 26.09.2019 по справі 0440/7173/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/7173/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТІМ+"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року

у справі №0440/7173/18

за позовом Приватного підприємства "ТІМ+"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2018 р. Приватне підприємство "ТІМ+" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.04.2018 року про зменшення ПП «ТІМ+» суми розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 17062 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1706,20 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.04.2018 року про збільшення ПП «ТІМ+» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковим зобов'язанням - 1198975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160071,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 25.04.2018 року про зменшення ПП «ТІМ+» суми розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 215722 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 30.07.2018 року про збільшення ПП «ТІМ+» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за податковим зобов'язанням - 1198975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160071,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки про порушення вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 161931 грн., за 2015 рік - 558688 грн., за 2016 рік - 640287 грн., завищення збитку за 2015 рік у сумі 215722 грн., та заниження податку на додану вартість на суму 1551381 грн. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує, що під час перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ М-ЕНЕРГО (код 24602206), ТОВ ДІНКАРТ (код 40510296), ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ ФУД ТРЕЙД (код 40082733), ТОВ ОКЗИТ (код 40098722), TOB АСОН ПЛЮС (код 39286529), ТОВ ДОРНЕС (код 39936769), ТОВ БРИНГ-ТОРГ (код 41006119), ТОВ ГУРМІКОМ (код 33382227), ТОВ ЛД СОЛЮШЕНС (код 40020750), ТОВ БІЗНЕС АВЕКОР (код 39392010), ТОВ РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР ПЕРОС (код 40509935), TOB МІКОС ТОРГ (код 39508193), однак такі доводи перевіряючих не мають під собою ні фактичного, ні правового обґрунтування, оскільки всі правовідносини є реальними та підтверджується необхідними первинними документами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 р. у справі № 0440/7173/18 адміністративний позов Приватного підприємства "ТІМ+" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.07.2018 р. № НОМЕР_4 в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 1136041 грн. та за штрафними санкціями на суму 270857,17 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.04.2018 р. № НОМЕР_2 в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями на суму 1002918 грн. та за штрафними санкціями на суму 111058,55 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.04.2018 р. № 009781402.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.04.2018 р. № НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки, контролюючим органом здійснено висновок про протиправне формування податкового кредиту та витрат, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток та податок на додану вартість, та обумовило прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Так, матеріалами справи підтверджено що спірні суми податкового кредиту та витрат позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ М-ЕНЕРГО (код 24602206), ТОВ ДІНКАРТ (код 40510296), ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ ФУД ТРЕЙД (код 40082733), ТОВ ОКЗИТ (код 40098722), TOB АСОН ПЛЮС (код 39286529), ТОВ ДОРНЕС (код 39936769), ТОВ БРИНГ-ТОРГ (код 41006119), ТОВ ГУРМІКОМ (код 33382227), ТОВ ЛД СОЛЮШЕНС (код 40020750), ТОВ БІЗНЕС АВЕКОР (код 39392010), ТОВ РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР ПЕРОС (код 40509935), TOB МІКОС ТОРГ (код 39508193) з приводу придбання товарів та послуг. На підставі дослідження наданих сторонами документів, а також з врахуванням приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право на формування податкового кредиту та валових витрат, відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо порушення вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1136041 грн. Наведене обумовило часткове задоволення позовних вимог. Відмова в задоволенні решти позовних вимог обумовлена тим, що взаємовідносини з ТОВ Дінкарт та ТОВ Ремонтний центр Перос не мали реальний характер, оскільки дані підприємства є фіктивними.

Не погодившись з рішенням суду, Приватним підприємством "ТІМ+" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 р. у справі № 0440/7173/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що посилання суду на вироки в кримінальних провадження стосовно посадових осіб деяких контрагентів позивача не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру здійснення господарської діяльності, оскільки даними справами не досліджувались безпосередньо господарські відносини між вказаними підприємствами та позивачем.

Представниками сторін надано грунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано вимоги апеляційної скарги та заперечень до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 26.12.2017 року по 05.02.2018 року на підставі наказу № 7055-п від 12.12.2017 року, направлення від 22.12.2017 року №№ 13774, 13775, 13776, 13777 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ТІМ+ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки № 7590/04-36-14-02/32175985 від 12.02.2018 року.

Актом перевірки зафіксовано наступні порушення вимог чинного законодавства,

- п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138. п.п.139.1.9 п.139 ст.139, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1360906 грн., у т.ч. за 2014 рік у сумі 161931 грн., за 2015 рік у сумі 558688 грн., за 2016 рік у сумі 640287 грн. та завищено збиток за 2015 рік у сумі 215722 грн.;

- п.188.1 ст.188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1551381 грн., у т.ч. за квітень 2014 року 2659 грн., за травень 2014 року 38835 грн., за червень 2014року 18756 грн., за липень 2014 року 80802 грн., за серпень 2014 року 2126 грн., за вересень 2014 року 1273 грн., за листопад 2014 року 99122 грн., за січень 2015 року 2205 грн., за квітень 2015 року 143762 грн., за травень 2015 року 12305 грн., за червень 2015 року 213 грн., за липень 2015 року 12065 грн., за серпень 2015 року 183573 грн., за вересень 2015 року 10970 грн.. за жовтень 2015 року 50585 грн., за листопад 2015 року 44744 грн., за грудень 2015 року 58515 грн., за лютий 2016 року 4640 грн., за березень 2016 року 126342 грн., за квітень 2016 року 149470 грн., за травень 2016 року 114954 грн., за червень 2016 року 36886 грн., за липень 2016 року 42903 грн., за серпень 2016 року 61162 грн., за вересень 2016 року 162988 грн., за листопад 2016 року 1843 грн., за грудень 2016 року 87683 грн.

На підставі вказаного акта 25.04.2018 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 про збільшення ПП ТІМ+ суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням - 1305603 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 326400,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про зменшення ПП ТІМ+ суми розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 17062 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1706,20 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення ПП ТІМ+ суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням - 1198975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160071,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про зменшення ПП ТІМ+ суми розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 215722 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП ТІМ+ подано до Державної фіскальної служби скаргу, за розглядом якої останнім прийнято рішення про результати розгляду скарги № 24287/6/99-99-11-01-01-25 від 23.07.2018 року, яким податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 25.04.2018 р. скасовано в частині податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з реалізації товару за цінами нижче придбання та у відповідній частині штрафні санкції.

30.07.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з урахуванням рішення ДФС України № 24287/6/99-99-11-01-01-25 від 23.07.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 про збільшення ПП ТІМ+ суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням - 1198975 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 160071,75 грн.

Не погодившись з винесеними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно до матеріалів справи, предметом перевірки були взаємовідносини позивача з ТОВ М-ЕНЕРГО (код 24602206), ТОВ ІНТЕРНЕШНЛ ФУД ТРЕЙД (код 40082733), ТОВ ОКЗИТ (код 40098722), TOB АСОН ПЛЮС (код 39286529), ТОВ ДОРНЕС (код 39936769), ТОВ БРИНГ-ТОРГ (код 41006119), ТОВ ГУРМІКОМ (код 33382227), ТОВ ЛД СОЛЮШЕНС (код 40020750), ТОВ БІЗНЕС АВЕКОР (код 39392010), TOB МІКОС ТОРГ (код 39508193).

Контролюючий орган, за результатами проведеної перевірки, дійшов висновку, що Товариством не підтверджено реальний характер господарських взаємин з даними контрагентами, внаслідок чого допущено порушення вимог податкового законодавства, що й слугувало підставою для прийняття спірних рішень про донарахування податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, на підставі дослідження наданих сторонами документів, дійшов висновку, про те, що надані первинні документи в повному обсягу підтверджують товарність укладених угод, правомірність відображення їх результатів в бухгалтерському та податковому обліках.

Разом з тим, суд погодився з доводами контролюючого органу щодо сумнівності реального характеру здійснення господарських операції з ТОВ Дінкарт та ТОВ Ремонтний центр Перос та відмовив в задоволенні судового рішення в цій частині.

Так, ПП ТІМ + , як замовником, 24.06.2016 року укладено з ТОВ ІНТЕХ К (нова назва ДІНКАРТ ) в особі директора ОСОБА_1 договір з надання послуг по виконанню робіт № 1, згідно якого виконавець зобов'язується виконати роботи з організації доставки вантажів, проведенню додаткових робіт з доставленим вантажем.

До вказаного договору сторонами погоджено додаткову угоду № 1 від 26.06.2016 р., відповідно до якої виконавець зобов'язується забезпечити обробку зовнішньої частини металопрокату; виконати зачищення раковин ливарного виробництва; провести покриття консерваційним лаком.

Також, 26.06.2016 року до вказаного договору сторонами погоджено додаткову угоду № 2, згідно якої виконавець зобов'язується забезпечити обробку зовнішньої частини труб; виконати нарізання труб, нанести маркування та здійснити пакування труб; 22.07.2016 року до вказаного договору сторонами погоджено додаткову угоду № 3, згідно якої виконавець зобов'язується забезпечити обробку зовнішньої частини труб; виконати нарізання труб, нанести маркування та здійснити пакування труб.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано: акти виконаних робіт: № 379 від 30.09.2016 р., № 131 від 12.09.2016 р., № 3 від 19.08.2016 р., № 2 від 17.08.2016 р., № 1 від 16.08.2016 р., № 63 від 25.07.2016 р., податкові накладні № 379 від 30.09.2016 р., № 131 від 12.09.2016 р., № 211 від 19.08.2016 р., № 173 від 17.08.2016 р., № 128 від 16.08.2016 р., № 63 від 25.07.2016 р.

01.09.2016 року ПП ТІМ + , як покупцем, укладено з ТОВ РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР ПЕРОС (колишні назви РАЙДЕК , ТОВ ЄВРОХОУМС ) в особі директора ОСОБА_2 договір купівлі-продажу № 6-09-01, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, асортимент, кількість та ціна якого визначені у накладних та рахунках.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано: видаткові накладні від 11.10.2016 р., від 08.09.2016 р., податкові накладні № 68 від 11.10.2016 р., № 30 від 08.09.2016 р.

Судом встановлено, що у справі № 759/1750/17 Святошинським районним судом м. Києва 09 лютого 2017 року оголошено вирок, згідно якого ОСОБА_2 (засновник та керівник ТОВ РЕМОНТНИЙ ЦЕНТР ПЕРОС (колишні назви РАЙДЕК , ТОВ ЄВРОХОУМС ), визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.1 КК України.

В межах даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2, у квітні 2016 року, не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилась на пропозицію невстановленої особи на ім'я Крістіна, за грошову винагороду придбати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Єврохоумс та стати його засновником, усвідомлюючи при цьому, що придбання вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті її незаконної діяльності.

26.05.2016, на підставі підписаних ОСОБА_2 документів, зареєстровано факт придбання останньою ТОВ Єврохоумс у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

В подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведення фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_2, будучи засновником та директором фіктивного підприємства - ТОВ Єврохоумс , забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складання від його імені, як службової особи ТОВ Єврохоумс , фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб'єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України ймовірно не надходило коштів у вигляді сплати вказаних податків.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року по справі № 759/11929/17 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.1 КК України.

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_1 у травні 2016 року, не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилася на пропозицію невстановленої особи за грошову винагороду створити суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Інтех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), стати його засновником та директором, усвідомлюючи при цьому, що створення вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті такої незаконної діяльності.

Невстановленими особами зареєстровано факт створення ОСОБА_1 ТОВ Інтех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296) у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

В подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Інтех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведеній фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_1, будучи засновником та директором фіктивного підприємства ТОВ Ітех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ Інтех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарі, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб'єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків.

Дані обставини встановлено судом першої інстанції, та не спростовано сторонами. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерство юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства встановлено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вироками у кримінальних справах діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, як умисні дії, що виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що усі первинні документи, по взаємовідносинам з ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ Дінкарт підписано особисто ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як особами, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Враховуючи те, що первинні документи, надані контрагентами позивача, ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ Дінкарт , підписані особами, які заперечують свою фактичну участь в управлінні підприємствами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відтак, вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Товариством сформований податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПП ТІМ+ в частині визначення податкових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по взаємовідносинах ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ Дінкарт .

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Доводи апеляційної скарги свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли, з огляду на що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТІМ+" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 р. у справі № 0440/7173/18 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 р. у справі № 0440/7173/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко