Рішення

від 25.09.2019 по справі 547/190/18

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/190/18

Провадження №2/547/32/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання прав на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання за ним в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай). Позовна вимога обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивача ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, та яке належало померлій ОСОБА_3 , як члену колективного сільськогосподарського підприємства Худоліївське відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 22.10.2009 року після її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , на користь якого нею був складений заповіт, та який будучи громадянином Російської Федерації та постійно проживаючи в м.Домодєдово Московської області не прийняв спадщину після смерті матері. На даний час позивач являється єдиним спадкоємцем другої черги за законом після померлої сестри ОСОБА_3 та відповідно до положень ст.530 ЦК УРСР прийняв спадщину після неї шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, зокрема, шляхом отримання сертифікату на право на земельну частку (пай). Разом з тим, при зверненні до нотаріуса позивачу було роз`яснено про неможливість вчинення нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий після смерті спадкодавця. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай), від якого залежить реалізація його прав, як спадкоємця за законом.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду від позивача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, прохав суд їх задоволити.

Представник відповідача Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області в судове засідання не з'явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про відсутність заперечень щодо позову (а.с.154).

Представник третьої особи Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином Письмових пояснень щодо позову разом з доданими до них письмовими доказами у встановлений судом строк на подав. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду від представника третьої особи на дату проведення судового засідання також не надходило.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з урахуванням письмової заяви відповідача, суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності позивача та представників відповідача і третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі та показання свідків судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_2 ) позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Худоліївка Оболонського району Полтавської області. У відомостях про батька позивача зазначено на російській мові ОСОБА_5 , про матір ОСОБА_6 (а.с.10).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 11.01.2018 року за № НОМЕР_3 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Худоліївка Семенівського району Полтавської області. У відомостях про батька зазначено ОСОБА_8 , про матір ОСОБА_6 (а.с.9).

22.10.2009 року на ім'я гр-нки ОСОБА_3 , як члена колективного сільськогосподарського підприємства Худоліївське , був виданий сертифікат серії НОМЕР_1 щодо належності їй права на земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.11).

Згідно витягу із розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації №318 від 31.08.2000 року на підставі рішення загальних зборів КСП Худоліївське від 28.02.2000 року та рішення Худоліївської сільської ради від 29.02.2000 року, вирішено видати сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 згідно додаткового списку (а.с.12).

В додатковому списку пайовиків ОСОБА_3 значиться під №2 (а.с.160).

Згідно відповіді начальника відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.08.2019 року за №660/115-19, державний акт серії І-ПЛ №000159 на право колективної власності на землю на території Худоліївської сільської ради народних депутатів за КСП Худоліївське був виданий 27.12.1996 року за реєстраційним №1 на площу 1424,7 га за цільовим призначенням: для ведення колективного сільського господарства (а.с.159).

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_4 ), виданого повторно Семенівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, гр-нка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Худоліївка Семенівського району Полтавської області (а.с.5).

Відповідно до довідки Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 12.01.2018 року гр-нка ОСОБА_3 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно заповіту, посвідченого 14.08.1991 року секретарем Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, гр-нка ОСОБА_3 заповідала все належне їй майно своєму сину ОСОБА_4 (а.с.7).

Як вбачається із свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_5 ), виданого Домодєдовським відділом РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, ОСОБА_4 , громадянин ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Домодєдово Московської області Росія (а.с.8).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №50862626 від 09.02.2018 року, відомості про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у Реєстрі відсутні (а.с.15).

09.02.2018 року приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , а саме: земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах (а.с.16).

Під час безпосереднього дослідження доказів у справі судом, в порядку ст.ст.91, 229, 230 ЦПК України, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які дали суду показання про відомі їм обставини справи.

Свідок ОСОБА_9 суду дав показання про те, що ОСОБА_3 за життя була його сусідкою і він знав, що ОСОБА_2 є її братом, оскільки вони підтримували родинні стосунки. Після смерті сестри ОСОБА_2 доглядав за будинком близько двох-трьох років. Син ОСОБА_3 після її смерті не приїжджав до будинку, а в подальшому помер в Росії (а.с.130).

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що проживав з ОСОБА_3 (по чоловікові - ОСОБА_11 по сусідству. Остання працювала телятницею в КСП ім.Чкалова та проживала по АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 за її будинком близько двох років доглядав її брат ОСОБА_2 , а на даний час земельною ділянкою біля будинку користується його родич. Син ОСОБА_3 - ОСОБА_12 проживав в м.Москва та не приїжджав на похорони матері (а.с.130-131).

Виконуючи приписи ч.4 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним сторонами, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, крім інших, є визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За змістом ч.ч.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами цього Кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_3 померла до набрання чинності ЦК України 01.01.2004 року, до правовідносин щодо спадкування земельної частки (паю) слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, успадковують в рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга спадкоємців за законом).

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

З огляду на викладене, судом на підставі безпосередньо досліджених доказів, зокрема, показань свідків, встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем другої черги за законом майна померлої ОСОБА_3 , прийняв спадщину після смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, в тому числі житловим будинком, в якому проживав спадкодавець ОСОБА_3 ..

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно роз'яснень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

Відповідно до роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Відповідно до положень п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом ст.ст.22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом в постанові від 18 березня 2019 року у справі №282/527/17, що відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, а спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя набула право на земельну частку (пай), оскільки: 1) державний акт на право колективної власності на землю КСП Худоліївське був виданий 27.12.1996 року, 2) додатковий список до вказаного акту, сформований на підставі рішення загальних зборів трудового колективу КСП Худоліївське від 28.02.2000 року, передбачав виділення спадкодавцю ОСОБА_3 земельної частки (паю), як члену даного підприємства, 3) розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації №318 від 31.08.2000 року містило рішення про видачу гр-нці ОСОБА_3 сертифікату на земельну частку (пай), суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_2 та визнання за ним в порядку спадкування права на земельну частку (пай), яке за життя належало спадкодавцеві ОСОБА_3 ..

При цьому судом враховується, що позивач, як спадкоємець, який прийняв спадщину, позбавлений у позасудовому порядку можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини.

Щодо стягнення з відповідача по справі Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача ОСОБА_2 судових витрат у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено про відсутність наміру у позивача стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого ним судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору, що становить 1160 грн. 24 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у позивача відсутні, про що останній зазначив під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Семенівська района державна адміністрація Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах із земель, що перебували в колективній власності колишнього КСП Худоліївське , розташовану на території Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області, та яке належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 772445 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 у виді сплаченого ним судового збору в сумі 1160 грн. 24 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: с.Худоліївка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Худоліївська сільська рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Чкалова, буд.№24 с.Худоліївка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38210, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22544108.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області, місцезнаходження: вул.Незалежності, буд.№44 смт.Семенівка Полтавської області, поштовий індекс 38200, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41690039.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Повне рішення суду складено 03 жовтня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова