Постанова

від 18.09.2019 по справі 685/574/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 685/574/17

провадження № 61-25482св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - управління соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року у складі судді Бурлак Г. І. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року управління соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги.

Позов мотивовано тим, що на підставі поданих відповідачем документів, згідно її заяв, їй призначено та виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї у період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року у розмірі 996 грн 43 коп. щомісячно, з 01 квітня по 30 квітня 2015 року - 1 496 грн 43 коп., з 01 травня по 31 серпня 2015 року - 1 248 грн 96 коп. щомісячно, з 01 вересня по 31 жовтня 2015 року - 1 726 грн 64 коп.

Проведеною перевіркою державним соціальним інспектором управління щодо правильності декларування доходів та майнового стану осіб, які звернулись за призначенням державної соціальної допомоги шляхом отримання відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що ОСОБА_3 під час звернення за призначенням вказаної допомоги приховала відомості про наявність земельної ділянки площею 2,2894 га, кадастровий номер 1424587500:09:000:0798, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є член сім'ї відповідача - ОСОБА_5, земельну ділянку згідно договору оренди від 04 липня 2014 року здано в оренду строком на 5 років товариству з обмеженою відповідальністю Агротранс (далі - ТОВ Агротранс ).

На момент звернення відповідачем за призначенням допомоги малозабезпеченим сім'ям діяла редакція статті 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям , пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, згідно яких така допомога не призначалась у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

Крім того, на підставі відомостей з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів встановлено, що ОСОБА_5 (чоловік відповідача) у 3 кварталі 2014 року отримав дохід у розмірі 1 646 грн 92 коп. від структурного підрозділу дочірнього підприємства Ілліч-Агро за надання майна у лізинг, про що було приховано відомості при зверненні відповідачем за призначенням державної соціальної допомоги від 28 листопада 2014 року.

Зазначені дії ОСОБА_3 призвели до надмірної виплати їй бюджетних коштів на загальну суму 14 927 грн 70 коп. Відповідачу було надіслано повідомлення від 17 березня 2016 року № 715 про припинення виплати допомоги та запропоновано повернути надмірно виплачені кошти. Повідомлення про відшкодування коштів по передплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 18 березня 2016 року № 719 відповідач отримала поштою 22 березня 2016 року, однак належна до повернення сума у розмірі 14 927 грн 70 коп. не погашена.

Ураховуючи викладене, УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області просило суд стягнути з ОСОБА_3 надміру виплачену їй державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї у розмірі 14 927 грн 70 коп.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Теофіопольського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року у задоволенні позову УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що суд критично оцінив як доказ відомості з центральної бази даних про суми виплачених доходів за 3 квартал 2014 року, про те, що ОСОБА_5 отримав 1 646 грн 92 коп. доходу від передання майна у лізинг, оскільки в зазначених відомостях вказано код підприємства, який не відповідає коду, вказаному в договорі оренди землі. Крім того, суд поставив під сумнів достовірність вказаних відомостей і те, що згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04 липня 2014 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,2894 га між ОСОБА_5 та ТОВ Агротранс , який в цей же день зареєстрований. При цьому судом зазначено, що відповідач та її чоловік з 17 жовтня 2014 року мають статус внутрішньо переміщеної особи, які з 02 липня 2014 року перемістились з тимчасово окупованої території і відповідно до додатку № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 Старобешівський район Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Таким чином, належних та допустимих доказів того, що член сім'ї ОСОБА_3 у 2014 році отримав прибуток від оренди земельної ділянки, про яку вона не вказала у декларації, не надано. Крім того, зазначено, що внаслідок проведення антитерористичної операції відповідач та її сім'я змушені були припинити свій звичний уклад життя, переїхати зі свого постійного місця проживання з Донецької у Хмельницьку область, втративши при цьому своє майно, і обов'язок держави та державних органів допомагати таким сім'ям та створити для них належні умови життя.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області відхилено. Рішення Теофіопольського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про те, що належних та допустимих доказів того, що член сім'ї ОСОБА_3 у 2014 році отримав прибуток від оренди земельної ділянки, про яку вона не вказала у декларації, а, отже, незаконно отримала зазначену державну соціальну допомогу, суду не надано, є законними та обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог управління.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильнимзастосуванням норм чинного законодавства. Зазначало про те, що на момент звернення ОСОБА_3 за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї 28 листопада 2014 року та 05 травня 2015 року діяла редакція абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям , пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250, згідно з якими державна соціальна допомога не призначалася у випадках, коли: у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід. Якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, у якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення (частина четверта статті 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям ).

Також судами не було перевірено неотримання доходів членом сім'ї відповідача від оренди земельної ділянки, так як у справі наявний договір оренди земельної ділянки від 29 грудня 2006 року, зареєстрований 22 червня 2009 року, та інформація державної податкової інспекції, які підтверджують факт отримання доходів членом сім'ї відповідача від надання земельної ділянки в оренду ще з 2006 року.

Отже, судами неправильно застосовано норму матеріального права, передбачену абзацом п'ятим частини першої статті 7 Закону Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям , яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та не враховано положення частини п'ятої статті 4 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано зТеофіпольського районного суду Хмельницької області зазначену цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2019 року справу за позовом УСЗН Теофіопольської РДА Хмельницької області до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_3, у якому вона посилалась на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга УСЗН Теофіопольської РДА Хмельницької області є безпідставною, тому задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулась до УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (а. с. 4-5).

Того ж дня відповідачем подано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. У розділі V Відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, ОСОБА_3 28 листопада 2014 року зазначила, що земельних ділянок немає (а. с. 6-зворот).

У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 05 травня 2015 року ОСОБА_3 вказала, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,35 га (город) (а. с. 10-зворот).

Згідно з копією інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є орендодавцем згідно договору оренди землі від 04 липня 2014 року земельної ділянки площею 2,2894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Донецькій області, Старобешівський район, сільська рада Сонцевська (а. с. 14).

Відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у період з 01 листопада 2014 року по 30 квітня 2015 року (згідно заяви від 28 листопада 2014 року); з 01 травня 2015 року по 31 жовтня 2015 року (згідно заяви від 05 травня 2015 року) ОСОБА_3 призначено та виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї у періоди з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року у розмірі по 996 грн 43 коп. щомісячно, з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року по 1 496 грн 43 коп. щомісячно, з 01 травня 2015 року по 31 серпня 2015 року по 1 248 грн 96 коп. щомісячно, з 01 вересня 2015 року по 31 жовтня 2015 року по 1 726 грн 64 коп. щомісячно.

У деклараціях про доходи, які подані відповідачем для призначення державної соціальної допомоги, не вказано земельну ділянку площею 2,2894 га. У судовому засіданні ОСОБА_3 визнала, що у власності її чоловіка ОСОБА_5 є земельна ділянка площею 2,2894 га. Згідно з договором оренди від 29 грудня 2006 року, який зареєстровано 22 червня 2009 року, зазначена земельна ділянка перебуває на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області та передана в оренду строком на 15 років ДП Ілліч-Агро Донбас ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча код 34550446. Крім того, відповідач пояснила, що у зв'язку із окупацією території, на якій знаходиться передана в оренду земельна ділянка, орендної плати чоловік не отримав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області задоволенню не підлягає.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Відповідно до статті 4 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються, зокрема, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї, довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Державна допомога не призначалася відповідно до статті 7 Закону України Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.

Пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250, передбачено, що у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відмовляючи у задоволенні позову УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що член сім'ї ОСОБА_3 у 2014 році отримав зазначений дохід від передання майна у лізинг та дохід від оренди земельної ділянки, про яку вона не вказала у декларації, не надано, а, отже, призначення та виплата останній соціальної допомоги проведена відповідно до вимог закону. При цьому правильно послались на те, що внаслідок проведення антитерористичної операції відповідач та її сім'я змушені були припинити свій звичний уклад життя, переїхати зі свого постійного місця проживання з Донецької у Хмельницьку область, втративши при цьому своє майно, а створення для них належних умов життя є обов'язком держави та державних органів.

Докази, подані УСЗН Теофіпольської РДА Хмельницької області не спростовують висновки судів, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка перебуває у власності чоловіка ОСОБА_3, перебуває на тимчасово окупованій території, що унеможливлює здійснення власником своїх повноважень володіти, користуватись та розпоряджатись нею, що у відповідача не було умислу приховати наявність зазначеної земельної ділянки і що вона подала правдиві відомості про доходи сім'ї для призначення державної соціальної допомоги.

Доводи касаційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права при їх ухваленні не знайшли свого підтвердження і спростовуються належними та допустимими доказами у справі.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович