Справа № 525/532/17
Провадження №2/525/2/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.09.2019 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Лопатка О.В., з участю представника позивача адвоката Мельник Х.С., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Ситник О.В., розглянувши в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування матеріальної шкоди, -
в с т а н о в и в:
13 травня 2017 року засобами поштового зв`язку (т.1 а.с.37) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія звернулося до Великобагачанського районного суду Полтавської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (позовна заява надійшла до суду 18.05.2017 року). З доводів позовної заяви вбачається, що 20 грудня 2013 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір №13/12/20 про надання послуг по перевезенню вантажів. 01 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія та Товариством з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом №598/14. На виконання вказаного договору, на підставі заявки на перевезення вантажу від 15 травня 2014 року ТОВ Істерн Беверідж трейдінг замовлено послуги з перевезення вантажу в позивача. Відповідно до товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серія 01ААБФ №211160 від 15 травня 2014 року перевізником здійснювалося перевезення вантажу загальною масою 20,5 т на загальну суму 512513 грн. 60 коп., а саме: горілка "Медофф класик Експортна" (0,375 л ) 4800 од. на загальну суму 85 056 грн.00 коп., горілка "Медофф класик Експортна" (0,5 л) 11200 од. на загальну суму 248 192 грн. 00 коп., горілка "Медофф класик Експортна" (0,7 л) 3600 од. на загальну суму 108 000 грн. 00 коп., горілка особливо "Наша марка Пшенична Експортна" (0,5 л) 3360 од. на загальну суму 71 265 грн. 60 коп.
Також позивач у справі вказує, що 15 травня 2014 року близько 21 год.50 хв. на 306 км автодороги Київ-Харків відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки "Scania" НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Van Hool" НОМЕР_4 належного ОСОБА_3 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки "Opel Combo" НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження, а також пошкодження отримав вантаж, який знаходився в автомобілі марки "Scania" НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Van Hool" НОМЕР_4. 21 травня 2014 року ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг складено акт виявлення понаднормового бою/нестачі при прийманні товару, відповідно до якої загальна кількість бою становила 9954 од. на загальну суму 227807 грн. 45 коп. Відповідача у справі ОСОБА_1 постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія вказує, що ними було компенсовано ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг вартість бою товару, що виникла при його транспортуванні в сумі 227807 грн. 45 коп.
Посилаючись на вищевикладені обставини, положення ряду норм ЦК України та те, що відповідач ОСОБА_1 визнаний судом винним у вчиненні вищевказаної ДТП, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія звернулося до Великобагачанського районного суду Полтавської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 227807 грн. 45 коп. та стягнення з відповідача судових витрат (т.1 а.с.а.с.2-5).
23 травня 2017 року представником позивача ОСОБА_4 до Великобагачанського районного суду Полтавської області подана заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку, належну останньому на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно № НОМЕР_12 від 19 листопада 2014 року площею 0,94 га, кадастровий номер 5320282200:00:001:0927 для ведення особистого селянського господарства, до набрання законної сили рішенням у даній справі (т.1 а.с.а.с.41-42).
Ухвалами Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31 травня 2017 року (головуюча у справі суддя ОСОБА_17.) відкрито провадження по справі та з метою забезпечення позову ТОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відчужувати земельну ділянку площею 0,94 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Кротівщинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320282200:00:001:0927та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19 листопада 2014 року Реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі (т.1 а.с.а.с.47,48).
Після звільнення головуючого судді ОСОБА_17. дана цивільна справа в порядку ст.33 ЦПК України передана на розгляд судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В., оскільки будь-яких інших суддів, які б мали право здійснювати судочинство у Великобагачанському районному суді Полтавської області не має; з 01.09.2018 року всі справи в даному суду розподіляються виключно одному судді Хоролець В.В.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.11.2018 року поновлено за ініціативою суду провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування шкоди та прийнято вищевказану справу до свого провадження і вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; також даною ухвалою суду призначено проведення підготовчого засідання у справі (враховуючи положення нового ЦПК України, що діє з 15.12.2017 року) (т.2 а.с.75).
З наявних матеріалів справи вбачається, що 26.06.2017 року відповідачем у справі ОСОБА_1 було подано письмове заперечення-клопотання з додатками, які приєднано до матеріалів справи (т.1 а.с.а.с.68-83).
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26.06.2017 року (тобто попереднім складом суду) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_2 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , а також витребувано ряд документів (т.1 а.с.85); 26.07.2017 року позивачем у справі подано відзив на заперечення відповідача у справі (т.1 а.с.а.с.130-132); 15.02.2019 року відповідачем у справі подано відзив на позов згідно ст.178 ЦПК України (т.2 а.с.а.с.113-115); 02.04.2019 року стороною позивача засобами електронного зв`язку подано відповідь на відзив, який приєднано до матеріалів справи, копію даного відзиву вручено стороні відповідача (представнику відповідача адвокату Ситник О.В.) 02.04.2019 року; також з канцелярії суду попереднім складом суду витребувано для огляду матеріали адміністративної справи №525/659/14-п за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1
Підготовче засідання у справі проведено 02.04.2019 року і справу призначено до розгляду по суті з визначення дати судового розгляду (т.2 а.с.а.с.146-147).
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.05.2019 року вирішено направити до Пустомитівського районного суду Львівської області (адреса 81100 м. Пустомити Львівська область вул. І. Кандиби, 3) судове доручення для допиту третьої особи у справі ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 та доручено Пустомитівському районному суду Львівської області допитати ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 з ряду питань. Цією ж ухвалою суду провадження у справі було зупинено на час виконання даного доручення суду (т.2 а.с.а.с.203-205).
В порядку судового контролю за підставами зупинення провадження у справі, суд робив неодноразові нагадування до Пустомитівського районного суду Львівської області з приводу прискорення виконання доручення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.05.2019 року, в т.ч. звертався з цього приводу і до Львівського апеляційного суду з метою сприяння у виконанні даного доручення відповідним судом, однак Пустомитівським районним судом Львівської області так і не було виконано ухвалу суду від 27.05.2019 року і не допитано ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 з тих питань, які були поставлені судом для його допиту.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14.08.2019 року поновлено за ініціативою суду провадження в даній цивільній справі №525/532/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування матеріальної шкоди (т.2 а.с.238).
В судових засіданнях представник позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія адвокат Мельник Х.С. підтримала заявлені позовні вимоги, в своїх поясненнях посилалася на доводи позовної заяви, подані нею заяви по суті справи та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у справі ОСОБА_1 та його представник адвокат Ситник О.В. у поданому відзиві на позов позовні вимоги не визнали, в подальшому, в ході розгляду справи заявлені позовні вимоги визнали частково з підстав, які викладені ними в поданих до суду додаткових письмових поясненнях, які приєднані до матеріалів справи.
Третя особа у справі, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа-підприємець ОСОБА_3. в судовому засіданні 09.09.2019 року надав пояснення щодо обставин справи та поданого цивільного позову позивача до відповідача ОСОБА_1
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, вони повідомлялися судом про день і час розгляду справи в порядку, передбаченому ст.ст.128-131 ЦПК України, неявка третіх осіб у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Мельник Х.С., пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Ситник О.В., пояснення третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, прослухавши звукозапис допиту свідка ОСОБА_5 , оглянувши матеріали адміністративної справи №525/659/14-п за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 15 ЦК України (норма матеріального права) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Про це вказується у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
У пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Руїз Торійа проти Іспанії від 09.12.1994 р.).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.
Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.
Зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія вбачається, що даним позивачем при зверненні до суду з відповідним цивільним позовом визначено такий суб`єктний склад учасників справи - відповідачем визначено громадянина ОСОБА_1 , жителя с. Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області (т.1 а.с.а.с.2-5). В ході судового розгляду справи за клопотанням сторони відповідача попереднім складом суду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_2 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг (т.1 а.с.85)
Судом встановлено з матеріалів справи, що 01 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія (експедитор) в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю Істерн беверідж трейдінг (клієнт) в особі директора ОСОБА_6 з іншої сторони був укладений договір №598/14 про надання транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.1 а.с.а.с.16-17). Відповідно до п.1.1 договору експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду і за рахунок Клієнта надавати останньому транспортно-експедиційні послуги та організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно діючого цивільного законодавства України та умов цього Договору. Пунктом 2.1 підпункт 2.1.2 Договору передбачено, що за дорученням Клієнта і на підставі його заявок Експедитор надає Клієнту послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України.
10 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод Прайм в особі директора Іщенко С.І. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг в особі директора ОСОБА_6 (покупець) був укладений договір поставки №10/04-2014 (реєстраційний номер 914/14/0100001), відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця алкогольні напої в асортименті, а покупець зобов`язується приймати такий товар та своєчасно здійснювати оплату в порядку і на умовах визначених цим Договором (т.1 а.с.10-15).
Відповідно до товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серія 01ААБФ № 211160 від 15 травня 2014 року перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Істерн беверідж трейдінг , відправник Товариство з обмеженою відповідальністю ЛГЗ Прайм (як вказано в цьому документі) здійснювалося перевезення вантажу автомобілем "Скания" НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 загальною масою 20,5 т на загальну суму 512513 грн. 60 коп., а саме горілки "Медофф класик Експортна" (0,375 л) 4800 од. (ціною без ПДВ за одиницю 14,77 грн.) вартістю на загальну суму 85056 грн. 00 коп., горілки "Медофф класик Експортна" (0,5 л) 11200 од. (ціна без ПДВ за одиницю 18,47 грн.) на загальну суму 248192 грн. 00 коп., горілки "Медофф класик Експортна" (0,7 л) 3600 од. (ціна без ПДВ за одиницю 25 грн.) на загальну суму 108000 грн. 00 коп. та горілки особлива "Наша марка Пшенична Експортна" (0,5 л) 3360 од. (ціна без ПДВ за одиницю 17,68 грн.) на загальну суму 71265 грн. 60 коп. (т.1 а.с.27).
Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року ОСОБА_1 (відповідач у даній цивільній справі) визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. на користь держави та стягнуто судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп. (т.1 а.с.а.с.6-9). З мотивувальної частини даної постанови суду та сукупності досліджених матеріалів адміністративної справи №525/659/14-п вбачається, що 15 травня 2014 року близько 21 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Opel Combo", державний номерний знак НОМЕР_3 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну на 306 км автодороги Київ-Харків здійснив лівий поворот, при цьому в порушення п. 10.1 ПДР України не впевнився в безпеці виконуваного маневру, не надав переваги в русі автомобілю марки "Scania" R113M, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 з напівпричепом "Van Hool", державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дана постанова суду набрала законної сили 15 липня 2014 року.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Автомобіль марки "Scania" R113M з державним номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричіп "Van Hool" FS 3000 з державним номерним знаком НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.24).
Згідно полісу №АІ/6464090 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв у період з 12 березня 2014 року до 11 березня 2015 року включно забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки "Scania" R113M, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн. (а.с.6 справи про адміністративне правопорушення № 525/659/14-п).
Згідно полісу №АІ/6464193 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв у період з 12 березня 2014 року до 11 березня 2015 року включно забезпеченого транспортного засобу напівпричепу "Van Hool" з державним номерним знаком НОМЕР_4 , 1997 року випуску, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн. (а.с.7 справи про адміністративне правопорушення № 525/659/14-п).
Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 -власника автомобіля марки "Opel Combo" з реєстраційним номером НОМЕР_3 , 2007 року випуску, застрахована полісом №АС/5689572 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п.4 5 полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 50000 грн. 00 коп., розмір франшизи становить 510 грн. (т.1 а.с.25).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування лише у разі, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Таким чином, частиною 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).
Будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести наступні факти: неправомірність поведінки особи, тобто будь-якої поведінки, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди: втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є підставою для відшкодування завданої шкоди.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).
Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
У відповідності до положень статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Верховний Суд України у своїй постанові від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14 вказав, що аналіз норм ст.1166 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
17 травня 2014 року за участю водія ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (водія ТОВ ІТЕК ), а також свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , був складений Акт про те, що цього числа (на місці ДТП) ними зафіксовано, що було пересортовано, перераховано та запаковано в паперові ящики (при пошкодженні заводської упаковки внаслідок ДТП) та перевантажено з тягача "Scania" НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , в автомобільний тягач DAF , д.н.з НОМЕР_7 номерний знак напівпричепа НОМЕР_8 (водій ОСОБА_9 ) такі чотири сорти горілки, а саме: горілка "Медофф" 0,5 л - 9692 шт., горілка "Наша марка" 0,5 л - 3013 шт., горілка "Медофф" 0,375 л -3644 шт., горілка "Медофф" 0,7 л - 2548 шт., а також забруднених та без акцизів - 664 шт. для подальшої відправки до місця призначення - м . Львів, вул. Городоцька, буд. 359 ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг (т.1 а.с.69). Як вбачається з цього Акту, загальна кількість пляшок (вцілілих) становила 18857 шт., а некондиційних пляшок (без акцизних марок, забруднених, з пошкодженими етикетками, тощо) - 664 пляшки. Відповідно до підрахунків на підставі Акту від 17.05.2014 року, загальна кількість пляшок (вцілілі та некондиційні), які були перезавантажені в автомобіль позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія становила (18857 шт.+664 шт.) - 19521 шт.; кількість недостачі (втрачених та пошкоджених пляшок) згідно з актом від 17.05.2014 року становила згідно Акту (22960-19521) - 3439 пл.
З даного Акту об`єктивно вбачається, що підписи на ньому постановили всі присутні особи, будь-яких зауважень, доповнень чи заперечень учасниками цього перерахунку не зазначено. При складенні акту та в процесі перерахунку було застосовано фотозйомку, про що також вказано у вищевказаному Акті від 17.05.2014 року (т.1 а.с.а.с.70-82).
В подальшому, 21 травня 2014 року при прийманні товару по кількості та якості на Львівській філії ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг на підставі видаткової накладної №РR-0000311 від 15.05.2014 року та товарно-транспортної накладної серії 01 ААБФ №211160 від 15.05.2014 року, комісією у складі представників від ТОВ ІБТ та водія перевізника ТОВ ІТЕК - ОСОБА_2 було складено Акт виявлення понаднормовою бою/нестачі при прийманні товару на загальну суму 227807 грн. 45 коп. Згідно даного Акту, було виявлено бій (бій більше норми, брак, недостача, без акцизних марок): горілка "Медофф класик Експортна" 0,375дм3 - 1745 бут. на суму 30928,38 грн.; горілка "Медофф класик Експортна" 0,5дм3 - 4736 бут. на суму 104968,70 грн.; горілка "Медофф класик Експортна" 0,7дм3 - 2076 бут. на суму 62280 грн.; горілка особлива "Наша марка Пшенична Експортна" 0,5дм3 - 1397 бут. на суму 29630,37 грн.; загальна кількість бою - 9954 бут. на суму 227807,45 грн. (т.1 а.с.28).
В судовому засіданні відповідач у справі ОСОБА_1 вказував про те, що в автомобіль DAF з напівпричепом під керуванням водія ОСОБА_9 було перевантажено та запаковано ту кількість пляшок горілки, яка вказана в Акті від 17.05.2014 року; при цьому, Акт від 21.05.2014 року складався без його участі і про перерахунок кількості пляшок 21.05.2014 року в м. Львів його не повідомляли.
27 травня 2014 року директор ТОВ Істерн беверідж трейдінг ОСОБА_6 звернувся до директора ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія ОСОБА_4 із претензією №0100-17/183, в якій просив виплатити ТОВ Істерн беверідж трейдінг вартість бою товару, що виникла при транспортуванні водієм ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія в розмірі 227807 грн. 45 коп. (т.1 а.с.29).
27 червня 2014 року директор ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія ОСОБА_4 звернувся до директора ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг ОСОБА_6 з повідомленням, в якому просив надати дозвіл на розтермінування виплати збитків згідно претензії № 0100-17/183 від 27 травня 2014 року у сумі 227807 грн. 45 коп. строком на 4 місяці (а.с.30).
ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія виплачено на користь ТОВ Істерн беверідж трейдінг вартість бою товару в сумі 227807 грн. 45 коп., що підтверджується квитанцією № 47 від 15 липня 2014 року на суму 131854 грн. 44 коп., платіжним дорученням №397 від 4 серпня 2014 року на суму 25000 грн.00 коп., платіжним дорученням №438 від 19 серпня 2014 року на суму 25000 грн.00 коп., платіжним дорученням №682 від 23 грудня 2014 року на суму 20000 грн.00 коп., платіжним дорученням № 687 від 24 грудня 2014 року на суму 20000 грн.00 коп. та платіжним дорученням № 692 від 26 грудня 2014 року на суму 5953 грн.00 коп. (т.1 а.с.а.с.31-36).
Судом в межах розгляду даної цивільної справи встановлено, що між ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , з участю третьої особи на стороні позивача ТОВ Істерн беверідж трейдінг вирішувався господарський спір з приводу відшкодування збитків в розмірі 227807 грн.45 коп. Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2014 року позов ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ФОП ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ Істерн беверідж трейдінг про відшкодування збитків у розмірі 227807 грн. 45 коп. було задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія 227807 грн. 45 коп. та 4556 грн. 15 коп. судового збору (т.1 а.с.а.с.100-111). Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2015 року, рішення Господарського суду Львівського області від 16 грудня 2014 року скасоване та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків у розмірі 227807 грн. 45 коп. відмовлено (т.1 а.с.а.с.112-123). Постановою Вищого Господарського суду України від 26 травня 2015 року вищевказана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2015 року залишена без змін (т.1 а.с.а.с.124-127).
Згідно частин 1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом ; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він є рідним братом жінки відповідача ОСОБА_1 , який 15 травня 2014 року потрапив в ДТП. Приїхавши на місце пригоди він побачив працівників поліції та швидкої допомоги, а фура (вантажний автомобіль) лежала на узбіччі дороги, біля якої знаходилися пляшки з горілкою, яку він, його дружина, сім`я ОСОБА_14 та ОСОБА_1 почали охороняти. Ввечері 16 травня 2014 року на місце пригоди приїхала фура під керуванням водія ОСОБА_9 Наступного дня ОСОБА_14 та ОСОБА_10 рахували пляшки горілки, які вантажили до фури, після чого склали акт погрузки горілки, а автомобіль, що потрапив в ДТП ОСОБА_9 запломбував. Вантаженням горілки керував ОСОБА_2 Вказав, що даний акт був підписаний всіма присутніми особами, які приймали участь в перерахунку та перевантаженні горілки, яка була в подальшому транспортована до м. Львова.
Свідок ОСОБА_12 під час допиту зазначив, що його дружина ОСОБА_14 є сестрою ОСОБА_1 , який в травні 2014 року потрапив в ДТП на автодорозі Київ-Харків. Приїхавши на місце пригоди він допомагав з фури, яка потрапила в ДТП виносити горілку, яку складали на узбіччі дороги та вночі охороняли її. Потім ввечері 16 травня 2014 року на місце пригоди приїхав автомобіль з м. Львів. Вказані пляшки горілки рахували ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , записуючи їхню ємність, які складали в ящики, заклеювали їх та вантажили до автомобіля. При перерахунку були присутні також ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Потім ними був складений акт, а шофер автомобіля, що приїхав з м. Львів, запломбував пошкоджену фуру; вантаж горілки контролював ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є її рідним братом. 15 травня 2014 року вона їхала з ним автомобілем та виїжджаючи на дорогу Київ-Харків їхній автомобіль вдарив інший вантажний автомобіль, внаслідок чого цей автомобіль перекинувся. Через деякий час на місце пригоди приїхали працівники міліції та швидкої допомоги, а також сім`я ОСОБА_10 та її чоловік ОСОБА_12 , які почали вивантажувати горілку з фури на узбіччя дороги, яку в подальшому охороняли, не залишаючи місця події. Наступного дня на місце пригоди приїхав вантажний автомобіль з м. Львів, за кермом якого був водій ОСОБА_9 . Після чого вони почали в присутності водіїв сортувати горілку по сортах і чоловіки складали їх в ящики, при цьому ОСОБА_10 перераховувала кількість пляшок, а вона писала ємність пляшок. Після завершення роботи був складений відповідний акт, з яким були всі згодні і який підписали всі присутні при перерахунку особи без будь-яких зауважень.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її рідним братом. У травні 2014 року він потрапив у ДТП та приїхавши на місце пригоди вони почали вивантажувати горілку з пошкодженої фури та охороняли її на місці події. Через деякий час на місце пригоди приїхав автомобіль під керуванням водія ОСОБА_9 для завантаження горілки, який привіз з собою картонні ящики. Під час спільної роботи булa перерахована кількість пляшок горілки та встановлено 4 сорти горілки, пляшки якої були різної ємкості. Вказала, що водії ОСОБА_15 та ОСОБА_16 постійно були присутні під час перерахунку та завантаження горілки та всі присутні, в т.ч. і дані водії підписали акт від 17.05.2014 року без зауважень.
З прослуханого в судовому засіданні звукозапису допиту свідка ОСОБА_5 (який був допитаний 26.01.2018 року Сихівським районним судом м. Львова згідно ухвали Великобагачанського районного суду Полтавської області про надання доручення суду від 13.12.2017 року) (т.2 а.с.а.с.52-60) пояснив, що він працював водієм ФОП ОСОБА_3 і забирав за вказівкою останнього тягачем до м. Львова розбитий автомобіль, який потрапив в ДТП в Полтавській області. Приїхавши на місце пригоди автомобілем МАН з реєстраційним номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_3 було піднято автомобіль "Сканія", поставлено на причіп та доставлено ним за адресою: АДРЕСА_5 . Пошкоджений автомобіль "Сканія" самостійно рухатися не міг, його треба було транспортувати. До м.Львова він їхав разом з ОСОБА_2 . На місці пригоди він бачив, як люди з Полтавської області перебирали товар (горілку) та вантажили її до автомобіля, проте яка була кількість пошкодженого товару йому не відомо.
Отже, аналізуючи в своїй сукупності доводи та докази сторони позивача у справі в контексті заявлених позовних вимог, а також доводи та докази сторони відповідача у справі з урахуванням положень ст.ст.22,1166,1187,1192 ЦК України, ст.ст.12,76,77,80,81,89 ЦПК України суд оцінює Акт від 21 травня 2014 року виявлення понаднормовою бою/нестачі при прийманні товару на загальну суму 227807 грн. 45 коп. з позиції того, що стороною позивача у справі не надано розрахунку завданого збитку саме на цю суму, при цьому, даний Акт був складений у відсутність ОСОБА_1 , який допустив ДТП у вечірній час 15.05.2014 року та його зміст відносно виявленої 21.05.2014 року кількості пошкоджених пляшок горілки суперечить змісту Акту від 17.05.2014 року, який був складений на місці ДТП з участю осіб, присутніх при перерахунку горілки та підписаний як свідками, так і водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_9 без будь-яких зауважень, заперечень чи доповнень щодо кількості вцілілих та некондиційних пляшок, які були перезавантажені в автомобіль ТОВ ІТЕК (18857 пл.+664 пл.) і відбули до м. Львова. Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 хоч і перебувають в родинних відносинах з відповідачем у справі, однак вони судом попереджені у встановленому порядку про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України і їхні показання щодо кількості перерахованої горілки, її перезавантаження в автомобіль позивача, який прибув на місце пригоди та опломбування перезавантаженого вантажу горілки 17.05.2014 року, який відбув у м. Львів узгоджуються з відомостями, які вказані в Акті від 17.05.2014 року, який також підписали як водій ОСОБА_2 , так і водій ОСОБА_9 .
Отже, суд приймає до уваги Акт від 17.05.2014 року щодо кількості пересортованої, перерахованої та завантаженої (запакованої) горілки різних видів та асортименту та в сукупності вищевказаних висновків, з урахуванням досліджених матеріалів справи приходить до висновку, що збитками, які є доведеними в межах поданого позову є сума 77361 грн.84 коп.: 1) горілка Медофф класик Експортна об`єм 0,375 л: загальна кількість одиниць згідно товарно-транспортної накладної від 15.05.2014 року 4800 шт. по ціні за одиницю 14,77 грн., завантаження після ДТП 3644 шт. (згідно акту від 17.05.2014 року), некондиційна 141 шт.х14,77 грн.=2082 грн.57 коп.; нестача бій 1156 шт.х14,77 грн.=17074 грн.12 коп.; 2) горілки Медофф класик Експортна об`єм 0,5 л: загальна кількість одиниць згідно товарно-транспортної накладної від 15.05.2014 року 11200 шт. по ціні за одиницю 18,47 грн., завантаження після ДТП 9692 шт. (згідно акту від 17.05.2014 року), некондиційна 275 шт.х18,47 грн.=5079 грн.47 коп.; нестача бій 1508 шт.х18,47 грн.=27852 грн.76 коп.; 3) горілки Медофф класик Експортна об`єм 0,7 л: загальна кількість одиниць згідно товарно-транспортної накладної від 15.05.2014 року 3600 шт. по ціні за одиницю 25,00 грн., завантаження після ДТП 2548 шт. (згідно акту від 17.05.2014 року), некондиційна 164 шт.х25,00 грн.=4100 грн.; нестача бій 1052 шт.х25,00 грн.=26300 грн.00 коп.; 4) горілка пшенична Наша марка Пшенична Експортна об`єм 0,5 л: загальна кількість одиниць згідно товарно-транспортної накладної від 15.05.2014 року 3360 шт. по ціні за одиницю 17,68 грн., завантаження після ДТП 3013 шт. (згідно акту від 17.05.2014 року), некондиційна 84 шт.х17,68 грн.=1485 грн.12 коп.; нестача бій 347 шт.х17,68 грн.=6134 грн.96 коп. (17074,12 грн.+27852,76 грн.+26300 грн.+6134,96 грн.=77361 грн.84 коп.).
Суд не погоджується з доводами сторони відповідача, викладеними в додаткових письмових поясненнях про те, що загальна сума некондиційного товару, який був завантажений 17.05.2014 року в автомобіль під керуванням ОСОБА_9 на суму 12746 грн.94 коп. не повинна братися судом до уваги, оскільки позивачем нібито не надано доказів його знищення, оскільки поза розумним сумнівом суду є очевидним, що не кондиція горілчаних виробів на вказану суму стала наслідком ДТП, що мало місце 15.05.2014 року, яке спричинив відповідач у справі ОСОБА_1 , тому не надання доказів стороною позивача про знищення некондиційного товару на вказану суму не має значення для висновків, до яких прийшов суд при розгляді даної справи і сума 12746 грн.94 коп. не повинна виключатися із суми 77361 грн.84 коп.
Також, суд, з урахуванням предмету спору, характеру спірних правовідносин в даній цивільній справі та суб`єктного складу учасників даної справи, не приймає до уваги доводи, які вказані у відзиві відповідача у справі ОСОБА_1 від 15.02.2019 року в частині посилань на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, необхідність застосування умов договору про надання послуг на перевезення вантажів від 20.12.2013 року та посилання на зміст службової записки від 21.05.2014 року, оскільки ці посилання та відповідні правовідносини у сфері господарських операцій та дії були предметом розгляду господарських судів у спірних господарських правовідносинах за позовом ТзОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача ТОВ Істерн беверідж трейдінг про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 227807 грн.45 коп.
Здійснення перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія коштів в сумі 227807 грн.45 коп. на користь ТОВ Істерн беверідж трейдінг та посилання позивача у позові на положення ст.1191 ЦК України, з урахуванням положень ст.ст.22,1166,1187,1192 ЦК України та положень ст.ст.12,76,80,81 ЦПК України не може вважатися автоматичним доведенням розміру заподіяної матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що мала місце 15.05.2014 року, враховуючи, що в силу вказаних вище положень законодавства позивач належними доказами повинен довести розмір заподіяної йому матеріальної шкоди.
Суд зазначає, що він не досліджував в межах розгляду даного цивільного позову Акт №ПН-32-000077 від 21.05.2014 року прийняття продукції (товарів) по кількості і якості (номер і дата якого вказуються у відомості про вантаж у розділі складені акти товарно-транспортної накладної на перевезення алкогольних напоїв від 15.05.2014 року), а також зміст службової записки ТОВ ІБТ від 21.05.2014 року (на які мається посилання у відповідних рішеннях господарських судів - т.1 а.с.а.с.100-111,112-123,124-127), оскільки виходячи з принципу змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, такі документи суду в межах розгляду даної цивільної справи позивачем не надавалися.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Поряд з цим, згідно частини 3 цієї статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог щодо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З платіжного доручення про сплату судового збору №27190480 від 13.05.2017 року вбачається, що позивачем у справі Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія при зверненні до Великобагачанського районного суду Полтавської області з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір в сумі 3417 грн.12 коп. (а.с.1).
Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія підлягають частковому задоволенню на 33,96 % (розрахунок: 77361 грн.84 коп.х100:227807 грн.45 коп.=33,96 %), з урахуванням роз`яснень, викладених в п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (із змінами), судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія з відповідача ОСОБА_1 в сумі 1160 грн.45 коп. (розрахунок: 3417 грн.12 коп.х33,96%:100 =1160 грн.45 коп.).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.15,16,22,1166,1187,1192 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.4,5,11,12,13,76-80,81,82,83,89,137,141,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , зареєстрованого у встановленому законом порядку та проживаючого в АДРЕСА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія (юридична адреса 79021 м . Львів , вул. Кульпарківська, 93, кв.204 а/с 3299, р/р НОМЕР_11 в Центральній філії ПрАТ "Кредобанк" в м. Львів, МФО 325365, ідентифікаційний код 34814953, номер свідоцтва платника ПДВ 100014293, ІПН 348149513034) завдану матеріальну шкоду в сумі 77361 (сімдесят сім тисяч триста шістдесят одну) грн. 84 коп.
В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , зареєстрованого у встановленому законом порядку та проживаючого в АДРЕСА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія (юридична адреса 79021 м . Львів , вул. Кульпарківська, 93, кв . 204 , а/с 3299, р/р НОМЕР_11 в Центральній філії ПрАТ "Кредобанк" в м. Львів, МФО 325365, ідентифікаційний код 34814953, номер свідоцтва платника ПДВ 100014293, ІПН 348149513034) судові витрати (судовий збір) в розмірі 1160 грн.45 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія , місцезнаходження м. Львів, вулиця Кульпарківська, 93, кв.204, а/с 3299; представник позивача адвокат Мельник Христина Сергіївна, адреса АДРЕСА_11; відповідач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_6 ; представник відповідача адвокат Ситник Оксана Володимирівна, місце знаходження АДРЕСА_12 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 ; фізична особа-підприємець ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_10 ; ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг , адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9А.
Повний текст рішення складений 07 жовтня 2019 року.
Суддя В.В. Хоролець
Суд | Великобагачанський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2019 |
Оприлюднено | 08.10.2019 |
Номер документу | 84761086 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великобагачанський районний суд Полтавської області
Хоролець В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні