Ухвала

від 03.10.2019 по справі 560/590/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №560/590/19

адміністративне провадження №К/9901/27267/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 560/590/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - позивач) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" (далі - відповідач), в якій просили суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва торговельного центру з офісними приміщеннями Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКШЕРІ ТЦ , розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 74А (ЄДРПОУ: 41358733), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в Акті, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22 лютого 2019 року №14 (з додатком).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Суди встановили, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 27 грудня 2018 року №822, посадовими особами позивача проведено планову перевірку щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАКШЕРІ ТЦ , за результатами якої складено акт від 22 лютого 2019 року №14, в якому зафіксовано 37 суттєвих порушень діючого у цій сфері законодавства. Ряд виявлених порушень є особливо небезпечним, оскільки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Акт №14 від 22 лютого 2019 року, складений за результатами проведеної перевірки, представником відповідача підписаний без зауважень.

На момент розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій відповідач не надав доказів усунення виявлених перевіркою порушень та не спростував відсутність факту їх вчинення та існування.

Натомість суди встановили, що подальше проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва торговельного центру з офісними приміщеннями Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКШЕРІ ТЦ , розташованого із порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку із чим суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, застосував до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва торговельного центру з офісними приміщеннями Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКШЕРІ ТЦ .

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

За змістом пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, за приписами частини 1 якої підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, якій кореспондують положення частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та наведене нормативне врегулювання Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позову, вірно застосував вищенаведені положення Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відкриваючи провадження у даній справі, суди першої та апеляційної інстанції, виходячи з наведених положень норм КАС України, віднесли таку справу до категорії справ незначної складності та розглянули дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 560/590/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТЦ" про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду