Постанова

від 13.02.2020 по справі 525/532/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/532/17 Номер провадження 22-ц/814/212/20Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.

Секретар Ткаченко Т.І.

За участю: представника позивача - адв. Мельник Х.С.

відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адв. Ситник О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 07 жовтня 2019 року)

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія (далі - ТОВ ІТЕК ) до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерн Беверідж Трейдінг , про відшкодування матеріальної шкоди.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ТОВ ІТЕК звернулося до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що20.12.2013 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір №13/12/20 про надання послуг по перевезенню вантажів.

Зазначають, що 01.04.2014 року між ТОВ ІТЕК та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом №598/14. На виконання вказаного договору, на підставі заявки на перевезення вантажу від 15.05.2014 року ТОВ Істерн Беверідж трейдінг замовило послуги з перевезення вантажу в позивача.

Вказують, що, відповідно до товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серії НОМЕР_1 від 15.05.2014 року перевізником здійснювалося перевезення вантажу загальною масою 20,5 т на загальну суму 512513,60 грн., а саме: горілка «Медофф класик Експортна» (0,375 л ) 4800 од. на загальну суму 85056,00 грн., горілка «Медофф класик Експортна» (0,5 л) 11200 од. на загальну суму 248192,00 грн., горілка «Медофф класик Експортна» (0,7 л) 3600 од. на загальну суму 108000,00 грн., горілка особлива «Наша марка Пшенична Експортна» (0,5 л) 3360 од. на загальну суму 71265,60 грн.

У подальшому, 15.05.2014 року близько 21 год.50 хв. на 306 км автошляху Київ-Харків відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки « Scania» ВС6395ВВ з напівпричепом марки « Van Hool» ВС8115ХХ, належного ОСОБА_3 під кермуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки « Opel Combo» ВІ4692ВК під кермуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а також пошкодження отримав вантаж, який знаходився в автомобілі марки « Scania» ВС 6395 ВВ з напівпричепом марки « Van Hool» ВС8115ХХ.

Вказують, що 21.05.2014 року ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг складено акт виявлення понаднормового бою/нестачі при прийманні товару, відповідно до якого загальна кількість бою становила 9954 од. на загальну суму 227807,45 грн., шкода була компенсована позивачем третій особі ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг у визначеному розмірі.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що відповідач ОСОБА_1 визнаний судом винним у вчиненні вищевказаної ДТП, ТОВ ІТЕК звернулося до суду з даним позовом, в якому прохало стягнути з відповідача на їх користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 227807,45 грн. та вирішити питання судових витрат (т.1 а.с.а.с.2-5).

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю Істерн Беверідж Трейдінг про відшкодування матеріальної шкоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія завдану матеріальну шкоду в сумі 77361,84 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія , відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія судові витрати в розмірі 1160,45 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ ІТЕК , яке, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ ІТЕК в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування доводів скарги вказують, що, сума завданих збитків в розмірі саме 227807,45 грн., підтверджується наступними доказами: Товарно-транспортною накладною серії 01ААБФ №211160 від 15.05.2014 року, яка затверджена у ДПС України та стала підставою для сплати загальнодержавних податків та зборів за здійснення відповідної господарської операції, де вказано, що загальна кількість бою, нестачі та не кондиції становить 9954 одиниць (недостовірність вказаного документу у передбаченому законом порядку не встановлена); Актом виявлення понаднормового бою/нестачі при прийманні товару від 21.05.2014 року, складеного ТзОВ Істерн Беверідж Трейдінг .

Вважають, що місцевим судом безпідставно не було взято до уваги Акт від 21.05.2014 року, а в основу визначення вартості втраченого товару покладено Акт від 17.05.2014 року, складений на місці ДТП без участі представника замовника та представника експедитора, який не містить підписів їх відповідальних осіб.

Зауважують, що до справи долучено Претензію №0100-17/183 від 27.05.2014 року та Платіжні документи, що підтверджують понесення позивачем збитків на суму 227807,45 грн., оскільки кошти саме у такому розмірі було сплачено апелянтом третій особі - ТзОВ Істерн Беверідж Трейдінг . Відтак, розмір понесених позивачем збитків становить - 227807,45 грн., а не визначений в оскаржуваному судовому рішенні - 77361,84 грн.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом , 01 квітня 2014 року між ТОВ Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія (експедитор) в особі директора Болотського С.М. з однієї сторони та ТОВ Істерн беверідж трейдінг (клієнт) в особі директора Годованця М.Д. з іншої сторони був укладений договір №598/14 про надання транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.1, а.с.16-17).

Відповідно до п.1.1 договору експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду і за рахунок Клієнта надавати останньому транспортно-експедиційні послуги та організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно діючого цивільного законодавства України та умов цього Договору.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 Договору передбачено, що за дорученням Клієнта і на підставі його заявок Експедитор надає Клієнту послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України.

10 квітня 2014 року між ТОВ Лікеро-горілчаний завод Прайм в особі директора Іщенко С.І. (постачальник) та ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг в особі директора Годованця М.Д. (покупець) укладено договір поставки №10/04-2014, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця алкогольні напої в асортименті, а покупець зобов`язується приймати такий товар та своєчасно здійснювати оплату в порядку і на умовах, визначених цим Договором (т.1, а.с.10-15).

У подальшому, відповідно до товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серії НОМЕР_1 від 15 травня 2014 року, перевізником ТОВ ІТЕК на замовлення ТОВ Істерн беверідж трейдінг , відправник ТОВ ЛГЗ Прайм (як вказано в цьому документі) здійснювалося перевезення вантажу автомобілем «Скания» ВС6395ВВ під керуванням водія Приходько ОСОБА_4 загальною масою 20,5 т на загальну суму 512513,60 грн., а саме горілки «Медофф класик Експортна» (0,375 л) 4800 од. (ціною без ПДВ за одиницю 14,77 грн.) вартістю на загальну суму 85056,00 грн., горілки «Медофф класик Експортна» (0,5 л) 11200 од. (ціна без ПДВ за одиницю 18,47 грн.) на загальну суму 248192,00 грн., горілки «Медофф класик Експортна» (0,7 л) 3600 од. (ціна без ПДВ за одиницю 25 грн.) на загальну суму 108000,00 грн. та горілки особлива «Наша марка Пшенична Експортна» (0,5 л) 3360 од. (ціна без ПДВ за одиницю 17,68 грн.) на загальну суму 71265,60 грн. (т.1, а.с.27).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року ОСОБА_1 (відповідач у даній цивільній справі) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 36,54 грн. (т.1, а.с.6-9).

Дана постанова суду набрала законної сили 15 липня 2014 року.

З мотивувальної частини даної постанови та сукупності досліджених матеріалів адміністративної справи №525/659/14-п вбачається, що 15 травня 2014 року, близько 21 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки « Opel Combo» , державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну на 306 км автошляху Київ-Харків здійснив лівий поворот, при цьому, в порушення п.10.1 ПДР України, не впевнився в безпеці виконуваного маневру, не надав переваги в русі автомобілю марки « Scania» R113M, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 з напівпричепом « Van Hool» , державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль марки « Scania» R113M з державним номерним знаком НОМЕР_3 та напівпричіп « Van Hool» FS 3000 з державним номерним знаком НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (т.1, а.с.24).

Згідно полісу №АІ/6464090 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв у період з 12 березня 2014 року до 11 березня 2015 року включно забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки « Scania» R113M, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1996 року випуску, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн. (а.с.6, справи про адміністративне правопорушення №525/659/14-п).

Згідно полісу №АІ/6464193 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв у період з 12 березня 2014 року до 11 березня 2015 року включно забезпеченого транспортного засобу напівпричепу « Van Hool» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , 1997 року випуску, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 100000 грн., за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн. (а.с.7, справи про адміністративне правопорушення № 525/659/14-п).

Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 - власника автомобіля марки « Opel Combo» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , 2007 року випуску, застрахована полісом №АС/5689572 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п.4 5 полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 50000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн. (т.1, а.с.25).

Також, місцевим судом установлено, що між ТзОВ ІТЕК та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача ТОВ Істерн беверідж трейдінг вирішувався господарський спір з приводу відшкодування збитків в розмірі 227807,45 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 грудня 2014 року позов ТзОВ ІТЕК до ФОП ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ Істерн беверідж трейдінг про відшкодування збитків у розмірі 227807,45 грн. було задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ТзОВ ІТЕК 227807,45 грн. та 4556,15 грн. судового збору (т.1, а.с.100-111).

В подальшому, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2015 року, рішення Господарського суду Львівського області від 16 грудня 2014 року скасоване та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ ІТЕК до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування збитків у розмірі 227807,45 грн. 45 коп. відмовлено (т.1, а.с.112-123).

Постановою Вищого Господарського суду України від 26 травня 2015 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 січня 2015 року, залишено без змін (т.1, а.с.124-127).

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив із того, що наявними у справі належними та допустимими доказами встановлено факт завдання позивачу збитків на суму саме 77361,84 грн., яка розрахована на підставі даних Акту від 17.05.2014 року, який складено безпосередньо на місці ДПТ та який підписано як свідками, так і водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Такі висновки місцевого суду в повній мірі відповідають обставинам справи і нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування лише у разі, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести наступні факти: неправомірність поведінки особи, тобто будь-якої поведінки, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди: втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є підставою для відшкодування завданої шкоди.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У відповідності до положень статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).

Як установлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, 15.05.2014 року близько 21 год. 50 хв. на 306 км автошляху Київ-Харків сталася ДПТ за участі автомобілів « Opel Combo» , днз ВІ4692ВК під керуванням Забари та автомобіля « Scania» R113M днз ВС6395ВВ з напівпричепом « Van Hool» днз ВС8115ХХ під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а товар, який перевозився в автомобілі « Scania» R113M днз ВС6395ВВ з напівпричепом « Van Hool» днз ВС8115ХХ був частково пошкоджений.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року винним у вказаному ДТП визнано ОСОБА_1 (т.1 а.с.а.с.6-9).

Наразі, спірним є питання про реальний розмір завданих позивачу ТОВ ІТЕК збитків, отриманих внаслідок часткового пошкодження товару, що перевозився автомобілем « Scania» R113M днз ВС6395ВВ з напівпричепом « Van Hool» днз ВС8115ХХ.

Так, 17 травня 2014 року за участю водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (водія ТОВ ІТЕК ), а також свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 складено Акт про те, що цього числа (на місці ДТП) ними зафіксовано, що було пересортовано, перераховано та запаковано в паперові ящики (при пошкодженні заводської упаковки внаслідок ДТП) та перевантажено з тягача « Scania» ВС6395ВВ, водій ОСОБА_2 , в автомобільний тягач DAF , д.н.з НОМЕР_5 номерний знак напівпричепа НОМЕР_6 (водій ОСОБА_5 ) такі чотири сорти горілки, а саме: горілка «Медофф» 0,5 л - 9692 шт., горілка «Наша марка» 0,5 л - 3013 шт., горілка «Медофф» 0,375 л -3644 шт., горілка «Медофф» 0,7 л - 2548 шт., а також забруднених та без акцизів - 664 шт. для подальшої відправки до місця призначення - АДРЕСА_1 ТОВ АДРЕСА_2 (т.1, а.с.69).

З даного Акту вбачається, що загальна кількість пляшок (вцілілих) становила 18857 шт, та 664 шт. некондиційних пляшок (без акцизних марок, забруднених, з пошкодженими етикетками, тощо).

Акт від 17.05.2014 року підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , будь-яких зауважень, доповнень чи заперечень учасниками перерахунку в акті не зазначено.

При складенні акту та в процесі перерахунку було застосовано фотозйомку, про що також вказано в Акті від 17.05.2014 року (т.1, а.с.70-82).

Місцевим судом, на підставі Акту від 17.05.2014 року було здійснено розрахунок, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, відповідно до якого, загальна кількість пляшок (вцілілі та некондиційні), які були перезавантажені в автомобіль позивача у справі ТОВ ІТЕК становила (18857 шт.+664 шт.) - 19521 шт.; кількість недостачі (втрачених та пошкоджених пляшок) згідно з актом від 17.05.2014 року становила 3439 пл. (22960-19521).

У подальшому, 21 травня 2014 року, при прийманні товару по кількості та якості на Львівській філії ТОВ Істерн Беверідж Трейдінг на підставі видаткової накладної №РR-0000311 від 15.05.2014 року та товарно-транспортної накладної серії 01 ААБФ №211160 від 15.05.2014 року, комісією у складі представників від ТОВ ІБТ та водія перевізника ТОВ ІТЕК - ОСОБА_2 було складено Акт виявлення понаднормового бою/нестачі при прийманні товару на загальну суму 227807,45 грн.

Згідно даного Акту, було виявлено бій (бій більше норми, брак, недостача, без акцизних марок): горілка "Медофф класик Експортна" 0,375дм3 - 1745 бут. на суму 30928,38 грн.; горілка "Медофф класик Експортна" 0,5дм3 - 4736 бут. на суму 104968,70 грн.; горілка "Медофф класик Експортна" 0,7дм3 - 2076 бут. на суму 62280 грн.; горілка особлива "Наша марка Пшенична Експортна" 0,5дм3 - 1397 бут. на суму 29630,37 грн.; загальна кількість бою - 9954 бут. на суму 227807,45 грн. (т.1, а.с.28).

У подальшому, 27.05.2014 року директор ТОВ Істерн беверідж трейдінг ОСОБА_11 звернувся до директора ТзОВ ІТЕК Болотського С.М ОСОБА_12 із претензією №0100-17/183, в якій просив виплатити ТОВ Істерн беверідж трейдінг вартість бою товару, що виникла при транспортуванні товару водієм ТзОВ ІТЕК в розмірі 227807,45 грн. (т.1 а.с.29).

Установлено, що ТзОВ ІТЕК виплачено на користь ТОВ Істерн беверідж трейдінг вартість бою товару в сумі 227807,45 грн., що підтверджується квитанцією № 47 від 15 липня 2014 року на суму 131854,44 грн., платіжним дорученням №397 від 4 серпня 2014 року на суму 25000,00 грн., платіжним дорученням №438 від 19 серпня 2014 року на суму 25000,00 грн., платіжним дорученням №682 від 23 грудня 2014 року на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням №687 від 24 грудня 2014 року на суму 20000,00 грн. та платіжним дорученням №692 від 26 грудня 2014 року на суму 5953,00 грн. (т.1, а.с.31-36).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Так, аналізуючи матеріали справи та надані сторонами докази, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що саме Акт від 17.05.2014 року є належним та допустимим доказом, з огляду на те, що він достовірно може підтвердити реальний розмір завданих позивачу збитків, оскільки саме в ньому зафіксовано дійсну кількість пошкодженого саме під час ДТП, яка сталась 15.05.2014 року, товару, враховуючи, що його було складено на місці ДТП, учасниками цієї події та свідками, з проведенням фотозйомки місця події.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що визначення вартості втраченого товару згідно Акту від 17.05.2014 року, складеного на місці ДТП без участі представника замовника та представника експедитора та за відсутності підписів їх відповідальних осіб, не є належним доказом по справі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказаний акт складено на місці ДТП, за участі водіїв (три особи) та свідків (п`ять осіб), які в судовому засіданні в суді першої інстанції давали свідчення під присягою, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, його (акту) недійсність в передбаченому законом порядку не встановлена та не визнана, відтак, підстав для визнання його неналежним доказом у суду не має. Окрім того, як убачається з матеріалів справи, спірний Акт було складено 17.05.2014 року, таким чином, в позивача та замовника товару (третьої особи по справі) було достатньо часту, за наявності на те волевиявлення, для направлення своїх представників на місце ДТП, для належного, на їх думку, оформлення перерахунку та перевантаження товару.

При цьому, аналізуючи Акт від 21 травня 2014 року, апеляційний суд приходить до висновку, що він не може об`єктивно вказувати на кількість та дійсну вартість пошкодженого товару саме на момент вчинення ДТП - 15.05.2014 року, оскільки був складений через шість днів після відповідної події, та встановлював факт отримання ТОВ Інтерн Беверідж Трейдінг товару, який перевозився після перевантаження тягачем DAF , д.н.з НОМЕР_5 номерний знак напівпричепа НОМЕР_6 , відтак, не може містити інформацію про кількість бою саме на момент ДТП 15.05.2014 року.

Відтак, колегія суддів погоджується на визначений місцевим судом розрахунок суми завданих збитків, яка правомірно обрахована в розмірі 77361,84 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума завданих збитків в розмірі саме 227807,45 грн., підтверджується належними доказами, а саме Товарно-транспортною накладною серії 01ААБФ №211160 від 15.05.2014 року та Актом виявлення понаднормового бою/нестачі при прийманні товару від 21.05.2014 року, суд апеляційної інстанції оцінює критично, з урахуванням наведеного вище.

Так, Товарно-транспортна накладна серії 01ААБФ №211160 від 15.05.2014 року, де вказано загальні відомості про товар, який транспортувався в зазначеній кількості до моменту ДТП, не може містити інформацію та вказувати на кількість бою та розмір збитків відповідно, після ДТП.

Окрім того, твердження апелянта про те, що ТОВ ІТЕК було сплачено третій особі - ТзОВ Істерн Беверідж Трейдінг кошти в сумі - 227807,45 грн., що і є реальними збитками позивача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки завдання саме відповідачем ОСОБА_1 збитків на вказану суму, матеріалами справи не доведено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи апеляційної скарги не містить нових засобів доказування, не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія , - залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2019 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун

СУДДІ: С.М. Бондаревська

Л.І. Пилипчук