Рішення

від 11.09.2019 по справі 496/4411/17

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4411/17

Провадження № 2/496/537/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретарів - Богдан Ю.В. та Желяпової О.Ф.

сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представників сторін - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1.визнати земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,053 га; квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; будівельні матеріали, що використані для будівництва житлового будинку 200 м. кв., теплиці 130 м .к.в. які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 ; будівельні матеріали, що використані для будівництва гаражу 40 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,053 га. спільним майном подружжя;

2.визнати за ним право власності на Ѕ наступного майна: земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,053 га; квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .; на будівельні матеріали, що використані для будівництва житлового будинку 200 м. кв. , на теплиці 130 м .кв. які розташовані за адресою: АДРЕСА_6; право власності на будівельні матеріали, що використані для будівництва гаражу 40 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,053 га.

3.Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 червня 2007 р. він зареєстрував шлюб з відповідачкою.

На сьогоднішній день він проживає разом з дружиною та її сином за адресою АДРЕСА_6 у спільно побудованому будинку, який не введений в експлуатацію. У приватній власності житла не має.

Перебуваючи в шлюбі вони придбали наступне майно, а саме:

1.земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 площею 0,0569 га (на підставі договору дарування від 01.07.2013 р., ринкова вартість на сьогоднішній день складає 560000 гривень);

2.земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,053 га на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2013 р., ринкова вартість на сьогоднішній день складає 560000 гривень);

3.квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та складається з 1 житлової кімнати 27,0 кв.м. загальної площі, 10,8 кв.м. житлової площі (придбану на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2014 р. ринкова вартість на сьогоднішній день складає 560000 гривень).

За земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_6 площею 0,0569 га та належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01.07.2013 р. були сплачені сумісно нажиті грошові кошти дарувальнику в сумі 425000 грн., але замість договору купівлі-продажу був оформлений договір дарування. На оформленні угоди зазначеним чином настоювала ОСОБА_2 . За спільні кошти під час шлюбу на ній був збудований двоповерховий будинок 200 кв .м ., в якому був зроблений капітальний ремонт. Вказаний будинок не був введений в експлуатацію але експлуатується за призначенням. Ринкова вартість будинку без урахування вартості земельної ділянки на сьогоднішній день складає 1620000 гривень. На вказаній земельні ділянці також побудовані інші споруди, а саме: теплиці загальною площею 130 м.кв. На будівництво теплиці була витрачена сума 189000 грн., сто вісімдесят дев`ять тисяч гривень.

В період шлюбу на земельній ділянці, що розташована за адресою АДРЕСА_1 площею 0,053 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 19.08.2013 р. був збудований гараж, загальною площею 40 кв.м., який теж не був введений в експлуатацію але експлуатується за призначенням. На будівництво гаражу була витрачена сума 75000 грн.

Посилаючись на те, що вказане вище майно було набуто в період шлюбу з відповідачкою просить суд визнати за ним право власності на Ѕ його частину.

Відповідачка подала до суду відзив, в якому вказала, що земельну ділянку АДРЕСА_6 їй було подаровано. На вказаній земельній ділянці була збудована одноповерхова будівля 70 кв.м., підвал 60 кв. м. і гараж, а на недобудованому другому поверсі були будівельні матеріали, які використовувались при будівництві 2-го поверху. Вказаний будинок було нею добудовано та збудовано теплицю за кошти, які вона взяла в борг у своєї матері. Крім цього, вона брала в борг у своєї матері гроші на придбання земельної ділянки АДРЕСА_1. На отримані від матері в борг гроші для своєї дочки ОСОБА_5 вона придбала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього, вона виплачувала разом з позивачем кредит на авто позивача та побутову техніку. Посилаючись на те, що все майно було набуте за її особисті кошти, в позові просить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав. При цьому пояснив, що все майно було набуте подружжям в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому просить суд визнати за позивачем право власності на Ѕ частину вказаного майна.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала. При цьому пояснила, що майно набуте в шлюбі за кошти її матері, у якої вона взяла в борг, а тому вважає що нерухоме майно є її особистою власністю.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.06.2007 року, який рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.11.2018 року було розірвано (а.с. 7).

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З договору купівлі-продажу від 19.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99).

01.12.2014 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 136).

Вказане майно набуте в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивач має право на Ѕ його частину.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

З договору дарування земельної ділянки від 24.06.2011 року вбачається, що ОСОБА_7 передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,057 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 92), а тому вказана земельна ділянка є особистою власністю відповідачки, оскільки позивачем не доведено, що вона була придбана за кошти подружжя за договором купівлі-продажу. Вказана земельна ділянка поділу між сторонами не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надані копії товарних чеків на придбання будівельних матеріалів, про те куди вони були використані відповідних доказів суду не надано, а тому суд не приймає їх до уваги (а.с. 13-55).

Крім цього, позивачем не надано доказів будівництва гаражу, теплиці, садового будинку, а тому в цій частині позовних вимог щодо визнання вказаного майна спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на Ѕ його частину слід відмовити.

Ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідачкою були надані копії договорів позики відповідно до яких вона від своєї матері ОСОБА_8 отримала в безпроцентну позику:

10.05.2011 року - 151400 грн., що еквівалентно 19000 доларам США (а.с. 121-122; 123);

14.08.2013 року - 31960 грн., що еквівалентно 4000 доларам США (а.с. 125, 126);

05.10.2013 року - 29000 грн. (а.с. 130, 131);

10.11.2014 року - 241240 грн., що еквівалентно 16300 доларам США (а.с. 134-135);

20.06.2017 року - 26000 грн., що еквівалентно 1000 доларам США (а.с. 145, 146);

Крім цього, відповідачкою були надані копії розписок відповідно до яких вона від своєї матері ОСОБА_8 грошові кошти на придбання будівельних матеріалів :

06.05.2015 року - 5000 грн. (а.с. 138);

05.07.2015 року - 10000 грн. (а.с. 139);

01.10.2015 року - 8000 грн. (а.с. 140);

08.11.2015 року - 12000 грн. (а.с. 141);

31.03.2016 року - 10000 грн. (а.с. 142);

12.08.2016 року - 2000 грн. (а.с. 143);

20.06.2017 року - 12000 грн. (а.с. 144);

Відповідачкою надано договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_2 укладеного між нею та ОСОБА_9 , відповідно до якого вона здавала вказану квартиру в оренду, за що отримала 51000 грн. (а.с. 149-154).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - мати відповідачки пояснила, що вона продала квартиру свого чоловіка за 100000 доларів США та давала своїй дочці гроші на придбання квартири, земельної ділянки та будівництво садового будинку.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що мати відповідачки давала кошти дочці - ОСОБА_2 на придбання сусідньої земельної ділянки, квартири та будівництво будинку і теплиці.

Свідок ОСОБА_11 - дочка відповідачки пояснила, що на подарованій земельній ділянці її мати будувала будинок за гроші бабусі. Квартира купувалась для неї за кошти ОСОБА_8 ..

Свідок ОСОБА_12 - зять відповідачки пояснив, що він знає, що ОСОБА_8 позичала кошти своїй дочці - ОСОБА_2

Отримання відповідачкою вказаних коштів від своєї матері суд розцінює, що ОСОБА_2 набула їх в інтересах сім`ї і майно яке було придбано за вказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а тому доводи відповідачки про те, що квартира під номером АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 0,0530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є її особистою власністю суд відхиляє, оскільки вказані доводи суперечать вимогам ч. 3 ст. 61, 2 ст. 65 СК України.

Відповідачкою надано копію кредитного договору №5.7670 від 04.11.2005 року відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у ЗАТ Про кредит Банк грошові кошти у розмірі 25000 грн. на 1 рік, та копії квитанцій про його сплату, остання датована 05.02.2007 року (а.с. 156-162), про те суд вважає, що вказані обставини не впливають на поділ майна подружжя, оскільки вони мали місце до шлюбу сторін.

Враховуючи викладене суд вважає можливим визнати спільною сумісною власністю сторін квартиру під номером АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на Ѕ частину вказаного майна.

В решті позовних вимог позивачу слід відмовити з обставин зазначених вище.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені частково, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідачки на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 769 грн, 04 коп.

Керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 65 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 22 червня 1999 року Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_5 наступне майно:

земельну ділянку площею 0,0530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №5121084200:02:001:0079;

однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 27,8 кв. м, житловою площею 10,8 кв. м..

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 право власності на:

Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №5121084200:02:001:0079;

Ѕ частину однокімнатної квартири під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 27,8 кв. м, житловою площею 10,8 кв. м..

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 22 червня 1999 року Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 769 грн, 04 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра

Повне судове рішення складено 23.09.2019 року.